Постанова № 141207752, 04.11.2026, Любарський районний суд Житомирської області

Справа № 282/1124/26

Провадження № 3/282/283/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 р.

селище Любар

Суддя Любарського районного суду Житомирської області Носач В.М., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №1 Житомирського районного управління поліції №1 ГУНП у Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя: АДРЕСА_1 , військовослужбовця,

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

У С Т А Н О В И В:

02 вересня 2026 близько 06 год 58 хв в селищі Любар по вул.Лесі Українки, Житомирського району Житомирської області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом АУДІ-А4 д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу зі згоди водія за допомогою газоаналізатора Драгер-6810. Результат огляду становить 1,04 проміле, що підтверджується тестом номер 1417 від 02.09.2026 року та зафіксовано на портативний відеореєстратор номер 857415, чим порушив п.2,9.а. ПДР - керування транспортними засобами в стані алкогольного наркотичного чи іншого сп`яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції, відповідальність за що передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

28 вересня 2026 від адвоката Погрібної Т.С. надійшло клопотання про закриття адміністративного провадження.

Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_1 не погоджується з висновком про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів, отриманих із дотриманням установленої законом процедури.

Зокрема, матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів, які б підтверджували, що на момент прийняття працівниками поліції рішення про зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 існувала саме та законна підстава та мета зупинки, які передбачені статтею 35 Закону України «Про Національну поліцію».

У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 761223 від 02 вересня 2026 року взагалі не зазначено конкретної причини, з якої працівниками поліції було зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 .

Працівниками поліції не було зафіксовано будь-якого порушення Правил дорожнього руху з боку ОСОБА_1 , яке могло б бути самостійною підставою для зупинки транспортного засобу. Матеріали справи не містять постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху або інших належних доказів такого порушення.

На думку адвоката, до ОСОБА_1 , який на момент події перебував на вулиці в населеному пункті та якого працівники поліції ідентифікували як військовослужбовця, законодавством був встановлений спеціальний порядок проведення огляду. Водночас матеріали справи не містять наказу, розпорядження, доручення, витягу з відповідного наказу чи іншого документа, який би підтверджував, що ОСОБА_2 був належним чином уповноважений начальником органу управління Служби правопорядку на проведення огляду військовослужбовців відповідно до спеціального Порядку. За відсутності такого доказу суд позбавлений можливості встановити одну з принципових передумов допустимості результату огляду - наявність у особи, яка його провела, передбачених законом повноважень.

Вважає, що суду необхідно перевірити не лише наявність роздруківки результату тесту № 1417 та показника 1,04 проміле, а також: хто саме проводив огляд; на якій правовій підставі ця особа діяла; яким документом підтверджується її уповноваження; чи мала ця особа повноваження проводити огляд саме військовослужбовця, який перебував на вулиці. За відсутності належних доказів виконання цих вимог результат тестування не може автоматично визнаватися належним та допустимим доказом стану алкогольного сп`яніння лише з огляду на наявність цифрового показника газоаналізатора.

Вказує, що у матеріалах справи відсутня будь-яка довідка або інший належний доказ, який би підтверджував або спростовував факт притягнення ОСОБА_1 протягом останнього року до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП. За відсутності у матеріалах справи належних доказів щодо притягнення чи непритягнення особи до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП протягом останнього року, суд був зобов`язаний повернути матеріали справи органу поліції для належного оформлення та усунення вказаних недоліків.

Адвокат вважає, що при вирішенні питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та, зокрема, щодо застосування до нього адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, суду необхідно врахувати не лише обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, а й особу військовослужбовця, характер його служби, його фактичні службові обов`язки та наслідки можливого позбавлення права керування для виконання ним завдань військової служби.

Зазначає, що метою адміністративного стягнення не може бути створення ситуації, за якої військовослужбовець, який виконує визначену державою функцію із забезпечення оборони України, буде фактично усунутий від виконання своїх службових обов`язків саме через неможливість керувати транспортним засобом.

На підставі викладеного ОСОБА_3 просить закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

13 жовтня 2026 року та 04 листопада 2026 року від захисника Погрібної Т.С. надійшли додаткові пояснення у справі в яких адвокат посилається на судову практику та звертає увагу суду на відсутність підстав для зупинки працівниками поліції ОСОБА_1 , а також порушення працівниками поліції процедури огляду на стан алкогольного сп`яніння військовослужбовця ОСОБА_1 .

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився.

Адвокат Погрібна Т.С. подала до суду заяву про розгляд справи без її участі та без участі ОСОБА_1 . Клопотання про закриття провадження у справі підтримує.

Дослідивши матеріали справи, клопотання адвоката Погрібної Т.С. про закриття адміністративного провадження, а також додаткові пояснення, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст.245 КУпАП основним завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 9 КУпАП встановлено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють ПДР. Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У відповідності до змісту ч.2, 3 ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають в стані алкогольного чи іншого сп`яніння чи під дією лікарських засобів, підлягають оглядові на стан сп`яніння, який проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів, огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Як регламентовано п.2.9 (а) Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення п.2.9 (а) Правил дорожнього руху України передбачена ст.130 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №761223 від 02.09.2026 року. Даний протокол відповідає вимогам ст.256 КУпАП, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила;

- рапортом Поліцейського СРПП ВП № 1 Житомирського РУП № 1 ГУНП в Житомирській області старшого сержанта поліції Олександра Коваля;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів з якого слідує, що у ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, нестійка хода;

- результатом тесту, проведеним на місці зупинки транспортного засобу, цифровий показник якого 1,04‰. Роздруківка з результатом тесту підписана ОСОБА_1 ;

- відеозаписами з камери поліцейського, які містяться на диску та приєднані до матеріалів справи, з яких встановлено, та не заперечується самим водієм факту керування транспортним засобом. Також з дослідженого відеозапису вбачається, що працівниками поліції у водія виявлено ознаки алкогольного сп`яніння та запропоновано пройти відповідний огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки чи у медичному закладі. Результат огляду ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу становить 1,04 ‰, про що було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.

Доводи адвоката про те, що у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 761223 від 02 вересня 2026 року взагалі не зазначено конкретної причини, з якої працівниками поліції було зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 суд до уваги не приймає, оскільки положення ст.256 КУпАП не містять такої вимоги.

Разом з тим, суд не погоджується з доводами захисника наведеними у клопотанні про закриття провадження у справі щодо безпідставності зупинки та порушення процедури огляду особи на стан алкогольного сп`яніння, так як вони спростовуються дослідженими в ході судового розгляду доказами.

Переглядом відеозапису нагрудної камери поліцейського встановлено, що причиною зупинки стало керування транспортним засобом іноземної реєстрації, про що було повідомлено водію.

Разом з тим, суд зазначає, що предметом розгляду у цій справі є оцінка дій працівників поліції при проведенні огляду на стан алкогольного сп`яніння водія. Законність підстави зупинки транспортного засобу не охоплюється диспозицією ст.130 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності а також його представник не пояснив, яким чином правомірність дій працівників поліції щодо зупинки транспортного засобу знаходиться у причинному зв`язку з обов`язком водія транспортного засобу пройти відповідний медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння.

При цьому суд вважає за необхідне окремо акцентувати увагу на тому, що у разі неповідомлення працівниками поліції про причини зупинки транспортного засобу, така обставина не звільняє водія від обов`язку проходження огляду на визначення стану сп`яніння,

Керування автомобілем є діяльністю, що пов`язана із джерелом підвищеної небезпеки, і така діяльність створює небезпеку для життя як самого водія, так і інших осіб. У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Отже, у разі виявлення працівниками поліції у водія наявності ознак алкогольного або наркотичного сп`яніння, такий водій підлягає безумовному обов`язку пройти огляд на визначення наявності стану сп`яніння незалежно від підстав зупинки транспортного засобу. У разі ж виявлення факту перебування у стані сп`яніння водій має бути відсторонений від керування транспортним засобом, оскільки його дії створюють небезпеку для оточуючих. Факт керування транспортним засобом у стані сп`яніння є підставою для відповідальності за ст.130 КУпАП незалежно від підстав зупинки транспортного засобу.

Водночас у тому разі, якщо водій незгоден або вважає незаконними дії працівників поліції саме щодо підстав зупинки транспортного засобу, такий водій не позбавлений права оскаржити у визначеному законом порядку дії працівників поліції і вимагати притягнення їх до відповідальності. Однак, це питання не входить до кола обставин, що підлягають вирішенню при розгляді адміністративних справ, провадження в яких здійснюється за ст. 130 КУпАП.

Окрім того, згідно з приписами п. 1, 4 ч. 1 ст. 31 ЗУ «Про Національну поліцію» поліцейські можуть застосовувати превентивні заходи, в тому числі перевіряти документи та зупиняти транспортний засіб, враховуючи дію в країні воєнного стану.

Щодо недотримання спеціального порядку проведення огляду військовослужбовця на стан сп`яніння та відсутності доказів належного уповноваження особи, яка фактично провела огляд, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 15 КУпАП військовослужбовці за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. При порушенні правил дорожнього руху водіями транспортних засобів Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту - військовослужбовцями строкової служби, а також вчиненні ними військових адміністративних правопорушень, передбачених главою 13-Б цього Кодексу, штраф як адміністративне стягнення до них не застосовується.

З аналізу вказаної статті вбачається, що при порушенні правил дорожнього руху не застосовується штраф як адміністративне стягнення лише до військовослужбовців, які проходять службу на посаді водіїв транспортних засобів Збройних Сил України. Інші військовослужбовці, які керують транспортними засобами, при порушенні правил дорожнього руху несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Доводи представника про те, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, при виявленні в нього ознак алкогольного під час зупинки транспортного засобу працівниками поліції, мав проводиться за спеціальним порядком, є необґрунтованими і такими, що ґрунтуються на суб`єктивному сприйнятті законодавства.

Так, згідно з п. 1 розділу І Інструкції про організацію патрульно-постової служби Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України 10 жовтня 2016 року №515 (далі Інструкція), дана інструкція визначає основні завдання, механізм організації та несення патрульно-постової служби Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України (далі - Служба правопорядку) щодо забезпечення правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців у місцях дислокації військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій (далі - військова частина), на вулицях і в громадських місцях, а також у військових містечках Збройних Сил України (далі - військові містечка), права та обов`язки патрулів і посадових осіб Служби правопорядку під час несення служби, порядок застосування ними заходів адміністративного примусу до військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів під час проходження зборів (далі - військовозобов`язані), а також працівників Збройних Сил України (далі - працівники) під час виконання ними службових обов`язків.

Таким чином, положення даної Інструкції поширюються тільки на взаємовідносин щодо забезпечення правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців у місцях дислокації військових частин, на вулицях і в громадських місцях, а також у військових містечках Збройних Сил України.

Пунктами 3, 4 Порядку направлення військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2024 р. № 32 передбачено, що огляду підлягають військовослужбовці/військовозобов`язані, щодо яких є підстави вважати, що вони виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин (установ, закладів) у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння).

Огляд військовослужбовців/військовозобов`язаних проводиться посадовою особою, уповноваженою на його проведення начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу) Збройних Сил, іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення (далі - уповноважена посадова особа), з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Огляд військовослужбовців/військовозобов`язаних, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, в усіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на його проведення начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах.

Відповідно до ч. 3 ст. 266-1 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Даними норами законодавства визначено чіткий перелік обставин, за яких огляд військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного сп`яніння проводиться особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, зокрема якщо є підстави вважати, що військовослужбовці у стані алкогольного сп`яніння: перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях.

Керування військовослужбовцем транспортним засобом на дорогах загального користування з ознаками алкогольного сп`яніння до таких підстав не належить.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

З протоколу про адміністративне правопорушення та доданого відеозапису, вбачається, що транспортний засіб, під керуванням ОСОБА_1 був зупинений на вул.Лесі Українки в селищі Любар Житомирського району, тобто поза межами території будь-якої військової частини. Доказів того, що у вказаний протоколі день та час, останній виконував обов`язки військової служби, суду не надано.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Даний порядок визначає процедуру огляду осіб, які керують транспортним засобом, водночас положення ст. 266-1 КУпАП передбачають порядок огляду військовослужбовців, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях.

При цьому статус водія є спеціальною нормою для військовослужбовців і тому при проведенні огляду водія, який є військовослужбовцем, таку процедуру проводять працівники поліції. Таким чином, під час процедури огляду на стан сп`яніння водія представники військової служби правопорядку не повинні запрошуватись.

Отже, доводи представника з цього приводу є безпідставними.

Не заслуговують на увагу доводи захисника про те, що за відсутності у матеріалах справи належних доказів щодо притягнення чи непритягнення особи до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП протягом останнього року, суд був зобов`язаний повернути матеріали справи органу поліції для належного оформлення та усунення вказаних недоліків. Так, правильність кваліфікації дій особи остаточно перевіряється судом під час розгляду справи, на підставі всіх досліджених доказів.

Разом із тим, враховуючи, що працівниками поліції дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд не вбачає правових підстав для перевірки наявності в його діях кваліфікуючої ознаки повторності, оскільки така ознака не входить до складу правопорушення, за яким складено адміністративний протокол.

Щодо відсутності в матеріалах справи направлення ОСОБА_1 до медичного закладу для проходження медичного огляду на стан сп`яніння, судом встановлено, що складати таке направлення не було потреби, так як останній пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу.

Суд також не приймає до уваги покликання представника Погрібної Т.С. щодо необхідності врахування особи ОСОБА_1 та принципу індивідуалізації адміністративної відповідальності, а саме те, що застосування до ОСОБА_1 позбавлення права керування транспортними засобами може мати наслідком не лише обмеження його особистого права, а й фактичне позбавлення військової частини можливості використовувати його за спеціальністю, за якою він проходить військову службу, так як вчинення правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП, тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, зі змісту вищевказаної норми закону вбачається, що санкція ч.1 ст.130 КУпАП є безальтернативною та передбачає адміністративне стягнення у виді штрафу, поєднаного із позбавлення права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст.40-1 КпАП України судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Тому з ОСОБА_1 слід стягнути на користь держави 665,60 грн судового збору.

Керуючись ст. 36, 40-1, 268, 280, 283, 284, 287, 289, 291 КУпАП, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень на р/рахунок №UA368999980313060149000006001, одержувач ГУК у Житомирській області/Житомирська область, банк одержувача - Казначейство України (ЕАП), ЄДРПОУ 37976485, код доходу 21081300, найменування коду класифікації доходів бюджету - адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.

На підставі ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів, з метою примусового виконання цієї постанови органам державної виконавчої служби стягнути з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності подвійний розмір штрафу 34000 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп. на р/рахунок №UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ 22030106, банк одержувача - Казначейство України, код за ЄДРПОУ 37993783, код класифікації доходів бюджету22030106.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Любарський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя В.М. Носач

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з моменту її винесення.