Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 177/2798/26
Провадження № 2/177/2118/26
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
28 жовтня 2026 року
Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Суботіної С. А.
за участі: секретаря Ференц Я. З.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» про захист прав споживачів, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» звернулася 07.08.2026 до суду з указаною позовною заявою та просила визнати дії ТОВ «Укр кредит фінанс» щодо нарахування відсотків, пені та штрафних санкцій за кредитним договором № 0468-2970 поза строками його дії протиправними; зобов`язати ТОВ «Укр кредит фінанс» повністю списати всі неправомірно нараховані відсотки та штрафні санкції за вказаним договором; зобов`язати ТОВ «Укр кредит фінанс» надіслати до ТОВ «Українське бюро кредитних історій» оновлену та достовірну інформацію про коригування записів у кредитній історії позивача (ІD 001339919293) за договором № 0468-2970, виключивши недостовірні відомості про заборгованість.
В обґрунтування пред`явлених вимог вказала, що є споживачем фінансових послуг. Згідно з офіційним звітом ТОВ «Українське бюро кредитних історій» від 03.07.2026, відповідач неправильно відображає завідомо недостовірні відомості щодо її заборгованості за кредитним договором № 0468-2970, укладеним у 2020 році. Зокрема, зазначається сума заборгованості в розмірі 11240,00 грн при первинному тілі кредиту 6200,00 грн, що є штучно та протиправно завищеним показником. Правомірність позиції позивача щодо незаконності нарахувань відсотків та штрафів фінансовими компаніями поза межами строків дії кредитних договорів, встановлена заочним рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 22.06.2026 у справі № 177/1516/26. За договором № 0468-2970 минули загальні строки позовної давності, оскільки з 2023 року жодних платежів нею не здійснювалось. Наявність викривленого запису на сайті ТОВ «Українське бюро кредитних історій» грубо порушує її права та руйнує ділову репутацію, у зв`язку з чим позивач, посилаючись на Закон України «Про захист прав споживачів», звернулася до суду з даним позовом.
Ухвалою судді Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 17.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, витребувана від відповідача копія кредитного договору № 0468-2970, укладеного із ОСОБА_1 .
Представником відповідача ОСОБА_2 07.09.2026 подано відзив на позовну заяву, де він просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі. Незгоду з позовом мотивує тим, що між ОСОБА_1 та ТОВ «Укр кредит фінанс» 23.08.2020 укладено кредитний договір № 0468-2970, який на сьогодні є діючим та зобов`язання за яким позивач не виконала. За умовами договору кредитодавцем надано позичальнику грошові кошти (кредит) у розмірі 12000,00 грн, строком на 70 днів, до 31.10.2020, зі сплатою процентів за користування кредитом 1 % від початкової суми кредиту за кожен день користування кредитом, які нараховуються з першого дня перерахування суми кредиту і до закінчення визначеного договором строку. Загальна вартість кредиту становить 20400,00 грн, та включає в себе проценти за користування кредитом в розмірі 8400,00 грн. Позивачем визнається факт укладення договору № 0468-2970 на вищезазначених умовах, а тому ТОВ «Укр кредит фінанс» має право на нарахування процентів протягом строку дії договору. Відповідачем не здійснювалося нарахування за прострочення позивачем грошового зобов`язання, як штраф, пеня, нарахування відповідно до ст. 625 ЦК України, а тому твердження ОСОБА_1 про включення до суми заборгованості будь-яких нарахувань щодо неустойки є безпідставними та необґрунтованими. ОСОБА_1 не скористалася передбаченими нормами Закону України «Про захист прав споживачів» правом відмовитися в односторонньому порядку від укладення кредитного договору протягом 14 днів після його укладення, та продовжила користування кредитом на погоджених між сторонами умовах. Оскільки ініціювання спору не для захисту цивільних прав та інтересів, а з метою ухилення від виконання обов`язків за договором, є неприпустимими, відтак позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Від ТОВ «Укр кредит фінанс» 07.09.2026 надійшли витребувані судом документи.
Сторони правом участі у судовому засіданні не скористалися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, шляхом направлення судових повісток до електронних кабінетів підсистеми «Електронний суд».
Позивачем подано заяву про розгляд справи за її відсутністю.
Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, заяв, клопотань про розгляд справи за його участі не подавав, отже неявка його представника, відповідно до вимог ст. 223 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, обраний сторонами спосіб захисту, категорію та складність справи, належне повідомлення учасників справи, суд розглядає справу за відсутності сторін, на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
У зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам у сукупності, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що між ТОВ «Укр кредит фінанс» та ОСОБА_3 23.08.2020 укладено кредитний договір № 0468-2970, за умовами якого кредитодавець надає позичальникові грошові кошти в кредит у сумі 12000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом (п.1.2 договору).
Строк кредиту складає 70 календарних днів та має бути повернений згідно графіку платежів до 31.10.2020. Повернення кредиту відбувається шляхом внесення 5 однакових за розміром платежів, кожний із яких передбачає сплату 1/5 від суми кредиту та суми нарахованих за користування кредитом процентів (п.1.4 договору).
Протягом строку кредиту, встановленого п. 1.4, розмір процентів за користування кредитом складає 1 % від початкової суми кредиту за кожен день користування ним. Проценти нараховуються з першого дня перерахування суми кредиту позичальнику і до закінчення визначеного договором строку, на який надається кредит. Річна відсоткова ставка складає 365 % (п.1.6 договору).
У разі, якщо позичальник не сплатив та/чи несвоєчасно сплатив двотижневий платіж встановленого розміру, який передбачено графіком платежів, кредитодавець має право нараховувати, а позичальник зобов`язаний сплатити за кожен факт такої несплати / невчасної сплати штраф у розмірі 50 % відповідного двотижневого платежу, від суми кредиту (тіла), без урахування процентів), що складає 10 % від суми кредиту (тіла) (п.1.7 договору).
Указаний договір підписаний його сторонами з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», про що зазначено розділі 7 договору.
До вказаного договору ТОВ «Укр кредит фінанс» надано правила надання споживчих кредитів, які розміщені на веб-сайті кредитодавця https://navse.com.ua, що разом з вказаним договором складають єдиний договір та визначають усі істотні умови договору та надання кредиту.
Факт укладення кредитного договору № 0468-2970 із ТОВ «Укр кредит фінанс» та отримання кредитних коштів позивачем визнається.
Статтею 626 ЦПК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно зі ст. ст. 628, 629 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За приписами ч. 2 ст. 638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Положення ч. 1 ст. 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. (ч. 1). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами. (ч. 3).
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).
Такі висновки викладені в постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19.
Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, у якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк бо інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_3 23.08.2020 підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором кредитний договір № 0468-2970, чим погодилася із запропонованими умовами кредитного договору.
Отже, між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлено сторонами в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису. Після підписання кредитного договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у ТОВ «Укр кредит фінанс» виникло зобов`язання щодо надання кредитних коштів, а у ОСОБА_1 виникло зобов`язання з повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування ним.
У графіку платежів, що є додатком № 1 до кредитного договору № 0468-2970 та є невід`ємною його частиною (п.1.9 договору), викладена деталізована інформація щодо визначення загальної вартості кредиту при нарахуванні процентів за користування кредитом, а також розмір та строки платежів на повернення кредиту та сплату відсотків.
Так, позивач після отримання кредитних коштів, мала здійснити п`ять платежів рівними частинами на повернення суми кредиту та сплату відсотків. Загальна вартість кредиту становить 20400,00 грн та включає в себе проценти за користування кредитом у розмірі 8400,00 грн.
Як видно з розрахунку заборгованості, зі свого боку ТОВ «Укр кредит фінанс» зобов`язання, передбачені цим договором, виконав у повному обсязі, надав ОСОБА_1 можливість розпоряджатися кредитними коштами із застосуванням узгодженої відсоткової ставки 1 % у день, що з урахуванням розміру суми кредиту становить 120 грн. Нарахування процентів проводилося відповідачем у межах строку дії договору, 70 днів, тобто до 31.10.2020.
Зі свого боку ОСОБА_1 умови договору виконувала неналежним чином, здійснивши замість п`яти платежів, обумовлених у графіку платежів, два - 05.09.2020 та 19.09.2020. Однак ТОВ «Укр кредит фінанс» нарахування неустойки у виді штрафу, що передбачено п. 17 договору, не здійснювалось.
Через несвоєчасне та неналежне виконання умов договору № 0468-2970 у ОСОБА_1 утворилася заборгованість, яка станом на 13.08.2026 становила 11240,00 грн, із яких 6200,00 грн основний борг, 5040,00 грн залишок відсотків.
Позивачем надано скріншот із сайту ТОВ «Українське бюро кредитних історій» www.ubki.ua, де відображено актуальний на 03.07.2026 звіт за кредитними договорами, укладеними із ОСОБА_1 зокрема за договором № 0468-2970 від 23.08.2020, де зазначена поточна її заборгованість 11240,00 грн, із яких прострочена заборгованість 6200,00 грн.
Аналізом наданих сторонами доказів судом встановлено, що після спливу строку дії договору № 0468-2970, відповідачем проценти за користування кредитом ОСОБА_1 не здійснювалось. Розмір заборгованості за сумою кредиту 6200,00 грн та за відсотками за користування кредитом 5040,00 грн, розраховані правильно, у межах строку дії договору, а тому доводи позивача в цій частині суд відхиляє.
Відомостей про нарахування ОСОБА_1 за договором № 0468-2970 неустойки (штрафу, пені та нарахувань відповідно до ст. 625 ЦК України) матеріали справи не містять, та із роздруківки із сайту ТОВ «Українське бюро кредитних історій», наданої позивачем, не вбачається.
ОСОБА_1 в обґрунтування правомірності своєї позиції щодо незаконності нарахувань відсотків та штрафних санкцій посилається на заочне рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 22.06.2026 у справі № 177/1516/26, за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Фінфорс», ТОВ «ФК «Айконс», треті особи: приватні виконавця Нордіо В.В. та ОСОБА_4 , про визнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню.
Дослідження змісту вказаного рішення встановлено, що воно стосується визнання такими, що не підлягають виконанню, виконавчих написів про звернення стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договорами №843151-А від 19.03.2020, № 77979-А від 23.08.2020, № 690916 від 13.04.2020, які не є предметом розгляду даного позову, а тому судом до уваги не береться як таке, що не стосується суті спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову за загальним правилом покладається на позивача, а доведення заперечень щодо позовних вимог покладається на відповідача.
Як передбачено ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Звертаючись до суду, ОСОБА_1 зазначає, що наявність викривленого запису на сайті ТОВ «Українське бюро кредитних історій» грубо порушує її права та руйнує ділову репутацію споживача, на підтвердження чого суду не надано жодного доказу.
Правові та організаційні засади формування і ведення кредитних історій, права суб`єктів кредитних історій та користувачів бюро кредитних історій, вимоги до захисту інформації, що складає кредитну історію, порядок утворення, діяльності та ліквідації бюро кредитних історій визначені Законом України «Про організацію формування та обігу кредитних історій» (надалі - Закон № 2704-IV).
Відповідно до ст. 1 Закону № 2704-IV, метою цього закону є врегулювання суспільних відносин, що виникають у сфері збору, оброблення, зберігання, захисту та використання інформації про виконання особами грошових зобов`язань, функціонування інституцій, пов`язаних з обміном інформацією про грошові зобов`язання та забезпечення прав та інтересів суб`єктів кредитної історії.
Статтею 10 Закону № 2704-IV передбачений порядок зберігання та вилучення інформації, що складає кредитну історію. Бюро вилучає з кредитної історії: інформацію, яка передбачена пунктом 2 частини першої статті 7, у разі відсутності кредитного правочину, договору або визнання їх недійсними; всю інформацію, що міститься у кредитній історії, у разі відсутності письмової згоди суб`єкта кредитної історії на збір, зберігання, використання та поширення через Бюро інформації про нього; інформацію, яка передбачена пунктами 2-4 частини першої статті 7, у разі закінчення терміну зберігання інформації в кредитній історії.
Бюро має право за участю користувача здійснювати звірення інформації, яка була надана цим користувачем для формування кредитної історії, та вносити до неї зміни на умовах і в порядку, передбачених Закону України «Про організацію формування та обігу кредитних історій» та договором.
Однак, ОСОБА_1 не надано суду будь-яких доказів, які б підтвердили настання підстав передбачених у ч. 1 ст. 10 Закону України «Про організацію формування та обігу кредитних історій» для вилучення інформації, що складає кредитну історію.
Згідно зі ст. 3 ЦПК України, ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Захист цивільних прав це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Статтею 20 ЦК України передбачено, що право на захист особа здійснює на свій розсуд.
Таким чином, суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
У ч. 2 ст. 16 ЦК України закріплено перелік способів здійснення захисту цивільних прав та інтересів судом. Застосування конкретного способу захисту залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Разом з тим, зазначений у статті перелік способів захисту не є вичерпним.
Відповідно до абз. 2 п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Так, з урахуванням положень ст. ст. 15, 16 ЦК України, пред`явлення позову про визнання протиправними дій ТОВ «Укр кредит фінанс» щодо нарахування відсотків та неустойки за договором, здійснення списання неправомірних нарахувань та коригування кредитної історії шляхом виключення недостовірних відомостей про заборгованість, без зазначення конкретних порушень при нарахуванні такої заборгованості та надання доказів на її спростування, не є належним способом захисту судом цивільних прав та інтересів особи та не передбачено такого діючим законодавством в якості способу захисту прав.
Сама по собі вказівка про наявність заборгованості не тягне для позивача негативних наслідків, обов`язків для захисту його прав за відсутності спору про них, та не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав.
Посилання ОСОБА_1 на ті обставини, що ТОВ «Укр кредит фінанс» пропущено строки позовної давності відповідно до вимог ст. 257 ЦК України, судом не беруться до уваги, оскільки фактично позивачем ставиться питання, яке має бути предметом доказування у разі пред`явлення до неї позовних вимог про стягнення заборгованості і має вирішуватись саме в рамках такого спору.
За правовою природою позовні вимоги ОСОБА_1 фактично є запереченнями проти неіснуючих позовних вимог до неї. Отже, сторона звернулася до суду за захистом права за відсутності його порушення іншою стороною, що свідчить про відсутність будь-яких правових підстав для захисту цивільного права позивача, яке в даному випадку не порушене.
Позаяк, звертаючись до суду з позовом за захистом своїх прав, позивач не врахувала того, що вона, як власник порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи цивільного інтересу, може скористуватися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту, адекватним змісту порушеного права, до чого також зводяться правові висновки Верховного Суду України, викладені в постанові від 12.09.2011 у справі № 6-25цс11.
Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду (постанова Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19.02.2024 у справі № 567/3/22).
Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15.03.2023 в справі № 753/8671/21), постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18.09.2023 у справі № 582/18/21).
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.09.2019 в справі № 638/2304/17).
Спосіб захисту порушеного права повинен бути таким, що найефективніше захищає або відновлює порушене право позивача, тобто повинен бути належним. Належний спосіб захисту повинен гарантувати особі повне відновлення порушеного права та / або можливість отримання нею відповідного відшкодування (постанова Великої Палати Верховного Суду від 11.01.2022 у справі № 910/10784/16).
Приватноправовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (постанова Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08.11.2023 в справі № 761/42030/21, постанова Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11.12.2023 в справі № 607/20787/19).
Відтак, неподання ОСОБА_1 належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог є підставою для висновку суду про недоведеність та необґрунтованість позову, адже зазначені позивачем обставини ґрунтуються на припущеннях.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що позивач звільнена від сплати судового збору за подання позову до суду в силу ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, ч.2 ст.247, 258-259, 263-265, 354, 355 ЦПК України суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» про захист прав споживачів, відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів після проголошення рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 03.11.2026
Суддя:
Судове рішення № 141203913, Криворізький районний суд Дніпропетровської області було прийнято 28.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 177/2798/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: