Ухвала суду № 141201138, 02.11.2026, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/5275/25

(1-кп/199/462/26)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2026 року м. Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_4 ,

потерпілої ОСОБА_5 ,

представників цивільних позивачів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

цивільних позивачів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Під час судового розгляду вказаного кримінального провадження 22.07.2026 року між обвинуваченим та потерпілою було укладено угоду про примирення на підставі ст.ст. 469, 471 КК України, згідно з умовами якої обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставин, зазначених в обвинувальному акті, а також правильність кваліфікації його дій за ч.1 ст. 286-1 КК України. Сторони узгодили покарання з урахуванням того, що обвинувачений щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, добровільно відшкодував матеріальний збиток, з застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі однієї тисячі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 18 700 грн. з призначенням додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки, передбаченого санкцією ч.1 ст. 286-1 КК України.

В судовому засіданні судовому засіданні захисник та обвинувачений просили затвердити укладену угоду про примирення з потерпілим.

Потерпіла в судовому засіданні підтвердила укладення нею угоди про примирення з обвинуваченим, просить її затвердити.

Прокурор проти затвердження угоди про примирення між обвинуваченим та потерпілим заперечував, оскільки вона не відповідає вимогам КК України щодо підстав застосування ст. 69, а також суперечить інтересам інших осіб та суспільства.

Цивільні позивачі та їх представники в вирішенні питання про затвердження угоди про примирення покладалися на розсуд суду.

Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_10 інкриміновано вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України за наступних обставин: 03.03.2025 приблизно о 14:40 годин обвинувачений, керуючи вантажним тягачем «Renault Premium 450 DX1», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в зчепленні з напівпричепом «Samro SR 334», реєстраційний номер НОМЕР_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння (2,13%), рухався по вулиці Івана Нечуя-Левицького з боку Амурського мосту в напрямку проспекту Слобожанського в Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпра. Під час руху водій ОСОБА_10 , проявляючи злочинну самовпевненість, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров`я громадян, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки, не маючи будь-яких перешкод технічного і фізичного характеру для забезпечення безпечного руху, при відсутності зовнішніх факторів, що змушували його порушувати ті або інші вимоги Правил дорожнього руху України, не обрав безпечну швидкість руху та не врахував дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух свого транспортного засобу та безпечно керувати ним, при виникненні небезпеки для його руху не вжив заходів для зменшення швидкості, аж до зупинки транспортного засобу, або об`їзду перешкоди, внаслідок чого в районі будинку № 95 по вулиці Івана Нечуя-Левицького в місті Дніпрі допустив наїзд на автомобіль «Ford Fiesta» реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_8 , автобус «Mercedes-Benz Sprinter», реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_11 автомобіль «Jeep Cherokee» реєстраційний номер НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_9 та автобус «Mercedes-Benz 308 D НЕ» реєстраційний номер НОМЕР_6 під керуванням водія ОСОБА_12 , які стояли в попутному напрямку в смузі руху вантажного тягача. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 спричинені тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому зовнішньої кісточки лівої гомілки із задовільним стоянням уламків, які за своїм характером відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, що зумовлює тривалий розлад здоров`я, строком понад 3 тижні (більш, як 21 день), п. 2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затвердженим наказом МОЗ України від 17.01.1995 року № 6- термін зрощення кісткової тканини понад 21-ну добу.

Відповіднодо ч.3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Укладення угоди про примирення у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, не допускається.

Відповідно до ч.7 ст. 474 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо:

1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди;

2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства;

3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;

4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися;

5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань;

6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.

Ознайомившись з умовами угоди про примирення, укладеної 22.07.2026 року між обвинуваченим та потерпілою, судом встановлено її невідповідність вимогам КК України.

Зокрема, відповідно до ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429, 437-439, 442, 442-1 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

В обґрунтування підстав для застосування ст. 69 КК України в угоді про примирення зазначені наступні обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданої шкоди.

Однак, вказані обставини не були встановлені під час досудового розслідування та не встановлені під час судового розгляду, який триває. При цьому, до розгляду у кримінальному провадженні прийняті цивільні позови цивільних позивачів ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_9 ТА ОСОБА_14 до ОСОБА_10 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих вчиненням кримінального правопорушення, що спростовує доводи сторони захисту в цій частині.

Крім того, відповідно до роз`яснень, що містяться у п.19 постанови Пленуму ВССУ від 11.12.2015 №13 «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод», приймаючи рішення про затвердження укладеної між сторонами кримінального провадження угоди, суд має врахувати, що у кримінальних правопорушеннях, де основним безпосереднім об`єктом виступають публічні інтереси (зокрема немайнові), а спричинена конкретним фізичним чи юридичним особам шкода є лише проявом посягання на основний об`єкт, укладення угоди про примирення не допускається. Зокрема затвердження таких угод не допускається у справах про злочини, передбачені у тому числі і розділом XI Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту Особливої частини Кримінального кодексу України.

Об`єктом злочину, передбаченого ст.286-1 КК України, є безпека руху й експлуатації автомобільного та деяких інших видів транспорту. Основним безпосереднім об`єктом злочину є безпека руху й експлуатації автомобільного та деяких інших видів транспорту у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а його додатковим обов`язковим об`єктом - життя і здоров`я особи.

У злочинах (проступках), де основним безпосереднім об`єктом виступають публічні інтереси (зокрема немайнові), а спричинена конкретним фізичним чи юридичним особам шкода, у даному випадку тілесні ушкодження потерпілому, є лише проявом посягання на основний об`єкт.

Враховуючи, що ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК, а саме: в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, не відшкодував завдану іншим особам вчиненням кримінального правопорушення матеріальну шкоду, суд вважає, що умови угоди в даному випадку не відповідають інтересам суспільства та порушують інтереси інших осіб.

За таких обставин, у суду відсутні законні підстави для затвердження угоди про примирення між обвинуваченим та потерпілою, тому в її затвердженні слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 468-469, 471, 474 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити в затвердженні угоди про примирення, укладеної 22.07.2026 року між обвинуваченим та потерпілою у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286-1 КК України, та продовжити судове провадження в загальному порядку.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Час та дата оголошення повного тексту ухвали 16:00 год. 03.11.2026 року.

Суддя ОСОБА_1