Рішення № 141214221, 26.10.2026, Городоцький районний суд Львівської області

441/2037/26 2-а/441/16/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

26.10.2026 Городоцький районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Яворської Н.І.,

за участі: секретаря судового засідання Цап І.М.,

позивача Критовича І.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та визнання незаконним рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому зазначає, що постановою серія 6АВ №15734326 від 01.07.2026 його визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП в наслідок порушення ПДР п.12.9 Б за перевищення встановлено швидкості руху ТЗ та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень. Дане порушення зафіксовано в автоматичному режимі за допомогою технічного засобу Каскад, 095-1120. Вважає дану постанову незаконною та такою що підлягає скасуванню виходячи з того, що в постанові про адміністративне правопорушення не зазначено в зоні якого дорожнього знаку він рухався, населеного пункту не було. В постанові цього не зазначено. Звертався в Департамент патрульної поліції, проте належної відповіді не отримав. Просив скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення, визнати рішення Департаменту від 11.08.2026 незаконним та протиправним, провадження про притягнення його до адміністративної відповідальності закрити.

Представник відповідача подав суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що оскаржувана постанова є законною та прийнята відповідно до норм чинного законодавства, підстав для її скасування немає. На його думку, факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтверджується адміністративними матеріалами. Аналіз усіх наявних в справі доказів дає підстави стверджувати, що факт перевищення встановленої обмеження швидкості вище вказаним автомобілем доведений в повній мірі. На підставі наведеного, просив відмовити у задоволенні позову.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав з мотивів наведених в позові та відповіді на відзив. Визнав, що 30.06.2026 їхав по автодорозі Львів-Краковець, правил дорожнього руху не порушував, знаків про населений пункт на видному місці немає, в постанові не зазначено в зоні якого дорожнього знаку рухався його автомобіль.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху (далі -ПДР), затверджені постановою КМ України від 10 жовтня 2001 року №1306.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про дорожній рух", учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно п. 1.1 ПДР України, останні відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

За змістом пункту 12.9б Правил дорожнього руху, водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил.

Стаття 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зі ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Системний аналіз положень КУпАП дає підстави для висновку, що якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, уповноважена посадова особа зобов`язана здобути докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.

В іншому випадку, застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень.

Судом встановлено, що 01.07.2026 інспектором ДПП Свинаренко О.С. винесено постанову серія 6АВ № 15734326 від 01.07.2026 у відповідності до якої ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП , а саме 30.06.2026 о 19 год. 55 хв. за адресою: М10, Львів Краковець 10+100 зафіксовано транспортний засіб марки HYUNDAI VELOSTER, д.н.з НОМЕР_1 , що особа, яка керувала ТЗ перевищила встановлені обмеження швидкості руху ТЗ на 23 км/год. чим порушила п.12.9б ПДР, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.122 КУпАП. та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень. Дане порушення зафіксовано в автоматичному режимі за допомогою технічного засобу Каскад, 095-1120 (а.с.5).

Разом з тим, частина 1 ст. 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.

Проте в постанові не зазначено в зоні якого дорожнього знаку порушено правила дорожнього руху ОСОБА_1 , доказів такого до матеріалів не долучено.

Позивач зазначає, що знаків крім М 10 на вказаній ділянці дороги немає. Суд, не вправі добувати докази на звинувачення особи в порушенні правил дорожнього руху, а відповідачем на спростування невизнання позивачем вини, належних та допустимих доказів не надано.

Отже, суд вважає, що зазначені вище принципи і положення Закону при винесенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем не були дотримані, оскільки беззаперечні, належні та допустимі докази жодні докази вини ОСОБА_1 в порушенні правил дорожнього руху, а саме в місці обмеження швидкості у матеріалах справи відсутні.

Згідно ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

З огляду на викладене, беручи до уваги сукупність досліджених та перевірених у справі доказів, суд приходить до переконання, що постанову серії 6 АВ № 15734326 від 01.07.2026 слід скасувати, а справу про адміністративне правопорушення в цій частині закрити.

Разом з тим, суд не знайшов підстав для задоволення позову в частині визнання незаконним та протиправним Рішення департаменту патрульної поліції № 75605-2026 від 11.08.2026, оскільки таке позивачем не мотивовано та не обгрунтовано, тому в цій частині позову слід відмовити.

Керуючись статтями 2, 77, 241-243, 246, 250, 255, 286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху від 01.07.2026 серії 6 АВ № 15734326, щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП, провадження закрити.

У задоволенні решти адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення складено 27.10.2026.

Суддя Яворська Н.І.