Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №601/2585/26
Провадження № 2/601/1386/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
ЗАОЧНЕ
04 листопада 2026 року
Кременецький районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Шульгач Н.М.,
за участю секретаря судового засідання Хміль Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Кременець цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ТОВ «ФК «Смарт Пей» звернулося в суд із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між Акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №1001107653501 від 20.08.2018, відповідно до якого позичальнику надано грошові кошти в якості кредиту у сумі 30000 грн. на умовах строковості, поворотності та оплатності. Розмір процентної ставки склав 0,01 % річних. 26.06.2026 між первісним кредитором акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» та ТОВ «ФК «Смарт Пей» укладено договір факторингу №1, за умовами якого право грошової вимоги за кредитним договором №1001107653501 від 20.08.2018 перейшло до ТОВ «ФК «Смарт Пей». Однак, відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав у зв`язку з чим станом на 26.06.2026 у нього виникла заборгованість в розмірі 48808,62 грн., яка складається з: 24849,36 грн. заборгованість за кредитом; 18,25 грн. заборгованість по процентам, 23941,01 грн. заборгованість за комісією. Посилаючись на наведене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №1001107653501 від 20.08.2018 в розмірі 48808,62 грн. та судові витрати.
Ухвалою судді Кременецького районного суду Тернопільської області від 16 вересня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В судове засідання представник позивача не з`явився, однак подав клопотання про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, що підтверджується матеріалами справи. Будь яких заяв чи клопотань до суду від нього не надходило. Відзив на позов не подав.
Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Таким чином, суд, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.280 ЦПК України.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив наступні обставини справи:
20.08.2018 року між Акціонерним Товариством «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір шляхом підписання Заяви №1001107653501 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.
У заяві зазначено, що ОСОБА_1 просить відкрити на його ім`я поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривнях та підтверджує, що ним отримана у непошкодженому стані платіжна картка № НОМЕР_2 . Строк дії кредитного ліміту 24 місяці.
Стандартна процентна ставка становить 0,01 % річних. Сума платежу за розрахунковий період з 20.08.2018 по 20.08.2020 становить 58731,1 грн.
У тексті наведеної заяви також зазначено, що її підписанням ОСОБА_1 підтверджує, що ця заява має новаційний характер і в результаті приєднання до ДКБО дія договорів на відкриття та обслуговування карткових рахунків, договорів карткового рахунку, що раніше були укладені між нею та банком припиняються на підставі ст. 604 ЦК України; ознайомлена з ДКБО, тарифами банку та цілком згодна, усі умови ДКБО їй зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення; отримала від банку повідомлення про володільця персональних даних, склад та зміст зібраних персональних даних, права суб`єкта персональних даних та іншу інформацію згідно ЗУ «Про захист персональних даних»; їй відомо, що укладання договору страхування зі страховиком не є обов`язковою умовою отримання кредиту в банку, таку послугу було обрано ним за власною ініціативою з числа послуг, що пропонуються банком, і відносини за договором страхування, після його укладення, виникають виключно між страхувальником та страховиком.
Згідно платіжної інструкції № TR.30388474.72021.8810 позивачем 20.08.2018 на картковий рахунок № НОМЕР_3 було перераховано 30000 грн. Призначення: видача за договором кредиту № 1001107653501 від 20.08.2018.
Згідно з випискою про рух коштів по рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_4 за період з 20.08.18 по 25.06.2026 р., вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами, зокрема неодноразово переказував грошові кошти, поповнював кредитну картку готівкою, здійснював сплату відсотків за кредитом.
Відповідно до розрахунку виконаного первісним кредитором, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №1001107653501 від 20.08.2018, станом на 25.06.2026 (включно) становить 48808,62 грн., з яких: 24849,36 грн. - заборгованість за кредитом; 18,25 грн - заборгованість по процентам, 23941,01 грн. заборгованість за комісією.
26.06.2026 р. між Акціонерним Товариством «Перший Український Міжнародний Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Смарт Пей» укладено договір факторингу № 1.
Пунктом 2.2. договору факторингу передбачено, що права вимоги переходять до Фактора у власність в повному обсязі відповідно до п. 4.1 Договору. Права вимоги переходять до Фактора в обсязі, визначеному цим Договором та Додатком №2 до нього, безвідклично та без можливості зворотного відступлення на користь Клієнта (без регресу). Клієнт не приймає на себе і не несе зобов`язань зі зворотного набуття/викупу у Фактора Прав вимоги, не задоволених Боржниками.
Згідно п.4.1. договору факторингу права вимоги за Реєстром Боржників вважаються відступленими у день надходження оплати за права вимоги в повному обсязі на рахунок Клієнта, вказаний у п. 3.2 Договору, за ціною, визначеною п. 3.1 Договору. Клієнт після надходження на його рахунок коштів в сумі, зазначеній в п.3.1 Договору, передає Фактору Реєстр Боржників.
У п.3.1. договору факторингу зазначено, що права вимоги за цим Договором відступаються за ціною у національній валюті, яка становить 100000000 (сто мільйонів) гривень 00 копійок.
Факт оплати за договором факторингу №1 від 26.06.2026 підтверджується платіжною інструкцією №23 від 26.06.2026 р.
Згідно з Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №1 ТОВ «ФК «Смарт Пей» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №1001107653501 від 20.08.2018 в сумі 48808,62 грн.
З врахування встановлених обставин, суд вважає, що до виниклих між сторонами правовідносин слід застосувати наступні норми матеріального права.
За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно із ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем він вважається укладеним в письмовій формі.
Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом (ст. 610, 612 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Відповідно до положень статей 512, 513 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Частиною 1 статті 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Судом встановлено, що 20.08.2018 між Акціонерним Товариством «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір шляхом підписання Заяви № 1001107653501 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору та договір підписано його сторонами, у тому числі відповідачем власноручним підписом.
Оскільки вказаний кредитний договір відповідачем підписано особисто, недійсним в судовому порядку не визнавався, а відтак є чинним і підлягає до виконання його сторонами. Відповідач під час укладення кредитного договору, ознайомився з його текстом та істотними умовами кредитування, що підтверджується особистим підписом позичальника. Оскільки, кредитний договір був підписаний відповідачем без будь-яких застережень, суд приходить до висновку, що останній погодився з його умовами та зобов`язався виконувати їх.
Відповідно до розрахунку виконаного первісним кредитором, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №1001107653501 від 20.08.2018, станом на 25.06.2026 (включно) становить 48808,62 грн., з яких: 24849,36 грн. - заборгованість за кредитом; 18,25 грн - заборгованість по процентам, 23941,01 грн. заборгованість за комісією.
Відповідачем не спростовано даний розрахунок, заперечень не надходило, доказів на користь того, що останнім було погашено вищевказані суми заборгованості, до суду надано не було.
Суд вважає доведеним позивачем перехід прав вимог до відповідача за кредитним договором №1001107653501 від 20.08.2018, що підтверджується, зокрема: копією договору факторингу, витягом з реєстру боржників, копією платіжної інструкції №23 від 26.06.2026 р.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, а також те, що фактично отримані та використані відповідачем ОСОБА_1 кредитні кошти у добровільному порядку позивачу не повернуті, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та стягнення із останнього в користь ТОВ «ФК «Смарт Пей» заборгованості за кредитним договором №1001107653501 від 20.08.2018 в розмірі 24867,61 грн. з яких: 24849,36 грн. - заборгованість за кредитом; 18,25 грн - заборгованість по процентам.
Вирішуючи питання стягнення комісії у розмірі 23941,01 грн., суд виходить із такого.
Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту. Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Закону України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».
У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 06.11.2023 по справі №204/224/21 викладено правові висновки, що оскільки в кредитному договорі не зазначено та не надано доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг Кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які фінансовою установою встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування». Послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.
Також Верховний Суд України у постанові від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1746цс16 вказав, що відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).
Відповідно до розрахунку за обслуговування та управління кредитом нараховувалася комісія в розмірі 23941,01 грн.
Разом із тим, у кредитному договорі позивач не зазначив та не надав доказів наявності переліку додаткових та супутніх послуг Кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням кредиту, які надаються відповідачу за які встановлена комісія за надання та обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), тому, суд вважає, що положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію є нікчемними відповідно до частини першої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Тому, в задоволенні позовних вимог про стягнення комісії слід відмовити.
Вирішуючи питання про судові витрати, суд виходить із такого.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу.
За умовами ч.ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження витрат на правничу допомогу позивач подав договір від 26 березня 2026 року та акт наданих послуг від 30.06.2026 на загальну суму 10000 грн., з яких 2000 грн. визначено за аналіз документів, 6000 грн. за підготовку позовної заяви та 2000 грн. за супровід справи.
Таким чином, позивачем представлено докази на підтвердження обсягу наданих правничих послуг, виконаних робіт та їх вартість, понесених у суді.
Разом з тим, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, згідно якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Із урахуванням конкретних обставин, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо (пункт 6.52 постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02 лютого 2024 року у справі № 910/9714/22).
Суд враховує, що ця справа є малозначною, в даній категорії справ усталена судова практика, через що позовні заяви у таких справах є майже типовими та фактично шаблонними, обсяг наданих доказів не є великим, участі в судовому засіданні представник позивача не брав. Отже, оцінивши усі необхідні аспекти цієї справи: складність та обсяг виконаних адвокатом робіт, витрачений час, значення справи для сторони, враховуючи те, що позивачу правова допомога надавалась і рішення суду ухвалено на його користь, на думку суду, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 гривень є співмірними по відношенню до обставин, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України.
Крім того, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог у розмірі 1356,47 грн. (24867,61 *2662,40:48808,62).
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 133, 141, 258-268, 273, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 612, 614, 629, 1046, 1048-1050 Цивільного кодексу України, суд,
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» заборгованість за кредитним договором №1001107653501 від 20.08.2018 у розмірі 24867 гривень 61 копійку з яких: 24849 гривень 36 копійок - заборгованість за кредитом; 18 гривень 25 копійок - заборгованість по процентам.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» 1356 гривень 47 копійок судового збору та 4000 гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуто Кременецьким районним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцятиднів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду учасниками справи подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей», ЄДРПОУ: 43696954, місцезнаходження: м.Київ вул.Іоанна Павла ІІ, будинок,4/6, корпус А, офіс 303, 01042;
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;
Головуючий:
Судове рішення № 141220306, Кременецький районний суд Тернопільської області було прийнято 04.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 601/2585/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: