Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 645/2921/26
провадження № 6/632/214/26
У Х В А Л А
Іменем України
03 листопада 2026 р. м. Златопіль
Суддя Златопільського міськрайонного суду Харківської області Кузьменко С.Л., ознайомившись з матеріалами заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА», заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», боржник ОСОБА_1 , заінтересована особа: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровскої області Нордіо Вадим Вікторович, про заміну сторони виконавчого провадження,
ВСТАНОВИВ:
Заявник Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» звернувся до суду з відповідною заявою та просить суд здійснити заміну стягувача у виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчого напису № 23391, вчиненого 19.05.2021.
Згідно п. 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності.
Відповідно до ч.1 ст. 8 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Під підсудністю у цивільному процесуальному праві розуміють інститут (тобто сукупність правових норм), який регулює віднесення справ, які підлягають розгляду судами цивільної юрисдикції, до відання конкретного суду судової системи України для розгляду по першій інстанції. Тобто, визначити підсудність цивільної справи означає встановити компетентний, належний суд у цій справі.
Відповідно до ч.1 ст. 23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.
Згідно із висновком Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2022 року у справі №183/4196/21, оскільки тільки в ЦПК України врегульовано правило заміни сторони виконавчого провадження, порушеного через необхідність виконання рішення «несудового» органу, можна зробити такий висновок: заява про заміну сторони виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчого напису нотаріуса, підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
Частиною 2 ст. 446 ЦПК України визначено, що процесуальні питання, пов`язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.
Відповідно до ст.24 Закону України «Про виконавче провадження», місцем виконання рішення є зокрема - місце проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 24 червня 2024 року у справі № 554/7669/21 (провадження № 61-5805сво23) виснував, що положення частини першої статті 27, частини першої статті 28 ЦПК України імперативно встановлюють, що визначення територіальної юрисдикції (підсудності) здійснюється з урахуванням зареєстрованого місця проживання або перебування фізичної особи сторони у справі, якщо інше не передбачено законом. Зазначена вимога процесуального закону унеможливлює зловживання процесуальними правами при визначенні підсудності. Отже, в нормах ЦПК України передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення. З огляду на викладене, використання для встановлення конкретного суду за визначеною територіальною підсудністю фактичної адреси проживання матиме наслідком невизначеність при вчиненні окремих процесуальних дій, адже фактичне місце проживання може змінюватись чи не щодня. Крім того, особа може мати більше ніж одне фактичне місце проживання, але зареєстроване може бути лише одне місце проживання.
Подібні за змістом висновки містяться у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 вересня 2020 року у справі №536/1267/18 (провадження № 61-1182св19).
За вимогами ч. 6 ст. 187 ЦПК України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Частиною 8 ст.187 ЦПК України встановлено, що суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Так, за відомостями з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу, місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 11.11.2022 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , що за територіальністю відноситься до підсудності Немишлянського районного суду м. Харікв (61099, Харківська обл., місто Харків, бульвар Богдана Хмельницького, будинок 32/38.).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у ст. 1 цього Закону.
ЗУ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» є спеціальним законом щодо статусу вказаних осіб, який підлягає застосуванню.
Суддя враховує правову позицію, викладену у постанові від 29 липня 2019 року у справі №409/2636/17, де Верховний Суд вказав на те, що, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно також враховувати імперативні положення спеціального ЗУ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», згідно зі ст.5 якого довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у ст. 1 цього Закону.
Особи, які залишили або покинули своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації та стали на облік як внутрішньо переміщені особи можуть звертатися з позовами до судів за місцем фактичного проживання/перебування.
Таким чином, якщо особа-переселенець зареєструвалася на новому місці як ВПО (внутрішньо переміщена особа), то маючи відповідну довідку про взяття на облік, переселенець може звертатись з позовом до суду у місці свого тимчасового перебування.
Подібних висновків також дійшов Верховний Суд у постанові від 14 серпня 2024 року у справі № 607/5535/22 (провадження № 61-17499св23), зазначивши, що переселенці, які покинули домівки внаслідок бойових дій та окупації місць їх постійного проживання, можуть звертатися з позовами до судів в районах тимчасового перебування. Якщо особа-переселенець зареєструвалася на новому місці як внутрішньо переміщена особа, то, маючи відповідну довідку про взяття на облік, переселенець може звертатись з позовом до суду у місці свого тимчасового перебування.
Ігнорування статусу внутрішньо переміщеної особи при визначенні підсудності справи є порушенням права на доступ до правосуддя.
З Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб суддею встановлено фактичне місце проживання відповідача як внутрішньо переміщеної особи, зареєстроване в іншому районі, тому справа має бути передана за підсудністю згідно зі ст. 31 ЦПК України, оскільки відомості з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб є підтвердженням місця проживання або перебування фізичної особи - сторони у справі. Для внутрішньо переміщених осіб таким зареєстрованим місцем перебування є адреса, внесена до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб та підтверджена довідкою. Суд перевіряє належну територіальну підсудність саме на стадії відкриття провадження у справі, тобто зміна місця проживання відповідача в процесі розгляду справи не є підставою для передачі справи за підсудністю, що стосується і внутрішньо переміщених осіб.
Так, станом на дату вирішення питання про призначення справи до розгляду, за відомостями Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі довідки, згідно відповіді № 3501547 від 23.10.2026 (статус довідки «Діюча») по теперішній час зареєстрована у встановленому законом порядку, як внутрішньо переміщена особа, за адресою: АДРЕСА_1 з 11.11.2022, що за територіальністю відноситься до підсудності Немишлянського районного суду м. Харікв (61099, Харківська обл., місто Харків, бульвар Богдана Хмельницького, будинок 32/38.).
Частиною 9 ст. 187 ЦПК України встановлено, що якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ч.1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Враховуючи викладене, беручи до уваги письмові докази та норми чинного законодавства і судову практику стосовно наявності довідки ВПО, як доказу належним чином зареєстрованого фактичного місця проживання учасника процесу, суддя вважає за необхідне передати вказану цивільну справу на розгляд за зареєстрованим у встановленому законом порядку фактичним місцем проживання ОСОБА_1 , як внутрішньо-переміщеної особи, до Немишлянського районного суду м. Харікв (61099, Харківська обл., місто Харків, бульвар Богдана Хмельницького, будинок 32/38.), оскільки відповідно до ч.1 ст. 378 ЦПК України, порушення правил територіальної юрисдикції (підсудності) є підставою для скасування рішення і передачі справи на новий розгляд.
Згідно положень ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст. 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Керуючись ст. ст. 27, 31, 32, 187, 260, 353, 354, 446 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Матеріали цивільної справи № 632/2921/26 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА», заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», боржник ОСОБА_1 , заінтересована особа: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровскої області Нордіо Вадим Вікторович, про заміну сторони виконавчого провадження направити до Немишлянського районного суду м. Харікв (61099, Харківська обл., місто Харків, бульвар Богдана Хмельницького, будинок 32/38.), для розгляду за підсудністю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Харківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: С. Л. Кузьменко
Судове рішення № 141213140, Златопільський міськрайонний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Первомайський міськрайонний суд Харківської області) було прийнято 03.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 645/2921/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: