Рішення № 141203632, 03.11.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/11625/25

Провадження № 2/202/1694/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі судді Михальченко А.О.,

секретар судового засідання Пономаренко О.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження

цивільну справу № 202/11625/25 за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр»

до

ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитними договорами,-

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (далі - ТОВ «Коллект Центр») через підсистему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом (у редакції від 04.12.2025) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами в загальному розмірі 50 304,49 грн.

Позов обґрунтовано тим, що між ТОВ «МІЛОАН» (далі - первісний кредитор) та відповідачем в електронній формі укладено договір про споживчий кредит № 4976278 від 05.08.2021, за яким відповідачу надано кредит у сумі 3 900,00 грн, і договір про споживчий кредит № 103643084 від 06.08.2021, за яким відповідачу надано кредит у сумі 7 000,00 грн. Право вимоги за договором № 4976278 перейшло до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» на підставі договору факторингу № 13-01/2022-79 від 13.01.2022, а за договором № 103643084 - на підставі договору факторингу № 17-01/2022-54 від 17.01.2022; надалі ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило права вимоги за обома договорами позивачу на підставі договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023. Відповідач зобов`язань не виконав, і його заборгованість становить: за договором № 4976278 - 18 073,41 грн, з яких 2 834,00 грн - тіло кредиту, 14 966,41 грн - проценти, 273,00 грн - комісія; за договором № 103643084 - 32 231,08 грн, з яких 5 157,00 грн - тіло кредиту, 26 304,08 грн - проценти, 770,00 грн - комісія. Пені, штрафів, інфляційних втрат і трьох процентів річних не нараховано. Позивач просить стягнути заборгованість, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн і витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 16 000,00 грн.

Ухвалою суду від 15.12.2025 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.

29.12.2025 від представника відповідача адвоката Підодвірного Т.І. надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтовано тим, що позивач не довів укладення кредитних договорів, оскільки долучені до позову договори не містять підписів сторін, а до матеріалів справи долучено договори № 4438217, № 102270468, № 3362605055-121984. Також не доведено отримання відповідачем кредитних коштів, а договори факторингу не містять даних про відповідача, а витяги з реєстрів боржників виготовлено позивачем самостійно і вони не є належними доказами переходу права вимоги. Кожен договір укладено на 30 днів із загальною вартістю кредиту 5 202,60 грн і 10 395,00 грн відповідно, доказів продовження строку кредитування немає, а після спливу строку кредитування право на нарахування процентів за договором припинилося. Також зазначив, що витрати на правничу допомогу є завищеними і неспівмірними зі складністю справи.

05.01.2026 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він заперечив проти доводів відповідача, зазначивши, що договори підписано відповідачем одноразовими ідентифікаторами відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», кредитні кошти перераховано на платіжні картки відповідача, що підтверджується квитанціями платіжних установ, а умовами договорів передбачено продовження строку кредитування, зокрема на стандартних (базових) умовах до 60 днів шляхом продовження користування кредитом. Витрати на правничу допомогу підтверджено належними доказами.

22.01.2026 судом, за клопотанням позивача, витребувана інформація з АТ КБ «ПриватБанк».

Представник позивача у судове засідання не з`явився, натомість в матеріалах справи наявна заява представника позивача про розгляд справи без його участі, позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, про розгляд справи повідомлялась належним чином відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України, будь-яких заяв, заперечень, клопотань до суду не надав, у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

05.08.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про споживчий кредит № 4976278, підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором R52055, надісланим 05.08.2021 на номер телефону відповідача, вказаний у договорі.

За умовами договору відповідачу надано кредит у сумі 3 900,00 грн строком на 30 днів з датою платежу 04.09.2021 (п. 1.2-1.4); комісія за надання кредиту становить 273,00 грн (7 % від суми кредиту, одноразово), проценти за користування кредитом протягом строку кредитування - 0,88 % на день (п. 1.5.1, 1.5.2), а стандартна (базова) процентна ставка - 5,00 % на день від фактичного залишку кредиту (п. 1.6).

