Ухвала суду № 141203132, 03.11.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 175/3192/26

Провадження № 2/201/4188/2026

УХВАЛА

Іменем України

про закриття провадження у справі

в частині позовних вимог

03 листопада 2026 року м. Дніпро

Суддя Соборного районного суду міста Дніпра Наумова О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Біловола Віталія Олексійовича про стягнення безпідставно отриманих коштів,

ВСТАНОВИВ:

16.02.2026 ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області з позовом, у якому, серед іншого, просив стягнути з приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Біловола В.О. безпідставно отримані грошові кошти у сумі 2229,95 грн (а.с. 1-4).

Вимогу обґрунтовано тим, що в межах виконавчого провадження № 68641878 з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. № 21791 від 22.12.2021 з позивача стягнуто 1760,95 грн основної винагороди приватного виконавця та 469,00 грн витрат виконавчого провадження. Рішенням Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 01.09.2025 у справі № 175/7591/25 цей виконавчий напис визнано таким, що не підлягає виконанню, а тому, на думку позивача, підстава утримання виконавцем зазначених коштів відпала і вони підлягають поверненню на підставі ст. 1212 ЦК України.

Ухвалою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 05.03.2026 справу передано за підсудністю до Соборного районного суду міста Дніпра. Ухвалою судді від 24.04.2026 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 25).

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що провадження у справі в частині вимог до приватного виконавця підлягає закриттю з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності.

За ч. 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами до відповідного адміністративного суду. Частина 1 ст. 287 КАС України надає учасникам виконавчого провадження право звернутися до адміністративного суду, якщо вони вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю приватного виконавця порушено їхні права.

Виконавчий напис нотаріуса є рішенням іншого органу (п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження»), а постанови приватного виконавця про стягнення основної винагороди та витрат виконавчого провадження є самостійними виконавчими документами (п. 5 ч. 1 ст. 3 цього Закону). Основна винагорода стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору (ч. 3 ст. 45 Закону), а питання повернення стягнутого виконавчого збору у разі визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, врегульовано ч. 7 ст. 27 Закону.

Судом встановлено, що спірні кошти утримані приватним виконавцем на підставі його постанов від 15.02.2022 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та про стягнення основної винагороди, які не скасовані. 25.09.2025 виконавче провадження № 68641878 закінчено на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження». У листі від 12.12.2025 № 46896 приватний виконавець роз`яснив позивачу, що для повернення основної винагороди слід звернутися до нього із заявою (а.с. 9-10).

Таким чином, доля зазначених коштів після закінчення виконавчого провадження визначається публічно-правовими нормами виконавчого законодавства і залежить від рішень, дій чи бездіяльності приватного виконавця як суб`єкта владних повноважень, а вимога позивача по суті спрямована на оцінку їх правомірності. Пред`явлення такої вимоги як вимоги про стягнення безпідставно набутих коштів не змінює її публічно-правового характеру.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 15.01.2020 у справі № 1.380.2019.001073 (провадження № 11-709апп19) та від 23.11.2021 у справі № 175/1571/15 (провадження № 14-51цс21) дійшла висновку, що спір з приводу постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства незалежно від того, яким органом видано виконавчий документ. У постанові від 11.09.2024 у справі № 310/2210/21 (провадження № 14-82цс24) Велика Палата Верховного Суду віднесла до адміністративної юрисдикції і спори щодо постанов виконавця про визначення розміру витрат виконавчого провадження.

У постанові від 09.09.2026 у справі № 127/28231/22 (провадження № 61-15114св25) Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26.10.2022 у справі № 229/1026/21, виснував, що вимога боржника про повернення приватним виконавцем стягнутої основної винагороди після закінчення виконавчого провадження на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» пов`язана із захистом прав у сфері публічно-правових відносин, а посилання на безпідставність набуття виконавцем коштів не змінює характеру спору; такий спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦПК України у такому разі суд роз`яснює позивачу, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи, а позивач протягом десяти днів з дня отримання ухвали може звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

За таких обставин провадження у справі в частині позовних вимог до приватного виконавця Біловола В.О. про стягнення 2229,95 грн підлягає закриттю з роз`ясненням позивачу права на звернення з цими вимогами до окружного адміністративного суду в порядку, визначеному ст. 287 КАС України.

Позивачу також роз`яснюється, що сплачений ним судовий збір у частині, що припадає на вимогу, провадження щодо якої закрито (148,50 грн), може бути повернутий за його клопотанням на підставі п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Розгляд позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» продовжується в загальному порядку.

Керуючись ст. ст. 19, 255, 256, 258-261, 263, 353, 354 ЦПК України, ст. ст. 19, 287 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Провадження у цивільній справі № 175/3192/26 в частині позовних вимог ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Біловола Віталія Олексійовича (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 21, прим. 60, кім. 412) про стягнення безпідставно отриманих коштів у розмірі 2229,95 грн закрити.

Роз`яснити позивачу, що розгляд вимог у цій частині віднесено до юрисдикції адміністративного суду (ч. 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 287 КАС України), та що протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали він має право звернутися до суду із заявою про направлення справи в цій частині за встановленою юрисдикцією.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала підписана суддею 03 листопада 2026 року.

Суддя О.С. Наумова