Рішення № 141212341, 03.11.2026, Радивилівський районний суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №568/1924/24

Провадження №2/568/22/26

03 листопада 2026 р. м.Радивилів

Радивилівський районний суд Рівненської області

суддя Сільман А.О.

розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали цивільної справи №568/1924/24

за за позовом Комунальне підприємство "Комунальник" Радивилівської міської ради

до ОСОБА_1

про стягнення боргу за надані комунальні послуги

за зустрічним позовом ОСОБА_1

до КП "Комунальник"

про визнання договору неукладеним

ВСТАНОВИВ

25.11.2024 р. КП "Комунальник" Радивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в сумі 14807,76 грн. та 3028 грн. судового збору.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 01.09.2011 р. між ним та ОСОБА_1 укладено Договір про надання населенню послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. КП"Комунальник" як виконавець послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкових територій у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 надавав відповідачу власнику квартири АДРЕСА_2 відповідні комунальні послуги, які останній як споживач комунальних послуг, повинен був оплачувати за встановленим тарифами. Відповідач як власник квартири і споживач комунальних послуг в період з 30.06.2014 р. по 30.09.2024 р. оплату за надані послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій не здійснював у зв`язку з чим утворилася заборгованість перед комунальним підприємством в сумі 14807,76 грн., яку позивач просить стягнути.

У відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 заперечив позовні вимоги про стягнення заборгованості за спожиті комунальні послуги, просить відмовити в їх задоволенні в повному обсязі.

В обґрунтування наданих заперечень посилається на те, що Договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 01.09.2011 р. він не підписував, а тому вказаний договір є неукладеним. Заявлена до стягнення сума не підлягає задоволенню, оскільки через відсутність договору про надання послуг відсутні підстави для нарахування та стягнення сум. Крім того, відсутні докази направлення повідомлень про оплату. Вважає, що позивач повинен довести факт надання комунальних послуг. Вказані обставини у сукупності унеможливлюють стягнення оплати за житлово-комунальні послуги. Просить врахувати, що позовні вимоги заявлені за період з 01.09.2011 р. по 2024 р., тобто після закінчення строку позовної давності.

У відповіді на відзив КП "Комунальник" зазначив, що факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг в повному обсязі. Жодних заяв чи актів-претензій щодо кількості та якості спожитих послуг за період з 2011 р. по 2024 р. від відповідача до КП "Комунальник" не надходило.

Наголосив, що на цей час відповідач продовжує споживати комунальні послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, проте кошти за спожиті послуги не сплачує.

23.12.2024 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом до КП "Комунальник" Радивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області про визнання Договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 01.09.2011 р. неукладеним. Також просить визнати неналежними та недопустимими доказами у справі наданий позивачем договір №573 про надання комунальних послуг та акт звіряння взаємних розрахунків про надання послуг за період з вересня 2011 по вересень 2024 р.. Свої зустрічні позовні вимоги обгрунтовує тим, що вказаний договір №573 про надання комунальних послуг він не підписував, наявний в договорі підпис йому не належить; він не ознайомлений з умовами вказаного договору, у нього відсутній намір та волевиявлення щодо укладення договору.

Вважає, що первісні позовні вимоги про стягнення боргу задоволенню не підлягають. На його думку, відсутні правові підстави для здійснення оплати за наданні житлово-комунальні послуги, оскільки "Комунальник" їх не надавав, а він їх не отримував. В матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження факту надання комунальних послуг та їх обсягу, як і відсутні докази фактичного направлення на адресу відповідача рахунків для оплати цих послуг.

Зазначає, що наявний в матеріалах справи акт звірки розрахунків не є належним доказом у справі.

У відзиві на зустрічний позов КП "Комунальник" просило відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог про визнання договору неукладеним. Вважає зустрічний позов безпідставним. Наголосив, що факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг не є підставою для звільнення споживача ОСОБА_1 від оплати комунальних послуг, якими він фактично користувався як власник квартири у багатоквартирному будинку.

Відповідач за зустрічним позовом КП "Комунальник" Радивилівської міської ради Дубенського району надав суду письмове клопотання (а.с.149), в якому просить врахувати, що Публічний договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій- це договір, який укладається між співвласниками багатоквартирного будинку (власниками) та керуючою компанією (виконавцем), що пропонує послуги з управління будинком, а мешканці приєднуються до нього автоматично (акцептують) шляхом оплати послуг чи фактичного користування, підтверджуючи згоду без підписання паперового екземпляра. Посилаючись на ст.. 322 ЦК України зазначає, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить. Мешканці (співвласники) багатоквартирного будинку, як правило, не є власниками прибудинкових територій, тому відповідно до ст.. 20 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" саме на споживача (власника) покладено обов`язок укласти договір про надання житлово-комунальних послуг і оплатити отримані послуги у строки, встановлені договором або законом.?

02.03.2026 р. ОСОБА_1 подав заяву про застосування строків позовної давності до позовних вимог про стягнення з нього заборгованості за надані комунальні послуги та відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою від 04.12.2024 р. позовну заяву КП "Комунальник" Радивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області прийнято до провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою від 26.12.2024 р. зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до провадження та об`єднано в одне провадження з первісним позовом КП "Комунальник" у справі № 568/1924/24.

Ухвалою від 04.02.2025 р. суд перейшов від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 11.03.2025 р. відкладено підготовче засідання.

Ухвалою від 08.04.2025 р. призначено у справі почеркознавчу експертизу та зупинено провадження у справі на час проведення експертизи.

Ухвалою від 20.10.2025 р. поновлено провадження по справі та призначено підготовче засідання на 09.12.2025 р.

Ухвалою від 09.12.2025 р. закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті.

В судовому засіданні від 03.03.2026 р. оголошено перерву до 21.04.2026 р.

Судові засідання призначені на 21.04.2026 р. та 28.09.2026 р. не відбулися, у зв`язку з перебуванням суді на лікарняному.

В судовому засіданні від 03.03.2026 р. представник КП "Комунальник" підтримав позовні вимоги про стягнення заборгованості за спожиті комунальні послуги, які йому надавались, якими він користувався, та просив відмовити в задоволенні зустрічного позову про визнання договору неукладеним.?

Пояснив, що дійсно договір про надання населенню послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 01.09.2011 р. підписаний від імені відповідача ОСОБА_1 його дружиною, яка особисто звернулася з пропозицією укласти договір. На виконання умов договору, позивач надавав споживачу послуги з утримання будинків і споруд і прибудинкових територій, зокрема: ремонт всередині будинку, заміна освітлення в під`їзді, прочищення каналізаційної мережі, поточний ремонт колодязів, заміна водопроводу, санітарна обробка території тощо. Будь-яких претензій щодо обсягу та якості отриманих послуг споживач не заявляв.

Щодо зустрічних позовних вимог про визнання договору недійсним, представник вказав, що факт відсутності договору про надання житлово- комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати наданих послуг. Згідно Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. КП "Комунальник" регулярно надавало житлово-комунальні послуги ОСОБА_1 , але він своєчасно не проводив оплату за надані йому житлово-комунальні послуги.?

Представник ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечив первісні позовні вимоги. Зазначив, що КП "Комунальник" не надавало, а ОСОБА_1 не споживав послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Він самостійно робив ремонтні та поточні роботи в будинку та в під`їзді, однак за відшкодуванням понесених витрат до комунального підприємства він не звертався. Просив застосувати позовну давність до позовних вимог про стягнення заборгованості за період з 01.09.2011 р. по 2024 р.

Крім того, представник ОСОБА_1 підтримав зустрічні позовні вимоги та просив визнати неукладеним Договір № 573 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 01.09.2011 р.. Зазначив, що позивач ніяких договорів щодо надання комунальних послуг не укладав, оскаржуваний договір не підписував. Чий підпис стоїть в реквізитах договору від імені споживача йому невідомо. Бажання та волевиявлення для укладання договору на утримання будинків і споруд у ОСОБА_1 відсутнє і ніколи такого не було. Будь-які послуги на підставі вказаного договору відповідачем (за зустрічним позовом) не надавалися, умови договору не виконувалися.

В судове засідання від 03.11.2026 р. представники сторін не з`явилися, подали клопотання про розгляд справи без їх участі.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання учасників справи, не перешкоджає розгляду справи по суті.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд враховує наступне.

15.04.2003 р. між ОСОБА_2 (даритель) та ОСОБА_1 (обдарований) укладено договір дарування, на підставі якого, даритель подарував, а обдарований прийняв в дар цілу житлову однокімнатну квартиру, жилою площею 17,2 кв.м., загальною площею 30,2 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 102).

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності та свідоцтва про право на спадщину від 31.10.2024 р. вбачається, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_4 , загальною площею 30,2 кв.м. Дата внесення реєстраційного запису 05.11.2008 р. (а.с. 10).

01.09.2011 р. між КП "Комунальник" Радивилівської міської ради та ОСОБА_1 укладено договір № 573 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (а.с. 7-8).

Відповідно до умов договору, виконавець зобов`язався надати послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у житловому будинку АДРЕСА_1 , а споживач своєчасно оплатити такі послуги за встановленим тарифом у строк та на умовах, що передбачені цим договором (п. 1).

Виконавець надає послуги відповідно до затвердженого (погодженого) рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг (п. 2).

За результатами судової почеркознавчої експертизи, проведеної судовим експертом НДІСЕ Волинського відділення №2168 від 06.10.2025 р. експерт дійшов висновку, що підпис від імені ОСОБА_1 в графі "підпис" в розділі "споживач" на договорі № 573 від 01.09.2011 р. про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, виконаний не ОСОБА_1 ; рукописний запис в графі "споживач" на договорі № 573 від 01.09.2011 р. про надання послуг, а саме: ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою (а.с. 128-38).

Рішенням Радивилівської міської ради Рівненської області № 97 від 28.11.2011 р. визначено виконавцем житлово-комунальних послуг у м. Радивилів з управління житловими будинками та спорудами, утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, з ремонту приміщень, будинків та споруд - позивача КП "Комунальник" (а.с. 89).

Рішенням Радивилівської міської ради Рівненської області № 59 від 21.07.2011 р. затверджено та введено в дію з 01.08.2011 р. тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, в тому числі по АДРЕСА_1 . Зобов`язано загальному відділу міськвиконкому забезпечити оприлюднення даного рішення в ЗМІ та на офіційній сторінці міської ради (а.с. 90-91).

В матеріалах справи міститься копія газети "Радивилів" №59 від 29.07.2011 р. в якій опубліковано рішення міської ради № 59 від 21.07.2011 р. та вартість складових тарифу (а.с. 92).

Рішенням Радивилівської міської ради № 13 від 21.02.2017 р. затверджено перелік і періодичності надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в м. Радивилів (а.с. 13-14).

Рішенням Радивилівської міської ради № 14 від 21.02.2017 р. встановлено тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надаються КП "Комунальник" Радивилівської міської ради.

Тарифи на послуги згідно рішення виконавчого комітету Радивилівської міської ради № 14 від 21.02.2017 р. по АДРЕСА_1 : прибирання прибудинкової території, обслуговування димових та вентиляційних каналів 0,18 грн/кв.м., обслуговування внутрішньо-будинкових мереж холодного водопостачання 0,56 грн/кв.м, технічне обслуговування та поточний ремонт мереж електропостачання та електрообладнення 0,55 грн/кв.м, поточний ремонт 3,31 грн/кв.м, разом тариф 4,60 грн/кв.м з ПДВ (а.с. 12).

В матеріалах справи міститься копія газети "Сурмі" № 8 від 24.02.17 р., в якій опубліковано рішення Радивилівської міської ради № 13 від 21.02.2017 р. та перелік і періодичність надання послуг з утримання будинків і споруд, прибудинкових територій в м. Радивилів та тарифи на вказані послуги (а.с. 92).

У передбачений законом спосіб Радивилівська міська рада довела до відома громадян інформацію щодо виконавця комунальних послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкової території та тарифи на вказані в переліку послуги.

Суду наданий дефектний акт від 07.12.2016 р. та локальний кошторис від 07.12.2016 р., з яких вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 виконані наступні роботи: ремонт відмостки, ремонт цегляної кладки стін, просте олійне фарбування, фарбування металевих грат, ремонт окремих місць в залізобетонних конструкціях, заміна дощок у підлозі, виправлення кладки димаря, дрібний ремонт металевих огорож, вапняне фарбування укосів, прочищення каналізаційної мережі та інше. Загальна вартість робіт складає 24170 грн., кошторисна трудойомкість 479 грн., кошторисна заробітна плата 9654 грн. (а.с. 19-22).

Відповідно до відомості локального кошторису 2-1-1 від 07.12.2016 р. вбачається, що на поточний ремонт будинку, за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема, на будівельні матеріали, вироби і механізми, на експлуатацію машин загалом витрачено 9262 грн. (а.с. 23-25).

