Єдиний державний реєстр судових рішень
Дата документу 03.11.2026
Справа № 334/6553/26
Провадження № 2/334/4556/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2026 року Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого судді Баруліної Т.Є.,
за участю секретаря Цілінко А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
02.07.2026 року представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернувся до Дніпровського районного суду м. Запоріжжя з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.05.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» (далі - ТОВ «Служба миттєвого кредитування») та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено Договір про надання фінансових послуг № 2113246750757. Відповідно до умов договору відповідачу надано кредит у сумі 3 100,00 грн зі строком дії кредитного договору 1 рік та орієнтовним строком повернення кредиту 16 днів (до 27.05.2021 року). Нарахування процентів передбачалося у розмірі 2,00% за кожен день користування в межах орієнтовного строку повернення з подальшим збільшенням ставки у разі неповернення кредиту.
01.12.2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено договір факторингу № 1-12, відповідно до якого право вимоги за вказаним кредитним договором перейшло до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ». У подальшому, 10.03.2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-03/2023/01, згідно з яким позивач набув права грошової вимоги до відповідача.
За розрахунком позивача, загальна заборгованість відповідача за договором становила 60 001,74 грн, з яких 3 100,00 грн - тіло кредиту та 56 901,74 грн - проценти за користування кредитом. Водночас, позивач зменшив розмір вимог та просив суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 36 224,74 грн, з яких: 3 100,00 грн - тіло кредиту та 33 124,74 грн - заборгованість за нарахованими процентами, а також судовий збір у розмірі 3 328,00 грн і витрати на правову допомогу в розмірі 13 000,00 грн..
Ухвалою судді Дніпровського районного суду міста Запоріжжя Коломаренко К.А. від 23 липня 2026 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, судове засідання призначено на 24 серпня 2026 року.
Розпорядженням заступника керівника апарату суду № 238 від 11 серпня 2026 року та протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 серпня 2026 року, у зв`язку з призначенням судді Коломаренко К. А. суддею Запорізького апеляційного суду відповідно до Указу Президента України від 30 липня 2026 року № 642/2026, справу передано для розгляду судді Баруліній Т. Є.
Ухвалою судді Баруліної Т. Є. від 25 серпня 2026 року цивільну справу прийнято до свого провадження та відповідно до ч. 12 ст. 33 ЦПК України розгляд справи розпочато спочатку, судове засідання призначено на 03 листопада 2026 року з викликом сторін.
Представник позивача належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явився, разом з тим у позовній заяві просив суд розглянути справу за відсутності представника, позовні вимоги просить задовольнити у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся своєчасно та належним чином.
22.07.2026 року на адресу суду надійшла відповідь Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області, відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Статтею 12-1 ч. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.
Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.
Враховуючи вищевикладене, відповідач ОСОБА_1 повідомлявся про дату та час розгляду справи, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Суд приходить до висновку про можливість розглянути справу без участі відповідача.
Відповідно до ч. 8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідач у визначений строк не надав суду відзив на позовну заяву, тому у відповідності до ст.ст. 279, 280, 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи у порядку спрощеного провадження.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.
Так, відповідно до приписів ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилом ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до положень ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно вимог ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Положеннями ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
За правилами ч. ч. 12, 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Судом установлено, що 12.05.2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено електронний Договір № 2113246750757. Договір та додатки до нього підписані відповідачем шляхом введення одноразового ідентифікатора «V9», надісланого на її мобільний номер телефону НОМЕР_1 , а ідентифікація особи проведена за допомогою системи BankID НБУ.
Щодо умов кредитного договору та структури нарахувань. Суд детально дослідивши умови укладеного Договору № 2113246750757, Заяви-анкети (Додаток № 1), Графіка платежів (Додаток № 2) та Паспорта споживчого кредиту (Додаток № 3), встановив таке:
1) За умовами пунктів 1.1, 1.2 договору позикодавець зобов`язався надати позичальникові кредит у розмірі 3 100,00 грн на умовах зворотності, строковості та платності. Згідно з п. 1.9 договору граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору) становить 1 (один) рік. Разом з тим, відповідно до прямої вказівки п. 1.3 договору, Заяви-анкети та Графіка платежів, орієнтовний строк повернення кредиту встановлено 16 днів з моменту його отримання, а саме - кінцевою календарною датою повернення кредиту визначено 27.05.2021 року. Пунктом 1.4.1 договору встановлено обов`язок позичальника сплатити нараховані проценти на 16-й день користування коштами. Відповідно до Графіка платежів повна сума, що підлягала поверненню позичальником на 16-й день (27.05.2021), складала 4 092,00 грн (3 100,00 грн тіла кредиту + 992,00 грн нарахованих процентів).
2) Порядок обчислення та розмір процентної ставки за договором визначений пунктом 1.4 договору: а) 2,00% за кожен день користування кредитом - за умови сплати всіх нарахованих процентів не пізніше орієнтовного строку повернення (протягом 16 днів), що становить 62,00 грн на день (730% річних); б) починаючи з першого дня, наступного за орієнтовним строком повернення кредиту, процентна ставка збільшується на 1,64% порівняно зі ставкою п. 1.4.а та складає 3,64% на день (112,84 грн на день, або 1 302,36% річних); в) починаючи з 15-го дня після спливу орієнтовного строку повернення, процентна ставка збільшується додатково на 1,38% і складає 5,02% на день (155,62 грн на день, або 1 711,7% річних); г) починаючи з 30-го дня після спливу орієнтовного строку повернення кредиту, процентна ставка збільшується ще на 2,65% і становить 7,67% за кожен день користування (237,77 грн на день, або 2 735,45% річних). Згідно з п. 1.10 договору передбачена також комісія за надання та обслуговування кредиту у сумі 434,00 грн, нарахування якої позивачем не заявлялося.
3) Згідно з розділом 3 договору передбачена відповідальність сторін: п. 3.3 надає товариству право нараховувати пеню в розмірі 1% за кожен день прострочення з обмеженнями її сукупного розміру, а пунктом 4.12 договору погоджено збільшену договірну позовну давність строком у 10 років.
Факт виконання ТОВ «Служба миттєвого кредитування» обов`язку щодо видачі кредитних коштів у сумі 3 100,00 грн на картковий рахунок відповідача (банківська платіжна картка № НОМЕР_2 ) підтверджується довідкою та листом фінансової компанії ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» (вих. від 25.06.2024 року) та квитанцією про успішне проведення транзакції від 12.05.2021 року.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
У ч. 1 ст. 514, ч. 1 ст. 516 ЦК України зазначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
На підставі договору факторингу № 1-12 від 01.12.2021 року право вимоги заборгованості за кредитним договором № 2113246750757 від 12.05.2021 перейшло від ТОВ «Служба миттєвого кредитування» до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», що підтверджено витягом з Реєстру боржників (Акт від 03.12.2021) та платіжним дорученням про оплату фінансування. У подальшому, на підставі Договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-03/2023/01 від 10.03.2023 року та додаткової угоди до нього ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором.
Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Частиною першою статті 625 ЦК України закріплено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Позичальник ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 3 100,00 грн отримала, однак своєчасно та в повному обсязі обов`язку щодо їх повернення не виконала, у зв`язку з чим позовні вимоги ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» про стягнення заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту) у розмірі 3 100,00 грн є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо стягнення нарахованих процентів та правової позиції суду.
Вирішуючи вимоги позивача про стягнення з відповідача нарахованих процентів у розмірі 33 124,74 грн, суд керується нормами закону та фундаментальними висновками Великої Палати Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) сформулювала обов`язкову правову позицію: «...право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позикодавця забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання». Зазначений правовий висновок неодноразово та послідовно підтримано Великою Палатою Верховного Суду (зокрема у постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16) та об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду.
З аналізу умов укладеного договору слідує, що строком кредитування (строком користування наданими коштами) є визначений договором орієнтовний строк повернення кредиту - 16 днів, тобто з 12.05.2021 по 27.05.2021 року. Можливість пролонгації строку користування кредитом договором обумовлювалася виключно фактичною сплатою всіх нарахованих на певну дату процентів (п. 1.3 договору). Оскільки жодних платежів відповідачем внесено не було, продовження строку користування коштами не відбулося, а відтак строк кредитування вичерпався саме 27.05.2021 року. Посилання позивача на річний строк дії договору (п. 1.9) не змінює строку самого кредитування, адже закінчення строку повернення кредиту припиняє право банку чи фінансової установи нараховувати передбачені договором щоденні проценти за користування кредитом.
Крім того, передбачене підпунктами «б», «в», «г» пункту 1.4 договору каскадне підвищення процентної ставки за користування коштами після настання строку повернення боргу до 3,64%, 5,02% та 7,67% за кожен день (що становить колосальні 2 735,45% річних) фактично є санкцією (заходом цивільно-правової відповідальності) за прострочення виконання зобов`язання, а не платою за правомірне користування кредитними коштами. Нарахування кредитором процентів за ставкою 7,67% на день поза межами 16-денного строку кредитування (з 28.05.2021 аж по 11.05.2022 року з розрахунку 237,77 грн щодня, що призвело до штучного утворення боргу за процентами на суму понад 56 тисяч гривень на суму позики 3 100 грн) є неправомірним та грубо порушує конституційні принципи справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України).