06.08.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про споживчий кредит № 103643084, підписаний відповідачем 06.08.2021 одноразовим ідентифікатором F40542.

За умовами договору відповідачу надано кредит у сумі 7 000,00 грн строком на 30 днів з датою платежу 05.09.2021; комісія за надання кредиту становить 770,00 грн (11 % від суми кредиту, одноразово), проценти за користування кредитом протягом строку кредитування - 1,25 % на день, а стандартна (базова) процентна ставка - 5,00 % на день від фактичного залишку кредиту.

Обидва договори містять однакові умови щодо строку кредитування та нарахування процентів. Згідно з п. 2.3.1.1 договорів позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування на пільгових умовах (на 3, 7 або 15 днів) шляхом сплати комісії за управління та обслуговування кредиту та частини заборгованості і у такому разі проценти нараховуються за ставкою, визначеною п. 1.5.2.

Згідно з п. 2.3.1.2 договорів позичальник може збільшити строк кредитування на один день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування. Продовження відбувається щоразу, коли позичальник продовжує користуватися кредитом, але загалом не може перевищувати 60 днів, а проценти протягом цього періоду нараховуються за стандартною (базовою) ставкою.

Пунктом 2.3.2 договорів визначено, що ці умови є домовленістю сторін про зміну умов договору на умовах відкладальної обставини (ст. 212 ЦК України).

Згідно з п. 2.2.2, 2.2.3 договорів проценти нараховуються по дату завершення строку кредитування з урахуванням можливих пролонгацій. Після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій) нарахування процентів за користування кредитом припиняється. Пунктом 1.5 договорів визначено, що загальні витрати і орієнтовна загальна вартість кредиту розраховані за припущення, що строк кредитування залишиться незмінним, і не підлягають оновленню в разі його продовження.

Відповідно до п. 4.2 договорів у разі прострочення кредитодавець має право (не обов`язок) з дня, наступного за днем спливу строку кредитування з урахуванням пролонгацій, нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою як проценти за порушення грошового зобов`язання відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України. Обов`язок позичальника сплатити такі проценти настає після відповідної вимоги кредитодавця. Інформацію про можливість продовження строку кредитування на стандартних (базових) умовах до 60 днів зі ставкою 5,00 % на день наведено також у розділі 5 паспортів споживчого кредиту.

На виконання договору № 4976278 первісний кредитор через ТОВ «ФК «Елаєнс» перерахував 06.08.2021 на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 кредитні кошти в сумі 3 900,00 грн, а на виконання договору № 103643084 06.08.2021 через сервіс LiqPay АТ КБ «ПриватБанк» перерахував на платіжну картку відповідача № НОМЕР_2 кредитні кошти в сумі 7 000,00 грн, що підтверджується квитанціями цих надавачів платіжних послуг, а також банківськими виписками.

Згідно з відомістю первісного кредитора про щоденні нарахування та погашення за договором № 103643084, відповідач протягом 05.09.2021 - 25.10.2021 вісім разів продовжував строк кредитування на пільгових умовах, сплативши 1 843,00 грн комісії за пролонгацію, 1 843,00 грн тіла кредиту та 4 663,00 грн процентів, а всього 8 349,00 грн. Первісний кредитор нарахував проценти: за 30 днів первісного строку кредитування за ставкою 1,25 % на день - 2 625,00 грн; за періоди пролонгації на пільгових умовах - 2 670,88 грн; за 60 днів пролонгації на стандартних (базових) умовах у період з 23.09.2021 по 10.12.2021 за ставкою 5,00 % на день - 15 872,90 грн. Після 10.12.2021 нарахування не здійснювалися.

Станом на дату відступлення права вимоги заборгованість відповідача за цим договором становила 22 432,78 грн, з яких 5 157,00 грн - тіло кредиту, 16 505,78 грн - проценти, 770,00 грн - комісія за надання кредиту.

Згідно з розрахунком первісного кредитора за договором № 4976278 проценти нараховувалися за період з 07.08.2021 по 15.12.2021, і станом на дату відступлення права вимоги з урахуванням часткових оплат відповідача заборгованість становила 12 122,01 грн, з яких 2 834,00 грн - тіло кредиту, 9 015,01 грн - проценти, 273,00 грн - комісія за надання кредиту.

13.01.2022 між ТОВ «МІЛОАН» і ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 13-01/2022-79, а 17.01.2022 - договір факторингу № 17-01/2022-54, за якими ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло права вимоги за кредитними договорами, визначеними в реєстрах боржників.

Згідно з витягами з реєстрів боржників до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» перейшли права вимоги до відповідача за договорами № 4976278 і № 103643084 відповідно. Оплату за договорами факторингу підтверджено платіжними дорученнями.

10.01.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» і позивачем укладено договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, за яким згідно з витягом з реєстру боржників до позивача перейшли права вимоги до відповідача за обома договорами. Розрахунки за цим договором проведено шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Відповідно до розрахунків ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» станом на 10.01.2023 це товариство після набуття прав вимоги нарахувало відповідачу проценти «згідно з кредитним договором» за ставкою 5,00 % на день: за договором № 4976278 - за період з 13.01.2022 по 23.02.2022 на залишок тіла кредиту 2 834,00 грн у сумі 5 951,40 грн; за договором № 103643084 - за період з 17.01.2022 по 23.02.2022 на залишок тіла кредиту 5 157,00 грн у сумі 9 798,30 грн. Саме з урахуванням цих сум позивач визначив заборгованість за процентами в розмірі 14 966,41 грн (9 015,01 + 5 951,40) і 26 304,08 грн (16 505,78 + 9 798,30), зазначивши їх у позові як проценти, нараховані на дату відступлення права вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 526, ч. 1 ст. 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та у встановлений строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, а позичальник зобов`язаний повернути позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або якщо воля сторін виражена за допомогою електронного чи іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до ч. 3, 12 ст. 11, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) та її прийняття (акцепту) і прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі; особа, яка приймає пропозицію укласти електронний договір, може підписати його, зокрема, електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512, ст. 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 516 ЦК України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Оцінюючи доводи сторін, суд виходить з такого.

Щодо укладення договорів.

Договори № 4976278 і № 103643084, копії яких містяться в матеріалах справи, містять відмітки про їх підписання відповідачем електронним підписом одноразовими ідентифікаторами R52055 і F40542, надісланими на номер телефону, зазначений відповідачем у договорах, а також персональні дані відповідача (паспортні дані, РНОКПП, адресу, номер телефону, адресу електронної пошти). Такий спосіб підписання прямо передбачений ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», а доводи відзиву про необхідність підписання договорів кваліфікованим електронним підписом цьому Закону не відповідають.

Посилання у відзиві на договори № 4438217, № 102270468, № 3362605055-121984 стосуються договорів, які до матеріалів цієї справи не долучалися і предметом спору не є. Крім того, відповідач після укладення договору № 103643084 неодноразово вчиняв дії з його виконання - сплачував комісію за пролонгацію, проценти і частину тіла кредиту, а за договором № 4976278 частково повернув кредит, що свідчить про визнання ним договорів укладеними (ч. 2 ст. 642 ЦК України). Тому суд відхиляє доводи про недоведеність укладення договорів.

Щодо отримання кредитних коштів.

Факт перерахування кредитних коштів на платіжні картки відповідача підтверджується квитанціями надавачів платіжних послуг - ТОВ «ФК «Елаєнс» і АТ КБ «ПриватБанк» (сервіс LiqPay), які мають право здійснювати переказ коштів, а також банківськими виписками, які є належними доказами.

Відповідач не стверджував, що зазначені в квитанціях платіжні картки йому не належать, і доказів цього не надав, а його подальші платежі на погашення заборгованості за обома договорами підтверджують отримання ним кредитних коштів. Тому доводи відзиву про недоведеність отримання коштів суд відхиляє.

Щодо переходу права вимоги до позивача.

Перехід прав вимоги до відповідача за обома договорами від первісного кредитора до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», а від нього - до позивача підтверджується договорами факторингу № 13-01/2022-79 від 13.01.2022 і № 17-01/2022-54 від 17.01.2022, договором № 10-01/2023 від 10.01.2023, витягами з реєстрів боржників, підписаними сторонами відповідних договорів, а також доказами розрахунків за цими договорами. Те, що в тексті договорів факторингу не зазначено даних відповідача, не свідчить про відсутність відступлення, оскільки конкретні права вимоги за цими договорами визначаються в реєстрах боржників.

Відповідач не надав доказів того, що права вимоги за його договорами не відступалися або були відступлені іншій особі, а також доказів виконання ним зобов`язань первісному кредиторові після відступлення (ч. 2 ст. 516 ЦК України). Тому доводи про відсутність у позивача права вимоги суд відхиляє.

Щодо максимального розміру денної процентної ставки.

Як зазначено в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 07.09.2026 у справі № 552/672/23, максимальний розмір денної процентної ставки, встановлений ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» в редакції Закону України від 22.11.2023 № 3498-IX, застосовується до договорів, укладених з 24.12.2023, а на договори, укладені до цієї дати, поширюється лише в разі продовження після 24.12.2023 строку кредитування. Договори укладено в серпні 2021 року, строк кредитування за ними сплив у грудні 2021 року і після 24.12.2023 не продовжувався, тому ці правила до спірних правовідносин не застосовуються (ст. 58 Конституції України, ч. 1 ст. 5 ЦК України).

Щодо строку кредитування і процентів, нарахованих первісним кредитором.

Доводи відповідача про те, що строк кредитування за кожним договором становив лише 30 днів, а продовження строку кредитування сторонами не погоджувалося, суд відхиляє. Умовами договорів (п. 2.3.1.1, 2.3.1.2, 2.3.2) прямо встановлено способи продовження строку кредитування - на пільгових умовах за активними діями позичальника і на стандартних (базових) умовах шляхом продовження користування кредитом, граничну тривалість пролонгації на стандартних (базових) умовах (60 днів), ставку процентів у кожному з цих періодів, а також те, що після спливу строку кредитування з урахуванням пролонгацій нарахування процентів припиняється. Ці умови погоджено відповідачем під час укладення договорів, і їх зміст додатково розкрито в паспортах споживчого кредиту. Окремої додаткової угоди для продовження строку кредитування договорами не передбачено. Відповідач сам скористався цими умовами, вісім разів продовживши строк кредитування за договором № 103643084 на пільгових умовах.

Суд також не вбачає підстав для тлумачення умов договорів на користь споживача за правилом ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», яке застосовано в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 07.09.2026 у справі № 552/672/23 до договору, що одночасно визначав орієнтовний строк повернення кредиту та значно довший граничний строк кредитування. На відміну від цього, умови договорів, укладених з відповідачем, не допускають різного тлумачення щодо строку кредитування, оскільки його максимальну тривалість однозначно визначено первісним строком (30 днів), періодами пролонгації на пільгових умовах, які залежать від дій самого позичальника, і пролонгацією на стандартних (базових) умовах тривалістю не більше 60 днів, після чого нарахування процентів припиняється. Те, що заявлені проценти перевищують орієнтовну загальну вартість кредиту, не свідчить про їх безпідставність, оскільки згідно з п. 1.5 договорів цей показник розраховано лише для первісного строку кредитування і в разі його продовження він не оновлюється. Водночас за відсутності зустрічного позову суд не може змінити умови договорів і самостійно зменшити розмір погоджених сторонами процентів (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 07.09.2026 у справі № 552/672/23).

Нарахування первісним кредитором процентів за договором № 103643084 відповідає умовам договору. Так, проценти нараховано за первісний строк кредитування за ставкою 1,25 % на день, за періоди пролонгацій на пільгових умовах - за тією ж ставкою, і за 60 днів пролонгації на стандартних (базових) умовах - за ставкою 5,00 % на день, після чого 10.12.2021 строк кредитування сплив і нарахування припинено.

Отже, правомірно нарахована і не сплачена заборгованість за процентами за цим договором становить 16 505,78 грн.

За договором № 4976278 первісний кредитор нарахував проценти по 15.12.2021, тобто в межах строку кредитування з урахуванням пролонгацій, і заборгованість за процентами становить 9 015,01 грн. Комісії за надання кредиту в розмірі 273,00 грн і 770,00 грн передбачені п. 1.5.1 договорів, включені до загальних витрат за кредитом, про які відповідача повідомлено до укладення договорів, і не сплачені ним.

Щодо процентів, нарахованих ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ».

Як встановила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування, після цього права та інтереси кредитора забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Аналогічне правило прямо закріплено і в п. 2.2.3 договорів. Строк кредитування за договором № 103643084 сплив 10.12.2021, за договором № 4976278 - 15.12.2021, тому нарахування ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» процентів за користування кредитом «згідно з кредитним договором» за період з 13.01.2022 і з 17.01.2022 по 23.02.2022 у сумах 5 951,40 грн і 9 798,30 грн не ґрунтується ні на договорах, ні на законі. Підстав для стягнення цих сум як процентів за порушення грошового зобов`язання на підставі п. 4.2 договорів і ч. 2 ст. 625 ЦК України також немає. Позивач вимог про стягнення процентів відповідно до ст. 625 ЦК України не заявляв і в позові визначив їх розмір як 0,00 грн, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставах, наведених позивачем (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Крім того, обов`язок сплатити такі проценти за умовами п. 4.2 договорів виникає лише після вимоги кредитодавця, а доказів пред`явлення такої вимоги відповідачу позивач не надав.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором № 4976278 у розмірі 12 122,01 грн (2 834,00 грн - тіло кредиту, 9 015,01 грн - проценти, 273,00 грн - комісія) і за договором № 103643084 у розмірі 22 432,78 грн (5 157,00 грн - тіло кредиту, 16 505,78 грн - проценти, 770,00 грн - комісія), а всього 34 554,79 грн. У стягненні процентів у розмірі 15 749,70 грн слід відмовити.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги задоволено на 68,69 % (34 554,79 грн із заявлених 50 304,49 грн), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 663,98 грн.

Щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу. На підтвердження витрат у розмірі 16 000,00 грн позивач надав договір про надання правничої допомоги з додатками та акт про надання послуг.

Відповідач заперечив проти розміру цих витрат як неспівмірного зі складністю справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на їх виконання, обсягом наданих послуг і значенням справи для сторони. Ураховуючи, що справа є типовою і незначної складності, а позов задоволено частково, витрати на оплату послуг адвоката підлягають зменшенню і з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн (ч. 2, 3 ст. 141 ЦПК України).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274, 279 ЦПК України, ст.ст. 207, 212, 512, 514, 516, 526, 530, 610, 612, 625, 1048, 1049, 1054, 1077 ЦК України, ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306) заборгованість за договором про споживчий кредит № 4976278 від 05.08.2021 у розмірі 12 122 (дванадцять тисяч сто двадцять дві) гривні 01 копійка, з яких: 2 834,00 грн - тіло кредиту, 9 015,01 грн - проценти за користування кредитом, 273,00 грн - комісія, та заборгованість за договором про споживчий кредит № 103643084 від 06.08.2021 у розмірі 22 432 (двадцять дві тисячі чотириста тридцять дві) гривні 78 копійок, з яких: 5 157,00 грн - тіло кредиту, 16 505,78 грн - проценти за користування кредитом, 770,00 грн - комісія, а всього 34 554 (тридцять чотири тисячі п`ятсот п`ятдесят чотири) гривні 79 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судовий збір у розмірі 1 663 (одна тисяча шістсот шістдесят три) гривні 98 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000,00 (дві тисячі) гривень 60 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Датою рішення відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України та правової позиції Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеної в постанові від 05.09.2022 у справі № 1519/2-5034/11, є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суддя склала 03.11.2026 року.

Суддя АНАСТАСІЯ МИХАЛЬЧЕНКО