Ухвала суду № 141219158, 23.10.2026, Печерський районний суд міста Києва

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/4510/26-ц

УХВАЛ А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2026 р. суддя Печерського районного суду м. Києва Ільєва Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебуває цивільна справа № 752/4510/26-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 28.05.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

На адресу Печерського районного суду м. Києва від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про зупинення провадження у справі № 752/4510/26-ц до залучення до участі у справі законного представника ОСОБА_1 .

В обґрунтування вказано, що у Печерському районному суді м. Києва перебуває на розгляді справа № 757/4922/26-ц за заявою ОСОБА_2 про визнання особи обмежено дієздатною та призначення опікуна. Особа щодо якої вирішується питання про визнання недієздатною є ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України, у такому випадку судове засідання не проводиться.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі. При цьому суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи, якщо зібрані докази дозволяють установити та оцінити обставини, які є предметом судового розгляду.

Як убачається зі змісту заяви, відповідач обґрунтовує необхідність зупинення провадження тим, що на розгляді суду перебуває справа про визнання її недієздатною.

Водночас, сама по собі наявність у провадженні суду справи про визнання відповідача недієздатною не свідчить про об`єктивну неможливість розгляду спору про стягнення кредитної заборгованості та не є безумовною підставою для зупинення провадження, відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України.

У постанові від 14.02.2022 у справі № 357/10397/19 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду зазначив, що метою зупинення провадження на підставі пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України, є встановлення обставин, які неможливо з`ясувати в межах відповідного провадження, але які мають значення для вирішення спору. Для застосування цієї процесуальної норми необхідно з`ясувати взаємозв`язок між справами та наявність об`єктивної неможливості розгляду однієї справи до вирішення іншої.

У цій справі, предметом судового розгляду є вимога про стягнення заборгованості за кредитним договором. Обставини укладення кредитного договору, отримання кредитних коштів, виконання договірних зобов`язань та наявності заборгованості підлягають установленню судом на підставі доказів, поданих сторонами, відповідно до загальних правил доказування.

Сам факт розгляду іншої справи щодо цивільної дієздатності відповідача, не позбавляє суд можливості дослідити зазначені обставини та надати оцінку наявним доказам.

Відповідачем не наведено належного обґрунтування того, які саме обставини, необхідні для вирішення спору про стягнення заборгованості, неможливо встановити в межах цього провадження до завершення розгляду справи про визнання її недієздатною.

Крім того, відповідно до статті 225 ЦК України, правочин, учинений фізичною особою, яка хоча й була дієздатною, проте в момент його вчинення не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі подальшого визнання її недієздатною - за позовом її опікуна.

Отже, подальше визнання особи недієздатною саме по собі не означає автоматичної недійсності раніше укладеного кредитного договору.

Питання щодо дійсності кредитного договору та наявності підстав для застосування відповідних правових наслідків має вирішуватися з урахуванням предмета заявлених вимог, заперечень сторін і належних та допустимих доказів.

Саме по собі очікування рішення в іншій справі не звільняє відповідача від необхідності обґрунтувати свої заперечення належними доказами та не підтверджує неможливості розгляду цього спору.

Водночас, суд ураховує, що питання належного процесуального представництва відповідача, якщо виникне така необхідність, має вирішуватися відповідно до вимог ЦПК України, та не може підмінятися автоматичним зупиненням провадження на підставі пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України.

Таким чином, оскільки відповідачем не доведено наявності об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення справи про визнання її недієздатною, суд доходить висновку про відсутність передбачених пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України, підстав для зупинення провадження.

З огляду на викладене, заява відповідача про зупинення провадження у справі задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 251, 252, 260-261 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі №752/4510/26-ц - відмовити.

Ухвала не підлягає оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складено 23.10.2026.

Суддя Тетяна ІЛЬЄВА