Рішення № 141209358, 30.10.2026, Макарівський районний суд Київської області

Макарівський районний суд Київської області

смт. Макарів, вул. Димитрія Ростовського, 35, 08001, (04578) 5-13-39

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2026 року Справа №370/2025/25

Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Косенко А.В., розглянувши у приміщенні суду у смт Макарів Київської області у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРАГОН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРАГОН» (далі - ТОВ «ФК «АРАГОН», позивач), в особі представника, адвоката Юхименка Ю.Ю., звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позичальник, відповідач), в якому просив стягнути з останньої на користь ТОВ «ФК «АРАГОН» заборгованість за договором надання коштів у позику № 3294308 від 21.10.2021 у розмірі 72 312 грн.; збитки завдані інфляцією у розмірі 5111,65 грн., три проценти річних у розмірі 1031,88 грн. Також позивач просив стягнути з відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 21.10.2021 ТОВ «ФК «АРАГОН» та ОСОБА_1 уклали договір про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 3294308.

Проте, внаслідок невиконання ОСОБА_1 умов кредитного договору №3294308 у останньої утворилась заборгованість у розмірі 72 312 грн., що складається з: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 3000 грн., суми нарахованих відсотків у сумі 69 312 грн. Відповідальність за порушення зобов`язання становить: збитки завдані інфляцією у розмірі 5111,65 грн., із 01.03.2022 по 01.04.2025; три проценти річних у розмірі 1031,88 грн., за період 24.02.2022 по 01.04.2025.

У зв`язку з вищезазначеним, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу між суддями від 10.07.2025 року дану справу передано на розгляд судді Косенко А.В.

Ухвалою суду від 15.07.2025 року позовну заяву ТОВ «ФК «АРАГОН» прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі. Розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачу 15-тиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву відповідно до ст. 178 ЦПК України.

Копія ухвали від 15.07.2025 року та копія позовної заяви з додатками відповідачу направлялися за адресою реєстрації: АДРЕСА_1 , поштове відправлення № 0610272008992, повернулося до суду з відміткою про отримання 08.08.2025.

Крім того, ОСОБА_1 повідомлялась про розгляд справи у відповідності до вимог ч.11 ст.128 ЦПК України на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відповідно у встановлений судом строк відповідач на адресу суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не надав, у зв`язку із чим суд відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив що 21.10.2021 ТОВ «ФК «АРАГОН» та ОСОБА_1 уклали договір про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 3294308.

Відповідно до п.2.1. Договору, кредитодавець зобов`язується надати Позичальнику кредит у сумі 3000 грн., на засадах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом та всі інші платежі на умовах, визначених Договором.

Згідно п. 3.1. Договору, кредит надається строком на 12 днів до 02.11.2021 року (включно) від дати отримання Позичальником кредиту, але не більше 30 днів.

Відповідно до п. 3.6. Договору, кредит надається на умовах сплати процентів і основної суми кредиту в кінці строку дії кредитного договору.

Договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених ст. 3, 11, 12 Закону України Про електронну комерцію. Одноразовий персональний ідентифікатор № UA874131 було направлено Відповідачу на номер мобільного телефону вказаний ним в Заявці/Анкеті на отримання грошових коштів НОМЕР_1 та введено Позичальником у відповідне поле на сайті Позивача 21.10.2021 року.

Позивач виконав свої зобов`язання у повному обсязі, а саме: відповідно до умов Кредитного договору, надав Відповідачу кредит у розмірі 3 000,00 грн., шляхом перерахування грошових коштів на банківську карту № НОМЕР_2 Позичальника, по підтверджується інформаційною довідкою підтвердженням ТОВ «ПрофітГід».

Проте, внаслідок невиконання ОСОБА_1 умов кредитного договору №3294308 у останньої утворилась заборгованість у розмірі 72 312 грн., що складається з: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 3000 грн., суми нарахованих відсотків у сумі 69 312 грн. Відповідальність за порушення зобов`язання становить: збитки завдані інфляцією у розмірі 5111,65 грн., із 01.03.2022 по 01.04.2025; три проценти річних у розмірі 1031,88 грн., за період 24.02.2022 по 01.04.2025.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно із ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 525, 526, 546 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Закон України "Про електронну комерцію" визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 цього Закону "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію").

Таким чином, між сторонами досягнуто згоду щодо всіх істотних умов договору кредиту, які оформлені сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Представник позивача вказує, що відповідач не виконав свої зобов`язання за кредитним договором, що призвело до утворення заборгованості, яка у відповідності до розрахунку позивача становить 72 312 грн., що складається з: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 3000 грн., суми нарахованих відсотків у сумі 69 312 грн.

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Положеннями ст. 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У ст. 530 ЦК України зазначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім цього, ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За нормою ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

У пункті 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц (провадження № 14-10цс18) зроблено висновок, що «після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання».

Також, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року (справа № 910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Зважаючи на визначену у договорі та фактично надану суму кредиту у розмірі 3 000,00 грн, фіксовану стандартну процентну ставку у розмірі 1,9% в день на строк 12 (дванадцять днів) до 02.11.2021 року (включно) від дати отримання Позичальником кредиту, але не більше 30 днів, що передбачено Договором № 3294308 від 21.10.2021, Довідкою щодо ідентифікації Позичальника, відсотки нараховані Позивачем значно перевищують умови договору, адже нарахування проводилось не на максимально визначені 30 днів, а на 1216 днів.

Тому, суд розрахував суму відсотків які Відповідач повинен сплатити Позивачу зважаючи на визначену у договорі та фактично надану суму кредиту у розмірі 3000,00 грн, фіксовану стандартну процентну ставку у розмірі 1,9% в день на строк 30 днів, що становить 1710 грн. (1,9 % від 3000 = 57; 57 х 30 = 1710), які підлягають стягненню на користь позивача.

На підставі вищезазначеного, оскільки строк кредитування за умовами договору становить 30 днів, нарахування процентів після закінчення строку дії договору є неприпустимим.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення інфляційних втрат та 3% річних.

Суд зазначає, що нарахування інфляційних витрат та 3 % річних здійснено позивачем всупереч вимогам п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відповідно до яких у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи викладене, позовні вимоги ТОВ «ФК «Арагон» щодо стягнення з відповідача 5111,65 грн. - збитків, завданих інфляцією із 01.03.2022 по 01.04.2025; три проценти річних у розмірі - 1031,88 грн., за період 24.02.2022 по 01.04.2025, задоволенню не підлягають.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості підлягають задоволенню частково.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На думку суду, розмір заявлених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5 000,00 грн є завищеним, неспівмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.

У зв`язку з чим суд вважає правильним та доцільним стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 500,00 грн.

За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При пред`явленні позову Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. Враховуючи, що позовні вимоги задоволено на 6% (4710 грн *100/78455,53 грн), то на користь позивача з відповідачки підлягає стягненню судовий збір в розмірі 145,34 грн. (6%* 2422,40 грн/100% = 145,34 грн).

Керуючись статтями 7, 11, 12, 81, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРАГОН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРАГОН» заборгованість за договором надання коштів у позику № 3294308 від 21.10.2021 у розмірі 4710 (чотири тисячі сімсот десять гривень) 00 коп., що складається з заборгованості за тілом кредиту - 3000 грн. та суми нарахованих відсотків у сумі - 1710 грн;

В задоволенні решти вимог позивача відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРАГОН» понесені судові витрати у розмірі 2645 (дві тисячі шістсот сорок п`ять гривень) 34 коп., що складаються з судового збору у розмірі 145,34 (сто сорок п`ять гривень) 34 коп. та витрат на правову допомогу у розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот гривень) 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося - з дати складання повного його тексту, через Макарівський районний суд.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 30.10.2026 року.

Реквізити учасників справи:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРАГОН», код ЄДРПОУ 42014911, місцезнаходження юридичної особи: 03057, м. Київ, вул. Гетьмана Вадима, 1 прим.1028/3;

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя А.В. Косенко