Єдиний державний реєстр судових рішень
Дата документу 04.11.2026
Справа № 334/1302/26
Провадження № 2/334/1743/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2026 року м. Запоріжжя
Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі:
судді Бредіхіна Ю.Ю.,
за участю секретаря Іванової А.О.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Святошової І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до комунальної установи «Запорізький обласний художній музей» Запорізької обласної ради про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку,
установив:
І. Зміст позовних вимог та заперечень сторін.
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із вимогами визнання незаконним та скасування наказу № 04-вк від 15.01.2026 року тимчасово виконуючої обов`язки директора Комунальної установи «Запорізький обласний художній музей» Запорізької обласної ради Г. Борисової «Про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності шляхом звільнення», поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого наукового співробітника Комунальної установи «Запорізький обласний художній музей» Запорізької обласної ради з 15 січня 2026 року, стягнення з КУ «Запорізький обласний художній музей» ЗОР на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 16.01.2026 року по дату постановлення судового рішення про поновлення на роботі.
В обґрунтування своїх вимог вказала на те, що позивач перебувала у трудових відносинах з відповідачем та обіймала посаду старшого службового співробітника комунальної установи «Запорізький обласний художній музей» Запорізької обласної ради».
15.01.2026 Наказом № 04-вк тимчасово виконуючої обов`язки директора комунальної установи «Запорізький обласний художній музей» Запорізької обласної ради ОСОБА_2 позивача звільнено з займаної посади за систематичне порушення трудової дисципліни та невиконання службових обов`язків як працівника, до якого раніше застосовувались заходи дисциплінарного стягнення, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.
В тексті Наказу № 04-вк від 15.01.2026 «Про притягнення ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності шляхом звільнення» зазначені дві підстави, а саме:
невиконання Наказу № 21-осн від 14.01.2026 «Про завершення оформлення робіт ОСОБА_4 »;
застосування до позивача протягом 2025 року інших заходів дисциплінарного стягнення.
В Наказі № 04-вк від 15.01.2026 зазначено, що: «Під час підготовки виконання Розпорядження Департаменту культури, туризму, національностей та релігій ЗОДА оформити документи та видати твори ОСОБА_5 5 січня 2026 року виявлено, що понад 200 робіт художника ОСОБА_4 , оформленням яких займаюсь старший науковий співробітник ОСОБА_1 з листопада 2023 року, не завершено (не оформлені на тимчасове зберігання).
Згідно Положення про музейний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 липня 2000 р. № 1147 (зі змінами), Інструкції з організації обліку музейних предметів, затвердженої наказом Міністерства культури України від 21.07.2016 р. ЛQ 580, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12 серпня 2016 року за № 1129/29559, затвердженої Наказом Міністерства Культури Украйні 21.07.2016 №580: «Всі музейні експонати підлягають суворому документальному обліку. Оформлення прийому та видачі експонатів поводиться негайно при надходженні, зберігання не оформлених, не оприбуткованих та не зареєстрованих у книгах обліку предметів категорично заборонено.»
ОСОБА_1 відмовилась писати пояснювальну записку чому не були вчасно оформлені акти прийому і роботи не були передані головному зберігачу ОСОБА_6 . Тому 29 грудня 2025 року була створена тимчасова комісія для проведення розслідування щодо порушення «Інструкції з організації обліку музейних предметів».
«Виявлено, що ОСОБА_1 привезла роботи ОСОБА_4 до музею, бо так їй було зручно працювати над каталогом і свідомо не оформила документи і не передала роботи на тимчасове зберігання, бо тоді було б їй незручно. Але ж на виставку вона видала роботи згідно Інструкції на тимчасове зберігання, а після закінчення роботи виставки забрала їх назад начебто це її власність.
Каталог закінчила роботи у 2024 році, але досі роботи залишаються в музеї. В кого вона їх брала, кому їх повертати, вона так і не сказала. Наказ № 21- від 14.01.2026 «Про завершення оформлення робіт ОСОБА_4 » не виконано!»
Але з тексту вищезазначеного незрозуміло, на підставі якого саме Розпорядження Департаменту культури, туризму, національностей та релігій ЗОДА лише в січні 2026 відповідачем виявлений факт того, що ще з 2023 року понад 200 творів ОСОБА_4 не були оформлені на тимчасове зберігання в музеї, і на якій підставі відповідальність за це має нести саме позивач.
