Ухвала суду № 141223808, 04.11.2026, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/6296/25

Провадження № 1-кп/539/136/2026

УХВАЛА

04.11.2026

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лубни Полтавської області клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та клопотання захисника про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт в нічний час доби у кримінальному провадженні за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Лубенського міськрайонного суду Полтавської області знаходиться зазначене кримінальне провадження. Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання, в якому просив продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 на 60 днів, при постановленні ухвали про застосуванні такого запобіжного заходу визначити заставу у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. В обґрунтування клопотання послався на те, що обгрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами. Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення. Зазначені ризики обгрунтовано не дають підстав застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, оскільки більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки ОСОБА_4 .

Обвинувачений та його захисник заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на його необгрунтованість та безпідставність. Захисник обвинуваченого звернувся до суду з клопотанням, в якому просив змінити ОСОБА_4 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт в нічний час доби. В обгрунтування клопотання зазначив, що на даний час майже всі ризики, передбачені ст.177 КПК України, якщо вони і були, відпали. Наміру переховуватись від суду, перешкоджати кримінальному провадженню, впливати на свідків обвинувачений не має. Вважає, що застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло у нічний час доби буде достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків. Після спливу певного проміжку часу (досудове слідство, направлення провадження до суду, тривалий судовий розгляд) навіть обґрунтована підозра, обвинувачення у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою. Крім цього, слід прийняти до уваги, що ОСОБА_4 розкаюється у скоєному, фактично свою провину визнає. За місцем свого проживання ОСОБА_4 характеризується позитивно, має міцні соціальні зв`язки. До арешту доглядав за своєю бабусею - ОСОБА_6 , 1959 року народження, за відсутності інших близьких родичів. Обвинувачений раніше не судимий, до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався. Враховуючи, що визначена альтернатива утриманню під вартою - застава у такому розмірі - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень, непомірна для обвинуваченого та його сім`ї, не враховує його майновий стан і сплатити він не в змозі, отже альтернативою утримання під вартою може бути домашній арешт за місцем проживання. Вважає, що необхідність змінити запобіжний захід існує, оскільки немає потреби особу, яка вчинила злочинні дії, які не впливають у значній мірі на суспільний інтерес і не несуть йому значної загрози, тримати під вартою. Навпаки, обрання до обвинуваченого запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою полегшить і пришвидшить судовий розгляд, надасть можливість обвинуваченому в певній мірі підтримувати свій стан здоров`я.

Обвинувачений підтримав клопотання захисника про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт в нічний час доби. Прокурор заперечував проти задоволення клопотання захисника про зміну запобіжного заходу з підстав, викладених у клопотанні про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також з урахуванням особи обвинуваченого, характеру інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Вислухавши клопотання та доводи сторін кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 10.09.2026 було продовжено обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів; залишено раніше визначену разом з запобіжним заходом у вигляді тримання під вартою заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240,00 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. При вирішенні питання доцільності продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому або зміни йому запобіжного заходу на більш м`який суд виходить з наступного.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, які є тяжкими злочинами.

Судом при продовжені ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою було встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Суд вважає, що на час розгляду цього клопотання встановлені раніше судом ризики: переховуватися від суду (з огляду на тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна; відсутність у обвинуваченого міцних соціальних зв`язків (неодружений, не має неповнолітніх дітей, інших осіб, які перебувають на його утриманні, офіційно непрацевлашований)); незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, які ще не допитані в ході судового розгляду; вчинення іншого кримінального правопорушення ( ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні двох умисних тяжких кримінальних правопорушень) не зменшилися і наразі продовжують існувати.

Посилання захисника на те, що ОСОБА_4 не має наміру переховуватись від суду, перешкоджати кримінальному провадженню, впливати на свідків, розкаюється у скоєному, фактично свою провину визнає, за місцем проживання характеризується позитивно, до взяття під варту доглядав за своєю бабусею за відсутності інших близьких родичів, до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, не спростовують існування ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а також не свідчать, що вони на даний час зменшились, та не є підставою для зміни обвинуваченому запобіжного заходу на більш м`який. На думку суду, підставою для зміни запобіжного заходу є, зокрема наявність нових обставин або зміна раніше виявлених обставин, які існували станом на час розгляду клопотання про обрання/продовження попереднього запобіжного заходу, в тому числі зменшення або зникнення встановлених ризиків щодо поведінки обвинуваченого. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що обставини з часу застосування до обвинуваченого запобіжного заходу суттєво не змінились, а вищевказані ризики не зменшилися, тому вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора та продовжити обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою на шістдесят днів. Суд вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого. З огляду на вищевикладені обставини суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання захисника про зміну обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт в нічний час доби.

Суд також вважає за необхідне залишити раніше визначену у відповідності до ч.4, п.2 ч.5 ст.182 КПК України (з урахуванням тяжкості інкримінованих кримінальних правопорушень, особи ОСОБА_4 та ризиків, передбачених ст.177 КПК України) разом з запобіжним заходом у вигляді тримання під вартою заставу, не вбачаючи підстав для її скасування чи зміни розміру. Суд зазначає, що визначений розмір застави має бути суттєвим для обвинуваченого для досягнення його дієвості, а також для забезпечення виконання ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання настанню існуючим ризиками, в разі її внесення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 183,194, 197, 331, 369-372 КПК України, суд ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт в нічний час доби відмовити. Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити. Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів, а саме з 04.11.2026 по 02.01.2027 включно. Залишити ОСОБА_4 заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 копійок, яка може бути внесена у національній грошовій одиниці як обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_4 з-під варти та повідомити про це прокурора та/або суд. З моменту звільнення ОСОБА_4 з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки: - прибувати за кожною вимогою до прокурора, суду; - не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу прокурора, суду; - повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; - утримуватись від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні. Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_4 строком на 2 місяці, який починається з моменту звільнення з-під варти після внесення застави. У разі невиконання вищеперелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовуються у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення. Ухвала в частині продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, обвинуваченим з моменту вручення, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Копію ухвали вручити обвинуваченому, його захиснику, прокурору, а також направити до Державної установи «Полтавська установа виконання покарань №23». Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 05.11.2026 о 08 годині 30 хвилин.

Суддя ОСОБА_1