За таких обставин, нарахування процентів є правомірним виключно в межах визначеного сторонами строку кредитування - з 12.05.2021 по 27.05.2021 року (16 днів) за базовою договірною ставкою 2,00% на добу: 3 100,00 грн ? 2,00% ? 16 днів = 992,00 грн. Нарахування процентів після 27.05.2021 року здійснювалося безпідставно. Відтак, підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення процентів у сумі 992,00 грн (що повністю співпадає з сумою процентів за Графіком платежів).
У задоволенні решти позовних вимог про стягнення процентів у сумі 32 132,74 грн (33 124,74 грн ? 992,00 грн) суд відмовляє.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно з пунктами 1, 3, 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, сплата неустойки, відшкодування збитків.
За правилами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Положеннями ч. 1 ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Таким чином, загальний розмір заборгованості за кредитним договором № 2113246750757 від 12.05.2021 року, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 4 092,00 грн, з яких: 3 100,00 грн - тіло кредиту, 992,00 грн - проценти за користування кредитом у межах погодженого строку.
Вирішуючи питання щодо стягнення судових витрат суд доходить наступного висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат як витрати, пов`язані з розглядом справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.
Позивачем до позовної заяви на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано: договір № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01 липня 2024 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс»; Прайс-лист АО «Лігал Ассістанс»; заявку на надання правової допомоги № 1288 від 01.05.2026; витяг з Акту № 22 про надання юридичної допомоги від 29.05.2026.
Відповідно до частин першої-шостої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (частина третя статті 141 ЦПК України).
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
01 липня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Колект Центр» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» укладено договір про надання правової допомоги № 01-07/2024 за умовами якого клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.
Пунктом 4.3 договору про надання правової допомоги передбачено, що факт надання послуг за договором підтверджується Актом про надання юридичної допомоги, який готується Адвокатським об`єднанням та надсилається клієнту для підписання не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому була надана юридична допомога.
01.01.2026 Товариством з обмеженою відповідальністю «Колект Центр» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» підписано заявку на надання юридичної допомоги № 1288 за умовами якої адвокатське об`єднання здійснює правові (юридичні) послуги по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , а саме: надання усної консультації з вивченням документів 2 години, вартість 4 000 грн; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 3 години, вартість 9 000 грн;
З Витягу з Акту № 22 про надання юридичної допомоги, який складено 27.02.2026, вбачається, що АО «Лігал Ассістанс» та ТОВ «Коллект Центр» походили надання наступних правових послуг адвокатським об`єднанням клієнту: надання усної консультації з вивченням документів 2 години, вартість 4 000 грн; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 3 години, вартість 9 000 грн;.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
У постановах від 19 лютого 2022 року № 755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Зазначена адвокатом в Акті № 19 про надання юридичної допомоги від 27.02.2026 вартість послуги з надання усної консультації з вивчення документів у розмірі 4 000 грн. є необґрунтованою та не пропорційною до предмета спору, ураховуючи критерії дійсності та необхідності витрат у зазначеному розмірі.
Враховуючи обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності), необхідного часу виконання робіт, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000 грн. не відповідають критерію необхідності, виправданості, не є співмірними складності даної справи, тому приходить до висновку про доведеність ТОВ «Коллект Центр» понесених витрат на оплату професійної правничої допомоги під час розгляду справи в суді першої інстанції в розмірі 4 000,00 грн.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у сумі 3 328,00 грн згідно з платіжною інструкцією № 0662280024 від 18.06.2026 року. Враховуючи, що ціна заявленого позову складала 36 224,74 грн, а позов задоволено на суму 4 092,00 грн, відсоток задоволених вимог становить 11,30% (4 092,00 грн / 36 224,74 грн ? 100%). Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 376,06 грн (3 328,00 грн ? 11,30%).
Керуючись ст. 207, 526, 549, 551, 610, 611, 626, 627, 628, 638, 1048-1049, 1054, 1055, 1056-1 Цивільного кодексу України, суд, ст. 10-13, 141, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за Договором про надання фінансових послуг № 2113246750757 від 12 травня 2021 року у загальному розмірі 4 092,00 грн (чотири тисячі дев`яносто дві гривні 00 копійок)
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 376,06 грн (триста сімдесят шість гривень 06 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн (чотири тисячі гривень 00 копійок).
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Запорізького апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», ЄДРПОУ 44276926, юридична адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя: Баруліна Т. Є.
Судове рішення № 141217385, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя) було прийнято 03.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 334/6553/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: