Рішення № 141211702, 04.11.2026, Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 149/3520/26

Провадження №2/149/1990/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

04.11.2026 р. м. Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Гончарук-Аліфанової О. Ю.,

при секретарі Дигасеві І. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом представника ОСОБА_1 адвоката Гуменної Валентини Вікторівни до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,

ВСТАНОВИВ:

24 вересня 2026 року представник ОСОБА_1 адвокат Гуменна В. В. звернулась до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

Позов мотивований тим, що рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 11 січня 2019 року у справі № 149/3032/18 з відповідача стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 15 листопада 2018 року і до досягнення дитиною повноліття. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем обов`язку зі сплати аліментів 13 листопада 2020 року було відкрито виконавче провадження № 63606139. Незважаючи на обізнаність про наявність виконавчого провадження, відповідач аліменти сплачував нерегулярно, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка станом на 01 серпня 2026 року, згідно з розрахунком державного виконавця, становить 34 523,73 грн. Представник позивача зазначила, що за весь період виконавчого провадження відповідач сплатив аліменти в загальному розмірі 242 792,69 грн, які, на думку позивача, погасили аліментні зобов`язання за період з листопада 2018 року по січень 2026 року включно. У зв`язку з цим пеню позивач нарахувала за період з лютого 2026 року по липень 2026 року включно. Враховуючи викладене, представник позивача просила стягнути із відповідача на користь позивача пеню в розмірі 32 197,75 грн, яку вона просить стягнути з відповідача у судовому порядку.

Ухвалою суду від 13 жовтня 2026 року у справі було відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено справу до судового розгляду по суті.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про час, день та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник позивача надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримала та просила їх задоволити.

Відповідач заяв, клопотань відзиву не надав, про причини неявки суд не повідомив.

За одночасного існування умов, визначених ч. 1 ст. 280 ЦПК України судом було ухвалено проводити заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Судом встановлено, що сторони мають спільну доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом із позивачем (а.с. 15-16).

Відповідно до рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 16 січня 2019 року у справі № 149/3031/18 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано (а.с. 18).

Згідно з рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 11 січня 2019 року у справі № 149/3032/18 з відповідача стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 15 листопада 2018 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 17).

Вказане судове рішення перебуває на примусовому виконанні у Хмільницькому відділі державної виконавчої служби у Хмільницькому району Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (а.с. 7-8, 10).

Надаючи свою правову оцінку відносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Статтею 71 Закону України "Про виконавче провадження" визначено порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду.

Згідно з ч. 3 ст. 71 цього Закону розмір заборгованості зі сплати аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення в порядку, встановленому СК України. У разі визначення суми заборгованості у частці від заробітку (доходу) розмір аліментів не може бути менше встановленого СК України.

Виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно до ч. 1 ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження" (ч. 4 ст. 71 цього Закону).

У ч. 8 ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, складеного 20 серпня 2026 року державним виконавцем Хмільницького відділу ДВС у Хмільницькому районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Лисою Т. Л., заборгованість ОСОБА_2 у виконавчому провадженні № 63606139 зі сплати аліментів становить 34 523,73 грн.

Матеріали справи не містять доказів того, що позивач та відповідач у встановленому законом порядку зверталися до суду із скаргою на дії державного виконавця щодо складених розрахунків заборгованості по аліментах.

Отже, відповідач не сплачував аліменти на утримання дитини у повному обсязі, за спірний період. При цьому, відповідач не звертався до суду з позовом про зміну розміру аліментів, не ставив питання про звільнення від сплати заборгованості по аліментам.

За таких обставин, зазначений розмір боргу за спірний період по аліментам відповідачем позивачеві не був сплачений. У матеріалах справи відсутні докази, які б засвідчували існування спору між стягувачем та боржником ОСОБА_2 з приводу розміру заборгованості за аліментами.

Відповідно до ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

У ст. 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі ч. 1 ст. 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму (такий механізм нарахування пені наведений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 572/1762/15-ц, від 03 квітня 2019 року № 333/6020/16-ц та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2021 року в справі № 569/14819/19.

Стягнення пені, передбаченої абзацом 1 частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. Очевидно, що в такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості, і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток. Тобто, заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання.

У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.

Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1%.

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц.

З огляду на те, що судом встановлено наявність заборгованості відповідача по сплаті аліментів, яка станом на 01 серпня 2026 року становить 34 523,73 грн, приймаючи до уваги відсутність доказів того, що така заборгованість утворилась не з вини відповідача, суд приймає до уваги наданий представником позивача розрахунок пені та приходить до висновку, що загальна сума неустойки (пені) за період з лютого 2026 року по липень 2026 року становить 32 197,75 грн.

Підстав для зменшення вказаного розміру неустойки в порядку ч. 2 ст. 196 СК України судом не встановлено, оскільки відповідач доказів свого незадовільного матеріального стану, стану здоров`я чи сімейного стану не надав.

За наведених обставин, позов підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись статтями 2-5, 12-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 280-282, 354-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 32 197 (тридцять дві тисячі сто дев`яносто сім) гривень 75 (сімдесят п`ять) копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 а в дохід держави (ГУК у Він.обл./м.Хмільник/22030101 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37979858 Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.) Рахунок отримувача UA798999980313121206000002858 Код класифікації доходів бюджету 22030101 ) судові витрати в розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 (двадцять) копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем або іншою особою до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник позивача: ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Суддя: