Рішення № 141218343, 15.10.2026, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/2462/26

Провадження № 2/589/2499/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Темірова Ч.М.,

за участю секретаря судового засідання Ільїної Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шостка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС», звернувшись до суду з позовною заявою, просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором про споживчий кредит № 55982345 від 19.11.2024 в розмірі 32473,53 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту 6400,00 грн; прострочена заборгованість за сумою відсотків 21913,53 грн; прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту 960,00 грн; прострочена заборгованість за штрафами 3200,00 грн. В обгрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе договірних зобов`язань з повернення кредиту, сплати процентів та комісії за вказаним договором.

У судове засідання представник позивача не з`явився, в поданому клопотанні просив проводити розгляд справи без його участі, позов підтримує в повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся судовими повістками, які відправлялися рекомендованим поштовим відправленням, але до суду повернулися з відміткою «адресат відсутній». Причини неявки суду не повідомив, із заявою про розгляд справи у його відсутності до суду не звертався, відзив на позов з правовим обґрунтуванням доводів та заперечень не надав.

З урахуванням викладеного, в судовому засіданні 15 жовтня 2026 року у відповідності із ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України постановлено провести заочний розгляд справи.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовуються вимоги, перевіривши їх доказами, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 19.11.2024 між товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС» (ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС», Кредитодавець, Товариство) і ОСОБА_1 (Відповідач, Позичальник) за допомогою сайту (https://ewacash.com.ua.) було укладено електронний договір про споживчий кредит № 55982345 (Кредитний договір). Згідно з умовами цього договору Кредитодавець зобов`язується надати Позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) в сумі 6400 rpн на 360 днів (до 14.11.2025) за умови виконання Позичальником графіку платежів, зі сплатою процентів за пільговою процентною ставкою 0,8% в день (з 19.11.2024 по 03.12.2024), стандартною процентною ставкою 350,4% річних (0,96% в день, з 04.12.2024 по 14.11.2025), одноразової комісії за надання кредиту 15% від суми кредиту, що складає 960 грн.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора «OrJdNuAU», у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін.

Наведене свідчить, що відповідач ознайомився і погодився з умовами вищевказаного договору, тобто сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, уклавши його у належній формі, а подані позивачем докази є допустимими письмовими доказами відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Кредитодавець виконав свої зобов`язання відповідно до умов договору, зокрема передав відповідачу у власність грошові кошти в сумі 6400 грн, що підтверджується листом ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» за вих. № 144068-1512652630-16022026 від 16.02.2026.

Згідно з ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно з п. 4 ч.1 ст 1, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються також комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

Але всупереч наведеним умовам договору та вимогам закону, відповідач належним чином свої зобов`язання за цим договору не виконував, у визначені цим договором строки кредит та проценти не сплатив. Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС» за Кредитним договором, заборгованість відповідача складає: 6400 грн. сума заборгованості за тілом кредиту; 21913,53 грн. сума заборгованості за процентами, 3200 грн сума заборгованості за штрафами, 960 грн - заборгованість по комісії.

Згідно з ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

02.03.2026 ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС» надіслало відповідачу претензію з вимогою погасити заборгованість за договором про споживчий кредит № 55982345 від 19.11.2024.

Однак, всупереч умовам договору, незважаючи на повідомлення позивача, відповідач не виконав своїх зобов`язань щодо погашення кредитної заборгованості.

Доказів повернення відповідачем ОСОБА_1 позивачу отриманих у кредит за договором про споживчий кредит № 55982345 від 19.11.2024 грошових коштів у сумі 6400 грн, процентів, нарахованих за цим договором у розмірі 21913,53 грн, комісії 960 грн. матеріали справи не містять, у зв`язку з чим вимоги позивача про стягнення заборгованості за (тілом) кредиту, за нарахованими процентами та комісії у вказаних сумах є обґрунтованими.

Разом з тим, з розрахунку заборгованості вбачається нарахування за штрафами за період з 05.12.2024 по 14.12.2024 за договором, але суд звертає увагу позивача на наступне.

З 24.02.2022 на всій території України запроваджений воєнний стан, який діє до тепер.

Відповідно до п. 18 Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив, що пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачає, що під час воєнного стану не сплачується неустойка (штраф, пеня) та інші платежі за прострочення сплати за кредитним договором (договором позики). В цій постанові касаційний суд розкрив питання про те, на які договори та які випадки поширюється цей пункт. Зокрема, такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит. За вказаною нормою в такому випадку позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що заявлена до стягнення позивачем заборгованість за штрафами у розмірі 3200 грн за Кредитним договором, нарахована у період воєнного стану, є неправомірною і така підлягає списанню, а відтак вимоги про її стягнення задоволенню не підлягають.

Частина 1 ст. 12 ЦПК України визначає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ч. 2 даної статті учасники справи, мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Частина 2 ст. 13 ЦПК України визначає, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Відповідно до ст. 76, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач в даній справі не скористався своїми правами щодо подання відзиву на позовну заяву з правовим обґрунтуванням своїх заперечень, доказів на їх підтвердження.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС» заборгованості за договором про споживчий кредит № 55982345 від 19.11.2024 підлягають задоволенню частково в розмірі 29273 грн 53 коп.

Вирішуючи питання щодо судових витрат в справі, суд вважає правомірним покласти на відповідача понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 2400 грн 15 коп.

За правилами п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: копію договору про надання правової (правничої) допомоги № 0207 від 02.07.2025, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» та адкокатським об`єднанням «Апологет», копію акту №1343 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 09.03.2026, копію детального опису наданих послуг від 09.03.2026 до акту №1343 за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0207 від 02.07.2025, копію ордера на надання правничої допомоги адвокатом Усенком М.І., копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Клопотання та/або заперечення від відповідача щодо зменшення заявленого позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу на адресу суду не надходило.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати за надання професійної правничої допомоги пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 7212 грн 00 коп.

Керуючись ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 625, 629, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 76-81, 83, 141, 223, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС» (розташованого за адресою: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, код ЄДРПОУ 43561909) заборгованість за договором про споживчий кредит № 55982345 від 19.11.2024 в розмірі 29273 (двадцять дев`ять тисяч двісті сімдесят три) грн 53 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС» (розташованого за адресою: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, код ЄДРПОУ 43561909) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2400 (дві тисячі чотириста) грн 15 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7212 (сім тисяч двісті дванадцять) грн 00 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржене іншими особами до Сумського апеляційного суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

СуддяЧ.М.Теміров