Рішення № 141223400, 02.11.2026, Сквирський районний суд Київської області

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/694/26

Провадження № 2/376/1121/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 року Сквирський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Батовріної І.Г.

за участю секретаря судових засідань Ковальчук Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Кредитної спілки «Ощад Каса» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник кредитної спілки «Ощад Каса» звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № ОК-1/0028/24/2 від 08.05.2024 р. у розмірі 24 247,95 грн., судові витрати пов`язані з розглядом справи (судового збору в розмірі 3 328,00 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 6 800,00 грн.).

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що 16.06.2018 р. до Кредитної спілки «Ощад Каса» звернулася ОСОБА_1 із заявою на вступ до кредитної спілки. На засіданні правління кредитної спілки - Протокол № 115 від 16.08.2018 року, на підставі рішення спостережної ради КС про делегування правлінню повноважень (витяг з протоколу спостережної ради № 2 від 21 липня 2013 року), заяву на вступ розглянуто та прийнято рішення про прийом ОСОБА_1 в члени Кредитної спілки «Ощад Каса». У той же день, 16.06.2018 р., відповідач сплатила вступний внесок та обов`язковий пайовий внесок, що підтверджується прибутковими касовими ордерами № 215 та 216 від 16.07.2018 р..

Таким чином, на підставі ст. 10, ч.2 ст. 16 Закону України «Про кредитні спілки», відповідач набула членства у Кредитній спілці «Ощад Каса».

08.05.2024 р. відповідач подав до позивача заяву про надання кредиту, кредитний комітет прийняв рішення про надання кредитів члену кредитної спілки ОСОБА_1 (протокол №65 від 08.05.2024 р.)

08.05.2024 р. позивач в особі голови правління Гогендорф І.Я. та відповідач ОСОБА_1 уклали кредитний договір № ОК-1/0028/24/2, згідно з п.1.1 якого позивач зобов`язався надати відповідачу кредит в сумі 10 000,00 грн..

Згідно з п. 2.2 договору, кредит надається позичальнику готівкою в касі кредитодавця або (згідно з заяви позичальника) шляхом безготівкового перерахування суми кредиту на рахунок, вказаний відповідачем у заяві.

Позивач виконав умови договору та надав відповідачу кредит в сумі 10 000,00 грн., а відповідач його отримав, що підтверджується видатковим чеком № 0004225 0003660 від 08.05.2024 року.

Кредит надано відповідачу на умовах зворотності, платності, строковості, забезпеченості та цільового використання на підставі параграфу 1,2 Глави 71 ЦК України та ст. 21 ЗУ «Про кредитні спілки».

На дату укладення кредитного договору позивач володів необхідним обсягом правосуб`єктності для здійснення діяльності щодо надання кредитів. Відповідно до п.п.8 п.8.2.2 Договору, відповідач зобов`язався проводити сплату нарахованих процентів і погашення частини кредиту не пізніше 25-го числа кожного місяця, а також сумами, не меншими, ніж вказані в Таблиці 1, яка міститься у додатку до договору.

Відповідно до п.3.1 договору, обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом з розрахунку 90% річних. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з наступного дня після надання кредиту позичальнику (списання відповідної суми з рахунку позивача або видачі готівкою) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування на рахунок позивача або внесення в касу позивача) включно.

На виконання умов п.8.2.2 договору, відповідачем було сплачено три платежі, про що вказано в розрахунку.

Відповідач порушив умови п.п.8 пункту 8.2.2 договору в частині своєчасного погашення кредиту та сплати нарахованих процентів.

Відповідно до п.6.4 Договору, позивач має право вимагати від відповідача дострокового повернення кредиту та сплати відсотків, зокрема, у разі затримання сплати частини кредиту та/або процентів більш як на один календарний місяць.

З метою досудового врегулювання спору, 08.10.2025 року відповідачем було направлено лист № 203/25 про погашення заборгованості, однак відповідачем станом на 02.03.2026 р. зобов`язання не виконано, заборгованість не погашена.

Згідно з розрахунком по договору про споживчий кредит - договір № ОК-1/0028/24/2 від 08.05.2024 року, станом на 02.03.2026 р. заборгованість відповідача перед позивачем складає 24 247,95 грн., з яких: 14 247,95 грн. - несплачена сума процентів; 10 000,00 грн. - заборгованість по сплаті основної суми кредиту.

Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (п. 9 ч.3 ст. 175 ЦПК України) 3 328,00 гривні судового збору.

Також, позивач звертався за правовою допомогою до ФОП ОСОБА_2 (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю серії ТР № 000208) для підготовки позову та матеріалів на платній основі, що підтверджується договором № 1 від 11.05.2021 року про надання послуг (виконаних робіт), укладеним між позивачем та ФОП ОСОБА_2 , додатковою угодою № 2 від 01.10.2024 р., актом прийому-передачі виконаних робіт № 11 від 27.02.2026 р., а також платіжним дорученням № 27 від 27.02.2026 р., згідно з якого ФОП ОСОБА_2 за виконання умов того ж договору отримала від позивача оплату в розмірі 6 800,00 грн..

У зв`язку з вищевикладеним, враховуючи, що відповідачем у добровільному порядку не вчиняються дії, спрямовані на повернення кредитних коштів та процентів за договором, з метою захисту права й охоронюваних законом інтересів кредитної спілки, позивач звернувся до суду з даним позовом.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав заяву про слухання справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач та її представник у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, подали заяву у якій просили проводити розгляд справи за їх відсутності та врахувати погашення відповідачем заборгованості за договором.

Згідно з вимогами ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом за відсутності учасників справи не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

До відносин по кредитних договорах застосовуються положення ст.ст.1046-1056 ЦК України, якщо інше не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ст.1050 ЦК України, якщо позичальник вчасно не повернув суму боргу, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 ЦК України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонам.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України , зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускаються.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом ч. 1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовим ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду .

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України, у разі відсутності іншої домовленості сторін, проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено що розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 26 січня 2017 року №159 «Про видачу Кредитній спілці "Ощадкаса" ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг, а саме на надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту» оприлюднено на офіційному веб-сайті Нацкомфінпослуг (а.с. 25).

Згідно з ст. 130 Господарського кодексу України та ст. 1 Закону України «Про кредитні спілки», кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об`єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об`єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.

Позивач є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, передбачених Законом України «Про кредитні спілки».

16.06.2018 р. ОСОБА_1 за її заявою прийнято в члени Кредитної спілки «Ощад Каса» зі сплатою вступних внесків, що підтверджується прибутковими касовими ордерами № 215 та 216 від 16.06.2018 р. (а.с.6-9).

Таким чином, згідно з ст. 10, ч.2 ст. 16 Закону України «Про кредитні спілки», відповідач набув членства у Кредитній спілці «Ощад Каса».

Кредит надано члену КС на умовах зворотності, платності, строковості, забезпеченості та цільового використання на підставі Параграфу 1 та 2 Глави 71 ЦК України, ст. 21 Закону України «Про кредитні спілки».

Відповідно до ч.4 ст. 16 Закону України «Про кредитні спілки» Голові правління позивача надано право від імені кредитної спілки укладати правочини без довіреності.

08.05.2024 р. ОСОБА_1 подала до позивача заяву про надання кредиту, (а.с.10), кредитний комітет прийняв рішення про надання кредитів члену кредитної спілки ОСОБА_1 (протокол №65 від 08.05.2024 р.) (а.с.11).

08.05.2024 р. позивач та відповідач ОСОБА_1 уклали кредитний договір № ОК-1/0028/24/2, згідно з п.1.1 якого позивач зобов`язався надати відповідачу кредит в сумі 10 000,00 грн. (а.с.12-16).

Позивач виконав умови договору та надав відповідачу ОСОБА_1 кредит в сумі 10 000,00 грн., а відповідач його отримала, що підтверджується квитанцією та розпискою (а.с. 21).

Відповідачем було сплачено всього три платежі, як вбачається в розрахунку (а.с.26).

ОСОБА_1 порушила умови п.п.8 пункту 8.2.2 договору в частині своєчасного погашення кредиту та сплати нарахованих процентів, внаслідок чого, згідно розрахунку по договору про споживчий кредит - договір № ОК-1/0028/24/2 від 08.05.2024 року, станом на 02.03.2026 р. має заборгованість перед позивачем, що складає 24 247,95 грн., з яких: 14 247,95 грн. - несплачена сума процентів; 10 000,00 грн. - заборгованість по сплаті основної суми кредиту (а.с. 26).

З метою досудового врегулювання спору, 08.10.2025 року відповідачу було направлено лист № 203/25 про погашення заборгованості, однак відповідачем станом на дату подачі позовної заяви зобов`язання не виконано, заборгованість не погашена (а.с. 27).

У зв`язку з невиконанням відповідачем його обов`язку по поверненню частини кредиту відповідно до умов договору, відповідна сума коштів може бути стягнута з відповідача в судовому порядку.

Згідно з договором, його сторони за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за вказаним договором несуть відповідальність згідно з чинним законодавства України.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач свої зобов`язання за вказаними кредитними договорами виконав в повному обсязі, надавши відповідачу обумовлену сторонами грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 82 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, та кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.2 ст.89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Відповідно до платіжної інструкції на переказ готівки № #2.828728225.1 від 04.09.2026 р. відповідач здійснила платіж у розмірі 8 200,00 грн. на погашення заборгованості за кредитним договором (а.с. 70).

Згідно з платіжною інструкцією на переказ готівки № #1.869556617.1 від 01.10.2026 р. відповідач здійснила платіж у розмірі 250,00 грн. на погашення заборгованості за кредитним договором (а.с. 80).

Таким чином у наслідок здійснення дій на погашення заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 8 450,00 грн., дану суму суд враховує у розмір тіла кредиту та приходить до переконання, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту у розмірі 1 550,00 грн..

08.10.2025 р. позивач направив на адресу ОСОБА_1 лист-вимогу про дострокове повернення, у термін до 18.10.2025 р. частини кредиту, що залишилась в розмірі 10 000 грн., та процентів в сумі 10 672,61 грн., що нараховані на день складання вимоги (а.с. 27).

Таким чином, позивач у відповідності до умов договору та вимог закону заявив відповідачці про припинення кредитування, тим самим змінив дату строку дії договору (строку, протягом якого сторони можуть здійснювати свої права та обов`язки), визначивши її 07.12.2024. Такі дії позивача також узгоджується з положеннями п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України («Правові наслідки порушення зобов`язання»).

Розрахунок заборгованості за кредитним договором № ОК-1/0028/24/2 складено позивачем помісячно з нарахуванням процентів на залишок кредитних коштів станом на 25 число кожного місяця, виходячи з кількості днів у поточному місяці та зі ставки, передбаченої договором (90% річних), що відповідає умовам договору.

З цього розрахунку судом встановлено, що станом на день, вказаний у листі- вимозі про дострокове повернення усієї суми кредиту та сплати процентів, а саме: станом на 18.10.2025 залишок по кредиту складав 10 000 грн., а проценти 11 091,79 грн.

Як видно з розрахунку відповідачка на вимогу позивача не відреагувала та не погасила борг, навіть частково. У свою чергу, позивач усупереч своїй же вимозі від 08.10.2025 не припинив кредитування відповідачки у дату, вказану у відповідному повідомленні - 18.10.2025 та не звернувся до суду про дострокове стягнення усієї суми боргу за кредитним договором, про що також було зазначено у вимозі, а продовжив нарахування процентів до 02.03.2026 р..

Як наслідок такого нарахування, станом на 02.03.2026 р. заборгованість відповідача перед позивачем складає 24 247,95 грн., з яких: 10 000,00 грн. - заборгованість по сплаті основної суми кредиту, 4 247,95 грн. - несплачена сума процентів, які нараховані за весь строк, на який надавався кредит.

Як неодноразово наголошував Верховний Суд у своїх постановах висунення кредитодавцем вимоги достроково повернути кредитні кошти та відсотки за користування кредитом по своїй юридичній природі є зміною, визначеного у договорі строку, на який надався кредит (строку кредитування).

Згідно правової позиції, викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 (справа №444/9519/), від 04.07.2018 (провадження №14-154цс18) та від 31.10.2018 (провадження №14-318цс18) право кредитодавця нараховувати, передбачені договором проценти за користування кредитом, припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Після закінчення строку, на який надавався кредит, або у разі пред`явлення банком вимоги до позичальника про дострокове повернення грошових коштів змінюється правова природа зобов`язання. У такому випадку нарахування кредитором процентів на суму невиконаного (простроченого) грошового зобов`язання має юридичну природу відповідальності, що передбачена статтею 625 ЦК України.

У цьому контексті суд звертає увагу, що пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України установлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Підсумовуючи все вищевикладене, суд встановив, що кредитодавець Кредитна спілка «Ощад Каса» внаслідок прострочення виконання зобов`язання відповідачкою (невнесення періодичних платежів згідно Графіку) змінив, визначену у Договорі кінцеву дату кредитування з 08.05.2026 р. на 18.10.2025 р., висунувши позичальнику (відповідачці) письмову вимогу достроково повернути частину кредиту, що залишилась та сплатити проценти за фактичний час користування кредитом на дату вимоги.

У досліджуваній ситуації, судом встановлено, що несплачені позичальницею проценти за користування кредитом за вимогою позивача про дострокове повернення кредиту, станом на 18.10.2025 р. складали суму 11 091,79 грн., а тому саме ця сума процентів підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача, а також стягненню підлягає залишок неповернутого кредиту в сумі 1 550,00 грн. А всього з відповідачки на користь позивача суд стягує 12 641,79 грн. заборгованості за кредитним договором.

За правилами ч. 1 та ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать також витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При встановленні гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Слід також зазначити, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), у додатковій постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19).

Понесені витрати на професійну правничу допомогу позивач підтверджує наступними документами: копією договору № 1 на надання послуг (виконання робіт) між ФОП ОСОБА_2 і КС «Ощад Каса» від 11.05.2021; копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Серії ТР № 000208 на ім`я Боднарчук І.О.; додатковою угодою № 2 від 01.10.2024 до договору, копією акту № 11 від 27.02.2026 р. прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт) до Договору № 1 від 11.05.2021; копією платіжної інструкції № 27 від 27.02.2026 р. про переказ позивачем коштів в сумі 6 800,00 грн..

Оцінюючи складність цієї справи як типову та малозначну, враховуючи предмет спору; беручи до уваги невелику ціну позову (суму стягнення) та часткове задоволення позовних вимог, суд зменшує заявлений позивачем розмір витрат на професійн управничу допомогу та визначає їх в розмірі 4 000,00 грн., що відповідає критерію реальності, розумності та справедливості, а також є співмірним із обсягом та якістю наданих адвокатських послуг у цій справі.

Частиною 1 ст.141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог (53,60% ) в сумі 1 783,82 грн..

Керуючись ст.ст. 16, 526-530,549, 553, 554, 610-612, 625, 633, 634, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 13, 19, 81, 82, 137,141, 263, 264, 265, 352, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Кредитної спілки «Ощад Каса» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Кредитної спілки «Ощад Каса», ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 38713679 - заборгованість за кредитним договором № ОК-1/0028/24/2 від 08.05.2024 р. у розмірі 12 641(дванадцять тисяч шістсот сорок одна) грн. 79 коп..

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Кредитної спілки «Ощад Каса», ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 38713679 - судовий збір у сумі 1 783 (одна тисяча сімсот вісімдесят три) грн. 82 коп..

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Кредитної спілки «Ощад Каса», ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 38713679 - витрати на правову допомогу у розмірі 4 000 (чотири тисячі) грн. 00 коп..

У задоволені решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.Г. Батовріна