Ухвала суду № 141198566, 04.11.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

04 листопада 2026 р. справа № 520/8217/25

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Спірідонов М.О., розглянувши в порядку письмового провадження звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2025 року по справі № 520/8217/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під.3, пов. 2, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:

1. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо непроведення ОСОБА_1 з 01.03.2025 року індексації пенсії, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209 «Про індексацію пенсійних та страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та виплати пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 у неповному розмірі, з обмеженням її максимальним розміром.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 01.03.2025 виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7- рп/2016 без будь-якого обмеження максимальним розміром, з урахуванням індексації, установленої згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та здійснити виплату з урахуванням проведених виплат.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 року по справі № 520/8217/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо застосування з 01.03.2025 понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 пенсії.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 01.03.2025 року ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2025 року апеляційну скаргу - ОСОБА_1 - задоволено частково.

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишено без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 по справі № 520/8217/25 - скасовано в частині відмови у задоволенні позову про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 01.03.2025 виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 без будь-якого обмеження максимальним розміром, з урахуванням проведених виплат.

Прийнято в цій частині постанову про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 01.03.2025 виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 без будь-якого обмеження максимальним розміром, з урахуванням проведених виплат.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 у справі №520/8217/25 залишено без змін.

09.07.2026 року до суду від позивача - ОСОБА_1 , надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку ст. 382 КАС України, в якій просить суд:

1. Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області строк для подання звіту про виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2025 року у справі № 520/8217/25 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали подати до Харківського окружного адміністративного суду звіт про виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2025 року у справі № 520/8217/25.

2. Попередити відповідача, що відповідно до ч.10 ст. 382-3 КАС України, у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

В обґрунтування заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду позивач зазначив, що пенсійний орган всупереч судовому рішенню продовжує виплачувати пенсію ОСОБА_1 з урахуванням її обмеження максимальним розміром, а також безпідставно застосовує під час її виплати Постанову № 821. Наведені обставини, на думку заявника, свідчать про неналежне виконання боржником судового рішення.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2026 року по справі № 520/8217/25 заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю - залишено без задоволення.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2026 по справі № 520/8217/25 скасовано.

Адміністративну справу № 520/8217/25 направлено до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду заяви ОСОБА_1 від 09.07.2026.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.10.2026 року зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати у місячний термін звіт про виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2025 року по справі № 520/8217/25 в повному обсязі.

23.10.2026 року до суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області надійшов звіт про виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2025 року по справі № 520/8217/25, в якому зокрема зазначено, що Головним управлінням на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2025, що частково змінено постановою Другого апеляційного суду від 02.09.2025 по справі № 520/8217/25 проведено перерахунок пенсії з 01.03.2025 без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» та з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 без будь-якого обмеження максимальним розміром та з урахуванням раніше проведених виплат.

Розмір пенсії після перерахунку складає з 01.03.2025-36327,03 грн.

Після проведення перерахунку пенсії на виконання рішення суду дані з електронної підсистемі ПВП ДКГ «Військові пенсії» інтегровано до підсистеми Реєстр судових рішень.

За результатом перерахунку на момент виконання рішення суду загальна сума доплати за період з 01.03.2025 по 31.12.2025 склала 18750,00 грн., яку обліковано в підсистемі «Реєстр судових рішень» Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України (ІК1С ПФУ), виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою за № 821-18069.

Також відповідачем зазначено, що Відповідно до розрахунку з підсистеми «Реєстр судових рішень» ІКІС ПФУ станом на 30.06.2026 загальна заборгованість за рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2025, що частково змінено постановою Другого апеляційного суду від 02.09.2025 по справі № 520/8217/25:

- заборгованість за минулий період (з 01.03.2025 по 01.09.2025) - 11312,50 грн. (з дати відповідно до зобов`язання по суду по дату набрання законної сили рішення суду) (джерело фінансування - кошти Державного бюджету);

- заборгованість (з 02.09.2025 по 31.12.2025) - 7437,50 грн. (з дати набрання законної сили рішення суду по місяць виконання рішення суду) (джерело фінансування кошти Державного бюджету);

Виплата боргу можлива лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок виділення коштів з державного бюджету на виплату заборгованості.

З грудня 2025 року розпочато погашення заборгованості та виплачено 7593,83 грн.

Станом на 21.10.2026 загальний залишок невиплачених коштів - 11156,17 грн.

Для виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2025, що частково змінено постановою Другого апеляційного суду від 02.09.2025 по справі № 520/8217/25 в повному обсязі Головним управлінням неодноразово направлялись листи до Пенсійного фонду України щодо виділення коштів на виплату заборгованості за рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2025, що частково змінено постановою Другого апеляційного суду від 02.09.2025 по справі №520/8217/25, а саме: 21.10.2026 за вих. 2000-0510-5/183862.

04.11.2026 року до суду від позивача надійшло заперечення на звіт відповідача, в якому просить суд:

1. Відмовити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області у прийнятті звіту від 23.10.2026 про виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2025 року по справі № 520/8217/25 в повному обсязі.

2. Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області новий строк подання звіту про виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2025 року по справі № 520/8217/25 в повному обсязі.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (Майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) подати звіт про виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2025 року по справі № 520/8217/25 в повному обсязі протягом одного місяця з дня отримання цієї ухвали.

4. Роз`яснити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області, що звіт про виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2025 року по справі № 520/8217/25 має відповідати вимогам статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

5. Накласти на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області Баєву Галину Олександрівну (місце роботи: Майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) штраф у сумі двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66 560,00 грн. (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят грн. 00 коп.) за невиконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2025 року по справі № 520/8217/25 в повному обсязі.

6. Стягнути з начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області Баєвої Галини Олександрівни (місце роботи: Майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП № НОМЕР_1 ) половину штрафу у розмірі 33 280,00 грн. (тридцять три тисячі двісті вісімдесят грн. 00 коп.).

7. Стягнути з начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області Баєвої Галини Олександрівни (місце роботи: Майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) на користь Державного бюджету України - стягувачем є Державна судова адміністрація України (код ЄДРПОУ 26255795; адреса: 01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5) половину штрафу у розмірі 33 280,00 грн. (тридцять три тисячі двісті вісімдесят грн. 00 коп.).

8. Роз`яснити, що з наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму штрафу без додаткового судового рішення нараховується пеня у розмірі три відсотки річних з урахуванням індексу інфляції та оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

В обґрунтування заперечення зокрема зазначено, що після набрання законної сили постанови Другого апеляційного адміністративний суду від 02 вересня 2025 року у справі № 520/8217/25, позивач з 01.01.2026 по 01.10.2026 отримую пенсію у розмірі 28863,51 грн.

Крім того зазначено, що постановою Другого апеляційного адміністративний суду від 02 вересня 2025 року у справі № 520/8217/25 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7 рп/2016 без будь-якого обмеження максимальним розміром, з урахуванням проведених виплат. Отже посилання відповідача у звіті на те, що Постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2026 № 1046 «Деякі питання використання коштів бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання)» внесено зміни до Порядку № 157, а тому кошти щодо виплати заборгованості пенсії відсутні, а відтак станом на 21.10.2026 загальний залишок невиплачених коштів - 11156,17 грн. не може братися до уваги, оскільки жоден підзаконний акт КМУ не може скасувати статтю 129-1 Конституції України щодо обов`язковості судового рішення.

Надаючи правову оцінку поданому звіту, суд зазначає наступне.

Приписами статті 129 Конституції України встановлено, що однією з основних засад здійснення судочинства є обов`язковість судового рішення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

На виконання приписів статті 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Обов`язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Аналізуючи наведені норми, суд зауважує, що судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок, тобто особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

В абзаці третьому пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року №5-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Також, Конституційний Суд України у рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі Шмалько проти України, заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику Європейського суду з прав людини підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі Валерій Фуклєв проти України від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі Шмалько проти України від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі Юрій Миколайович Іванов проти України від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі Apostol v. Georgia від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).

Метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009).

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 6 вересня 1978 року у справі "Класс та інші проти Німеччини", "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".

На підставі аналізу ст.ст.3, 8, ч.ч.1, 2 ст.55, ч.ч.1 та 2 ст.129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

У справі "Сорінг проти Об`єднаного Королівства" від 07.07.1989 Європейський суд визначив, що на державі лежить прямий обов`язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили. Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції. Поза сумнівом, вирішення справи в суді без невиправданого і необґрунтованого зволікання є запорукою ефективного захисту особою своїх прав. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням, зазначено в Концепції Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст. 129-1 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст.ст. 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України.

З метою забезпечення виконання судового рішення статтею 382 КАС України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, згідно з положеннями частин 1 та 2 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати в установлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як зазначалося вище, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 року по справі № 520/8217/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо застосування з 01.03.2025 понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 пенсії.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 01.03.2025 року ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2025 року апеляційну скаргу - ОСОБА_1 - задоволено частково.

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишено без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 по справі № 520/8217/25 - скасовано в частині відмови у задоволенні позову про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 01.03.2025 виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 без будь-якого обмеження максимальним розміром, з урахуванням проведених виплат.

Прийнято в цій частині постанову про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 01.03.2025 виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 без будь-якого обмеження максимальним розміром, з урахуванням проведених виплат.

Відповідачем на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2025, що частково змінено постановою Другого апеляційного суду від 02.09.2025 по справі № 520/8217/25 проведено перерахунок пенсії з 01.03.2025 без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» та з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 без будь-якого обмеження максимальним розміром та з урахуванням раніше проведених виплат.

Розмір пенсії після перерахунку складає з 01.03.2025-36327,03 грн.

Після проведення перерахунку пенсії на виконання рішення суду дані з електронної підсистемі ПВП ДКГ «Військові пенсії» інтегровано до підсистеми Реєстр судових рішень.

За результатом перерахунку на момент виконання рішення суду загальна сума доплати за період з 01.03.2025 по 31.12.2025 склала 18750,00 грн., яку обліковано в підсистемі «Реєстр судових рішень» Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України (ІК1С ПФУ), виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою за № 821-18069.

Відповідно до розрахунку з підсистеми «Реєстр судових рішень» ІКІС ПФУ станом на 30.06.2026 загальна заборгованість за рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2025, що частково змінено постановою Другого апеляційного суду від 02.09.2025 по справі № 520/8217/25:

- заборгованість за минулий період (з 01.03.2025 по 01.09.2025) - 11312,50 грн. (з дати відповідно до зобов`язання по суду по дату набрання законної сили рішення суду) (джерело фінансування - кошти Державного бюджету);

- заборгованість (з 02.09.2025 по 31.12.2025) - 7437,50 грн. (з дати набрання законної сили рішення суду по місяць виконання рішення суду) (джерело фінансування кошти Державного бюджету);

З грудня 2025 року розпочато погашення заборгованості та виплачено 7593,83 грн.

Станом на 21.10.2026 загальний залишок невиплачених коштів - 11156,17 грн.

Оцінюючи доводи відповідача про вчинення ним дій в межах його компетенції з виконання рішення суду суд робить висновок про те, що відповідач доклав певних зусиль з приводу виконання судового рішення в межах фінансування та своїх повноважень.

Переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи.

Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо.

Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист.

Специфіка застосування штрафної санкції полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює.

Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду, чого в цій справі не встановлено.

Верховний Суд у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі №704/1547/17 сформулював правову позицію, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту можна, зокрема, встановити новий строк подання звіту.

Тобто, суд вправі вжити заходів реагування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту.

Для підтвердження мотивації такого підходу потрібно керуватися абзацом першим підпункту 3.2 пункту 3, абзацу другого пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 червня 2009 року №16-рп/2009, де зазначено, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини, а виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.

Аналогічних висновків Верховний Суду дійшов у справі №560/523/19.

Таким чином, суд зазначає, що на теперішній час не вбачається підстав накладення на керівника суб`єкта владних повноважень штрафу за не виконання рішення суду з огляду на вказані вище обставини.

Стосовно доводів позивача в запереченні на звіт, що після набрання законної сили постанови Другого апеляційного адміністративний суду від 02 вересня 2025 року у справі № 520/8217/25, позивач з 01.01.2026 по 01.10.2026 отримую пенсію у розмірі 28863,51 грн., то суд зазначене не приймає до уваги, оскільки згідно з протоколом перерахунку пенсії №2001027559-Міноборони від 01.01.2026 року підсумок пенсії (з надбавками) складає 36397,23 грн.; з урахуванням максимального розміру пенсії - 36237,03 грн.; урахуванням максимального розміру пенсії: Пониження суми- 36237,03 грн. згідно ПКМУ №1778 від 30.12.2025 року підсумок пенсії - 30101,11 грн.

Отже з 01.01.2026 року до пенсії позивача було застосовано понижуючі коефіцієнти, встановлені постановою КМУ від 30.12.2025 року № 1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану".

Суд наголошує, що застосування до пенсії позивача обмежуючих коефіцієнтів з 01.01.2026 року, встановлених постановою КМУ від 30.12.2025 року № 1778 не було предметом розгляду адміністративної справи № 520/8217/25, що в свою чергу не може впливати на стан виконання рішення суду по даній справі.

На підставі викладеного та керуючись статтями 248, 293, 294, 382 КАС України, суд -

У Х ВА Л И В:

В задоволенні заяви позивача про накладення на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області штрафу по справі №520/8217/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під.3, пов. 2, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2025 року по справі № 520/8217/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під.3, пов. 2, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Спірідонов М.О.