Єдиний державний реєстр судових рішень
Харківський окружний адміністративний суд61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
УХВАЛА
з питань прийняття звіту про виконання судового рішення
04 листопада 2026 року Справа № 200/3746/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши в порядку письмового провадження звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21.07.2025 у адміністративній справі №200/3746/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21.07.2025 у справі №200/3746/25 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії згідно довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях від 29.04.2025 № 31/28/37-130 про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 на підставі довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях від 29.04.2025 № 31/28/37-130 про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року із обов`язковим урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, викладених у цій довідці, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області судовий збір у розмірі 968,96 грн. на користь ОСОБА_1 .
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21.07.2025 у справі №200/3746/25 набрало законної сили 30.09.2025.
До Донецького окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" звернувся представник позивача із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №200/3746/25 в якій просить суд:
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року у справі № 200/3746/25.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24.11.2025 у справі №200/3746/25 заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подати до Донецького окружного адміністративного суду звіт про повне виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21.07.2025 по справі № 200/3746/25 протягом двох місяців з дня отримання копії цієї ухвали.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03.02.2026 у справі №200/3746/25 прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 23.01.2026 про виконання рішення суду від 21.07.2025 у справі №200/3746/25 в частині зобов`язання здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 на підставі довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях від 29.04.2025 № 31/28/37-130 про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року із обов`язковим урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, викладених у цій довідці, з урахуванням раніше виплачених сум.
Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області новий строк для подання звіту про виконання рішення суду від 21.07.2025 у справі №200/3746/25 в частині зобов`язання здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 до 28.03.2026.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30.03.2026 у справі №200/3746/25 прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21.07.2025 у справі №200/3746/25.
Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області новий строк для подання звіту про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21.07.2025 у справі №200/3746/25, який становить три місяці, з дати отримання копії цієї ухвали.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2026 у справі №200/3746/25 прийнято до розгляду матеріали справи №200/3746/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії.
До Харківського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" на виконання ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 30.03.2026 у справі №200/3746/25 від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подано звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21.07.2025 у адміністративній справі №200/3746/25, в якому представник управління, просить суд прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про виконання судового рішення по справі №200/3746/25.
Дослідивши матеріали справи та звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про виконання рішення суду, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч. 4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Згідно з вимогами ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.
Питання судового контролю за виконанням судових рішень врегульовано статтями 382 382-3 КАС України (в редакції, чинній на момент розгляду заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду).
За приписами ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.
За приписами ч. 1-5, 10, 11 ст. 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
Суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Отже, судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі, може встановити суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу.
Конституційний Суд України у Рішенні від 30.06.2009 № 16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі Шмалько проти України від 20.07.2004 зазначив, що право на судовий захист, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, що остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося. Одним з механізмів, спрямованих на забезпечення ефективності судового рішення, тобто на його виконання, є судовий контроль.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі Сокур проти України (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26 квітня 2005 року, та у справі Крищук проти України (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19 лютого 2009 року).
Окрім того, Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїх рішеннях неодноразово констатував, що органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.
Відповідно до рішень ЄСПЛ Кечко проти України (заява № 63134/00, пункти 23, 26) та Ромашов проти України (заява № 67534/01, пункт 43), реалізація особою права, яке пов`язано з отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов`язань, є безпідставними.
Зокрема, у справі Кечко проти України (заява № 63134/00) ЄСПЛ зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплати з державного бюджету, однак свідома відмова від цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (пункт 23). У пункті 26 вказаного рішення зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.
У рішеннях ЄСПЛ у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України (заява № 70297/01) та у справі Бакалов проти України (заява № 14201/02) також зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (пункти 48 та 40 цих рішень відповідно).
Також суд зазначає, що в адміністративному судочинстві обов`язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов`язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов`язковості судового рішення.
Зазначені висновки суду узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 1 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та ухвалах від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, від 7 лютого 2022 року у справі № 200/3958/19-а.
Розглядаючи звіт суб`єкта владних повноважень про виконання рішення, суд повинен перевірити, чи досягнуто мети, задля якої постановлено судове рішення, тобто, чи відбулося фактичне відновлення порушеного права.
Судом встановлено, що заборгованість по перерахунку за рішенням суду в сумі 530 277,82 грн. за період з 01.12.2019 по 29.09.2025. Заборгованість по перерахунку за рішенням суду в сумі 82661,27 грн. за період з 30.09.2025 по 30.06.2026.
Протягом 2025 - 2026 років Головним управлінням забезпечено виплату боргового зобов`язання у відповідності з виділеними на означені цілі асигнуваннями з державного бюджету (Закон України Про Державний бюджет на 2025 рік, Закон України Про Державний бюджет на 2026 рік) та порядку її погашення згідно вимог Порядку № 821 та Порядку № 1165, якою передбачено загальнодержавний механізм поетапної виплати боргових зобов`язань за рішеннями судів, та яка є обов`язковою до виконання Головним управлінням, в загальній сумі 27864,82 грн. за рішенням суду від 21.07.2024 у справі № 200/3746/25.
Відповідно до Порядку № 821 ОСОБА_1 здійснено виплату заборгованості в межах виділених бюджетних призначень на загальну суму 20079,82 грн, а саме: у листопаді 2025 року - 8043,40 грн., у грудні 2025 року - 7461,42 грн., у лютому 2026 року - 1000,00 грн., у березні 2026 - 982,00 грн., у квітні 2026 року - 877,00 грн., у травні 2026 року - 780,00 грн., у червні 2026 року - 936, 00 грн.
Відповідно до Порядку № 1165 ОСОБА_1 здійснено виплату заборгованості в межах виділених бюджетних призначень на загальну суму 7785,00 грн., а саме: у лютому 2026 року 2595,00 грн. у березні 2026 року 2595,00 грн., у квітні 2026 року - 2595,00 грн.
Станом на 24.06.2026 залишок невиплачених коштів за рішенням суду становить 585074,27 грн., з яких:
- 522 492.82 грн. - відкладена заборгованість за період з 01.02.2020 по 29.09.2025;
- 62 581,45 грн. - поточна заборгованість (щомісячна сума різниці між розміром пенсії перерахованої на виконання рішення та розміром, визначеним Головним управлінням до перерахунку) за період з 01.12.2025 по 30.06.2026.
До звіту відповідачем додана копія листа до Пенсійного фонду України від 27.01.2026, в якому зазначено, що для виконання рішення суду по справі №200/3746/25 в повному обсязі управління просить вирішити питання виділення коштів на виконання рішення суду в межах залишку боргу в сумі 532226,38 грн. Пенсійний фонду України на запит Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повідомив про те, що нараховані на виконання рішень суду кошти виплачуються в межах затверджених бюджетних призначень.
Крім того, до звіту відповідачем додано копії листів до Пенсійного фонду України від 17.02.2026, від 17.03.2026, від 17.04.2026, від 02.06.2026, від 19.06.2026, в якому управління повідомляє про наявність облікових боргів за рішеннями суду, по яких наявні судові контролі та просить вирішити питання виділення коштів на фінансування боргів, нарахованих на виконання рішень суду.
Дослідивши зміст долучених до матеріалів справи документів, звіту та доданих до нього доказів суд встановив, управління фактично виконало судове рішення лише в частині здійснення ОСОБА_1 перерахунку пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях від 29.04.2025 № 31/28/37-130 про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року із обов`язковим урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, викладених у цій довідці.
Суд зазначає, що відповідачем не надано доказів про повне виконання рішення суду у справі №200/3746/25, оскільки на час подання відповідного звіту повного відновлення порушеного права позивача не відбулося, а саме відповідачем не проведено виплату нарахованих сум в повному обсязі.
Відповідач щодо невиплати суми заборгованості не заперечує та зазначає, що виплата можлива лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок державного бюджету.
Отже, зазначеними доказами підтверджується, що управління фактично виконало судове рішення лише в частині здійснення перерахунку пенсії позивача відповідно до рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21.07.2025 у справі №200/3746/25.
У зв`язку із чим наданий звіт Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області не підтверджує виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21.07.2025 у справі №200/3746/25 в повному обсязі, в частині здійснення виплати позивачу, а тому не підлягає прийняттю.
Щодо клопотання відповідача про звільнення керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від накладення штрафу, яке заявлене в звіті про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.
Частиною 3 ст. 382-2 КАС України передбачено, що у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від 20 до 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист.
Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює.
Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.
Верховний Суд у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі №704/1547/17 сформулював правову позицію, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту можна, зокрема, встановити новий строк подання звіту.
Тобто суд вправі вжити заходів реагування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту.
Верховний Суд у постанові від 26.11.2020 у справі №361/2109/17 вказав наступне: «...Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень штрафних санкцій є заходом для забезпечення права громадян на судовий захист у разі невиконання рішення суду. Для того щоб накласти штраф на керівника суб`єкта владних повноважень, суд повинен встановити, що рішення суду не виконано та з`ясувати причини її невиконання.
Суд має право, але не зобов`язаний накладати штраф. Якщо під час судового розгляду цього питання буде встановлено, що посадова особа або орган, відповідальні за виконання рішення, діяли добросовісно, то саме лише невиконання судового рішення не містить складу правопорушення, за яке можлива юридична відповідальність у вигляді штрафу.
Тобто, обов`язковою умовою для накладення на керівника суб`єкта владних повноважень штрафу є встановлення для такого суб`єкта владних повноважень строку на подання звіту про виконання судового рішення та в подальшому неподання такого звіту у встановлений строк».
Суд зазначає, що часткове невиконання відповідачем рішення суду у цій справі обумовлюється об`єктивними причинами, а саме відсутністю відповідного фінансування, доказів, які б свідчили про намір суб`єкта владних повноважень ухилитися від виконання судового рішення матеріали справи не містять.
Згідно з правовою позицією викладеною у постановах Верховного Суду України, зокрема, у постановах від 30.06.2015 та 03.11.2015, 02.02.2016 (справи №№ 21-1044а15, 21-5099а15, 825/3715/14 відповідно), Верховним Судом, у постановах від 24.01.2018 (справа № 405/3663/13-а (К/9901/1598/18), від 13.06.2018 (справа №757/29541/14-а (К/9901/12146/18) та в ухвалі від 16.07.2018 року (справа № 811/1469/18 (Пз/9901/45/18) невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, оскільки боржник не мав фінансової можливості протягом встановленого державним виконавцем строку та в подальшому - до отримання фінансування, виконати судове рішення. Накладення штрафу у такому випадку не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
З огляду на викладене та відсутність доказів умисного невиконання рішення суду з боку відповідача саме в особі керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, суд дійшов висновку про відсутність на даний час підстав накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, а тому клопотання відповідача підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у прийнятті звіту відповідача про виконання рішення суду у даній справі, у зв`язку з відсутністю доказів, що підтверджують виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21.07.2025 в повному обсязі та встановити новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 КАСУкраїни.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 248, ст. 256, ст. 293, ст. 295, ст. 297, ст.382, ст.382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
У прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21.07.2025 у адміністративній справі №200/3746/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.
Клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про звільнення керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від накладення штрафу задовольнити.
Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області новий строк для подання до Харківського окружного адміністративного суду звіту про виконання рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21.07.2025 у справі №200/3746/25 три місяці з дня отримання даної ухвали.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Біленський О.О.
Судове рішення № 141198638, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 04.11.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 200/3746/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: