Рішення № 141219169, 07.09.2026, Печерський районний суд міста Києва

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 757/917/26-ц

пр. 2-178/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року

Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Хайнацького Є.С.,

при секретарі судового засідання - Сіренко С.О.,

за участю:

позивачки - ОСОБА_1 ,

представника позивачки - Патрелюка Д.А.,

представник відповідача - не з`явився,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання кредитного договору недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - відповідач, АТ КБ «ПриватБанк») про визнання недійсним кредитного договору.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка зазначає, що 28 червня 2023 року банк виявив вхід до акаунта позивачки Приват24 з нового пристрою, у зв`язку з чим рекомендував завершити сеанс у «налаштуваннях» та увімкнути двоетапну перевірку (у разі, якщо клієнт не підтверджує вхід до застосунку). За фактами виявлення нетипового входу до акаунта позивачки банк рекомендував змінити пароль від Приват24. Банк надіслав позивачці повідомлення про укладення договору «Кредит готівкою» на суму 123 900 грн, а о 16:45:54 год. - договору «Кредит готівкою» на суму 43 400 грн. У подальшому, о 16:07 год., 16:47 год. та 16:48 год., банк повідомив позивачку про визнання підозрілими операцій за картками НОМЕР_4, НОМЕР_5 і НОМЕР_6 та про їх блокування з метою безпеки.

29 червня 2023 року позивачка звернулась до банку із заявою, у якій повідомила, що їй належить лише одна картка для виплат, а 28 червня 2023 року вона стала жертвою шахраїв, які отримали доступ до її телефону, заблокували його та оформили на її ім`я кредит з відкриттям ще двох додаткових карток «Універсальна».

Позивачка просила здійснити блокування зазначених карток та скасувати плату за кредитними договорами до рішення суду.

У цей же день позивачка звернулась до поліції із заявою про вчинення кримінального правопорушення, на підставі якої відкрите кримінальне провадження № 12023100100002540 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 190 КК України.

За фактом надходження зазначеної заяви клієнта банком було проведено перевірку та встановлено, що списанню коштів з картки клієнта передувало дублікат сім-картки фінансового телефону клієнта та несвоєчасне повідомлення про це банк, оскільки відповідно до архівних записів розмов банку з клієнтом ОСОБА_1 звернення в ОКОМ зареєстровано 29 червня 2023 року о 15.22 год.

Таким чином, унаслідок незабезпечення відповідачем безпеки банківських рахунків позивачки, її права як споживача банківських послуг було порушено, в результаті чого їй було заподіяно значну майнову шкоду у вигляді виникнення кредитної заборгованості та подальшого неправомірного нарахування та списання банком коштів в рахунок погашення цієї заборгованості, що виникла не з її вини.

З урахуванням викладеного просила суд визнати недійсним:

кредитний договір б/н від 28 червня 2023 року про надання АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_1 , строкового кредитного договору на суму 123 900,00 грн;

заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 28 червня 2023 року, підписану від імені ОСОБА_1 за допомогою ОТП пароля 28 червня 2023 року;

паспорт споживчого кредиту «Кредит готівкою» АТ КБ «ПриватБанк», підписаний від імені ОСОБА_1 за допомогою простого електронного підпису 28 червня 2023 року;

стягнути з відповідача на користь позивачки судові витрати.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 19 січня 2026 року в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» про визнання кредитного договору недійсним, та судове засідання призначено на 30 березня 2026 року.

17 лютого 2026 року представник АТ КБ «ПриватБанк» - Абібулаєва Т.Г. подала до суду відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , зі змісту якого вбачається, що відповідач не погоджується з аргументами позивача, викладеними останньою в позовній заяві, заперечує вину банку, оскільки позивачкою було розголошено відомості щодо номеру своєї картки.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 30 березня 2026 року розгляд справи відкладено на 25 травня 2026 року, у зв`язку із неявкою учасників справи.

07 квітня 2026 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, зі змісту якої вбачається, що позивачка не згодна з доводами відповідача викладеними останнім у відзиві, вважає, що відповідач навмисно перекручує факти, позивачка не передавала свою персональну банківську інформацію третім особам, у тому числі ПІН або СVV-коди. З урахуванням зазначеного позивачка просила суд доводи відповідача відхилити та позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 25 травня 2026 року по справі оголошено перерву до 07 вересня 2026 року.

В судовому засіданні позивачка та її представник обґрунтовували підстави позовної заяви, підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Вислухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши обставини в їх сукупності, надавши оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, суд прийшов до висновку, зо позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18 грудня 2020 року здійснено ідентифікацію клієнта ОСОБА_1 та підписано Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг. Підпис відповідача здійснено власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13 грудня 2019 року № 151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України».

Відповідачем погоджено використання OTP пароля в якості підпису та інших видів простого електронного підпису, а саме при здійсненні будь-якої операції та правочинів між Сторонами за допомогою ОТР паролю як простого електронного підпису. Сторони домовилися вважати, що він однозначно ідентифікує особу Клієнта та є логічно пов`язаний із електронними даними про будь-яку операцію або правочин виключно за умови, якщо підтвердження Клієнтом здійснення операції або укладення правочину здійснено шляхом введення у відповідне поле інтерфейсу програмного комплексу або сайту Банку цифрової послідовності, яка повністю ідентична надісланому Банком ОТП-паролю на фінансовий номер телефону Клієнта.

28 червня 2023 року з використанням функціоналу належного банку програмного комплексу (додатку) Приват24 між банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір б/н про надання строкового кредиту у розмірі 123 900 грн. шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника на строк 36 місяців із встановленням річної відсоткової ставки у розмірі 18 %. Додатково відповідачем за допомогою OTP пароля підписаний порядок повернення кредиту, а саме щомісяця рівними частинами згідно графіку платежів.

28 червня 2023 року о 12:42:59 год. банк виявив вхід до акаунта відповідачки Приват24 з нового пристрою, у зв`язку з чим рекомендував завершити сеанс у «налаштуваннях» та увімкнути двоетапну перевірку (у разі, якщо клієнт не підтверджує вхід до застосунку).

О 15:30 год. та 15:31 год. за фактами виявлення нетипового входу до акаунта відповідачки банк рекомендував змінити пароль від Приват24.

О 16:15 год. банк надіслав відповідачці повідомлення про укладення договору «Кредит готівкою» на суму 123 900 грн, а о 16:45:54 год. - договору «Кредит готівкою» на суму 43 400 грн.

В подальшому, о 16:07 год., 16:47 год. та 16:48 год., банк повідомив відповідачку про визнання підозрілими операцій за картками НОМЕР_4, НОМЕР_5 і НОМЕР_6 та про їх блокування з метою безпеки.

29 червня 2023 року відповідачка звернулась до банку із заявою, у якій повідомила, що їй належить лише одна картка для виплат, а 28 червня 2023 року вона стала жертвою шахраїв, які отримали доступ до її телефону, заблокували його та оформили на її ім`я кредит з відкриттям ще двох додаткових карток «Універсальна».

Відповідачка просила здійснити блокування зазначених карток та скасувати плату за кредитними договорами до рішення суду.

В цей же день відповідачка звернулась до поліції із заявою про вчинення кримінального правопорушення, на підставі якої відкрите кримінальне провадження № 12023100100002540 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 190 КК України.

Зі змісту цієї заяви вбачається, що у зазначену дату від імені відповідачки було укладено загалом три кредитні договори на загальну суму 216 988,55 грн. та здійснено операцію з переказу її власних коштів в сумі 10 000 грн.

Під час розмови з оператором Банку нею повідомлено, що позивачка мала факт розмови з третіми особами, які отримали доступ до її фінансового номера телефону, і які під авторизацією позивачки в Приват 24 здійснили підписання кредитного договору в спосіб погоджений сторонами. Зазначений факт підтверджується і Витягом з ЄРДР про реєстрацію кримінального провадження.

За фактом надходження зазначеної заяви клієнта банком було проведено перевірку та встановлено, що списанню коштів з картки клієнта передувало дублікат сім-картки фінансового телефону клієнта та несвоєчасне повідомлення про це банк, оскільки відповідно до архівних записів розмов банку з клієнтом ОСОБА_1 звернення в ОКОМ зареєстровано 29 червня 2023 року о 15.22 год.

Правовідносини, які склалися між сторонами, діють у сфері функціонування платіжних послуг в Україні, проведення переказу коштів у межах України, відповідальності суб`єктів переказу, а також загального порядку здійснення нагляду за платіжними системами, які регулюються, зокрема ЦК України, Законами України «Про платіжні послуги», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Положенням про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого Постановою Правління НБУ № 164 від 29 липня 2022 року (надалі - Положення № 164), які набрали чинності 01 серпня 2022 року та діяли на момент вчинення спірних транзакцій.

Зокрема, відповідно до ч. 1 статті 1071 ЦК України, банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.

Відповідно до пункту 54 Закону України «Про платіжні послуги», платіжна інструкція - розпорядження ініціатора надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції.

Ініціатор в свою чергу це особа, яка на законних підставах ініціює платіжну операцію шляхом формування та/або подання відповідної платіжної інструкції, у тому числі із застосуванням платіжного інструменту. До ініціаторів належать платник, отримувач, стягувач, обтяжувач (пункт 21 Закону України «Про платіжні послуги»).

Ініціювання платіжної операції здійснюється шляхом, зокрема:"... 6) надання користувачем платіжної інструкції відповідному учаснику платіжної системи, у тому числі шляхом використання певного платіжного інструменту, в порядку, визначеному правилами цієї платіжної системи" (стаття 41 Закону України «Про платіжні послуги»).

Згідно з пункту 56 статті 1 Закону України «Про платіжні послуги», платіжна картка - це електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки. Платіжна операція - будь-яке внесення, переказ або зняття коштів незалежно від правовідносин між платником і отримувачем, які є підставою для цього (пункт 57 статті 1 Закону України «Про платіжні послуги»).

Дана норма корелюється і з підпунктом 14 пункту 4 розділу І Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, відповідно до якого платіжна операція - дія, ініційована користувачем електронного платіжного засобу, з унесення або зняття готівки з рахунку, здійснення розрахунків у безготівковій формі з використанням цього електронного платіжного засобу та/або його реквізитів за банківськими рахунками.

Відповідно до пунктів 1-3 розділу IV Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів Банк має право здійснювати емісію електронних платіжних засобів у вигляді мобільного платіжного інструменту та обслуговування операцій з їх використанням, передбачених правилами платіжної системи, відповідно до умов договору та вимог цього Положення.

Мобільний платіжний інструмент може бути реалізований в апаратно- програмному середовищі мобільного телефону або іншому бездротовому пристрої користувача (далі - мобільний пристрій), що обслуговує оператор телекомунікацій.

Мобільні платежі здійснюються користувачами за банківськими рахунками.

Платіжний застосунок - програмне забезпечення, що дає змогу користувачу ініціювати платіжну операцію (у тому числі за допомогою платіжних інструментів) та/ або здійснювати інші операції, передбачені договором з надавачем платіжних послуг (аб. 23 частини третьої Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затв. Постановою Правління Національного банку України 29 липня 2022 року №164 (далі по тексту - Положення №164).

Відповідно до пункту 136 Положення №164, користувач зобов`язаний, зокрема, але не виключно зберігати та використовувати платіжні інструменти відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання платіжних інструментів особами, які не мають на це законного права або повноважень.

В той же час, згідно із абзацом 7 пункту 19 статті 38 Закону України «Про платіжні послуги» регламентовано, що втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів та/або індивідуальної облікової інформації.

Відповідно до пункту 146 VII Розділу Положення № 164 затверджено, що власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Окрім іншого, судом встановлено, що позивачка була зареєстрована в ПК «Приват24» з логіном, що відповідає фінансовому мобільному номеру телефону позивача НОМЕР_1 .

Авторизація стороннього пристрою 28 червня 2023 року підтверджена дзвінком з банку на фінансовий номер позивачки:

28 червня 2023 року 15:28:11 Контакт проведено (ОК) НОМЕР_3 Р24WEB changepasswd

28 червня 2023 року 15:30:57 Контакт проведено (ОК) НОМЕР_3 Р24AOS2 authorization

28 червня 2023 року 15:37:13 Контакт проведено (ОК) НОМЕР_7 Р24 WEB openvirtualcar

28 червня 2023 року 15:39:16 Контакт проведено (ОК) НОМЕР_3 Р24 WEB cardcreditlimit.

Під час зміни паролю для входу в Приват24 введено правильний під код від картки клієнта НОМЕР_8.

Тобто, всі фінансові операції здійснені через мобільний застосунок Приват24 з коректним введенням логіну та паролів, які надходили на змінений фінансовий мобільний номер телефону Позивача, що підтверджує належне проведення автентифікації (авторизації) клієнта Банку.

Відповідно до ч. 4 абз. 63 Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 19 травня 2020 року № 65 визначено, що «фінансовий номер телефону - контактний номер телефону клієнта, що використовується банком, зокрема, з метою проведення його автентифікації».

Відповідно до абзацу 1 частини третьої розділу Загальні положення Положення № 164, автентифікація - процедура, що дає змогу надавачу платіжних послуг установити та підтвердити особу користувача та/або належність користувачу певного платіжного інструменту, наявність у нього підстав для використання конкретного платіжного інструменту, у тому числі шляхом перевірки індивідуальної облікової інформації користувача.

Відповідно до статті 68 Закону України "Про платіжні послуги", визначено, що електронна взаємодія надавача платіжних послуг із користувачем здійснюється лише після автентифікації користувача, який є фізичною особою, або уповноваженого представника користувача, який є юридичною особою.

Електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, а також їх автентифікація здійснюється відповідно до абзацу першого частини другої статті 17 Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Згідно із Законом України «Про електронні довірчі послуги», засобом електронної ідентифікації є носій інформації, який містить ідентифікаційні дані особи і використовується для автентифікації особи під час надання та/або отримання електронних послуг.

Як вбачається із матеріалів справи та виписок по рахунках Позивача оспорювані фінансові операції з грошовими коштами Позивача на рахунках Банку здійснено з допомогою системи «Приват24» з коректним введенням логіну та паролів.

Система «Приват 24», у тому числі мобільна версія, це система призначена для управління банківськими рахунками Клієнта цілодобово в режимі реального часу через мережу Інтернет, що є загальновідомою інформаціє, яка розміщена в тому числі на офіційному сайті АТ КБ «ПриватБанк».

Всі операції у цій системі здійснюються на підставі платіжних інструкцій, наданих Клієнтом через систему.

Правила користування Приват24 викладені за адресою: https://privat24business.pp.ua/privat24-reyestraciya-novogo-koristuvacha/.

Відповідно до Правил користування Приват24, особі, яка бажає зареєструватись у системі «Приват24» та здійснювати управління рахунками з її допомогою, необхідно мати доступ не тільки до фінансового номера телефону клієнта Банку, а й до іншої особистої інформації клієнта Банку, а саме: номера хоч б однієї з банківських карток клієнта «Приват24», прив`язаних до вказаного номера телефону, ПІН-коду вказаної картки чи саму банківську картку клієнта.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 235/2054/21 (провадження № 61-1725св22) зазначив, що «суд першої інстанції не перевірив належним чином доводи Банку про те, що без розголошення з боку позивача номера банківських карток, ПІН-кодів банківських карток, особа, навіть перевипустивши Sim- карту або маючи фінансовий телефон клієнта, не змогла б ні зайти до системи «Приват24», ні змінити фінансовий номер клієнта, ні зняти чи переказати кошти з рахунків клієнта, та дійшов передчасного висновку про задоволення позову. Крім того, суд першої інстанції не здійснив аналіз доводів позивача про те, що вона не втрачала банківських карток, їх ПІН-кодів і телефону та нікому їх не передавала, не вчиняла будь-яких інших дій, які б могли призвести до списання грошових коштів з її рахунків відповідно наведених вище алгоритмів реєстрації у системі «Приват 24».

Тобто, фінансовий номер телефону клієнта є важливою складовою отримання якісних банківських послуг у АТ «ПриватБанк» та безпеки клієнта.

Окрім цього, висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладених у постанові від 01 липня 2020 року у справі № 712/9107/18, відповідно до яких суд зобов`язаний перевірити, чи власна бездіяльність позивача щодо збереження її фінансового номера телефону не сприяла тому, що сторонні особи могли використати її фінансовий номер телефону для здійснення несанкціонованих банківських переказів.

Також судом встановлено, що всі фінансові операції з рахунками позивача здійснено до повідомлення Банку про шахрайство.

Таким чином, можна дійти до висновку, що втрата грошових коштів сталася через власну недбалість та власну бездіяльність позивача по захисту власних персональних даних і коштів. До того ж, додатково, Позивач на будь-якій картці АТ КБ «ПриватБанк» могла встановити самостійно або на відділенні інтернет-ліміт (на день чи місяць) для здійснення операцій/платежів в мережі Інтернет і встановлення цього ліміту обмежує власника картки у здійснення будь-яких витрат в мережі Інтернет.

До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації відповідно до статті 38 цього Закону ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на платника. З моменту повідомлення платником емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом (частина п`ята статті 87 «Про платіжні послуги»).

Це положення кореспондує з пунктом 140 Положення НБУ № 164, яким встановлено, що до моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/ або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на користувача. З моменту повідомлення користувачем емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом».

Таким чином, встановлення точного часу повідомлення банку клієнтом (користувачем) про виявлення несанкціонованої платіжної операції за допомогою платіжної картки, або при підозрі доступу третіх осіб рахунку та інших неправомірних дій таких осіб, має вирішальне значення визначення часу звернення клієнта до Банку з відповідною заявою, оскільки до моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність за них несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.

Подібним правовідносинам надано оцінку Верховним Судом по справі №585/1320/16-ц від 6 березня 2018 року, де зазначено, що крім того, до моменту повідомлення користувачем (відповідачем) банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.

Оцінка своєчасного звернення до Банку міститься й у Постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 686/17744/21, якою обґрунтовано законність відмови у задоволенні вимог до Банку у зв`язку з відсутністю доказів негайного звернення позивача до Банку з повідомлянням про втрату електронного платіжного засобу та/або факт втрати індивідуальної облікової інформації, а саме "висновок судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову у зв`язку з недоведеністю ОСОБА_1 здійснення 11 травня 2021 року повідомлення АТ КБ «ПриватБанк» щодо викрадення його майна є законним і обґрунтованим, тобто таким, який відповідає завданню цивільного судочинства - справедливому розгляду і вирішенню справи».

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статті 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила віх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем АТ КБ «ПриватБанк» доведено, що позивач своїми діями (бездіяльністю) сприяла незаконному використанню персональної інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, і подальшому викраденню грошових коштів, у зв`язку з чим Банк не несе відповідальності за проведені операції.

Що стосується посилання сторони відповідача/позивача на те, що вона звернулась до поліції із заявою про вчинення кримінального правопорушення, на підставі якої зареєстровано у ЄРДР кримінальне провадження, то в даному випадку слід зазначити наступне.

Відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

В даному випадку, позивачем не надано будь-яких доказів постановляння вироку або іншого судового рішення, яке набрало законної сили, щодо незаконного заволодіння вказаними грошовими коштами та здійснення інших незаконних операцій, на які вона посилається.

Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом згідно постанов від 28 лютого 2018 року (справа № 473/2315/17), від 06 березня 2018 року (справа № 585/1320/16-ц), від 10 липня 2019 року (справа № 522/22780/15-ц), від 01 липня 2020 року (справа № 712/9107/18) та від 07 грудня 2020 року (справа № 182/5175/16-ц).

З врахуванням встановлених обставин, суд прийшов до висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, відповідно до ст. 141 ЦПК України, покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 3-5, 7-13, 17, 43, 49, 76-81, 141, 258, 262, 264,265, 268, 273, 352 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання кредитного договору недійсним - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено та підписано 07.10.2026 року.

Суддя Євген ХАЙНАЦЬКИЙ