Рішення № 141216122, 04.11.2026, Саратський районний суд Одеської області

Дата ухвалення
04.11.2026
Номер справи
522/23522/25-Е
Номер документу
141216122
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 522/23522/25-Е

Провадження № 2/513/601/26

Саратський районний суд Одеської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2026 року Саратський районний суд Одеської області у складі:

головуючої судді Рязанової К.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Русавської Н.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в с.Сарата Білгород-Дністровського району Одеської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ГЕЛЕКСІ», в особі представника - адвоката Рудзей Юрія Володимировича, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -

у с т а н о в и в:

ТОВ «ГЕЛЕКСІ» звернулося до Приморського районного суду м. Одеси в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15 березня 2019 року між ТОВ «ГЕЛЕКСІ» та ОСОБА_1 був укладений договір позики № 62136, за умовами якого відповідачу надано кошти у розмірі 5000,00 грн, на умовах строковості, поворотності та оплатності, на строк до 13 квітня 2019 року, зі сплатою відсотків. Відповідно до умов договору позики, стандартна процентна ставка становить 0.01% в день, розмір комісії складає 1.9%, підвищена комісійна винагорода, у випадку прострочення терміну платежу становить 3,0%.

Вказує, що товариство виконало свою частину умов кредитного договору у повному обсязі.

Разом з тим, ОСОБА_1 належним чином не виконував взяті на себе зобов`язання, у зв`язку з чим у нього станом на день звернення до суду виникла заборгованість в розмірі 24669,50 грн. з яких: тіло кредиту 5000,00 грн., відсотки 19669,50 грн.

Враховуючи викладене, просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «ГЕЛЕКСІ» вказану заборгованість, а також судові витрати по справі.

Ухвалою судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08 січня 2026 року цивільну справу № 522/23522/25-Е передано за підсудністю до Саратського районного суду Одеської області, куди вона надійшла 05 березня 2026 року та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, розподілена головуючій судді у справі Рязановій К.Ю.

Ухвалою судді Саратського районного суду Одеської області Рязанової К.Ю. від 11 березня 2026 року матеріали цивільної справи № 522/23522/25-Е за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ГЕЛЕКСІ», в особі представника - адвоката Рудзей Юрія Володимировича, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, прийнято до розгляду та відкрито провадження у вказаній справі. Призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 05 травня 2026 року о 08 годині 00 хвилин в приміщенні Саратського районного суду Одеської області за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Сарата, вул. К. Вернера, 105.

04 листопада 2026 року до канцелярії суду від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Манової І.М. надійшли письмові пояснення, відповідно до яких, представник зазначила про те, що за вказаними умовами позики сторони погодили строк його дії до 13 квітня 2019 року, тому після зазначеної дати, позивач не мав права нараховувати проценти та комісійну винагороду за користування позикою, а тому, відповідач частково визнає позов, а саме заборгованість за кредитним договором у розмірі 6609,50 гривень, на правничу допомогу 1000 грн, та судового збору пропорційно до визнаних вимог 649,17 грн. В задоволенні решти позовних вимог просила відмовити.

Представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи, до суду не з`явився. Разом з позовною заявою подав клопотання про розгляд справи за його відсутності та зазначив, що у разі неявки відповідача не заперечує проти винесення заочного рішення судом.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Манова І.М. у судове засідання не з`явилися, в своїх письмових поясненнях представник відповідача просила заявлене клопотання та розгляд справи проводити без їх участі.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши надані заяви, письмові пояснення та письмові докази у справі, суд дійшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 15 березня 2019 року між ТОВ «ГЕЛЕКСІ» та ОСОБА_1 був укладений договір позики № 62136, за умовами якого відповідачу надано кошти у розмірі 5000,00 грн., зі сплатою відсотків та комісії.

Так, відповідно до п.1.1.1 договору сума позики 5000,00 грн, 1.1.5 строк повернення позики 13 квітня 2019 року.

За змістом ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов`язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Разом з тим, на момент звернення позивача в суд та розгляду справи по суті, відповідач, в порушення вимог ст. 1054 ЦК України, грошові кошти за кредитним договором не повернув.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як з`ясовано судом, що ОСОБА_1 нараховано заборгованість в розмірі 24669,50 грн. з яких: тіло кредиту 5000,00 грн., відсотки та комісія 19669,50 грн.

З встановлених судом обставин слідує, що позивач дійсно порушив свої зобов`язання за кредитним договором, а саме: не повернув кредит у строк, встановлений договором, чим порушила приписи частини першої статті 526 ЦК України.

У зв`язку з чим, позовні вимоги в частині стягнення тіла кредиту є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Щодо вимоги про стягнення заборгованості за відсотками та комісіями на суму 19669,50 грн, то суд зазначає таке.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

У разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України строк повернення неохопленої попередніми періодами заборгованості за кредитним договором вважається таким, що настав, а право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Такого висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) та від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18).

Відповідно до договору позики №183175 від 13 вересня 2020 року строк повернення позики (термін платежу) 12 жовтня 2020 року, плата за користування позикою складається з процентів у розмірі 0,01% в день від поточного залишку позики, комісії 1,1% в день від початкового розміру позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Оскільки, за вказаними умовами договору позики сторони погодили строк його дії до 13 квітня 2019 року, тому після зазначеної дати, позивач не мав права нараховувати проценти та комісійну винагороду за користування позикою.

Отже, заборгованість ОСОБА_1 за договором позики №62136 від 15 березня 2019 року станом на 13 квітня 2019 року (останній день строку дії договору позики) становить 6609,50 грн, до якої входять заборгованість за позикою 5000,00 грн., проценти 14,50 грн.

При цьому суд звертає увагу на те, що позивач не заявив до відповідачки вимоги про стягнення процентів, які передбачені частиною другою статті 625 ЦК України, як відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Щодо стягнення комісійної винагороди, як складової заборгованості за Договором позики у розмірі 1595,00 грн, то суд зазначає.

Відповідно до умов договору позики, розмір комісії передбачений п.1.1.2.2 та складає 1,1% від початкового розміру позики, підвищена комісійна винагорода.

Обчислення строку користування позикою та нарахування процентів і комісії за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування позикою. При цьому проценти та комісія за користування позикою нараховуються з дня надання позики позичальнику (перерахування грошових коштів на банківський рахунок позичальника) до строку повернення позики, зазначеного в п.п. 1.1.5 договору, включно (п.4.3).

Також у пункті 5.3 розділу 5 «Відповідальність сторін» сторони Договору погодили, що у випадку прострочення платежу по сплаті заборгованості, позичальник зобов`язується сплатити Позикодавцю підвищену комісійну винагороду в розмірі 3 % в день від суми позики за кожен день прострочення.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у т.ч. пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит).

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Як зазначалося, що умовами пункту 1.1.2.2 договору позики передбачена комісія (комісійна винагорода) за користування позикою у розмірі 1,1 % в день від початкового розміру позики, відповідно до пп.1.1.1. договору, а також передбачену пунктом 5.3. договору підвищену комісійну винагороду у випадку прострочення терміну платежу зі сплати заборгованості, яка становить 3,0 % в день від суми позики за кожний день прострочення.

Між тим, положення Закону України «Про споживче кредитування» не передбачають сплату комісії за користування позикою, позаяк за користування позикою позичальник сплачує проценти, які в цьому випадку передбачені п.1.1.2.1 договору позики.

Аналіз договору свідчить, що в ньому не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг позикодавця та/або посередника, які пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням позики, та за які позивачем встановлені комісії.

Законодавством, яке регулює спірні правовідносини, не передбачено встановлення будь-яких комісій й за порушення зобов`язань.

Тому положення договору позики щодо обов`язку позичальника сплачувати комісії за користування позикою та за прострочення платежів (порушення зобов`язань) є нікчемними відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".

Враховуючи наведене, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для стягнення комісії, як складової заборгованості за Договором позики № 62136 від 15 березня 2019 року.

Відповідно до статті 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача судовий збір, витрати по сплаті якого понесені позивачем і документально підтвердженні.

Зокрема, згідно платіжної інструкції №1887 від 17 жовтня 2025 року позивачем сплачено 2423,00 грн. судового збору, який підлягає стягненню з відповідача пропорційно долі задоволених вимог у розмірі 492,52 грн. (5014,50 грн. / 24669,50 грн.)*2423,00 грн.

Відповідно до ст. 133 ч. 1, 3 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На виконання вказаних вимог закону позивачем надано: договір про надання правової допомоги від 09 липня 2025 року, акт №62136 наданих послуг від 09 липня 2025 року до договору про надання правової допомоги, укладені з адвокатом Рудзей Ю.В.; згідно яких товариству було надано правову допомогу, вартість якої визначена в розмірі 5000,00 грн.

Разом з тим, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

А тому, враховуючи фактичний обсяг наданої правничої допомоги, з врахуванням вимог розумності і справедливості, суд дійшов до висновку про часткове задоволення заяви про стягнення витрат на правничу допомогу пропорційно до задоволених вимог в сумі 1016,50 грн (20,33%), які слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 7, 8, 11, 12, 13, 76, 77, 81, 83, 141, 247, 258, 259, 263, 265 ЦПК України, ст. ст. 526, 549, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд ,-

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ГЕЛЕКСІ», в особі представника - адвоката Рудзей Юрія Володимировича, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕЛЕКСІ» заборгованість за кредитним договором №62136 від 15 березня 2019 року в розмірі 5014 (п`ять тисяч чотирнадцять) гривень 50 копійок, 492 (чотириста дев`яносто дві) гривні 52 копійки судового збору та 1016 (одна тисяча шістнадцять) гривень 50 копійок витрат на правничу допомогу.

У іншій частині позовних вимог відмовти.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: овариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ГЕЛЕКСІ» (код ЄДРПОУ: 41229318, електронна пошта: glxcourt@ukr.net, місцезнаходження: 01054, м. Київ, вул. В`ячеслава Липинського, 10/1).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складений 04 листопада 2026 року.

Суддя К. Ю. Рязанова

Часті запитання

Який тип судового документу № 141216122 ?

Документ № 141216122 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141216122 ?

Дата ухвалення - 04.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141216122 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141216122 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 141216122, Саратський районний суд Одеської області

Судове рішення № 141216122, Саратський районний суд Одеської області було прийнято 04.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.

Судове рішення № 141216122 відноситься до справи № 522/23522/25-Е

Це рішення відноситься до справи № 522/23522/25-Е. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141197244
Наступний документ : 141233021