В Наказі № 04-вк від 15.01.2026 відсутня конкретизація проступків - не наведено фактів, що свідчили б про порушення позивачем трудової дисципліни, не зазначено конкретних дат та обставин порушення позивачем трудової дисципліни, відсутні чіткі посилання на пункти нормативних документів, які порушила ОСОБА_1 . Таким чином, рішення про накладення на позивача дисциплінарного стягнення - прийняте без всебічного та повного з`ясування обставин справи, що свідчить про формальний та упереджений підхід з боку Відповідача.
ОСОБА_7 зберігаються в комунальній установі «Запорізький обласний художній музей» Запорізької обласної ради ще з листопада 2023 року. про що було безпосередньо відомо як т.в.о. директора ОСОБА_8 , так в подальшому і т.в.о. директора ОСОБА_9 , а також головному зберігачу ОСОБА_6 (яка в лютому 2024 року особисто отримала 118 творів художника, але не з незрозумілих причин так і не оформлення їх на тимчасове зберігання).
Право занесення відомостей до Книги музейних предметів, прийнятих на тимчасове зберігання - наявне виключно у головного зберігача ОСОБА_6 .
Роботодавець не вправі вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором (стаття 31 КЗпП України), тому відмова працівника від виконання роботи, що не входить до кола ного обов`язків, не є порушенням трудової дисципліни і. відповідно, такі дії не дають підстав для його звільнення за пунктом 3 частини першої етапі 40 КЗпП України.
В Наказі № 04-вк від 15.01.2026 також зазначено про систематичність порушення трудової дисципліни та невиконання позивачем службових обов`язків, з посиланням на те, що протягом 2025 року до ОСОБА_1 вже застосовувались заходи дисциплінарного стягнення у вигляді доган, які оголошувались їй Наказами № 33-осн від 21.05.2025, № 37-осн від 17.06.2025, № 43-осн від 25.07.2025, № 52-осн від 16.09.2025, № 70-осн від 29.12.2025.
Позивач, не погоджуючись із вказаними наказами, оскаржила їх як незаконні шляхом звернення до суду в відповідними позовами.
Так в провадженні Дніпровського районного суду м. Запоріжжя зараз перебувають справи: справа № 334/5076/25 (суддя Козловва Н.Ю.) щодо оскарження Наказу № 33-осн від 21.05.2025; справа № 334/5358/25 (суддя Добрєв М.В.) щодо оскарження Наказу № 37-осн від 17.06.2025; справа № 334/8787/25 (суддя Баруліна Т.Є.) щодо оскарження Наказу № 52-осн від 16.09.2025; справа №334/777/26 (суддя Фетісов М.В.) щодо оскарження Наказу № 70-осн від 29.12.2025.
Таким чином, твердження відповідача про «систематичні порушення» з боку позивача є передчасними та не підтвердженими належними доказами
Ураховуючи вищенаведене, просила суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач проти задоволення позову заперечив у повному обсязі, вказавши на те, що 29 грудня 2025 року, під час виконання Розпорядження Департаменту культури, туризму, національностей та релігій ЗОДА (яке полягало у оформлені документів та видачі творів ОСОБА_4 5 січня 2026р), виявлено понад 200 робіт художника Безрукого, оформленням якими займалась ОСОБА_1 з листопада 2023 року, тобто виявлено факт триваючого порушення ОСОБА_1 - вимог п. 3 розділу IV (Порядок організації обліку) Інструкції з організації обліку музейних предметів, а саме не завершено оформлення понад 200 робіт ОСОБА_4 , для тимчасового зберігання (не оформлено на зберігання).
Того ж дня, 29 грудня 2025р., через виявлені порушення Інструкції, наказом № 71-осн створено комісію для проведення та розслідування вищевказаних порушень ОСОБА_1 29 грудня 2025р., ОСОБА_10 запропоновано написати пояснювальну, з приводу виявлення неоформлених робіт ОСОБА_4 , проте вона відмовилась.
14 січня 2026 року, для припинення триваючого порушення Інструкції, наказом № 21 осн, ОСОБА_1 (позивачку) зобов`язано у строк до 15 січня 2026р., оформити акт прийому передачі на тимчасове зберігання та передати роботи художника ОСОБА_4 15 січня 2026р. головному зберігачу фонду ОСОБА_11 , для занесення відомостей про них до книги музейних предметів. З даним наказом ОСОБА_1 ознайомлена особисто під підпис. Заперечень чи зауважень від неї не надходило. Доповідні записки про неможливість його виконання також відсутні.
