Єдиний державний реєстр судових рішень 1Справа № 180/1736/26 2/335/4722/2026ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2026 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Стеценка А.В., за участю секретаря судового засідання Добрянської Н.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
ВСТАНОВИВ:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 30 грудня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики № 7982568. Вказаний договір укладено в електронній формі через інформаційно-телекомунікаційну систему із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію» та Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «СІРОКО ФІНАНС», які розміщені на вебсайті «MONTO».
Згідно з умовами пунктів 1, 2.1, 2.2, 2.3 Договору позики, позикодавець зобов`язався передати позичальнику у власність грошові кошти у розмірі 4 500,00 грн на строк 30 днів із процентною ставкою 0,01 % на день, а позичальник зобов`язався повернути позику в день закінчення строку позики та сплатити нараховані проценти й комісію. На виконання умов даного договору первісний кредитор 30 грудня 2025 року перерахував позичальнику грошові кошти в сумі 4 500,00 грн на банківську платіжну картку № НОМЕР_1 , вказану відповідачем при укладенні договору.
22 травня 2026 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу № 22052026, за умовами якого первісний кредитор відступив позивачу права грошової вимоги за договорами позики, зокрема й за Договором позики № 7982568 від 30 грудня 2025 року. Відповідно до Реєстру боржників № 1 від 22 травня 2026 року до Договору факторингу № 22052026, до позивача перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 на загальну суму 14 715,00 грн.
Позивач вказує, що відповідач неналежним чином виконував договірні зобов`язання та не здійснив погашення заборгованості у встановлений строк ані на користь первісного кредитора, ані на користь нового кредитора після відступлення права вимоги. У зв`язку з цим станом на момент звернення до суду у відповідача утворилася заборгованість за Договором позики № 7982568 у розмірі 14 715,00 грн, що складається з: 4 500,00 грн заборгованості за основною сумою боргу (тіло позики); 13,05 грн заборгованості за відсотками; 0,00 грн заборгованості за процентами за понадстрокове користування; 9 000,00 грн заборгованості за пенєю; 1 201,95 грн заборгованості за комісією.
З огляду на викладене позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість за Договором позики № 7982568 у розмірі 14 715,00 грн, а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн.
Ухвалою Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 26 серпня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 08 год 45 хв 24 вересня 2026 року.
Відповідач ОСОБА_1 у судові засідання, призначені на 08 год 45 хв 24 вересня 2026 року та 16 год 00 хв 04 листопада 2026 року, не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку, відзив на позовну заяву у визначений судом строк не подав.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, у позовній заяві просив розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача та не заперечував проти ухвалення заочного рішення у разі неявки відповідача.
Згідно з частиною першою статті 280 Цивільного процесуального кодексу України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти заочного вирішення справи.
За таких обставин, зважаючи на ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, його повторну неявку в судове засідання, суд ухвалив здійснювати заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів відповідно до вимог статей 280, 281 Цивільного процесуального кодексу України.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі фактичні обставини.
Судом встановлено, що 30 грудня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики № 7982568. Вказаний договір укладено в електронній формі через інформаційно-телекомунікаційну систему за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до вимог статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» та статті 207 Цивільного кодексу України.
Відповідно до пункту 1 Договору позики № 7982568 позикодавець зобов`язався передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково та сплатити позикодавцю плату (комісію та проценти) від суми позики.
Згідно з умовами пунктів 2.1, 2.2, 2.3 Договору позики, сума позики становить 4 500,00 грн, строк позики 30 днів (дата повернення 28 січня 2026 року), процентна ставка за користування позикою 0,01 % на день (фіксована), а розмір комісії за надання позики становить 1 201,95 грн.
Пунктами 5.15.3 Договору позики передбачено, що позичальник до підписання договору ознайомився з його змістом, Правилами надання грошових коштів у позику ТОВ «СІРОКО ФІНАНС», розміщеними на вебсайті «MONTO» (https://monto.com.ua/informaciya), повністю зрозумів обсяг своїх зобов`язань та дав згоду на укладення договору на вказаних умовах.
