Рішення № 141210882, 26.10.2026, Кобеляцький районний суд Полтавської області

532/1596/26

2/532/1191/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2026 р. м. Кобеляки

Кобеляцький районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Макарчука С.М., з участю секретаря судового засідання Демидюк О.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Кобеляки в порядку спрощеного позовного провадження за відсутності сторін цивільну справу № 532/1596/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

16 червня 2026 року до Кобеляцького районного суду Полтавської області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява адвоката Андрухова Василя Миколайовича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 14.04.2025-100002717 від 14.04.2025 в розмірі 29 356 гривень та судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн. та витрати пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення в розмірі 141,78 грн.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями 16.06.2026 справу передано на розгляд судді Макарчуку С.М.

Відповідно до відповіді № 2900624 від 18.06.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру відповідачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 23.11.2021.

Ухвалою від 19 червня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено у справі судове засідання на 20 липня 2026 року.

20 липня 2026 року судове засідання відкладено на 17 вересня 2026 року за клопотанням представника відповідачки.

17 вересня 2026 року судове засідання відкладено на 26 жовтня 2026 року у зв`язку з неявкою усіх учасників справи.

У судове засідання 26 жовтня 2026 року:

Представник позивача не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. До суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи за відсутності сторони позивача, підтримання позовних вимог та відсутність заперечень щодо заочного розгляду справи.

Представник відповідачки адвокат Каратун Є.Є. подав відзив, у якому прохав в позові частково відмовити. Зокрема, зазначає, що відповідачем визнається позов у частині заборгованості за тілом кредиту 8000 грн. Водночас вказує, що позивачем не було під час здійснення розрахунку заборгованості враховано суму погашення у розмірі 1256,92 грн за платежем від 19.01.2026, позивачем не доводиться належними та допустими доказами повний період нарахування процентів, їх щоденний розмір, а на думку відповідача розмір заборгованості за процентами з урахуванням умов додаткового договору від 19.01.2026 та часткового погашення процентів відповідачем не може перевищувати 1264,48 грн.

Позивачем подано відповідь на відзив, у якій позивач прохає позов задовольнити повністю.

Суд перевіривши надані суду докази, суд робить такі висновки.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено, що 09.12.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 09.12.2025-100001969, відповідно до якого позичальнику було надано кредит у розмірі 3 000,00 гривень строком на 140 днів. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит. Договір підписано відповідачкою за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором E657 (а.с.30-44).

Відповідно до п. 7 Заявки кредитного договору № 09.12.2025-100001969 (кредитної лінії) комісія, пов`язана з наданням Кредиту 1 % від суми Кредиту.

Відповідно до п. 17 Заявки кредитного договору № 09.12.2025-100001969 (кредитної лінії) неустойка становить 100 грн. 00 коп., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до транзакції IPay.ua було успішно перераховано кошти на картку НОМЕР_2 09.12.2025 о 20 год. 20 хв. на суму 3 000,00 гривень, призначення платежу видача за договором кредиту № 09.12.2025-100001969 (а.с.27).

Відповідно до довідки - розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 09.12.2025-100001969 заборгованість ОСОБА_1 складає: 8 000 гривень основний борг, 8 960 гривень проценти, 8 000 гривень. Всього 24 960 гривень (а.с.46).

Водночас суд зауважує, що відповідно до листа ТОВ "Споживчий центр" від 24.04.2026 № 1207, станом на 24.04.2026 заборгованість ОСОБА_1 (дата видачі кредиту 09.12.2025, дата повернення 11.05.2026) становить: сума кредиту - 8000 грн, сума процентів відповідно до договору - 7600 грн, сума неустойки - 8000 грн; відповідачкою сплачені платежі за договором у розмірі 972,63 грн - 22.12.2025, 2302,45 грн - 08.01.2026, 1256,92 грн - 19.01.2026 - які включали суму процентів, комісії (а.с. 82).

Додана позивачем довідка - розрахунок не містить зазначення помісячних сум нарахувань та погашень заборгованості.

Позивач у відповіді на відзив посилається на те, що матеріали справи не містять жодних розрахунків, які б спростовували правильність розрахунків заборгованості долучених до матеріалів справи позивачем, а за висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 11.07.2018 року у справі №753/7883/15, доводи сторони про необґрунтованість розрахунку кредитної заборгованості є безпідставними, якщо на його спростування сторона не надала власного розрахунку.

Відповідно до позиції Верховного Суду, котра міститься у постанові Верховного Суду від 14 липня 2020 року по справі №367/4970/13-ц, провадження №61-19992св18, заперечуючи розмір кредитної заборгованості, розрахований банком, боржник та його представник не надали до суду докази, які б спростовували як факт надання кредиту у розмірі, визначеним кредитним договором так і розмір боргу, що є процесуальним обов`язком боржника. Доказів, які б спростовували правильність наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором, боржником не надано. Крім цього, також варто звернути увагу на вимоги процесуального закону, який покладає тягар доказування на сторони, що забезпечуватиме реалізацію принципу змагальності у судовому процесі. Реалізація такого принципу здійснюється через стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Застосування такого підходу оцінки доказів відповідає позиції Верховного Суду у справах № 910/18036/17 від 02 жовтня 2018 року , №917/1307/18 від 23 жовтня 2019 року.

Суд зазаначає, що у позовній заяві позивач посилається на те, що при висуненні позовних вимог позивачем враховані погашення відповідачкою боргу платежами від 22.12.2025 та 08.01.2026 на загальну суму 3275,08 грн, однак позивач не заперечував проти наданих ним у відповіді від 24.04.2026 відомостей про здійснення відповідачкою оплати у сумі 1256,92 грн., та не надавав нового розрахунку або доказів того, що зазначений платіж було враховано при обчисленні заборгованості, а тому твердження відповідача щодо цієї суми слід вважати обґрунтованими, а тому розмір нарахованих процентів має бути зменшений на вказану суму до 7703,08 грн.

Водночас, відповідачем дійсно не надано власного розрахунку заборгованості, а попри викладені у відзиві міркування щодо розміру відсотків, які мали бути нараховані, і припускає їх імовірну суму 1264,48 грн, відповідач заперечує проти стягнення усієї суми процентів, нарахованої позивачем, не наводячи підтвердження щодо розрахунку саме цього розміру і його точності, що не дозволяє суду визнати такі міркування відповідача доведеними у передбачений законом спосіб.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

У пункті 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Нормами ч. ч. 3, 6, 12 ст. 11 цього Закону передбачено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: 1) надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; 2) заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; 3) вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: 1) електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; 2) електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; 3) аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що була передана йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання, а в ч. 1 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до статтей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Разом з тим, щодо стягнення з відповідачки на користь позивача неустойки суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, які чинні, як на день укладення кредитного договору між кредитором та відповідачем, так і на час подання позовної заяви та ухвалення цього рішення, в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Отже, пеня, неустойка нарахована позивачем, підлягає списанню кредитодавцем, і не може бути стягнута з відповідача.

На підставі викладеного, оскільки ОСОБА_1 не виконала взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, то з неї на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором № 09.12.2025-100001969 від 09.12.2025, а саме: 8 000,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 7703,08 грн процентів, а всього 15703,08 грн.

Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідачку, а тому із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» необхідно стягнути сплачений за подання позовної заяви судовий збір та інші витрати, пов`язані з розглядом справи, пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 7, 12, 81, 141, 259, 263-265, 268, ЦПК України; статтями 526, 612, 625, 629, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_3 ) заборгованість за кредитним договором № 09.12.2025-100001969 від 09.12.2025 в розмірі 15703 (п`ятнадцять тисяч сімсот три) гривні 08 копійок, яка складається із 8 000,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 7703,08 грн процентів.

У задоволенні позову в іншій частині - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати у виді сплаченого судового збору в розмірі 1675,00 грн. та інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, - витрат на надсилання стороні відповідача позовної заяви у розмірі 89,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Найменування або ім`я сторін та їхнє місцезнаходження:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А.

Представник позивача: адвокат Андрухов Василь Миколайович, адреса для листування: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133А.

Відповідач: ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник відповідача: адвокат Каратун Євген Євгенович; РНОКПП НОМЕР_4 ; адреса: 49044, м. Дніпро, вул. Шевченка, буд. 37.

Суддя