Рішення № 141203188, 03.11.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/8107/26

2/212/5760/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючого судді Ваврушак Н.М., за участі секретаря судового засідання Осіпової К.Д., розглянувши у судовому засіданні у залі суду міста Кривого Рогу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України без участі сторін, які беруть участь у справі, та без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» (далі ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР», позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором № 11.01.2021-100000239 від 11 січня 2021 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 11 січня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 11.01.2021-100000239, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 7 000,00 гривень строком на 14 календарних днів.

Позивач посилається на те, що ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» належним чином виконало свої зобов`язання за договором, проте відповідач не повернув кредит у встановлений строк та не сплатив проценти в повному обсязі, унаслідок чого утворилася заборгованість.

11 серпня 2025 року між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» укладено договір факторингу № СЦ-110825-16, на підставі якого позивач набув право вимоги за кредитним договором № 11.01.2021-100000239 від 11 січня 2021 року.

Згідно з довідкою про розмір простроченої заборгованості від 06 березня 2026 року позивач визначив заборгованість відповідача в загальному розмірі 18 865,00 гривень, з яких 7 000,00 гривень заборгованість за тілом кредиту та 11 865,00 гривень заборгованість за процентами.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 18 865,00 гривень, а також судові витрати в загальному розмірі 2 864,18 гривень, з яких 2 662,40 гривень судовий збір та 201,78 гривень витрати на відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу.

Ухвалою суду від 17 серпня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 16 вересня 2026 року вирішено питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників по справі.

При зверненні до суду представник позивача подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечив.

Статтями 43, 211 ЦПК України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений, відзив на позов не надав, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у його відсутність не надходило, у зв`язку з чим, відповідно до положень ч. 8 ст. 178, ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів, зі згоди представника позивача, судом прийнято рішення про заочний розгляд справи.

За відсутності учасників справи у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 11 січня 2021 року між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 шляхом укладення електронного кредитного договору № 11.01.2021-100000239 виникли правовідносини з надання та повернення кредиту.

Відповідно до Заявки на отримання кредиту позичальнику надано кредит у розмірі 7 000,00 гривень строком на 14 календарних днів з дати надання кредиту. Графіком платежів передбачено сплату суми кредиту та процентів у розмірі 1 960,00 гривень до 24 січня 2021 року.

Заявка передбачає можливість пролонгації строку користування кредитом шляхом сплати позичальником процентів за весь попередній строк користування кредитом. Пролонгований строк дорівнює первинному строку кредитування. Заявкою також передбачено фіксовану процентну ставку «Економ» у розмірі 2 % за один день користування кредитом протягом первинного та пролонгованого строків, а також ставку «Стандарт» у розмірі 2,5 % за один день, яка зазначена як така, що застосовується після або в період закінчення первинного та пролонгованого строків.

Максимальний розмір процентів за договором, відповідно до Заявки, становить 14 000,00 гривень.

Факт укладення договору підтверджується копіями пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), Заявки на отримання кредиту та підтвердження укладення кредитного договору.

Надання кредиту підтверджується квитанцією про перерахування коштів від 11 січня 2021 року та обліковою карткою боржника за кредитним договором. Зазначені документи відображають надання відповідачу кредитних коштів у розмірі 7 000,00 гривень.

Отже, факт надання кредиту та виникнення у відповідача обов`язку повернути його підтверджений матеріалами справи.

З облікової картки боржника вбачається, що 25 січня 2021 року відповідач сплатив 2 135,00 гривень. До цього платежу в обліковій картці відображено нарахування процентів за ставкою «Економ» у розмірі 140,00 гривень за день у межах первинного строку, а також нарахування 175,00 гривень за 25 січня 2021 року. Після відображення платежу 2 135,00 гривень на рахунку процентів залишок був погашений, а заборгованість за тілом кредиту становила 7 000,00 гривень.

Наведені дані підтверджують сплату процентів за первинний період кредитування та є підставою врахувати подальше нарахування процентів за пролонгований період окремо від процентів, які вже були сплачені.

З 26 січня 2021 року до 08 лютого 2021 року включно облікова картка містить 14 щоденних нарахувань по 140,00 гривень за ставкою «Економ». Загальна сума процентів за цей період становить 1 960,00 гривень (140,00 гривень ? 14 днів). Зазначена сума відображена в обліковій картці як нарахування після платежу від 25 січня 2021 року та не погашена подальшими платежами.

Таким чином, матеріали справи підтверджують наявність заборгованості за тілом кредиту в сумі 7 000,00 гривень та несплачених процентів за доведений пролонгований період у сумі 1 960,00 гривень.

Водночас із 09 лютого 2021 року облікова картка відображає подальше нарахування по 175,00 гривень за день за ставкою «Стандарт», а станом на 06 квітня 2021 року загальна сума нарахованих процентів за договором досягла 14 000,00 гривень. З урахуванням платежу в розмірі 2 135,00 гривень позивач визначив залишок процентів у сумі 11 865,00 гривень.

Оцінюючи правомірність вимог про стягнення процентів, суд виходить з такого.

За змістом статей 1048, 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання процентів за користування кредитом у розмірі та порядку, визначених договором. Водночас право нараховувати звичайні договірні проценти за кредитом припиняється після спливу погодженого строку кредитування, якщо строк користування кредитом не було належним чином продовжено.

Такий правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12.

У цій справі надані докази підтверджують сплату відповідачем 25 січня 2021 року 2 135,00 гривень та подальше нарахування процентів за ставкою «Економ» упродовж 14 днів із 26 січня 2021 року до 08 лютого 2021 року включно. За цей період нараховано 1 960,00 гривень, які відповідач не сплатив.

Натомість подальші записи в обліковій картці відображають нарахування за ставкою «Стандарт» у розмірі 2,5 % на день після закінчення зазначеного періоду кредитування. Саме ці нарахування становлять основну частину заявленого позивачем залишку процентної заборгованості.

При цьому в Заявці окремо зазначено розмір процентів відповідно до статті 625 ЦК України 881,64 % річних. Однак наданий позивачем розрахунок та облікова картка не містять окремого розрахунку за цією ставкою, а відображають щоденне нарахування за ставкою «Стандарт» у розмірі 175,00 гривень на день. Тому зазначені документи не дають підстав ототожнити нарахування за ставкою «Стандарт» із розрахунком процентів за статтею 625 ЦК України.

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду Верховного Суду в постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 зазначила, що нечіткі або двозначні положення договору про споживчий кредит підлягають тлумаченню на користь споживача. Суд також не вправі самостійно зменшувати погоджений сторонами розмір процентів лише з огляду на його величину без належної правової підстави. У цій справі висновок щодо розміру заборгованості ґрунтується не на довільному зменшенні процентів, а на встановлених межах строку кредитування, правовій природі договірних процентів та відсутності окремого належного розрахунку заявленої суми за ставкою, зазначеною в договорі для наслідків прострочення грошового зобов`язання.

Отже, вимоги про стягнення 11 865,00 гривень процентів не підтверджені належним правовим та розрахунковим обґрунтуванням у повному обсязі. Обґрунтованими є вимоги про стягнення процентів за доведений пролонгований період у сумі 1 960,00 гривень. У стягненні решти заявлених процентів у сумі 9 905,00 гривень слід відмовити.

Відповідно до статей 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідач не повернув суму кредиту, а тому вимога про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 7 000,00 гривень підлягає задоволенню.

Щодо переходу права вимоги судом встановлено, що 11 серпня 2025 року між ТОВ «Споживчий Центр» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» укладено договір факторингу № СЦ-110825-16.

На підтвердження переходу права вимоги позивач надав копію договору факторингу, акт приймання-передачі переліку № 1, витяг із реєстру прав вимоги № 1, що містить відомості щодо відповідача та кредитного договору № 11.01.2021-100000239, а також платіжні документи щодо сплати ціни відступлення права вимоги.

Зазначені документи підтверджують перехід до ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» права вимоги за кредитним договором відповідача. Відповідно до статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги, а до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Таким чином, ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» є належним позивачем у цій справі.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню: з відповідача на користь позивача належить стягнути 7 000,00 гривень заборгованості за тілом кредиту та 1 960,00 гривень процентів за доведений пролонгований період, а всього 8 960,00 гривень.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судові витрати у разі часткового задоволення позову покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивач просив стягнути 2 662,40 гривень судового збору та 201,78 гривень витрат на відправлення відповідачу копії позовної заяви з додатками. Задоволенню підлягають вимоги на суму 8 960,00 гривень із заявленої ціни позову 18 865,00 гривень.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, із відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно до задоволеної частини позову: судовий збір у розмірі 1 264,52 гривень та витрати на відправлення копії позовної заяви з додатками в розмірі 95,84 гривень, а всього 1 360,36 гривень.

Керуючись статтями 526, 629, 1048, 1049, 1054, 512, 514 ЦК України, статтями 12, 13, 76, 81, 89, 141, 247, 263265, 280 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» заборгованість за кредитним договором № 11.01.2021-100000239 від 11 січня 2021 року в розмірі 8 960 (вісім тисяч дев`ятсот шістдесят) гривень 00 копійок, з яких 7 000,00 гривень заборгованість за тілом кредиту та 1 960,00 гривень проценти за користування кредитом у межах доведеного пролонгованого строку.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» судові витрати в розмірі 1 360 (одна тисяча триста шістдесят) гривень 36 копійок, з яких 1 264,52 гривень судовий збір та 95,84 гривень витрати на відправлення копії позовної заяви з додатками.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР», код ЄДРПОУ 43170298, юридична адреса: 01133, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, буд. 13, офіс 601.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено та підписано без його проголошення 03 листопада 2026 року.

Суддя: Н. М. Ваврушак