Відповідно до довідки КП "Комунальник" №1293 від 24.10.2024 р. за адресою: АДРЕСА_1 працівниками комунального підприємства виконані роботи: скошування трави на прибудинковій території, перевірка димовентиляції, прочистка засмічень у вентиляційних каналах, прочистка каналізаційних витоків, перевірка електрообладнання, огляд щитків та електропроводів, роботи по димових та вентиляційних каналах з питань відповідності каналів щодо розгортки димовентканалів, власникам кв. АДРЕСА_5 , 6 ,7 вказано на усунення розбіжностей (а.с. 25).

Згідно довідки КП "Комунальник" № 1368 від 25.12.2024 р. працівниками КП "Комунальник" за адресою: АДРЕСА_1 з 2011 р. по 2024 р. виконані роботи: три рази на рік скошування трави на прибудинковій території; два рази на рік перевірка димовентканалів; два рази на рік перевірка електрощитової та електропроводів; прочистка засмічень у вентиляційних каналах кв.1; проведено прочистку каналізаційних витоків; проведено роботи по димових та вентиляційних каналах з питань відповідності каналів, щодо розгортки димовентканалів, власникам кв.1,6,7, вказано на усунення розбіжностей; періодична прочистка внутрішньо будинкової каналізаційної мережі; проводилося зрізання аварійних дерев на прибудинковій території; щорічна перевірка та ремонт внутрішньобудинкової водопровідної мережі; при необхідності заміна сантехнічних приборів (зміщувачі, сіфони); проводилась прочистка каналізаційних витоків за допомогою муніципальної прочистної установки; заміна аварійних ділянок даху; ремонт оголовків димовентканалів та ущільнень біля них; ремонт вхідних дверей у 1 під`їзді (а.с.53).

Вказаний локальний акт, довідки про виконані роботи, кошторис підтверджують ту обставину, що комунальні послуги надавались позивачем при обслуговуванні житлового будинку АДРЕСА_1 у повному обсязі .

Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг № АНП98619 на виконання умов укладеного договору АТ "Укрпошта" надало замовнику КП "Комунальник" послуги доставки рахунків на поштові адреси абонентів у місті (а.с. 167).

14.10.2024 р. КП "Комунальник" звернувся до ОСОБА_1 з претензією про сплату заборгованості з послуг утримання будинків, споруд та прибудинкової території у житловому будинку АДРЕСА_3 в сумі 14672,98 грн., яка утворилася за період червень 2014 р. по серпень 2024 р. (а.с. 15). Проте, докази щодо направлення та отримання ОСОБА_1 вказаної претензії в матеріалах справи відсутні.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості (акту звіряння взаємних розрахунків) вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги в сумі 14807,76 грн. за період 30.06.2014 р. - 30.09.2024 р., початкове сальдо станом на 30.06.2014 р. - 1290 грн. (а.с. 16-18).

Відповідно до відомості заборгованості по квартплаті станом на 10.03.2025 р. заборгованість ОСОБА_1 за надані комунальні послуги з обслуговування будинку та прибудинкової території складає 15346,88 грн. (а.с. 79).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Згідно ст. 7 Закону, споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом;

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

У разі укладення публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг виконавці комунальних послуг розміщують вимоги до якості відповідних послуг згідно із законодавством та іншу необхідну інформацію для кожного багатоквартирного будинку окремо на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на власному веб-сайті. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування таких вимог у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Таким чином інформація щодо виконавця комунальних послуг, обсягу і різновиду комунальних послуг , тарифах, строках та інших істотних умовах була доведена до відома всіх власників квартир у багатоквартирних будинках, зокрема, до відповідача.

Відповідно до ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно із частиною першою статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з положеннями статей 202-204 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (частини друга статті 207 ЦК України).

Відсутність на письмовому тексті правочину (паперовому носії) підпису його учасника чи належно уповноваженої ним особи означає, що правочин у письмовій формі не вчинений.

Законодавець за загальним правилом, викладеним у статті 218 ЦК України, не передбачає наслідків у виді недійсності правочину у разі недотримання вимог щодо простої письмової форми правочину, встановлюючи водночас коло доказів, якими одна зі сторін може заперечувати факт вчинення правочину або окремих його частин (письмові докази, засоби аудіо-, відеозапису, інші докази, крім свідчень свідків).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Відповідно до частини другої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року у справі №227/3760/19-ц (провадження № 14-79цс21) зроблено висновок про те, що такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом. У випадку заперечення самого факту укладення правочину, як і його виконання, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним, шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірного договору у мотивувальній частині судового рішення.

