Рішення № 141214380, 04.11.2026, Калинопільський районний суд Черкаської області (до 25.04.2025 - Катеринопільський районний суд Черкаської області)

Справа № 698/754/26

Провадження № 2/698/624/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

04 листопада 2026 р. Калинопільський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого - судді Лазаренка В.В.,

при секретарі судових засідань - Триліс Я.О.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Діджи Фінанс» через свого представника Романенка М.Е. звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 245089 від 29.10.2023 року в розмірі 11680,00 грн., а також стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн..

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.10.2023 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 245089, за умовами якого кредитор надав позичальнику кредиту розмірі 3200,00 грн. строком на 14 днів, з кінцевим терміном повернення кредиту11.11.2023 р., тип процентної ставки фіксована, процентна ставка 5% на добу.

23.12.2024 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу № 23122024/1, за умовами якого до ТОВ «Діджи Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 245089 від 29.10.2023 року в розмірі 11680,00 грн., з яких: 3200,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 8480,00 грн. - заборгованість за відсотками.

Ухвалою суду від 06.09.2026 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.

Відповідач повідомлявся про розгляд справи належним чином. Відзив на позовну заяву не подав, у зв`язку із чим, суд, враховуючи заяву представника позивача, відповідно до ст.ст. 280 - 282 ЦПК України ухвалив проводити заочний розгляд справи з ухваленням заочного рішення суду.

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, у відповідності із ч. 5 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані представником позивача докази в їх сукупності та взаємозв`язку, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Так, відповідно до приписів ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За правилами ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно вимог ч.ч. 1, 2, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

У відповідності до приписів ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно приписів ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За правилом ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з пунктами 1, 3, 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, сплата неустойки, відшкодування збитків.

За правилом ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Положеннями ч. 1 ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За правилами ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатитипроценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

За змістом ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що 29.10.2023 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 було укладено електронний договір про надання фінансового кредиту № 245089, який підписано позичальником електронним підписом CL2589.

Відповідно до умов Кредитного договору Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 3200,00 грн. строком на 14 днів, тобто до 11.11.2023 року, тип процентної ставки фіксована, процентна ставка 5% від суми кредиту за кожний день користування кредитом.

У п. 1.4 договору сторони погодили, що кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом.

У пункті 9 договору зазначено реквізити клієнта ОСОБА_1 , ідентифікаційний код, паспортні дані, місце прописки, електронна пошта, рахунок НОМЕР_1 та електронний підпис CL2589.

Додатком № 1 до договору про надання фінансового кредиту № 245089 від 29.10.2023 року є Графік розрахунків та загальна вартість кредиту, розрахований за період з 29.10.2023 року по 11.11.2023 року, кількість днів у розрахунковому періоді - 14 днів, сума кредиту за договором 3200,00 грн., проценти за користування кредитом 2240,00 грн., реальна річна процентна ставка 295322470%, загальна вартість кредиту 5440,00 грн.

Відповідно до довідки ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» про ідентифікацію клієнта від 01.07.2026 року вбачається, що 29.10.2023 року на номер телефону НОМЕР_2 направлено одноразовий ідентифікатор CL2589.

Відповідно до підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ «ПрофітГід» № 747369В244659CLY245089Т1993495 встановлено, що 29.10.2023 року ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» перерахувало на платіжну картку № НОМЕР_1 грошові кошти у сумі 3200,00 грн..

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» загальна вартість кредиту становила 11680,00 грн., з яких 3200,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 8480,00 грн. - заборгованість за процентами.

23.12.2024 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу № 23122024/1, за умовами якого ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» зобов`язується відступити ТОВ «Діджи Фінанс» права вимоги, зазначені в реєстрі прав вимоги, а ТОВ «Діджи Фінанс» зобов`язується прийняти та сплатити ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до платіжної інструкції від 23.12.2024 року № 11010 ТОВ «Діджи Фінанс» заплатило ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» грошові кошти у сумі 396880,51 грн., призначення платежу: оплата згідно з договором факторингу № 23122024/1 від 23.12.2024 року без ПДВ.

Відповідно до платіжної інструкції від 15.01.2025 року № 11147 ТОВ «Діджи Фінанс» заплатило ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» грошові кошти у сумі 396880,51 грн., призначення платежу: оплата згідно з договором факторингу № 23122024/1 від 23.12.2024 року без ПДВ.

Відповідно до платіжної інструкції від 13.02.2025 року № 11416 ТОВ «Діджи Фінанс» заплатило ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» грошові кошти у сумі 396880,50 грн., призначення платежу: оплата згідно з договором факторингу № 23122024/1 від 23.12.2024 року без ПДВ.

Відповідно до Акту приймання-передачі реєстру прав вимоги від 23.12.2024 року за договором факторингу № 23122024/1 від 23.12.2024 року, ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» передав, а ТОВ «Діджи Фінанс» прийняв реєстр прав вимоги з кількістю боржників 6765.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу№ 23122024/1 від 23.12.2024 року ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 245089 від 29.10.2023 року в загальній сумі 11680,00 грн. з яких 3200,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 8480,00 грн. - заборгованість за відсотками.

Так, за умовами кредитного договору було передбачено надання кредитних коштів в розмірі 3200,00 грн. строком на 14 днів. При цьому факт видачі ОСОБА_1 кредитних коштів шляхом перерахування на банківську платіжну картку № НОМЕР_1 підтверджений достовірним та належним доказаом, а саме довідкою ТОВ «ПрофітГід» щодо здійснення переказу грошових коштів.

У зв`язку з цим, суд доходить висновку про доведення позивачем отримання відповідачем кредитних коштів, які в добровільному порядку не повернуті, а тому підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс».

При вирішенні питання щодо нарахування та стягнення з відповідача процентів у розмірі 8480,00 грн.,суд виходить з наступного.

Припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 04.07.2018 у справі№ 310/11534/13-ц, від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц.

Таким чином, позивач відповідно до ст. 1048 ЦК України має право стягнути заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами за користування кредитними коштами у межах погодженого позикодавцем та боржником строку кредитування, тобто до 11.11.2023 року у розмірі 2240,00 грн., як передбачено графіком розрахунків та загальна вартість кредиту. Після закінчення строку дії договору у позивача відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором відсотки.

З огляду на викладене, нарахування позивачем за договором про надання фінансового кредиту № 245089 від 29.10.2023 року після 11.11.2023 року процентів в розмірі 6240,00 грн. є незаконним, а заявлена ТОВ «Діджи Фінанс» вимога в частині стягнення з відповідача заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами в сумі 8480,00 грн. є безпідставною та не підлягає до задоволення.

Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку, що відповідачем грошові кошти отримані, але в порядку та на умовах кредитного договору не повернуто заборгованість за процентами в сумі 2240,00 грн., які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс».

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У приписах ч. 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

За змістом ч.ч. 1, 2, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У п. 27 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Таким чином, з урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов`язок подавати докази покладається на сторони процесу, а суд позбавлений можливості визначати коло доказів за власною ініціативою і зобов`язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів.

На підставі досліджених письмових доказів, наданих позивачем, які не спростовані відповідачем належними доказами, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги ТОВ «Діджи Фінанс» засновані на законі та умовах укладеного договору, обґрунтовані належними доказами та підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 245089 від 29.10.2023 року у сумі 5440,00 грн., з яких: 3200,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 2240,00 грн. - заборгованість за відсотками, а в іншій частині позову слід відмовити за необгрунтованістю заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги ТОВ«Діджи Фінанс» підлягають задоволенню частково, то відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, розмір сплаченого позивачем судового збору при зверненні до суду з цим позовом підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам, а саме в розмірі 1240,68 грн., розмір заявлених вимог 11680,00 грн. (100 %), розмір вимог, що підлягають задоволенню 5440,00 грн. (46,6%), розмір судового збору, що підлягав сплаті при зверненні до суду з цим позовом 2662,40 грн. (2662,40 х 46.6 % : 100 % = 12 40,68).

