Рішення № 141209882, 30.10.2026, Онуфріївський районний суд Кіровоградської області

Справа №398/4984/26

Провадження №2/399/676/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

30 жовтня 2026 року селище Онуфріївка

Онуфріївський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Лях М.М., за участю секретаря судових засідань Гриценко Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Онуфріївка в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Асвіо банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

На розгляді Онуфріївського районного суду Кіровоградської області перебуває цивільна справа за позовом Акціонерного товариства «Асвіо банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 009119/2024/РК від 14.10.2024 року у розмірі 2085725, 58 гривень.

Позов мотивований тим, що в травні 2024 року АТ «Асвіо банк» у відповідності до статей 633, 634 Цивільного кодексу України було оголошено публічну пропозицію на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Вищезазначеною публічною пропозицією банк на підставі статей 633, 634, 641, 644 взяв на себе зобов`язання перед фізичними особами, які приймуть (акцептують) умови публічної пропозиції, надавати банківські, фінансові платіжні та інші послуги в порядку та на умовах, передбачених договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, за тарифами, які були встановлені банком та оприлюднені на вебсайті банку за посиланням: https://www.asviobank.ua.

Акцепт цієї Публічної пропозиції (приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб) здійснюється фізичними особами шляхом оформлення заяви про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб або укладення відповідного договору про отримання банківських продуктів/послуг банку шляхом підписання Заяви-договору, інших документів, що містяться в цьому договорі, та за умови подання (наявності) визначених банком документів. Акцепт свідчить про повне і безумовне прийняття публічної пропозиції банку на укладення договору в цілому, клієнт не може запропонувати банку свої умови договору.

Банк здійснює належну віддалену ідентифікацію та верифікацію клієнтів банку до проведення фінансових операцій з клієнтами на підставі ідентифікаційних документів та даних про фізичну особу, що доступні в M3 «Дія», з дотриманням вимог чинного законодавства України, вимог нормативно-правових актів Національного банку України та внутрішніх нормативних документів банку з питань фінансового моніторингу. За необхідності ідентифікація, верифікація та/або належна перевірка клієнтів може здійснюватись у відділеннях банку.

14.10.2024 р. ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку із чим підписав заяву про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 009119/2024/РК від 14.10.2024 року.

Положеннями Заяви про приєднання визначено, що підписанням цієї заяви кКлієнт беззастережно підтверджує, що приймає Публічну пропозицію AT «Асвіо банк» на укладання договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті AT «Асвіо банк» www.asviobank.ua в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при акцептуванні ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані клієнту в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін), і погоджується з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через дистанційні канали обслуговування.

Підписавши Заяву про приєднання відповідач був ознайомлений та підтвердив, що датою укладання договору є дата накладення на цю заяву кваліфікованого електронного підпису уповноваженого представника та кваліфікованої електронної печатки банку. Номер договору є номер цієї заяви.

За договором банк надає клієнту фінансові послуги з: відкриття та обслуговування поточних (карткових) рахунків, фінансові платіжні послуги, в т.ч. надання споживчого кредиту, розміщення строкового банківського вкладу або вкладу на вимогу.

Підписанням Заяви про приєднання відповідач крім викладених в ДКБО, надав підтвердження та запевнення про те що він ознайомлений з ДКБО, в тому числі тарифами банку, правилами користування платіжними картками та цілком із ними згодний.

Також, 24.08.2025 р. між AT «Асвіо банк» та ОСОБА_1 було підписано заяву про встановлення кредитного ліміту №004455/2024/ОВ від 24.08.2025 р.

Положеннями Заяви про встановлення кредитного ліміту визначено, що ця заява разом з укладеною заявою про приєднання та публічною частиною договору (разом з усіма додатками до ДКБО) вважається кредитним договором у розумінні Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії».

Підписанням цієї заяви клієнт ініціює отримання кредиту на умовах, встановлених кредитним договором, та просить банк встановити на поточний рахунок клієнта НОМЕР_1 у гривні (далі Рахунок) кредитний ліміт за банківським продуктом «картка амо» у межах максимального ліміту 200 000,00 та відповідно до рішення, прийнятого уповноваженим органом банку, згідно з умовами кредитного договору.

Строк дії кредитного ліміту складає 12 (дванадцять) місяців з дня надання кредитного ліміту. Зі спливом вказаного строку, дія кредитного ліміту продовжується кожного разу на такий самий строк у разі відсутності заперечень будь-якої із сторін або підстав для його зменшення у порядку, визначеному ДКБО.

Орієнтовна реальна річна процентна ставка для клієнта на дату укладення кредитного договору складає 58,25 % - річних.