Відповідачем не спростовано факт підписання ним вищезазначеного договору позики.
На виконання умов Договору позики первісний кредитор ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» 30 грудня 2025 року перерахував відповідачу грошові кошти в сумі 4 500,00 грн на банківську платіжну картку № НОМЕР_1 , вказану ОСОБА_1 при укладенні договору, що підтверджується квитанцією про виплату коштів № 46709-33825-66234 від 30 грудня 2025 року. Таким чином, первісний кредитор повністю виконав свої зобов`язання за Договором позики.
Згідно з відомостями, наданими АТ «Ощадбанк» на виконання ухвали суду про витребування доказів від 26.08.2026, банківську платіжну картку № НОМЕР_1 не було емітовано на ім`я відповідача, проте номер саме цієї картки зазначено відповідачем у Договорі позики як таку, на яку первісним кредитором може бути здійснено перерахування позики.
Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом (позикою) включаються комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Частиною першою статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526 ЦК України).
Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі статтями 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини першої статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
22 травня 2026 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу № 22052026. Відповідно до пункту 1.2 Договору факторингу та Реєстру боржників № 1 від 22 травня 2026 року до Договору факторингу № 22052026, первісний кредитор відступив ТОВ «ФК «ЄАПБ» право вимоги за Договором позики № 7982568 від 30 грудня 2025 року, унаслідок чого до позивача перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 на загальну суму 14 715,00 грн, з яких 4 500,00 грн сума позики, 13,05 грн проценти за користування позикою, 9 000,00 грн пеня, 1 201,95 грн комісія.
Відповідно до статей 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), при цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини перша, третя, четверта статті 12, частини перша, п`ята, шоста статті 81 ЦПК України).
Згідно зі статтями 76, 77, 79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини першатретя статті 89 ЦПК України).
Відповідач доказів належного виконання зобов`язання з повернення суми позики, сплати процентів та комісії суду не надав, складений позивачем розрахунок заборгованості не спростував.
З огляду на викладене позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» у частині стягнення заборгованості за сумою позики, процентами та комісією є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Водночас позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 9 000,00 грн задоволенню не підлягають з огляду на таке.
Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, за змістом якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Аналогічні гарантії закріплено у пункті 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування». Оскільки прострочення виконання зобов`язання за Договором позики допущено відповідачем під час дії воєнного стану в Україні, останній в силу імперативних приписів закону звільнений від сплати неустойки (пені) за таке прострочення, у зв`язку з чим у задоволенні позову в частині стягнення пені у розмірі 9 000,00 грн слід відмовити.
Розподіл судових витрат суд здійснює за правилами статті 141 ЦПК України.
Згідно з частинами першою та другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З матеріалів справи вбачається, що при поданні позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн згідно з платіжною інструкцією № 169213 від 21 липня 2026 року.
Враховуючи, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на суму 5 715,00 грн від загальної ціни позову 14 715,00 грн, пропорційне співвідношення задоволених вимог становить 38,84 % (5 715,00 грн / 14 715,00 грн * 100 %).
Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню відшкодування витрат зі сплати судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 1 034,02 грн (2 662,40 грн * 38,84 %).
Доказів понесення інших судових витрат позивач суду не надав, із заявами про намір подати такі докази після ухвалення рішення в справі до суду не звертався.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274, 279, 280-284, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за Договором позики № 7982568 від 30 грудня 2025 року у розмірі 5 715 (п`ять тисяч сімсот п`ятнадцять) гривень 00 копійок, яка складається з: 4 500 (чотири тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок заборгованості за основною сумою боргу (тіло позики); 13 (тринадцять) гривень 05 копійок заборгованості за процентами за користування позикою; 1 201 (одна тисяча двісті одна) гривня 95 копійок заборгованості за комісією.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 034 (одна тисяча тридцять чотири) гривні 02 копійки.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (місцезнаходження: 07400, Київська обл., Броварський р-н, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2; код ЄДРПОУ: 35625014).
Відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання за довідкою ВПО: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ).
Суддя А.В. Стеценко
Судове рішення № 141214216, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя) було прийнято 04.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 180/1736/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: