Ухвала суду № 141203655, 21.10.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/719/26

Провадження № 1-кс/202/8043/2026

УХВАЛА

Іменем України

21 жовтня 2026 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпра ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дніпровської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Капсукас Литовська Республіка, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження №42025042030000008 від 31.01.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 362, ч. 5 ст. 185 КК України.

16.10.2026 року до суду надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дніпровської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Дане клопотання, згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, було передано слідчому судді 16.10.2026 року.

Відповідно до матеріалів клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що умисні дії ОСОБА_5 , органом досудового розслідування кваліфіковані за:

- ч. 5 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, організованою групою.

За результатами зібраних у провадженні доказів та їх відповідності визначеному практикою Верховного Суду та ЄСПЛ критерію «обґрунтована підозра», 14.10.2026 повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 185 КК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Під час досудового розслідування кримінального провадження здобуті достатні докази, якими обґрунтовується підозра ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.

У ході досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_5 , у вигляді тримання під вартою, оскільки є достатньо підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

1.Переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду:

Так, відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, мають враховуватись вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення. Інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення відповідно до ст. 12 КК України, за ступенем тяжкості є особливо тяжким, та за вчинення якого кримінальним кодексом передбачено покарання у виді позбавлення волі до дванадцяти років з конфіскацією майна. Тобто суворість покарання беззаперечно може слугувати приводом до переховування підозрюваного від слідства та суду. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Знаходячись на свободі, підозрюваний ОСОБА_5 , враховуючи отримане ним повідомлення про підозру, усвідомлюючи невідворотність призначення відносно нього покарання у вигляді реального позбавлення волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, так як підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину.

Разом з цим, з метою швидкого, повного та всесторонього досудового розслідування і судового розгляду даного провадження, необхідно провести слідчі дії, судові експертизи, в тому числі за участю підозрюваного, явку якого, в даному випадку, можна гарантувати лише шляхом застосування до нього запобіжного заходу, який унеможливить його втечу та переховування.

У рішенні «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000, визначено, що тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Так, Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини. Такими ознаками є особлива тяжкість та підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину, ухилення від явки до суду, вчинення іншого злочину.

2. Знищити, сховати або спотворити речі чи документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Ризик знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, обумовлений характером та способом вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, його тривалим і систематичним характером, веденням офіційного та неофіційного обліку обсягів незаконно відібраного й реалізованого природного газу, документуванням руху отриманих від його збуту грошових коштів, а також безпосередньою обізнаністю підозрюваного ОСОБА_5 із фінансово-господарським механізмом протиправної діяльності організованої групи.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , виконуючи відведену йому роль у складі організованої групи та обіймаючи посаду комерційного директора ТОВ «Метан-Торг», здійснював контроль за веденням неофіційного обліку незаконно відібраного природного газу, акумулював щоденні чорнові звіти щодо обсягів його реалізації, контролював надходження готівкових коштів, проводив звіряння їх відповідності фактичним обсягам реалізованого газу, а також за погодженням з організатором ОСОБА_7 брав участь у розподілі отриманих коштів між учасниками організованої групи. У зв`язку з виконанням зазначених функцій підозрюваний обізнаний із порядком формування, ведення та місцями зберігання фінансової й облікової документації, механізмом приховування фактичних обсягів реалізованого природного газу та незаконно отриманих прибутків.

З огляду на викладене, перебуваючи на свободі та за умови збереження доступу до службових приміщень, фінансово-господарської документації та електронних інформаційних ресурсів підприємства, ОСОБА_5 може вжити заходів, спрямованих на знищення, приховування або спотворення первинних бухгалтерських документів, щоденних неофіційних звітів АГНКС, чорнових записів щодо фактичних обсягів реалізованого природного газу, відомостей про надходження та розподіл готівкових коштів, документів щодо фінансових розрахунків між учасниками організованої групи, а також електронного листування та інших відомостей, які могли використовуватися для ведення неофіційного обліку, координації фінансових операцій і приховування обставин кримінального правопорушення.

3. Незаконно впливати на потерпілого, свідків чи інших підозрюваних у кримінальному провадженні.

Ризик незаконного впливу на потерпілого, свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні обумовлений характером інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, вчиненого у складі організованої групи з чітким розподілом функцій між її учасниками, тривалим періодом спільної протиправної діяльності, а також наявністю у підозрюваного професійних та особистих зв`язків з іншими підозрюваними і свідками. Так, ОСОБА_5 , обіймаючи посаду комерційного директора ТОВ «Метан-Торг», здійснював контроль та координацію діяльності окремих учасників організованої групи, зокрема ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , контролював ведення неофіційного обліку незаконно відібраного природного газу, надходження готівкових коштів та їх подальший розподіл між співучасниками. Перебуваючи на свободі, підозрюваний може використати наявні службові та особисті зв`язки для незаконного впливу на працівників підприємства, свідків та інших підозрюваних шляхом переконання, умовлянь, узгодження показань, схиляння до їх зміни або приховування відомостей, що мають істотне значення для досудового розслідування.

Крім того, встановлення обставин кримінального правопорушення потребує отримання та дослідження показань працівників ТОВ «Метан-Торг», зокрема осіб, відповідальних за ведення обліку реалізованого природного газу, підготовку щоденних неофіційних звітів, інкасацію та передачу готівкових коштів, а також інших учасників організованої групи, з якими безпосередньо взаємодіяв ОСОБА_5 . З огляду на його керівну посаду, обізнаність із фінансовими операціями та участь у розподілі незаконно отриманих коштів, існує ризик використання ним попередніх службових відносин для узгодження спільної позиції щодо фактичних обсягів незаконно відібраного й реалізованого природного газу, порядку ведення неофіційного обліку, надходження та розподілу грошових коштів, а також ролі кожного з учасників організованої групи. Зазначені обставини свідчать про можливість незаконного впливу на процесуальну поведінку свідків та інших підозрюваних з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Крім того, у ході досудового розслідування встановлено, що, незважаючи на неодноразові письмові звернення прокурора до ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», якому, за матеріалами кримінального провадження, заподіяно майнову шкоду, зазначеним товариством дотепер не визначено представника для участі у кримінальному провадженні та не подано заяви про залучення до провадження як потерпілого. За таких обставин отримання необхідних відомостей від працівників зазначеного товариства, ТОВ «Метан-Торг» та інших осіб, обізнаних із механізмом протиправної діяльності, потребує забезпечення незалежності їхньої процесуальної поведінки. Враховуючи організаційно-розпорядчі функції ОСОБА_5 , його безпосередню участь у контролі фінансових потоків організованої групи та професійні зв`язки з іншими підозрюваними і свідками, існує ризик здійснення ним безпосереднього або опосередкованого незаконного впливу на зазначених осіб, що підлягає врахуванню відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

5. Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється:

Ризик продовження підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, обумовлений тривалим, систематичним та організованим характером протиправної діяльності, чітким розподілом функцій між учасниками організованої групи, а також безпосередньою обізнаністю підозрюваного з механізмом незаконного обліку, реалізації природного газу та розподілу отриманих від його збуту грошових коштів. Так, ОСОБА_5 , виконуючи функції комерційного директора ТОВ «Метан-Торг», здійснював контроль за веденням неофіційного обліку обсягів незаконно відібраного та реалізованого природного газу, отримував і узагальнював щоденні звіти щодо його реалізації, контролював надходження готівкових коштів, здійснював звіряння фактичних обсягів реалізованого газу з отриманими коштами, а також брав участь у їх подальшому розподілі між учасниками організованої групи. Зазначені обставини свідчать про наявність у підозрюваного відповідних організаційних можливостей, професійних навичок, практичного досвіду та знань щодо фінансово-господарського забезпечення протиправної діяльності й приховування незаконно отриманих доходів.

У разі перебування ОСОБА_5 на свободі, збереження ним доступу до фінансово-господарської документації, облікових систем та матеріально-технічної бази підприємства, а також можливості підтримувати зв`язки з іншими учасниками організованої групи, існує ризик відновлення протиправної діяльності за раніше відпрацьованим механізмом, зокрема шляхом організації та контролю неофіційного обліку реалізованого природного газу, акумулювання й розподілу коштів від його незаконного збуту, координації фінансових розрахунків між співучасниками та приховування фактичних обсягів реалізації природного газу й отриманих доходів. З огляду на викладене, з метою запобігання ризику, передбаченому п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, сторона обвинувачення вважає необхідним застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав і просив його задовольнити.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, наголошуючи на недоведеності ризиків.

Вислухавши прокурора, захисника, підозрюваного, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Встановлено, що умисні дії ОСОБА_5 , органом досудового розслідування кваліфіковані за:

- ч. 5 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, організованою групою.

За результатами зібраних у провадженні доказів та їх відповідності визначеному практикою Верховного Суду та ЄСПЛ критерію «обґрунтована підозра», 14.10.2026 повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 185 КК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Під час досудового розслідування кримінального провадження здобуті достатні докази, якими обґрунтовується підозра ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

При заявлені клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному, ураховано та не порушено вимоги ст.29 Конституції України, ст.9 Загальної Декларації прав людини, ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ст.12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в провадженні існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинувачених, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Отже, саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_5 процесуальних обов`язків у даному кримінальному провадженні.

Відповідно до положень ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 суспільну небезпеку інкримінованого ОСОБА_5 кримінально протиправного діяння.

Також, слідчий суддя враховує обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого.

За таких умов, слідчий суддя, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов висновку про наявність у провадженні доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення.

Вирішуючи питання про доведеність існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя виходить з наступного.

В ході судового розгляду встановлено, що є підстави вважати, що ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити сховати або спотворити речі чи документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, експертів, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Таким чином, слідчий суддя, із врахуванням того, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, дійшов висновку про доведеність існування ризиків, передбачених п.1,2,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, зазначених у клопотанні слідчого, неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та дотримання покладених на нього процесуальних обов`язків.

Слідчим суддею враховано, що підозрюваний має постійне місце проживання, раніше не судимий, однак лише такі обставини, на переконання слідчого судді, не можуть нівелювати зазначені ризики неналежної процесуальної поведінки ОСОБА_5 а відтак не можуть свідчити на користь застосування іншого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, має встановлюватися в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, справу «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 року, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа.

Враховуючи положення ст. 182 КПК України та практику Європейського суду з прав людини, слідчий суддя вважає, що достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного у даному кримінальному провадженні є застава в розмірі 998 400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) грн.

Такий розмір застави, на думку слідчого судді, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, не порушує права підозрюваного.

Відповідно до ст. 194 КПК України на підозрюваного ОСОБА_5 повинні бути покладені обов`язки, передбачені ч. 5 цієї статті. У разі невиконання цих обов`язків підозрюваним ОСОБА_5 , відносно нього можуть наступити наслідки, передбачені цим Кодексом.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 3, 42, 176, 177, 181, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання слідчого - задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме 02.11.2026 року включно.

Одночасно визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 998 400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) грн, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області в будь-який момент протягом дії ухвали - до 02.11.2026 року включно.

Покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора чи суду із на першу вимогу;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування із свідками та підозрюваними у кримінальному провадженні №42025042030000008.

В іншій частині клопотання відмовити.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі установи в якій підозрюваний тримається під вартою.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений будучи належним чином повідомленим, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави - до 02.11.2026 року включно.

Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 .

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали проголошено 26.10.2026 року о 14.40 год.

Слідчий суддя ОСОБА_1