Предметом розгляду у цій справі за зустрічним позовом є визнання неукладеним договір про надання послуг утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, який аргументовано тим, що ОСОБА_1 цей договір не підписував, тобто не укладав. Тоді як за висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц(провадження № 14-499цс19) та від 26 жовтня 2022 року у справі №227/3760/19-ц (провадження № 14-79цс21), такий спосіб захисту не передбачений законодавством, тобто не є правомірним способом захисту, та не є ефективним.

Такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом. Також позов не може містити вимогу, у якій ідеться про предмет спору, що відсутній (не існує).

У разі заперечення самого факту укладення правочину, тобто факту підписання договору та його виконання, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору, шляхом викладення відповідного висновку про неукладення оспорюваного договору у мотивувальній частині відповідного судового рішення.

За таких обстави суд дійшов висновку про відмову в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до КП "Комунальник" Радивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області про визнання Договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 01.09.2011 р. неукладеним.

Суд також зауважує, що саме в мотививульній частині судового рішення суд надає оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, що не потребує висновку в резолютивній частині рішення.

Відповідно до ст. 7 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги", споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ст. ст. 67-68, 162 ЖК України наймач чи власник житла зобов`язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги по затвердженим тарифам. Плата за комунальні послуги вноситься щомісячно.

Згідно частин 1, 2 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Встановлено, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_4 і є споживачем комунальних послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, які надавав позивач - КП "Комунальник" Радивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області.

Статтею 322 ЦК України визначено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Встановлено, що КП "Комунальник" у встановленому законом порядку визнаний виконавцем послуг по управлінню житловим будинком і прибудинковою територією, зокрема забезпечує кваліфіковане, якісне, гарантоване обслуговування житлового фонду, його технічного обладнання, дотримання санітарного стану прибудинкових територій для створення споживачу належних умов для проживання в житловому будинку, за адресою: АДРЕСА_3 .

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_6 та є індивідуальним споживачем послуг, які надаються КП "Комунальник".

Договір про надання послуг з управління та утримання будинків і споруд, прибудинкових територій відповідачем не був підписаний, однак відповідач отримував надані КП "Комунальник" житлово-комунальні послуги, зокрема щодо обслуговування житлового фонду, його технічного обладнання, дотримання санітарного стану прибудинкових територій. Відтак, позивач за первісним позовом взяті на себе зобов`язання щодо обслуговування будинку та прибудинкової території виконав належним чином. Відповідач ОСОБА_1 від отримання наданих послуг не відмовлявся, будь-яких претензій щодо якості наданих послуг не висловлював, але оплату за отримані житлово-комунальні послуги не провів у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Суд вважає, що у цій справі зобов`язання з оплатити послуги з утримання будку та прибудинкової території виникала внаслідок фактичного отримання власником квартири наданих житлово-комунальних послуг, ціни/тарифи на які встановлені відповідно до закону, затверджені органом місцевого самоврядування та доведені до відома споживачів шляхом публікування в ЗМІ.

Суду надані достатні і переконливі докази, що позивачем надавались відповідачу відповідні комунальні послуги, які він фактично споживав. Якщо відповідач і виконував за своїм бажанням відповідні ремонтні роботи у своєму під`їзді, то це не є підставою для звільнення його від обов`язку оплатити нараховані комунальні послуги, обсяг яких є значним: викошування трави, ремонт парканів, фарбування та частковий ремонт будинку, заміна освітлення, очищення каналізаційних труб, перевірка димоходів та вентиляційних труб, перевірка електрощитів та проводів, санітарна обробка території тощо.

Відповідач не сплачував кошти за фактично отримані житлово-комунальні послуги з утримання будинку, як і не надав доказів, що він не користувався послугами позивача по управлінню житловим будинком і прибудинковою територією або уклав договір з іншим виконавцем послуг, тому не має обов`язку нести витрати. Відтак, у даному конкретному випадку між позивачем та відповідачкою склалися фактичні договірні відносини.

Задовольняючи позов, суд враховує також те, що свої позовні вимого щодо стягнення заборгованості за надані комунальні послуги позивач обґрунтовував не лише наявністю договору 01.09.2011 р. №573 про надання населенню послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, який відповідач не підписував, але посилався також на те, що відповідач користувався послугами, які надавало комунальне підприємство, не відмовлявся від їх надання, якість не оспорював тому як власник квартири у будинку, який обслуговувався позивачем, повинен оплатити надані послуги

Судом встановлено, що відповідач своєчасно та в повному обсязі не виконав договірні зобов`язання в частині оплати послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 14807,76 грн. за період 30.03.2014 р. по 30.09.2024 р.

Разом з тим, відповідачем заявлено про застосування строків позовної давності.

Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Частиною 1 ст. 32 Закону «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що плата за послуги нараховується щомісячно.

Відтак, пребіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) відповідачем обов`язку з внесення щомісячного платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, оскільки позивачем не надано доказів погодження між сторонами іншого строку.

Суд враховує, що Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 №211 з 12.03.2020 на всій території України встановлено карантин.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 №540-ІХ розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Цей Закон набрав чинності 02.04.2020.

Отже, початок продовження строку для звернення до суду потрібно пов`язувати саме з моментом набрання 02.04.2020 чинності Законом №540-ІХ.

Подібний правовий висновок сформулювала Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06.09.2023 у справі №910/18489/20.

Строк дії карантину неодноразово продовжувався, а скасований був з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 27.06.2023 №651.

Отже, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), позовна давність була продовжена з 02.04.2020 до 30.06.2023.

Водночас Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022 введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався указами Президента України та триває дотепер.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-ІХ розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу продовжуються на строк його дії. Закон №2120-ІХ набрав чинності 17.03.2022.

Надалі Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» від 08.11.2023 №3450-ІХ пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Закон №3450-ІХ набрав чинності 30.01.2024.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 02.07.2025 у справі №903/602/24 зазначила, що в разі якщо позовна давність не спливла станом на 02.04.2020, то цей строк звернення до суду спочатку було продовжено (до 30.06.2023 - на строк дії карантину, а надалі до 29.01.2024 - на строк дії воєнного стану), а з 30.01.2024 перебіг строку звернення до суду зупинився на строк дії воєнного стану.

Законом України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» від 14.05.2025 №4434-ІХ пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України виключено. Закон №4434-ІХ набрав чинності 04.09.2025.

Таким чином, в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) продовжено від початку воєнного стану до 29.01.2024, а з 30.01.2024 до 03.09.2025 включно перебіг такого строку зупинявся.

Згідно штемпеля вхідної кореспонденції позивач звернувся з позовом до суду 25.11.2024 року, тобто з пропуском встановленого ЦК України трирічного строку позовної давності щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 2677,56 грн., яка виникла за період з 30.06.2014 р. по 31.03.2017 р.. А відтак, в задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості, яка виникла за період з 30.06.2014 р. по 31.03.2017 р., слід відмовити у зв`язку із пропуском строку позовної давності.

Оскільки, в цій справі станом на 02 квітня 2020 року позовна давність щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором за період з 30.04.2017 р. по 30.09.2024 року в сумі 12130,2 грн. не спливла, то цей строк унаслідок його продовження на строк дії карантину та воєнного стану (до 29 січня 2024 року) й подальшого (з 30 січня 2024 року до 03 вересня 2025 р. включно) зупинення його перебігу на строк дії воєнного стану не є пропущеним.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного суду у справі № 686/31401/23 від 14 січня 2026 року.

А відтак, позовні вимоги КП "Комунальник" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті комунальні послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій слід задовільнити частково в сумі 12130,2 грн. за період 30.04.2017 р. по 30.09.2024 р., в іншій частині позову відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати за первісним позовом покласти на сторони пропорційно задоволеним вимогам; за зустрічним позовом - залишити за ОСОБА_1 ..

Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ

Первісний позов КП "Комунальник" Радивилівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовільнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь КП "Комунальник" Радивилівської міської ради заборгованість за надані комунальні послуги в сумі 12130,2 грн.

В іншій частині первісного позову відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до КП "Комунальник" Радивилівської міської ради про визнання договору неукладеним залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь КП "Комунальник" Радивилівської міської ради 2479,9 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Комунальне підприємство "Комунальник" Радивилівської міської ради (35500, Рівненська обл., Дубенський р-н., м.Радивилів, вул.Кременецька, буд. 52, ЄДРПОУ 37344625)

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Повний текст рішення виготовлений 04.11.2026 р.

Суддя А.О. Сільман