13 січня 2026 року, відбулось засідання комісії, з приводу виявлених порушень обліку робіт ОСОБА_4 , на якому встановлена відсутність виконання ОСОБА_1 вимоги п. 3 розділу IV (Порядок організації обліку) Інструкції. Так, ОСОБА_12 пояснила членам комісії, що твори ОСОБА_4 з`явилися в музеї чи то в кінці 2023 року, чи на початку 2024 року. Були привезені за участі ОСОБА_13 та ОСОБА_14 без узгодження цього питання із нею. Знаходилися в другому корпусі «Кімната № 11, де на той час був склад матеріалів для упаковки музейних творів на евакуацію». На початку лютого 2024 року почалась побудова експозицій виставки «штрих-код на ДВЕРЯХ часу». 9 лютого 2024 року з`явився спочатку акт видачі, а потім акт на тимчасове зберігання 118 творів ОСОБА_4 для організації виставки, де ОСОБА_15 фігурує, що вона прийняла і здала музею в тимчасове зберігання роботи ОСОБА_4 на виставку.
Згідно «Інструкції з організації обліку музейних предметів» всі 118 предметів живопису та графіки, що були представлені на виставці, були записані в книгу тимчасового зберігання. Після виставки, роботи знову забрала ОСОБА_15 . Інші члени комісії повідомили аналогічну інформацію щодо робіт ОСОБА_16 та дій ОСОБА_10 , скаржились на неї. Отже, колективом та керівництвом музею, встановлено, що ОСОБА_1 порушила вимоги п. 3 розділу IV (Порядок організації обліку) Інструкції, шляхом зберігання та володіння роботами художника ОСОБА_5 , з листопада 2023 року по 13 січня 2026р. без оформлення та реєстрації в книгах обліку.
Згідно Посадової інструкції старшого наукового співробітника відділу науково-фондової роботи ОСОБА_1 , затвердженої наказом № 44 від 30.07.2015р. , ОСОБА_17 (завдання та обов`язки) Складає акти видачі музейних предметів на тимчасове зберігання і контролює своєчасне їх повернення у фонди і розміщення по місцях зберігання; Розділ 3 (Відповідальність) несе відповідальність за збереження музейних предметів, невиконання наказів та розпоряджень директора, за порушень правил внутрішнього трудового розпорядку, правил техніки безпеки, протипожежної безпеки на робочому місці.
Позивач систематично вчиняє дисциплінарні проступки - не виконує свої обов`язки, ігнорує накази керівництва, правила та розпорядок. У зв`язку з чим, протягом двадцяти років, позивачу постійно оголошуються догани.
Окрім того, додаються доповідні записки працівників музею зі скаргами на ОСОБА_10 , що вона створює нестерпні умови для праці, ображає, кричить та знущається над колегами, вони відмовляються працювати з ОСОБА_1 , просять притягнути її до відповідальності.
У зв`язку із викладеним, просив у задоволені позову відмовити.
ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.
Ухвалою суду від 19.02.2026 року відкрито провадження у справі.
В подальшому судові засідання неодноразово відкладались з різних причин.
У судовому засіданні, яке відбулось 28.10.2026 року оголошено перерву до 02.11.2026 року у зв`язку із переходом суду до стадії таємниці ухвалення судового рішення.
Судове засідання, призначене на 02.11.2026 року не відбулось у зв`язку із перебуванням судді у нарадчій кімнаті по кримінальній справі, засідання перенесене на 04.11.2026 року.
ІІІ. Фактичні обставини встановлені судом.
Наказом від 30.07.1990 року №31 ОСОБА_18 прийнято на посаду співробітника наукової пропаганди до Обласного художнього музею (наразі комунальна установа «Запорізький обласний художній музей» Запорізької обласної ради) (т. 1, а.с. 59).
Протягом 2025 року ОСОБА_1 оголошено декілька доган: 17.06.2025 р. наказом № 37-осн ОСОБА_1 оголошено догану, 16.09.2025 р. наказом № 52-осн ОСОБА_1 оголошено догану, 29 грудня 2025 р. наказом № 70-осн ОСОБА_1 оголошено догану.
Відповідно до наказу № 71-осн створено комісію для проведення та розслідування порушень ОСОБА_1 , яке полягає у тому, що понад 200 робіт художника Безрукого, оформленням яких займалась ОСОБА_1 з листопада 2023 року, не оформлені для передачі на тимчасове зберігання (т. 1 а.с. 143).
За змістом протоколу засідання тимчасової комісії КУ «Запорізький обласний художній музей» ЗОР від 13.01.2026 року за результатами роботи комісії запропоновано звільнити ОСОБА_1 відповідно до п. 3 ст. 40 КЗпП України через систематичне невиконання службових обов`язків та порушення трудової дисципліни (т. 1 а.с. 145-146).
Згідно із виправленням до протоколу б/н від 26.04.2026 року датою вищевказаного протоколу слід вважати «15 січня 2026 року». (т. 1 а.с. 243 оберт).
Наказом № 21-осн. від 14.01.2026 «Про завершення оформлення робіт ОСОБА_4 » наказано старшому науковому співробітнику ОСОБА_1 оформити акти прийому-передачі на тимчасове зберігання та передати роботи художника ОСОБА_5 15 січня 2026 року головному зберігачу фондів ОСОБА_6 для занесення відомостей про них до книги музейних предметів, прийнятих на тимчасове зберігання. (т. 1 а.с. 14-15).
Наказом №04-вк від 15.01.2026 ОСОБА_1 звільнено на підставі пункту 3 частини 1 статті 40 КЗпП України «1. за порушення «Інструкції з організації обліку музейних предметів», затвердженої наказом Міністерства культури України від 21.07.2016 р. № 580, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12 серпня 2016 року за № 1129/29559, затвердженої Наказом Міністерства Культури Украйні 21.07.2016 №580.
2. за систематичне невиконання службових обов`язків та порушення трудової дисципліни, враховуючи раніше застосування дисциплінарних стягнень у вигляді доган, звільнити ОСОБА_1 з посади старшого наукового співробітника комунальної установи «Запорізький обласний художній музей» Запорізької обласної ради, 15 січня 2026 року, за пунктом 3 ч. 1 ст. 40 Кодексу Законів про працю України». (т. 1 а.с. 12-13).
ІV. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.
Згідно зі ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Використання примусової праці забороняється.
Частиною першою статті 21 КЗпП України передбачено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Положеннями пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України унормовано, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках: систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення.
У відповідності до наданих сторонами доказів та поясненнями учасників і свідків, ОСОБА_1 керівництвом відповідача інкриміновано порушення «Інструкції з організації обліку музейних предметів», затвердженої наказом Міністерства культури України від 21.07.2016 р. № 580, яке полягає у неоформлені актів прийму-передачі творів художника ОСОБА_5 , які передані у тимчасове володіння КУ «Запорізький обласний художній музей», для їхнього належного тимчасового зберігання.
За змістом положень статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна роботодавця, з яким укладено трудовий договір.
У відповідності до приписів статті 141 КЗпП України роботодавець повинен правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержувати законодавства про працю і правил охорони праці, здійснювати заходи щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню), уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту.
Згідно із статтею 142 КЗпП України трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням роботодавця і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на основі типових правил.
Виходячи з аналізу вищенаведених норм права, за-для забезпечення трудового розпорядку та дисципліни, а також дотримання належного виконання своїх посадових обов`язків працівниками, роботодавець (його уповноважена особа) має обов`язок видавати (затверджувати) відповідні внутрішні нормативні акти (посадові інструкції, положення, накази з питань організації роботи тощо) та ознайомлювати з їхнім змістом працівників, які, в свою чергу, мають діяти у своїй трудовій діяльності у відповідності до таких нормативно-правових актів.
Чинне законодавство допускає надання керівником (роботодавцем) усних розпоряджень щодо виконання працівником певних посадових обов`язків чи окремих доручень, проте у випадку коли йде мова про систематичне невиконання людиною своїх трудових обов`язків, що може мати своїм наслідком дисциплінарну відповідальність, то роботодавцю, як управненій стороні слід проявляти оформленню таких доручень та їхнього доведення до відома працівника.
У цій справі суду не надано належних та допустимих доказів того, що саме на ОСОБА_1 протягом тривалого часу був покладений обов`язок з оформлення картин художника ОСОБА_4 для їхнього тимчасового зберігання в установі відповідача.
Під час судового розгляду судом встановлено, що за посадовою інструкцією такий обов`язок покладений на особу, яка займає посаду головного зберігача музею.
У своїх поясненнях сторона відповідача та свідок ОСОБА_19 вказували на те, що картини перебували у фактичному розпорядження ОСОБА_1 , оскільки вона вела роботу з оформлення відповідного каталогу, а відтак мала достаньмо інформації та можливостей аби оформити відповідні документи для тимчасового зберігання цих творів.
Проте, жодного внутрішнього розпорядчого документу, яким на ОСОБА_20 був би прямо покладений такий обов`язок, крім наказу № 21-осн. від 14.01.2026 «Про завершення оформлення робіт ОСОБА_4 » суду не надано. Також не надано документального підтвердження передання робіт ОСОБА_4 у повне відання ОСОБА_1 та як наслідок неможливість відповідальної особи головного зберігача музею виконати свої обов`язки щодо прийняття на тимчасове зберігання цих робіт через неправомірні дії ОСОБА_1 .
Фактично на підтвердження не виконання ОСОБА_1 своїх службових обов`язків надано лише наказ № 21-осн. від 14.01.2026. ОСОБА_1 із цим наказом ознайомлена. Жодних заяв з приводу неможливості його виконати у визначені в наказі строки чи зауважень щодо покладення на неї додаткових обов`язків, які не передбачені її посадовою інструкцією, ОСОБА_1 не зроблено.
Наказ № 21-осн. від 14.01.2026 невиконаний. Вказане не оспорюється сторонами. Отже, дійсно зі сторони позивача мало місце невиконання, покладених на неї службових обов`язків.
Проте, нормами п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України передбачена можливість звільнення саме за систематичне порушення працівником свої посадових обов`язків, а у даному випадку мало місце не систематичне, а одноразове порушення.
Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.
Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.
Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна з важливих ознак порушення трудової дисципліни.
Відповідно до ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.
Як вже зазначалось вище жодного внутрішнього розпорядчого акту про покладення на ОСОБА_1 обов`язків щодо оформлення робіт на тимчасове зберігання, крім наказу № 21-осн. від 14.01.2026 суду не надано.
Наказом № 71-осн від 29.12.2025 створено комісію для проведення та розслідування порушень ОСОБА_1 , яке полягає у тому, що понад 200 робіт художника Безрукого, оформленням яких займалась ОСОБА_1 з листопада 2023 року, не оформлені для передачі на тимчасове зберігання
В тексті оскаржуваного наказу №04-вк від 15.01.2026 зазначено, що 15.01.2026 року протокольним рішення тимчасової комісії розглянуто питання відносно ОСОБА_1 та прийнято одноголосне рішення про наявність в діях ОСОБА_1 систематичних порушень трудової дисципліни та невиконання службових обов`язків із застосуванням стягнення у вигляді звільнення. Сам протокол датований 13.01.2026 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 148 КЗпП України, дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.
Під час судового розгляду встановлено, що нормативно-правового акту, яким було б врегульовано питання роботи та повноважень тимчасової комісії, як внутрішнього, тобто затвердженого відповідними органами КУ «Запорізький обласний художній музей» ЗОР, так і іншого немає. Відсутні такі повноваження комісії й у самому наказі, але зі змісту протоколу та названого наказу, слідує, що під час роботи ця комісія вирішувала питання щодо застосування до ОСОБА_1 такого виду дисциплінарного стягнення, як звільнення.
За твердженнями відповідача ОСОБА_1 відмовилась від надання письмових пояснень. За словами самої ОСОБА_1 вона взагалі не знала про проведення засідання такої комісії і їй не пропонували надати письмові пояснення.
Доказів повідомлення ОСОБА_1 про розгляд питання щодо притягнення її до дисциплінарної відповідальності та надання можливості надати письмові пояснення суду не надано.
Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що відповідачем порушено порядок притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та застосування до неї стягнення у вигляді звільнення, а саме:
- в основу наказу про звільнення покладено висновки та рекомендації органу (тимчасової комісії) робота, якого не передбачена і неврегульована жодним нормативно-правовим актом і його не можна вважати органом уповноваженим власником, у розумінні ст. 148 КЗпП України,
- саме рішення щодо звільнення не могло бути прийнято таким органом, оскільки така комісія не віднесена чинним трудовим законодавством до кола осіб, яким надано право здійснювати дисциплінарні провадження відносно працівників,
- відсутні докази повідомлення особи, яка притягається до дисциплінарної відповідальності про дату, час і місце розгляду її справи,
- відсутні докази надання можливості надати письмові чи усні пояснення стосовно своєї справи, тобто бути заслуханою.
Також, у тексті оскаржуваного наказу міститься формулювання «в кого вона їх брала, кому їх повертати, вона так і не сказала». У тексті протоколу засідання тимчасової комісії відсутні будь-які вказівки на підстави та порядок передання картин ОСОБА_4 у тимчасове відання музею, а також вказівки на внутрішні розпорядчі акти, яким б було врегульовано питання перебування цих картин у музеї (строки, мета тощо).
Вказане, на переконання суду, свідчить про відсутність або неповноту інформації у самої КУ «Запорізький обласний художній музей» щодо правових підстав знаходження робіт художника в цій установі, яка не може бути наслідком бездіяльності чи недбалості однієї особи.
Також суд погоджується із доводами представника позивача про те, що відповідачем так і не надано розпорядження Департаменту культури, туризму, національностей та релігій ЗОДА, яким зобов`язано оформити документи та видати твори ОСОБА_5 05 січня 2026 року. Хоча зі змісту такого розпорядження можливо було б встановити факти того кому і у який строк слід видати твори художника і на підставі чого та на який строк ці твори були передані у відання музею.
При розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.
Враховуючи вищевикладені обставини та висновки суду, суд дійшов до переконання про протиправність наказу №04-вк від 15.01.2026 про звільнення ОСОБА_1 на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України, оскільки роботодавцем суттєво порушена процедура притягнення особи до дисциплінарної відповідальності.
Статтею 235 КЗпП України визначено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
При розрахунку середнього заробітку оплата вимушеного прогулу розподіляється між місяцями, на які припадає вимушений прогул, пропорційно робочим дням за графіком роботи роботодавця (індивідуальним робочим графіком працівника, якщо він відрізняється від загального графіка) в цьому періоді.
Верховний Суд України в постанові від 14.09.2016 р. у справі № 6-419цс16 сформував правову позицію щодо розрахунку середньої зарплати за час вимушеного прогулу.
З урахуванням норм абзацу 3 пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 100 від 8 лютого 1995р., середньомісячна зарплата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, із якою пов`язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи.
Основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з п. 8 згаданого Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом 2-х місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів за цей період.
Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абз. 2 п. 8 Порядку № 100).
Враховуючи відомості про нараховану заробітну плату позивача, які надані відповідачем, її середньомісячна зарплата становить 10 265,57 грн. Відтак середньоденна зарплата позивача становить 488,83 грн.
За період із дати звільнення (15.01.2026) по дату судового засідання (04.11.2025) пройшло 210 робочих днів, отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток у сумі 102 655,70 грн. (488,83 грн. х 210 днів).
Пунктом 4 частини першої статті 430 ЦПК України визначено, що суд допускає негайне виконання рішень у справах про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.
Відповідно до статті 235 КЗпП України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
Частиною першою статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статями 141, 206, 247, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до комунальної установи «Запорізький обласний художній музей» Запорізької обласної ради про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати наказ № 04-вк від 15.01.2026 року тимчасово виконуючої обов`язки директора Комунальної установи «Запорізький обласний художній музей» Запорізької обласної ради Г. Борисової «Про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності шляхом звільнення».
Поновити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на роботі у комунальній установі «Запорізький обласний художній музей» Запорізької обласної ради (код ЄДРПОУ 02223603, юридична адреса: м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 76-Б) на посаді старшого наукового співробітника.
Стягнути з комунальної установи «Запорізький обласний художній музей» Запорізької обласної ради (код ЄДРПОУ 02223603, юридична адреса: м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 76-Б) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 102 655 (сто дві тисячі шістсот п`ятдесят п`ять) гривень 70 копійок.
Стягнути з комунальної установи «Запорізький обласний художній музей» Запорізької обласної ради (код ЄДРПОУ 02223603, юридична адреса: м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 76-Б) на користь держави судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.
Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі допустити до негайного виконання.
Рішення в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць, що становить 10 265 (десять тисяч двісті шістдесят п`ять) гривень 57 копійок допустити до негайного виконання.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 05.11.2026 року.
Суддя Ю.Ю. Бредіхін
Судове рішення № 141217393, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя) було прийнято 04.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 334/1302/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: