Рішення № 141224624, 21.10.2026, Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа № 694/2824/26

провадження № 2-а/694/42/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.10.2026 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області

у складі: головуючого судді Смовж О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Нікітішиної С.Б.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Желізняк Ю.В. (ВКЗ),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправними дій та скасування рішення,

встановив:

07 вересня 2026 року до суду звернувся ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправними дій та скасування постанови серії ЕГА №2083504 від 12 серпня 2026 року, винесеної інспектором Звенигородського районного віділу поліції ГУ НП в Черкаській області старшим капітаном поліції Олексієнком В.О., відповідно до якої позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП (завідомо неправдивий виклик спеціальних служб) у вигляді штрафу в сумі 850,00 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що в оскаржуваній постанові зазначено, що позивач 12.08.2026 о 20.49 здійснив завідомо неправдивий виклик спеціальних служб, а саме: повідомив про подію, якої не було насправді. Разом з тим, позивач стверджує, що зателефонував на лінію «102» 12.08.2026, оскільки проживає разом з дружиною, є інвалідом 1 групи, має погану пам`ять, дружина за ним наглядає. В той день позивач мав погане самопочуття, весь день спав, коли прокинувся (десь о 20 год. 30 хв), то подумав, що вже ранок, почав кликати дружину, вона не відгукувалася, хотів подзвонити але телефон був відключений, тому злякався, що вона зникла, а він може померти, якщо не прийме ліки, які він самостійне не може прийняти. Тому зателефонував до поліції, щоб знайшли дружину. Поліцейські знайшли дружину, привезли її до дому, проте вважали, що це був завідомо неправдивий виклик і склали постанову про штраф. Позивач наполягає, що був у безпорадному стані, небезпечному для здоров`я, потребував допомоги.

Посилаючись на такі обставини, а також на положення чинного законодавства, просить постанову скасувати як неправомірну.

Разом з позовом позивач подав заяву про поновлення строку звернення до суду, щодо якої судом надавався строк для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 29.09.2026 після усунення недоліків позову поновлено позивачу строк на оскарження постанови, відкрито провадження у справі, визначено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, витребувано матеріали справи про адміністративне правопорушення, на підставі яких винесено оскаржувану постанову.

Витребувані судом матеріали надійшли 14.10.2026 з додатками та диском з відеозаписом з нагрудних камер поліцейських, які оформлювали правопорушення.

06.10.2026 до суду надійшов відзив ГУ НП в Черкаській області, проти позову заперечують, зазначають, що з отриманих у ОСОБА_1 пояснень стало зрозуміло, що виклик поліції він здійснив в якості жарту, з причини відсутності коштів на рахунку мобільного телефону, перебував у нетверезому стані, що підтвердила також і його дружина. Встановлені обставини вказували на наявність складу адміністративного правопорушення за ст. 183 КУпАП, тому складена відповідна постанова про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 850 грн.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, просив його задовольнити, пояснив, що «обманув» поліцію, вказавши, що дружини немає вже 2 дні, зробив це свідомо, оскільки якби так не сказав, то поліція шукати дружину не стала б. Всі викладені поліцією обставини в оскаржуваній постанові підтвердив, проте не погодився із призначеним стягненням у виді штрафу, оскільки вважає, що можна б було обмежитися попередженням.

Представник ГУ НП в Черкаській області Желізняк Ю.В. приймала участь у розгляді справи через відеоконференцзв`язок, просила відмовити у задоволенні позову, оскільки обставини здійснення завідомо неправдивого виклику поліції є очевидним, підтверджується поясненнями самого позивача, а також і іншими доказами, наданими до справи, зокрема документальними, які складалися під час оформлення постанови, та відеозаписом з нагрудних камер поліцейських.

В судовому засіданні допитано в якості свідка дружину позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка пояснила, що 12.08.2026 завчасно повідомила чоловіка ОСОБА_1 , що піде з дому на якійсь час, оскільки треба поговорити із сином, який знаходиться за кордоном, а оскільки міжнародні дзвінки дорого коштують, то вона дзвонить з найближчої заправки, де є безкоштовний Інтернет. Перебуваючи на заправці, отримала дзвінок з поліції, повідомила де знаходиться, приїхав наряд поліції, повідомили, що її вже два дня розшукує чоловік, звернувся до поліції, що її дуже здивувало, адже вона попередила його, що йде, щоб поговорити із сином, потім доставили її до дому, де чекав її чоловік. Почувши, що поліцейські оформлюють постанову про правопорушення за ст. 183 КУпАП, вказала, що чоловік дзвонив в поліцію не із бажання пожартувати, а тому, що має поганий стан здоров`я, алкоголем не зловживає, бо хворіє, але не впевнена чи він був тверезий. Після оформлення постанови, викликали швидку допомогу, бо чоловіку стало зле, від госпіталізації відмовилися.

Суд, заслухавши позивача, представника відповідача, свідка, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Правовідносини між сторонами у справі є адміністративно-правовими та врегульовані положеннями Кодексу адміністративного судочинства України та КУпАП.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою серії ЕГА №2083504 від 12 серпня 2026 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачене ст. 183 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн.

Згідно з даними, що містяться у вказаній постанові, ОСОБА_1 12.08.2026 о 20.49 здійснив завідомо неправдивий виклик спеціальних служб, а саме: повідомив про подію, якої насправді не було.

Прослуховуванням аудіозапису дзвінка ОСОБА_1 на службу 102, судом встановлено, що ОСОБА_1 повільно та розтягнуто, невпевнено повідомляє, що зникла його дружина ОСОБА_2 , вже два дні відсутня за місцем проживання, а він хворий, не може знайти ліки, телефон у дружини відключений, її потрібно терміново знайти, де вона він не знає, нічого не говорила куди йде. Чергова на лінії запитує: в якому стані перебуває ОСОБА_1 , чи не вживав він алкогольних напоїв? ОСОБА_1 відповідає, що не п`є.

За повідомленням направлено наряд поліції для з`ясування обставин зникнення ОСОБА_2 .

Працівники поліції зателефонували за номером мобільного телефону ОСОБА_2 , яка одразу відповіла на дзвінок, повідомила, що знаходиться на автозаправці, наряд поліції на заправку прибув, повідомили вже під відеозапис ОСОБА_2 , що її два дні розшукує чоловік, на що ОСОБА_2 здивувалася, зазначивши, що повідомила чоловіку, що йде поспілкуватися із сином на заправку. В якому він стані не знає, але підтвердила, що він хворий, інвалід 1 групи, приймає ліки постійно.

ОСОБА_2 доставлено за місцем проживання, при спілкуванні з ОСОБА_1 з`ясувалося, що він свідомо сказав на службу 102, що дружини немає вдома вже два дні, пожартував, щоб поліція поїхала і знайшла її, інакше не поїхали б. А насправді, дружину не бачив з ранку, оскільки довго спав. На мобільному рахунку немає коштів, тому він не міг їй подзвонити.

Зазначене підтверджується й особистими поясненнями ОСОБА_1 , наданими під час оформлення постанови за ст. 183 КУпАП.

Поліцейський повідомив, що вбачає ознаки завідомо неправдивого виклику наряду поліції, у зв`язку з чим буде винесено постанову про штраф. Після цього, працівниками поліції роз`яснено ОСОБА_1 права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП, оголошено зміст оскаржуваної постанови, яку той підписав.

Під час розгляду справи позивач визнав зазначені обставини, проте не погодився із накладеним на нього стягненням, вказавши, що поліцейські могли б обмежитися попередженням.

Як вбачається з положень статті 183 КУпАП, завідомо неправдивий виклик пожежної охорони, міліції, швидкої медичної допомоги або аварійних служб - тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, полягає у завідомо неправдивому виклику пожежної охорони, міліції, швидкої медичної допомоги або аварійних служб. Дії правопорушника спрямовані на зрив роботи таких служб, як пожежна охорона, міліція, швидка медична допомога, аварійні бригади, що обслуговують газову, водопровідну, опалювальну, електричну та інші системи житлово-комунального господарства. Правопорушник викликає представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає даремного виїзду на місце виклику працівників цієї служби.

Відповідно до ст. 222 КУпАП, розгляд справ про правопорушення, передбачені статтею 183 цього Кодексу, покладено на органи Національної поліції.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Винність діяння є обов`язковою ознакою адміністративного правопорушення (проступку), викладеного у статті 9 КУпАП.

В адміністративному позові позивач заперечив свою вину у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП.

З оглянутого відеозапису вбачається, що працівниками поліції в присутності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за місцем їхнього проживання перевірено інформацію позивача про зникнення його дружини та відсутністю за місцем проживання упродовж двох днів, яка не підтвердилася, була завідомо неправдивою, що підтвердив сам ОСОБА_1 , тобто в діях останнього вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183 КУпАП. Тому інспектор Звенигородського РВП ГУ НП в Черкаській області Олексієнко В.О. правомірно склав оскаржувану постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення.

Приймаючи таке рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладаючи на нього адміністративне стягнення, інспектор діяв у межах своєї компетенції та відповідно до частин першої та другої статті 222 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 та ч. 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Відповідно до ст. 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При накладенні стягнення за скоєне адміністративне правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі (ч. 2 ст. 3 КУпАП).

Відповідно до статті 183 КУпАП відповідальність за нею наступає за завідомо неправдивий виклик пожежної охорони, поліції, швидкої медичної допомоги або аварійних служб у виді штрафу від п`ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема протоколом про вчинення адміністративного правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивача на законних підставах притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП. Інші твердження позивача не заслуговують на увагу та не спростовують його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення адміністративного позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 19, 77, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправними дій та скасування рішення - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 04.11.2026.

Учасники справи :

Позивач: ОСОБА_1 ( рнокпп НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Черкаській області (код ЄДРПОУ 40108667, юридична адреса: 18036, Черкаська область, м.Черкаси, вул. Смілянська, 57).

Суддя О.Ю. Смовж