Постанова № 141223746, 27.10.2026, Кременчуцький районний суд Полтавської області

№ 536/1564/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року м. Кременчук

Суддя Кременчуцького районного суду Полтавської області Колотієвський Олександр Олександрович розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ :

10.05.2026 року о 10 годині 17 хвилин, ОСОБА_1 керував т/з Шкода д.н.з. НОМЕР_1 в с. Щербаки по вул. Омельницька, буд.2, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння шкіряного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного у встановленому законом порядку відмовився.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився. Його захисник Гузь Т.О. просила суд закрити провадження по справі, у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки на відеозаписі не зафіксовано факт руху автомобіля, а отже, на думку захисту, факт керування не є доведеним.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суддя дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності. Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, а обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Суд застосовує загальновизнаний європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований, зокрема, у рішенні ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року (п. 43), згідно з яким доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість доведено поза розумним сумнівом. Стандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події.

Суд критично оцінює доводи сторони захисту про недоведеність факту керування транспортним засобом виключно з підстав відсутності на відеозаписі безпосереднього моменту руху автомобіля. Відсутність відеофіксації окремого елемента події сама по собі не свідчить про відсутність складу правопорушення, якщо факт керування підтверджується іншими належними та допустимими доказами в їх сукупності.

У судовому засіданні досліджено відеозапис з нагрудної камери працівника поліції. З відеозапису вбачається, що працівники поліції зупинили транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 саме у зв`язку з порушенням ним вимог щодо користування ременями безпеки. Під час спілкування з поліцейськими ОСОБА_1 фактично підтвердив, що саме він керував цим транспортним засобом та не був пристебнутий ременем безпеки, визнавши цей факт. Ці обставини узгоджуються між собою, є логічними та послідовними.

Крім того, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом підтверджується складеним щодо нього протоколом про адміністративне правопорушення, а також тим, що він у подальшому відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, що є окремим складом правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Логіка подій та поведінка особи, а саме: зупинення транспортного засобу, спілкування з поліцейськими з приводу порушення правил користування ременями безпеки, відмова від огляду, у своїй сукупності не залишають розумних сумнівів у тому, що саме ОСОБА_1 був водієм цього транспортного засобу на момент зупинки.

Таким чином, суд дійшов висновку, що факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та факт його відмови від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку доведені сукупністю вагомих, чітких та узгоджених між собою доказів поза розумним сумнівом.

Отже, в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Ст. ст. 23, 33 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Пом`якшуючих відповідальність порушника обставин судом не встановлено.

Обтяжуючих відповідальність порушника обставин судом не встановлено.

З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та встановлених обставин по справі, суд дійшов висновку що до ОСОБА_1 необхідно застосувати стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Як передбачено ст. 40-1 КУпАП України судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до ст. 4 ч.5 Закону України «Про судовий збір», тобто 665,60 гривень.

Керуючись ст. ст. 40-1, 130, 283, 284 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 ЗУ « Про судовий збір»,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. (реквізити для сплати штрафів за порушення правил дорожнього руху: р/р UA 048999980313050149000016001; ЄДРПОУ: 37959255; одержувач: ГУК Полтавській обл; призначення 21081300: серія ЕПР1 № 662146 від 10.05.2026 року;

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 665,60 гривень судового збору. (реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106;код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001;код класифікації доходів бюджету 22030106; 101(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, стягнутий з (ПІБ чи назва установи, організації з якої стягується судовий збір) на користь держави, за рішенням №_/_/__(номер рішення про стягнення судового збору)

Попередити правопорушника, що відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

На постанову може бути подана апеляція до Полтавського апеляційного суду через Кременчуцький районний суд Полтавської області протягом 10 днів.

СуддяОлександр КОЛОТІЄВСЬКИЙ