Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 195/1748/26
1-кс/195/167/26
У Х В А Л А
іменем України
29.10.2026 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області
Слідчий суддя Томаківського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 (в режимі ВКЗ), слідчого - ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого у кримінальному провадженні заступника начальника ВП №3 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Смоляне, Запорізької області, громадянина України, із загальною середньою освітою, неодруженого, який на утриманні неповнолітніх дітей та осіб з інвалідністю не має, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовець призваний на військову службу за призивом під час мобілізації на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перебував в підпорядкуванні військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», раніше судимого:
- 10.11.2009 вироком Томаківского районного суду Дніпропетровській області засуджений за ч.3 ст.185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст.75, п. 2,3,4 ст.76 КК України від відбування покарання звільнено з іспитовим стоком на 1 рік;
- 26.09.2011 вироком Томаківського районного суду Дніпропетровської області засуджений за ч.1 ст.185 КК України до 200 годин громадських робіт;
- 22.06.2012 вироком Томаківского районного суду Дніпропетровській області засуджений за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.162, ч.1 ст.389 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнено з іспитовим стоком на 3 роки;
- 15.11.2012 вироком Томаківского районного суду Дніпропетровській області засуджений за ч.3 ст.185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки 1 місяць, на підставі ст. ч.1 ст.71, ч.4 ст.71 КК України частково приєднано невідбутий строк 5 місяців за вироком Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 22.06.2012 року до відбуття визначено 4 роки 6 місяців позбавлення волі. Звільнення з місць позбавлення волі умовно-достроково ухвалою суду Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 24.03.2016 року на підставі ст.81 КК України, невідбутий строк 1 рік 3 місяця 15 днів;
- 10.04.2019 вироком Томаківського районного суду Дніпропетровської області засуджений за ч.3 ст.185, ч.1 ст.263, ч.1 ст.70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст.75, ст. 76 КК України від відбування покарання звільнено з іспитовим строком на 3 роки;
- 21.08.2019 вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області засуджений за ч.3 ст.185, ч.1 ст.263, ч.1 ст.70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст.75, ст.76 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком на 3 роки;
- 21.08.2019 вироком Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровській області засуджений за ч.2 ст.185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ч.1 ст.71 КК України частково приєднано 10 днів за вироком Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 10.04.2019 року до відбуття визначено 5 років 10 днів позбавлення волі. Вироком Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21.08.2019 скасовано в частині призначення покарання вирок Нікопольського міськрайонного суду від 21.08.2019 вважається засудженим за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі на підставі ч.1 ст.71 КК України частково приєднано за Вироком Томаківського районного суду Дніпропетровській області від 10.04.2019 року, до відбуття визначено 5 років 10 днів позбавлення волі. Звільнення з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання 05.07.2024 року, по кримінальному провадженню, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62026170020014977 від 18.06.2026, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.4 ст. 408 КК України,
В С Т А Н О В И В:
Слідчий у кримінальному провадженні заступник начальника ВП №3 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області майор поліції ОСОБА_4 , за погодженням з прокурором, вніс на розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62026170020014977 від 18.06.2026, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.4 ст. 408 КК України, обґрунтовуючи наступним.
Слідчим відділенням відділення поліції №3 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62026170020014977 від 18 червня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбачено ч. 4 ст. 408 КК України.
Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону.
Досудовим розслідуванням встановлено, що солдат ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем відповідно до наказу № 92 від 15.03.2026 року був підпорядкований та включений до складу військової частини НОМЕР_1 , 15 березня 2026 року прибув до військової частини НОМЕР_1 з метою проходження курсу навчання за програмою БЗВП у 5 позаштатній навчальній роті, яка тимчасово дислокувалась поблизу населеного пункту АДРЕСА_3 , де діючи в умовах воєнного стану, з прямим умислом, з мотивів небажання виконувати обов`язки військової служби та з метою тимчасово незаконно ухилитися від неї, маючи військовий обов`язок нести військову службу, у порушення вимог ст.ст.17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 9, 11, 12, 14, 16, 127, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 14 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що він є військовослужбовцем і повинен проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , незаконно припинив виконувати свій конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України та, не одержавши відповідних дозволів (наказів) начальників (командирів), які за законодавством уповноважені надавати такі дозволи (накази), 02 травня 2026 року о 07 годині 00 хвилин був відсутнім під час перевірки особового складу, тобто самовільно покинув розташування особового складу військової частини НОМЕР_1 без поважних причин, яка тимчасово дислокувалась поблизу населеного пункту АДРЕСА_3 , звідки прибув до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , де з того часу проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби, не вживаючи жодних заходів щодо повернення у військову частину чи звернення до органів військового управління за наявності реальної можливості для цього, до моменту його виявлення та затримання працівниками ВП № 3 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області у порядку ст. 208 КПК України 29.10.2026 о 12 годині 56 хвилини, по АДРЕСА_2 , внаслідок чого кримінальне правопорушення було припинено.
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у тому що, здійснивши описані дії, він вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 408 КК України, тобто у дезертирстві, а саме у самовільному залишенні місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчиненому в умовах воєнного стану.
Дії ОСОБА_6 кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, а саме: дезертирство, тобто самовільне залишення місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.
В судовому засіданні прокурор (в режимі ВКЗ) та слідчий підтримали клопотання про обрання у відношенні до Гр ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, мотивуючи тим, що є достатньо підстав вважати, що останній підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України та наявні ризики, передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Захисник ОСОБА_5 та підозрюваний не заперечують проти вказаного клопотання.
Розглянувши клопотання, дослідивши додані матеріали та вислухавши учасників провадження, з урахуванням ч. 1 ст. 177, ст. 178, ст. 183 КПК України, вважаю його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з таких підстав.
29.10.2026 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.
Допитаний в якості підозрюваного ОСОБА_6 , у вчиненні інкримінованому йому кримінального правопорушення винним визнав себе повністю, пояснив що не бажає проходити військову службу.
В ході проведення досудового розслідування кримінального провадження встановлено достатній обсяг обставин, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні вищевказаного злочину.
Відповідно до отриманих доказів суд вбачає причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, а саме:
- витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 92 від 15.03.2026, відповідно до якого солдата ОСОБА_6 , оператора-сапера 2 відділення безпілотних систем мінування взводу безпілотних наземних комплексів роти безпілотних наземних систем 1 батальйону безпілотних систем військової частини НОМЕР_2 , зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 з метою проходження повного курсу підготовки за програмою БЗВП, вважається таким що прибув та приступив до виконання службових обов`язків з 15.03.2026;
- витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 571 від 02.05.2026 року про призначення службового розслідування за фактом самовільного залишення військовослужбовця військової частини 02.05.2026 солдатом ОСОБА_6 ;
- витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 257 від 11.05.2026 року про результати службового розслідування призначеного за фактом самовільного залишення військової частини солдатом ОСОБА_6 , відповідно до якого за порушення вимог абзацу 3 статті 11, статті 16, статті 127, статті 128, статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, щодо обов`язку військовослужбовця виконувати відданий йому наказ та службові обов`язки, абз. 1 статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, щодо неухильного виконання вимог військових статутів та наказів командирів, на курсанта 5 позаштатної навчальної роти військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_6 накладено дисциплінарне стягнення «сувора догана»;
- акт службового розслідування №160 від 11.05.2026 за фактом самовільного залишення військової частини солдатом ОСОБА_6 ;
- протокол допиту свідка ОСОБА_8 , котрий пояснив, що він знайомий з ОСОБА_6 і йому відомо що останній був мобілізований до ЗСУ, але з травня 2026 року ОСОБА_6 постійно проживає в с. Настасівка, проводить свій час на власний розсуд, вживає алкогольні напої та до військової служби не повертався;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ;
- протоколом допиту свідка військовослужбовця ОСОБА_10 ;
- матеріали зібрані на підставі реєстрації до ЄО за №5246 від 06.10.2026 в відділенні поліції №3 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області.
Відповідно до даних матеріалів працівниками ВП №3 НРУП 06.10.2026 в АДРЕСА_4 , був встановлений військовослужбовець ОСОБА_6 , котрий за обліками ІПНП рахується як військовослужбовець, що вчинив самовільне залишення військової частини та останньому було надано змогу повернутись до військової служби та 06.10.2026 військовослужбовець ОСОБА_6 був переданий представнику військової частини НОМЕР_3 . В наступному ОСОБА_6 не був зарахований до військової частини НОМЕР_3 , так як відмовився від проходження військової служби та самовільно покинув місце розташування військової частини та повернувся за місцем мешкання в с. Настасівка Мирівської ТГ Нікопольського району Дніпропетровської області.
Враховуючи той факт, що для розгляду в розумні строки даного кримінального провадження в суді необхідно забезпечення виконання підозрюваного покладених на нього процесуальних обов`язків, та наявні достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду та вчинити інші кримінальні правопорушення, продовжити вчиняти те кримінальне правопорушення у якому підозрюється, виникла необхідність обрати запобіжний захід у відношенні підозрюваного, який попередить настання ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:
п.1 ч.1 ст.177 КПК України ОСОБА_6 за наявною інформацією являється діючим військовослужбовцем ЗСУ та відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 571 від 02.05.2026 року вважається таким, що з 02.05.2026 самовільно залишив військову частину. ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років, у зв`язку з чим розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, останній може переховуватись від суду з метою уникнення понесення покарання При цьому, можливі посилання сторони захисту на відсутність на даний час спроб втечі підозрюваного будуть безпідставними, оскільки його належна процесуальна поведінка наразі обумовлена не його правосвідомістю, а дієвим запобіжним заходом, що жодним чином не свідчить про неможливість переховування підозрюваного у разі не обрання йому запобіжного заходу. У зв`язку з чим дотримується обов`язкова умова призначення даного запобіжного заходу, передбачена п. 4 ч.2 ст. 183 КПК України, тобто законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України враховуючи особу ОСОБА_6 вчиняючи особливо тяжкий злочин в умовах воєнного стану, останній являється військовослужбовцем, котрий з 05.02.2026 самовільно залишив військову частину та відповідно до інформацій в Інформаційному порталі Національної поліції перебуває в розшуку за ініціативи військової служби правопорядку ЗСУ. Відповідно до результатів перевірки за відомостями інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимостей» ОСОБА_6 відповідно до вимог ст. 89 КК України має непогашенні судимості за вчинення умисних кримінальних правопорушень, тобто в діях ОСОБА_6 вбачаються ознаки вчинення рецидиву кримінальних правопорушень. Таким чином існують реальні підстави вважати що підозрюваний ОСОБА_6 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Викладене свідчить про наявність ризиків, передбачених п.1, п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ризиків - переховування від органів досудового розслідування та суду, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Враховуючи позицію Європейського суду з прав людини, згідно якої, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, тому суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, в тому числі і потерпілих, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства з боку особи, яка обвинувачується у вчиненні протиправного діяння.
Так, ЄСПЛ з прав людини в рішенні викладеному у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Вважаю, що застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів таких як особисте зобов`язання, особиста порука, застава та домашній арешт не забезпечить належне виконання ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов`язків та не здатні запобігти ризику, передбаченого п. 1 ч.1 ст.177 Кримінального процесуального кодексу України.
Враховуючи вищевикладене та те, що для розгляду в розумні строки даного кримінального провадження в суді необхідно забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також те, що наявні достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 може: переховуватися від органів досудового слідства, суду, впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню, тому виникла необхідність застосувати до підозрюваного запобіжний захід, який забезпечить виконання ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також попередить настання ризиків, передбачених ч.1 ст.177 Кримінального процесуального кодексу України, а саме тримання під вартою.
Згідно вимог ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Сукупність усіх вищевказаних обставин свідчить про неможливість запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, шляхом застосування до ОСОБА_6 більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, оскільки жоден з них не забезпечить належної поведінки підозрюваного.
У разі застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави, необхідно визначити достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків покладених на нього кримінальним процесуальним законом, у розмірі не менше 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, відповідно до вимог Закону України «Про Державний бюджет на 2026 рік» (80х 3328 грн.= 266 240,00 грн.).
Крім того, у разі застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави на підставі ст.ст.182, 183, 194 КПК України існує обґрунтована необхідність у покладенні на підозрюваного обов`язків, передбачених ч.5 статтею 194 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 194 КПК України, слідчий суддя
У Х В А Л И В:
Клопотання слідчого у кримінальному провадженні заступника начальника ВП №3 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62026170020014977 від 18.06.2026, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.4 ст. 408 КК України задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, до 27 грудня 2026 року включно, з визначення розміру застави.
Початок строку запобіжного заходу ОСОБА_6 обраховувати з моменту його фактичного затримання з 12 години 56 хвилин 29.10.2026 року.
Строк дії ухвали не може перевищувати шістдесят днів.
Визначити ОСОБА_6 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266240,00 грн., у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на депозитний рахунок UA158201720355229002000017442 в ГУ ДКС України в м.Київ, одержувач платежу: ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 26239738, МФО 820172, призначення платежу: за кого (ПІП).
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_6 обов`язки строком до 27.12.2026, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи, не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду.
З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави, і обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення. Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали оголошено 02.11.2026 о 10:40.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
29.10.2026
Судове рішення № 141206889, Томаківський районний суд Дніпропетровської області було прийнято 29.10.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 195/1748/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: