Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 565/2675/26
Провадження № 2-з/565/15/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2026 року м.Вараш
Вараський міський суд Рівненської області в особі судді Бренчук Г.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Розетка.УА», Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал Розетка», про захист прав споживача, відшкодування майнової шкоди, стягнення неустойки та відшкодування моральної шкоди,
в с т а н о в и в:
03 листопада 2026 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ТОВ «Розетка.УА», ТОВ «Термінал Розетка» про солідарне стягнення з ТОВ «Розетка. УА» та ТОВ «Термінал Розетка» на користь ОСОБА_1 відшкодування майнової шкоди у розмірі вартості неповерненого AV-ресивера Denon AVR-S970H 53 775,00 грн; стягнення з ТОВ «Розетка. УА» на користь ОСОБА_1 неустойки за прострочення усунення недоліків товару за період з 04 вересня 2026 року по 02 листопада 2026 року у розмірі 32 265,00 грн, а також з 03 листопада 2026 року по день ухвалення рішення суду з розрахунку 537,75 грн за кожен день прострочення; солідарне стягнення з відповідачів на користь ОСОБА_1 витрат на доставку товару у розмірі 699,90 грн; солідарне стягнення з відповідачів на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди у розмірі 40 000,00 грн.
Із позовною заявою подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони ТОВ «Розетка. УА», а також особам, що діють за їх дорученням, вчиняти будь-які дії щодо списання, утилізації, знищення, розбирання, розукомплектування, ремонту, заміни вузлів чи деталей, відчуження або передачі третім особам AV-ресивера Denon AVR-S970H, серійний №DBZD082415722, прийнятого за актом № РОЗ60144072, - до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.
На обґрунтування заяви позивач зазначив, що ресивер є предметом спору і ключовим доказом: від того, чи існує він, у якому стані, чи збережено комплектність і чи не замінено вузли, залежить встановлення достовірності повідомлень відповідачів. Відповідачі вже письмово заявляли про рішення щодо його списання й утилізації без згоди позивача, тому існує реальний ризик, що ресивер буде знищено, розібрано, відремонтовано із заміною вузлів або передано третім особам, що істотно ускладнить ефективний захист прав позивача. ОСОБА_1 вказує, що захід співмірний із вимогами: він стосується лише однієї речі, яка належить йому і перебуває у відповідачів, не обмежує їх господарську діяльність, і лише зберігає існуючий стан до вирішення спору, тому підстав для зустрічного забезпечення немає.
Згідно з ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Дослідивши зміст та вимоги заяви про забезпечення позову суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод
та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Згідно з ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується шляхом:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;
1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;
2) забороною вчиняти певні дії;
3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин;
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;
5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;
6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;
8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;
9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі N381/4019/18 вказано, що «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі №753/22860/17 зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2024 року у справі №754/5683/22 зазначено, що «ключовим при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову є встановлення: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії».
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про відшкодування майнової шкоди у розмірі вартості неповерненого майна, стягнення неустойки, витрат на доставку та моральної шкоди. Позивач не заявляє вимоги повернути йому ресивер у натурі, оскільки просить стягнути його вартість як майнову шкоду.
Заявником не доведено та необґрунтовано, яким чином такий вид забезпечення позову як заборона ТОВ «Розетка. УА», а також особам, що діють за їх дорученням, вчиняти будь-які дії щодо списання, утилізації, знищення, розбирання, розукомплектування, ремонту, заміни вузлів чи деталей, відчуження або передачі третім особам AV-ресивера Denon AVR-S970H, серійний №DBZD082415722, прийнятого за актом № РОЗ60144072, до набрання законної сили рішенням суду у даній справі, може забезпечити виконання рішення суду за визначеним позивачем предметом позову.
Стосовно посилання позивача на те, що ресивер є «ключовим доказом» суд зазначає, що засоби забезпечення позову не можуть використовуватися для збереження доказів у справі. Для забезпечення доказів ЦПК України передбачені інші інструменти (огляд доказів за їхнім місцезнаходженням, призначення експертизи тощо), тоді як інститут забезпечення позову спрямований виключно на гарантування реального виконання майбутнього рішення суду, а не на збереження джерел доказування.
Оскільки позивач обрав способом захисту стягнення грошової вартості ресивера, можливе вчинення відповідачами будь-яких дій із ним не може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду про стягнення грошових коштів.
За таких обставин, заявлений вид забезпечення позову не відповідає предмету спору, є необґрунтованим, а зв`язок між невжиттям таких заходів та можливістю ускладнення виконання судового рішення у разі задоволення вимог - відсутній.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись статтями 150, 153, 157 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст.352-355 ЦПК України.
Суддя Г.В.Бренчук
Судове рішення № 141212315, Вараський міський суд Рівненської області (до 25.04.2025 - Кузнецовський міський суд Рівненської області) було прийнято 04.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 565/2675/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: