Рішення № 141224853, 03.11.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 359/1079/26

Провадження № 2/712/4927/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого - судді Пономаря В.О.,

за участю секретаря судового засідання Рясик Д.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ :

ТОВ «Споживчий центр» через систему «Електронний суд» звернулось до Новомиргородського районного суду Кіровоградської області з позовом, в якому просить стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором (оферти) № 28.01.2024-100000299 від 28.01.2024 в загальній сумі 7 079 грн 03 коп. та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог в позові зазначено, що 28.01.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_2 укладено кредитний договір (оферти) № 28.01.2024-100000299, на підставі якого відповідачу були надані кредитні кошти в сумі 7 000 грн строком на 42 дні, зі сплатою процентів за користування кредитом. Внаслідок порушення відповідачем умов повернення кредитних коштів за нею утворилась заборгованість, розмір якої станом на 18.05.2026 складає 7 079 грн 03 коп., з яких 3 000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 3 029 грн 03 коп. - заборгованість за процентами, 1 050 грн заборгованість за комісією. Оскільки відповідач не виконує свого зобов`язання з повернення кредитної заборгованості в повному обсязі, то позивач звернувся до суду із цим позовом та просить стягнути із відповідача заборгованість в загальній сумі 7 079 грн 03 коп., судовий збір по справі та витрати на відправку позову відповідачу.

Від відповідача заперечень проти позову не надходило.

Ухвалою Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 01.06.2026 вищезазначену цивільну справу передано для розгляду за підсудністю до Соснівського районного суду м. Черкаси.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 07.07.2026 вищезазначену позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк на усунення вказаних у мотивувальній частині ухвали недоліків п`ять днів з дня отримання ухвали.

На виконання ухвали суду від 07.07.2026 представником позивача Поліщук А.Ю. 14.07.2026 подано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 15.07.2026 відкрито провадження у справі та визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача Поліщук А.Ю. в судове засідання не з`явилась, у прохальній частині позовної заяви зазначила, що просить проводити розгляд справи без участі позивача та його представника, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 повторно в судове засідання не з`явилась, про час і місце розгляду справи повідомлялась шляхом надсилання судової повістки-повідомлення засобами поштового зв`язку за останньою відомою адресою реєстрації місця проживання, яка повернулась до суду у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, а також шляхом опублікування оголошення на офіційному веб-сайті суду.

Отже, будучи належним чином повідомленою про час і місце розгляду справи, відповідач не з`явилась в судове засідання та не повідомила про причини неявки, тому, на підставі ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 03.11.2026, враховуючи положення ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, судом прийнято рішення про заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові матеріали справи та оцінивши надані позивачем докази, судом встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Між ТОВ «Споживчий центр» (кредитодавцем) та ОСОБА_1 (позичальником) 28.01.2024 укладено в електронній формі кредитний договір № 28.01.2024-100000299, який підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором Е371.

Згідно умов вищевказаного договору кредитор надає позичальнику грошові кошти у розмірі 7 000 грн, строком на 42 дні з дати надання кредиту та датою повернення кредиту 09.03.2024, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,35 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит.

Комісія, пов`язана з наданням кредиту становить 15 % від суми кредиту та дорівнює 1 050 грн, яка нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту

Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача НОМЕР_1 .

На виконання умов вказаного договору кредитні кошти в розмірі 7 000 грн 28.01.2024 були перераховані відповідачу на платіжну картку № НОМЕР_2 яка зазначена в договорі, як засіб електронного платіжного засобу позичальника, що підтверджується квитанцією № 2419563123 від 28.01.2024.

Відповідачем були здійснені заходи, спрямовані на визнання боргу, а саме проведено часткову сплату заборгованості на загальну суму 4 940 грн, що враховано позивачем та відображено у розрахунку.

Згідно детального розрахунку заборгованості за вказаним кредитним договором розмір заборгованості відповідача станом на 18.05.2026 складає 7 079 грн 03 коп., з яких 3 000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 3 029 грн 03 коп. - заборгованість за процентами, 1 050 грн заборгованість за комісією.

Оскільки до теперішнього часу відповідачем не виконане грошове зобов`язання за кредитним договором № 28.01.2024-100000299 від 28.01.2024 у повному обсязі, то позивач звернувся до суду з даним позовом.

Таким чином, спір між сторонами виник із зобов`язальних відносин, що регулюються нормами глави 71, 73 ЦК України.

Надаючи оцінку позовним вимогам в контексті обставин спірних правовідносин суд виходить з наступного.

За правилами ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 3 ст. 203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Пунктом 1 ч. 5 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до абзацу 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до положень ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтями 12, 13, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За матеріалами справи судом встановлено, що між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем укладено кредитний договір № 28.01.2024-100000299 від 28.01.2024, який підписаний відповідачем з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором Е371. На підставі такого договору відповідачем 28.01.2024 отримані кредитні кошти в розмірі 7 000 грн, які вона зобов`язувалась повернути зі сплатою процентів за кожен день користування кредитом та комісії за його видачу, але в порушення умов договору не зробила цього.

Враховуючи ту обставину, що в порушення умов кредитного договору № 28.01.2024-100000299 від 28.01.2024 відповідач фактично отримані та використані кошти у добровільному порядку та у строки, передбачені договором, у повному обсязі не повернула, то позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором, яка складається із заборгованості за тілом кредиту 3 000 грн, заборгованості за відсотками 3 029 грн 03 коп., заборгованість за комісією 1 050 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення на загальну 7 079 грн 03 коп.

При цьому, варто звернути увагу, що, відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, внаслідок чого, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідачем не надано суду будь-яких заперечень проти позовних вимог та не повідомлено про обставини, які б спростували правомірність заявлених позивачем вимог та встановлені судом обставин спірних правовідносин.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з того, що судові витрати по справі складаються з судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду в сумі 2 662 грн 40 коп., які підлягають до стягнення із відповідача на користь позивача.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача (п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

Частиною 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Із квитанції № 2152489 від 14.07.2026 вбачається, що позивачем понесені витрати на відправку копії позовної заяви з додатками засобами поштового зв`язку у розмірі 120 грн 18 коп.

Оскільки позовну заяву подано через систему «Електронний суд», позивач зобов`язаний надати докази надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. Отже, витрати на поштове направлення копії позовної заяви з додатками відповідачу є витратами, пов`язаними з вчиненням процесуальної дії, необхідної для підготовки справи до розгляду. З огляду на задоволення позову та підтвердження таких витрат на суму 120 грн 18 коп., вони підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 11-13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280, 282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 28.01.2024-100000299 від 28.01.2024 в загальній сумі 7 079 (сім тисяч сімдесят дев`ять) грн 03 (три) коп., судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 (сорок) коп. та витрати на відправку позову у розмірі 120 (сто двадцять) грн 18 (вісімнадцять) коп., а всього 9 861 (дев`ять тисяч вісімсот шістдесят одна) грн 61 (шістдесят одна) коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, а відповідачем - в той же строк з дня залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складений 03.11.2026.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження за адресою: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя В.О. Пономар