Що стосується стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

ТОВ «Діджи Фінанс» у позовній заяві просило суд стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн..

Пунктом 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надані суду копії наступних документів: договір № 42649746/02 про надання правової допомоги від 01.06.2026року між ТОВ «Діджи Фінанс» (як клієнт) та адвоката Білецький Б.М., додаткову угоду № 245089 від 21.07.2026 року до договору про надання правової допомоги № 42649746/02 від 01.07.2026 року та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльність серія КС № 5618/10 від 17.03.2016 року.

Крім того, надано детальний опис робіт (наданих послуг), у якому зазначено склад, обсяг та види виконаних робіт (наданих послуг) адвокатом: усна консультація клієнта щодо обставин справи - (0,5 год.) - 250,00 грн.; письмова консультація клієнта щодо спірних правовідносин - (1 год.) - 750 грн.; правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій), щодо захисту інтересів ТОВ «Діджи Фінанс» - (1 год.) - 1500 грн., складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості - (2 год.) - 3000 грн., формування додатків до позовної заяви - (0,5 год.) - 500 грн.. Разом 6000 грн..

Проаналізувавши назви послуг, суд вважає, що такі види правових послуг, як усна консультація клієнта щодо обставин справи; письмова консультація клієнта щодо спірних правовідносин; правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій), щодо захисту інтересів ТОВ «Діджи Фінанс», формування додатків до позовної заяви, як передумова для звернення до суду - не є окремими процесуальними діями, а є діями, що направлені на досягнення одного результату, яким в даному випадку є складання позовної заяви.

Зокрема, Верховний Суд у пунктах 48-49 додаткової постанови від 08.04.2021 у справі № 922/2321/20 виклав правовий висновок, за яким зазначені окремо у Акті надання правової допомоги послуги адвоката зі здійснення аналізу нормативного матеріалу, консультації, пошук і вивчення судової практики в аналогічних справах, публікацій науковців, коментарів спеціалістів охоплюються послугою зі здійснення підготовки відзивів на касаційні скарги; правова позиція боржника викладена у відзивах на касаційні скарги вже була сформована до касаційного розгляду справи, а доказів додаткового комплексного та усестороннього вивчення юридичної природи спірних правовідносин не надано та з матеріалів справи не вбачається.

Суд вважає, що цей правовий висновок у повній мірі застосовний до цієї цивільної справи, з огляду на що вищевказані послуги, надані позивачу, не відповідають критерію «неминучості», охоплені за своєю суттю іншою послугою, а тому не підлягають розподілу Отже, суд виходячи з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи вважає, що справедливою та реальною сумою витрат на професійну правничу допомогу, яка підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача є 3000,00 грн..

Разом з тим, враховуючи закріплений у ЦПК України принцип пропорційного розподілу судових витрат, зокрема і витрат на професійну правничу допомогу, у разі часткового задоволення позову, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1398,00 грн. (3000 х 46.6 % : 100 % = 1398).

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 207, 526, 553, 554, 559, 610, 611, 625, 626, 628, 629, 638, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1, ЄДРПОУ 42649746) заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 245089 від 29.10.2023 року у розмірі 5440 (п`ять тисяч чотириста сорок) грн. 00 коп..

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1, ЄДРПОУ 42649746) судовий збір у розмірі 1240 (одна тисяча двісті сорок) грн. 68 (шістдесят вісім) коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1398 (одна тисяча триста дев`яносто вісім) грн. 00 коп., а разом стягнути 2638 (дві тисячі шістсот тридцять вісім) грн. 68 (шістдесят вісім) коп..

У решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Лазаренко