Рішення № 141221584, 04.11.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/3682/26

Провадження № 2/202/3959/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпра в складі судді Доценко С.І., за участю секретаря судового засідання Тарасової К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮРКОНСАЛТ ГРУП ПЛЮС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -

В С Т А Н О В И В:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮРКОНСАЛТ ГРУП ПЛЮС» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.

В обґрунтування позовної заяви зазначає, що 14.02.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАРТНЕР ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 94/11817328, на підставі якого позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути суму позики позикодавцю та сплатити проценти, а також інші платежі за договором у порядку та строки, передбачені договором, зокрема Графіком платежів.

За умовами Договору позика надається позичальнику шляхом передачі готівкових коштів, а підписанням цього Договору позичальник підтверджує, що він отримав від позикодавця суму позики у повному обсязі у дату підписання Договору. Позивач зазначає, що відповідачу надано позику шляхом передачі готівкових коштів у сумі 4 000,00 грн.

28.12.2023 року між ТОВ «ПАРТНЕР ФІНАНС» та ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 28122023; 17.04.2025 року між ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» та ТОВ «ФК «УКРФІНСТАНДАРТ» укладено Договір факторингу № 17-04/ФК-25; 25.08.2025 року між ТОВ «ФК «УКРФІНСТАНДАРТ» та ТОВ «ЮРКОНСАЛТ ГРУП ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 25-08/ФК-25. Згідно з цими договорами відбулося відступлення права вимоги за Договором позики № 94/11817328 від 14.02.2021 року до позивача.

Позивач зазначає, що відповідач свої зобов`язання за Договором позики не виконав, у зв`язку з чим відповідно до розрахунку заборгованості за ним утворилася заборгованість у розмірі 33 200,00 грн, з яких:

- 4 000,00 грн заборгованість за сумою позики;

- 28 080,00 грн заборгованість за нарахованими процентами;

- 1 120,00 грн заборгованість за комісією.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Договором позики № 94/11817328 від 14.02.2021 року у розмірі 33 200,00 грн, сплачений судовий збір у сумі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.

Ухвалою суду від 28 квітня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, натомість у позовній заяві просив розглядати справу без участі представника позивача та зазначив, що проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив, правом на подання відзиву на позов у встановлений судом строк не скористався, будь-яких заяв/клопотань до суду від нього не надходило.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

При таких обставинах, враховуючи позицію представника позивача, судом проведено заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.

На підтвердження позовних вимог позивачем додано копію договору № 94/11817328 від 14.02.2021 року, укладеного між ТОВ «ПАРТНЕР ФІНАНС» та ОСОБА_1 .

За умовами цього Договору позикодавець надає позику шляхом передачі готівкових коштів позичальнику; підписанням Договору позичальник підтверджує, що він отримав від позикодавця суму позики у повному обсязі у дату підписання Договору. Позичальник повертає суму позики, а також здійснює оплату інших платежів за Договором шляхом внесення готівкових коштів у касу позикодавця або на банківський рахунок позикодавця.

Позивачем також додано копії Договору факторингу № 28122023 від 28.12.2023 року, Договору факторингу № 17-04/ФК-25 від 17.04.2025 року та Договору факторингу № 25-08/ФК-25 від 25.08.2025 року, реєстрів боржників і актів приймання-передачі документації до них, платіжних інструкцій до кожного з цих договорів, а також деталізований розрахунок заборгованості, згідно з яким загальна сума боргу становить 33 200,00 грн, з яких: 4 000,00 грн заборгованість за сумою позики; 28 080,00 грн заборгованість за нарахованими процентами; 1 120,00 грн заборгованість за комісією.

Будь-яких документів, підтверджуючих факт передання відповідачу готівкових коштів у сумі 4 000,00 грн (видаткового касового ордера, розписки позичальника, іншого касового чи розрахункового документа), матеріали справи не містять.

Предметом судового розгляду є правовідносини, що виникли на підставі договору позики, та відступлення права вимоги за ним на підставі договорів факторингу.

Відповідно до частини першої статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до положень статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання, згідно із статтею 526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК України встановлює принцип обов`язковості виконання договору.

Крім цього, згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). За статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за Договором позики № 94/11817328 від 14.02.2021 року суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 1046 ЦК України договір позики є реальним і вважається укладеним з моменту передання грошей. Отже, грошове зобов`язання у позичальника виникає лише з моменту отримання ним грошових коштів, а обов`язок відповідача щодо повернення позики, сплати процентів та інших платежів за договором може мати місце виключно за умови доведення факту передання йому позикодавцем грошових коштів.

Відповідно до статті 81 ЦПК України обов`язок доказування таких обставин покладається на позивача.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи (частина перша статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З наведених норм законодавства вбачається, що доказом надання позикодавцем юридичною особою позичальнику грошових коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». У разі видачі позики готівкою такою господарською операцією є видача готівкових коштів з каси позикодавця, яка має бути оформлена відповідним первинним касовим документом.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові у справі № 686/19271/19, договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку, а свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання, в той час як первинні документи складаються лише за фактом надання послуг.

Умова Договору позики про те, що підписанням цього Договору позичальник підтверджує отримання суми позики у повному обсязі у дату його підписання, є частиною тексту самого Договору, сформульованого позикодавцем, а не самостійним документом, який фіксує факт здійснення господарської операції з видачі готівкових коштів. Така умова не містить відомостей про особу, яка видала кошти, місце їх видачі, касу, з якої їх видано, та не відповідає вимогам, що ставляться до первинних документів, а тому сама по собі не підтверджує фактичного передання відповідачу грошових коштів.

При цьому у разі заміни первісного кредитора у зобов`язанні саме останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі і первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов`язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у позику.

Разом з тим позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження передачі відповідачу грошових коштів за Договором позики № 94/11817328 від 14.02.2021 року. Ні видаткового касового ордера, ні розписки позичальника, ні іншого первинного документа, складеного ТОВ «ПАРТНЕР ФІНАНС» під час видачі відповідачу готівкових коштів у сумі 4 000,00 грн, матеріали справи не містять.

Розрахунок заборгованості, що наданий разом з позовною заявою, не є первинним документом, який підтверджує отримання позики та користування нею, а отже сам по собі не є належним доказом наявності заборгованості та її розміру. Інформація, зазначена у такому розрахунку, за умови відсутності первинних документів щодо видачі коштів, не може бути належним доказом отримання позичальником коштів (аналогічна правова позиція висловлена у постановах Дніпровського апеляційного суду від 13.03.2025 у справі № 183/13475/23 та від 16.06.2025 у справі № 173/326/25).

Так само не підтверджують факт передання відповідачу грошових коштів і долучені позивачем договори факторингу, реєстри боржників, акти приймання-передачі документації та платіжні інструкції, оскільки вони стосуються правовідносин між первісним кредитором та наступними кредиторами щодо відступлення права вимоги і не містять відомостей про виконання ТОВ «ПАРТНЕР ФІНАНС» обов`язку з передання позики відповідачу.

Відповідно до вимог частин третьої та четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частинами першою-третьою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим не заявляв клопотання про витребування доказів чи про вжиття заходів забезпечення доказів та не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою з поважних причин.

Таким чином, суд доходить висновку, що позивачем не надано первинного документа, який би підтверджував, що первісний кредитор ТОВ «ПАРТНЕР ФІНАНС» передав відповідачу грошові кошти за Договором позики № 94/11817328 від 14.02.2021 року, при тому що , що свідчить про недоведеність заявлених позивачем позовних вимог та відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за цим договором, а тому у задоволенні позову необхідно відмовити в повному обсязі.

Оскільки суд дійшов висновку про недоведеність факту передання відповідачу грошових коштів і, як наслідок, про відсутність підстав для задоволення позову, інші доводи позивача, у тому числі щодо переходу до нього права вимоги та розміру нарахованих процентів і комісії, правового значення для вирішення цієї справи не мають та окремої оцінки не потребують.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з частиною другою статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу покладаються на позивача та відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮРКОНСАЛТ ГРУП ПЛЮС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики № 94/11817328 від 14.02.2021 року відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо або через Індустріальний районний суд міста Дніпра (до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Згідно з частиною п`ятою статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 04.11.2026 року.

Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України або в підсистемі «Електронний суд».

Суддя С. І. Доценко