Обов`язковий мінімальний - тип процентної ставки - фіксована. Пільгова процентна ставка (процентна ставка для пільгового періоду) становить 0,0001% річних. Стандартна процентна ставка (процентна ставка після закінчення Пільгового періоду) складає - 46,8 % річних. Процентна ставка на основну суму боргу в разі виникнення простроченої заборгованості - 93,6% річних.

Отже, 14.10.2024 року між AT «Асвіо банк» та ОСОБА_1 укладено договір, відповідно до умов якого відповідачу в межах послуги «Картка амо» встановлено на поточний рахунок № НОМЕР_1 кредитний ліміт у межах максимального ліміту 200 000,00 (двісті тисяч) гривень згідно з умовами ДКБО та надано платіжну карту.

Реальна річна процентна ставка за кредитом складає 58,25% річних. Розрахована, виходячи з суми використаного ліміту 200 000,00 грн. за місяць: Обов`язковий мінімальний платіж - дорівнює сумі нарахованих процентів, але не може бути меншим, ніж 100 грн. Процентна ставка для пільгового періоду - 0,0001 % річних. Процентна ставка після закінчення пільгового періоду (Стандартна процентна ставка) - 46,8% річних. Процентна ставка на основну суму боргу у разі виникнення прострочення - 93,6% річних. Мінімальні витрати - 0,00 грн.(виходячи з погашання всієї суми заборгованості в пільговому періоді).

AT «Асвіо банк» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Відповідач не сплатив своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, процентами, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що відображено у розрахунку заборгованості за договором (додається до позову). Таким чином, в порушення умов договору, а також ст. ст. 509, 526, 629, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав.

Таким чином, на підставі вищезазначеного, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед AT «Асвіо банк» за договором станом на 22.07.2026 року становить 208 725,58 грн., з яких: прострочений овердрафт - 130994,87 грн., прострочені проценти - 68023,48 грн., штраф - 9707,23 грн.

На даний час, відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за договором, що є порушенням законних прав та інтересів AT «Асвіо банк».

Ухвалою суду від 17.08.2026 року відкрито спрощене позовне провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.

Представник позивача АТ «Асвіо банк» в судове засідання не з`явився про місце, дату і час розгляду справи повідомлений належним чином, до суду подав клопотання про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про місце, дату і час розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки в судове засідання не повідомив. Відзиву на позовну заяву не подавав та клопотання пр. відкладення розгляду справи не заявляв.

Враховуючи норми ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті, оскільки вони належним чином повідомлені про дату, час і місце засідання, тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін і ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено що, 14.10.2024 року ОСОБА_1 виявив бажання отримати кредит в АТ «Асвіо банк», а тому заявою приєднався до договору комплексного обслуговування фізичних осіб № 009119/2024/РК від 14.10.2024 року, відповідно до якого АТ відкрило ОСОБА_2 рахунок у гривні та встановили максимальний ліміт в розмірі 200000 гривень, строком на 12 місяців, стандартною процентною ставкою 38.4% річних, обов`язковим мінімальним платежем 5% від суми заборгованості. Графіком платежів, паспортом споживчого кредиту. Договір укладено в письмовій електронній формі, шляхом накладення електронного кваліфікованого підпису, про що свідчить протокол перевірки простого електронного підпису та розпискою підтверджується отримання платіжної картки ОСОБА_1 з № НОМЕР_2 , НОМЕР_3 від 24.12.2024 /а.с. 13-32, 35-37, 39-40/.

Згідно розрахунку заборгованості станом на 22.07.2026 року ОСОБА_1 має заборгованість перед АТ «Асвіо банк» за кредитним договором № 009119/2024/РК від 14.10.2024 року в розмірі 208725,58 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту 130994,87 гривень, заборгованість по відсоткам 68023,48 гривень, штраф 9707,23 гривень /а.с. 91-95/.

Довідкою за вих. № 4304 від 22.07.2026 року встановлено, що з 23.10.2025 року ОСОБА_1 є власником поточного рахунку у гривні, який відкрито відповідно до заяви про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 009119/2024/РК від 14.10.2024 року, що обліковується АТ «Асвіо банк» в автоматизованій банківській системі «SCROOGE-III» за № 004455/2024/ОВ від 14.10.2024 року /а.с. 96/.

Згідно виписки по особовому рахунку за період з 14.10.2024 року по 22.07.2026 року, встановлено, що ОСОБА_1 користувався наданими банком кредитними коштами, проте через невиконня своїх зобов`язань за кредитним договором утворилась заборгованість /а.с. 97-154/.

В порядку досудового врегулювання спору АТ «Асвіо кредит» направило на адресу ОСОБА_1 листа за вих. № б/н від 11.06.2026 року з вимогою повернути кредит у встановлені строки, та станом на 11.06.2026 року сума заборгованості складає 194,952,81 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту 130994,87 гривень, заборгованість по відсоткам 54250,71 гривень, неустойка 9707,23 гривень /а.с. 155/.

Згідно з частинами першою, третьою статті 509 ЦК зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 5 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, ч. 12 ст. 11 Закону електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 11 Закону передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Порядок та підстави нарахування відсотків за користування чужими грошовими коштами, зокрема за кредитними договорами, передбачені статтями 1048 та 1056-1 ЦК України.

Зокрема, ч. 1 статті 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Статтею 1056-1 ЦК України установлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення виконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «Асвіо банк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 Цивільного кодексу України, за змістом якої якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час.

Разом з тим, звертаючись до суду із позовом, АТ «Асвіо банк» просило стягнути із відповідача за кредитним договором зокрема штраф 9707, 23 гривень на суд повідомляє наступне. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 ЦК України).

Водночас, особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина четверта статті 14 ЦК України).

15 березня 2022 року був прийнятий Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", що набрав чинності 17 березня 2022 року.

Цим Законом розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено пунктом 18 такого змісту: "18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд розглядав питання застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у подібних правовідносинах (постанова від 31 січня 2024 року у справі № 183/7850/22 (провадження № 61-14740св23)) і зробив такі висновки:

"Законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

При ухваленні рішення у справі суд враховує також аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування норми пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у подібних правовідносинах, що викладені у постановах від 07 серпня 2024 року у справі № 759/7103/23 (провадження № 61-5216св24), від 13 березня 2024 року у справі № 350/711/22 (провадження № 61-9733св23). У цих справах Верховний Суд вирішував питання щодо застосування положень пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до правовідносин, що виникли між фізичними особами про стягнення боргу за договором позики.

Суд зазначає, що оскільки ця норма стосується всіх фізичних осіб, які є позичальниками за кредитними (позиковими) договорами з банками або іншими кредитодавцями (позикодавцями), у тому числі, як у справі, що переглядається, надалі право вимоги було передано іншій особі. Рішення суду про стягнення боргу не змінює правову підставу боргу, що виник.

Підсумовуючи викладене, суд наголошує, що з огляду на дію спеціальної норми Перехідних положень ЦК України, яка звільняє позичальників за договором позики визначеної статтею 625 цього Кодексу та від відповідальності за прострочення виконання грошових зобов`язань під час воєнного стану, позикодавець не може вимагати стягнення з позичальника додаткових коштів у виді неустойки (штрафи, пені), інфляційних втрат,та 3% річних за період прострочення, що припав на період дії воєнного стану, тобто за період з 24 лютого 2022 року та протягом 30 днів після його закінчення.

Отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що 9707, 23 гривень, нарахованих у виді штрафу, підлягають списанню позикодавцем (позивачем у справі) в силу вимог пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

У зв`язку з чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Крім того, вважає, що позивачем в повній мірі доведено факт перерахування коштів позичальниці ОСОБА_1 . Позичальник, був вільний в укладанні кредитного договору для отримання кредитних коштів, для підпису та ідентифікації надала свої персональні дані позичальнику, добровільно надав необхідну інформацію для отримання кредитних коштів що узгоджується з наявними в матеріалах справи доказами, а тому на підставі вище викладеного суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Асвіо банк» за кредитним договором № 009119/2024/РК від 14.10.2024 року заборгованість за тілом кредиту в розмірі 130994,87 гривень, заборгованість за відсотками 68023,48 гривень, що в загальній сумі становить 199018, 35 гривень.

Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що суд задовольнив позовні вимоги частково, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача розмірі 3174,91 гривень судових витрат зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог 199018,35*100/208725,58=95,4%; 3328х95,4%).

Крім того представник позивача - адвокат Лисенко В.М. разом з позовною заявою подав до суду акт приймання-передачі правової допомоги по додатковій угоді № 19 від 20.07.2026 року до договору про надання правової допомоги № 188 від 26.01.2026 року загальна вартість робіт (послуг) склала 10000 гривень /а.с. 162-165, 193-198/.

З огляду на викладене суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Згідно ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку, що при малозначності даної справи стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 грн., оскільки розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 15, 81, 133, 137, 141, 263, 265, 280-282 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Акціонерного товариства «Асвіо банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства «Асвіо банк», код ЄДРПОУ 09809192, що зареєстроване за адресою: вул. Преображенська 2, м. Чернігів, 14000 заборгованість за договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 009119/2024/РК від 14.10.2024 року у розмірі 199018 (сто дев`яносто дев`ять тисяч вісімнадцять) гривень 35 копійок, витрати зі сплати судового збору в розмірі 3174 (три тисячі сто сімдесят чотири) гривні 91 копійок та витрати на професійну правничу допомоги в розмірі 5000 (п`ять тисячі) гривень.

В решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справ.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя М.М. Лях