Єдиний державний реєстр судових рішень Справа №676/5119/26
Номер провадження 2/676/4332/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочний розгляд)
22 жовтня 2026 року м. Кам`янець - Подільський
Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області
в складі: головуючого - судді Бондара О.О.
з участю секретаря судового засідання Бурої В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовує тими обставинами, що 26 листопада 2022 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та Відповідачем було укладено Договір №72983343 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. 03.04.2023 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» було укладено договір факторингу №?033-030423, за яким Первісний кредитор відступив товариству ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» право вимоги за Кредитним договором. Надалі ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» відступило право вимоги за Кредитним договором ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» відповідно до договору факторингу №?17/12/25-01 від 17.12.2053 року. Заборгованість Відповідача за Кредитним договором №72983343 від 26.11.2022 року становить 32000,00 грн., з яких: основна сума боргу 8000,00 грн., проценти за користування позикою 24000,00 грн., яку Позивача просить стягнути з відповідача на свою користь.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, при подачі позову зазначив, що просить справу розглядати у його відсутності, не заперечував проти заочного розгляду.
Відповідач в судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України в зв`язку з неявкою сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вивчивши матеріали справи в повному об`ємі, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що 26 листопада 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» як первісним кредитором та Відповідачем як позичальником було укладено договір позики № 72983343 на умовах повернення позики в кінці строку позики.
Відповідач висловив волевиявлення на укладення договору позики № 72983343 на суму грн 8000,00 грн., а договір було підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором: BQRxun8Okm, направленим на фінансовий номер телефону Відповідача: НОМЕР_1 .
Після укладення договору первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував Відповідачу суму позики на банківську картку № НОМЕР_2 . Факт надання коштів підтверджується копією довідки надавача платіжних послуг щодо видачі коштів на банківську картку Відповідача, яка додана до позовної заяви.
Однак, Відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору.
ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступив право вимоги до ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» на підставі договору факторингу № 033-030423 від 03.04.2023 року та відповідного реєстру прав вимоги, а саме: Витяг з Реєстру прав вимог № 11/04/23 до договору факторингу № 033-030423 від 03.04.2023 р.. У реєстрі індивідуалізовано боржника, номер договору, суму виданої позики та складові заборгованості, під номером №2502.
ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» відступило право вимоги до ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» на підставі договору факторингу № 17/12/25-01 від 17.12.2025, реєстру боржників та акта приймання-передачі прав вимоги, де відповідач знаходиться під №3719. Оплатність факторингової операції підтверджується копією відповідної платіжної інструкції.
З копії Виписки з особового рахунку вбачається, що сума заборгованості Відповідача становить 32000,00 грн., з яких: основна сума боргу 8000,00 грн., проценти за користування позикою 24000,00 грн..
Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі статтею 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини сьомої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина дванадцять статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно зі статтею 526, частиною першою статті 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Вирішуючи питання щодо стягнення процентів за користування кредитом , суд виходить з наступного.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16 висловила таку правову позицію: «надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондується жодному праву кредитодавця. Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. Велика Палата Верховного Суду підкреслює, що зазначене в цьому розділі постанови не означає, що боржник не повинен у повному обсязі виконувати свій обов`язок за кредитним договором. Боржник не звільняється від зобов`язань зі сплати нарахованих у межах строку кредитування, зокрема до пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, процентів за «користування кредитом». Установлений кредитним договором строк кредитування лише визначає часові межі, в яких проценти за «користування кредитом» можуть нараховуватись, не скасовуючи при цьому обов`язок боржника щодо їх сплати. Отже, якщо позичальник прострочив виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за «користування кредитом», сплив строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту не може бути підставою для невиконання такого зобов`язання. Зазначене також є підставою для відповідальності позичальника за порушення грошового зобов`язання.»
На підставі вищевикладеного, при визначенні розміру процентів, які підлягають стягненню на користь позивача, суд вважає , що нарахування процентів може здійснюватися в межах строку кредитування.
Відповідно до п. 6 Договору №72983343 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 26 листопада 2022 року Позичальник має право продовжити строк користування Позикою (пролонгація). Продовження строку користування Позикою здійснюється за зверненням Позичальника в електронній формі через особистий кабінет Позичальника шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації Позичальником такого права. Ініціювання Позичальником продовження Строку Позики відбувається без змін умов Договору в бік погіршення для Позичальника. При продовженні строку користування позикою (пролонгації) процентна ставка за кожен день продовження буде розраховуватись за базовою процентною ставкою, визначеною в п.п. 2.3. п. 2 Договору, якщо інше не буде визначено в додатковій угоді, укладеній між Сторонами. Перелік та цифрові значення умов, що підлягають зміні у зв`язку з продовженням Строку Позики визначаються у відповідній додатковій угоді, що укладається між Сторонами та відображаються Позичальнику в особистому кабінеті.
При вирішенні спору суд враховує, що до позовної заяви не додано додаткової угоди про продовження строку позики.
КЦС ВС при розгляді справи № 234/3840/15-ц (61-3014св22), у Постанові від 07.06.2023 року висловив позицію , що суд, у межах наданих йому процесуальним законодавством повноважень, не позбавлений можливості самостійно зробити розрахунок заборгованості, якщо не погодився з розрахунком, наданим позивачем, оскільки незгода з наданим суду розрахунком не є підставою для відмови у задоволенні позову у повному обсязі.
З розрахунку заборгованості за Договором №72983343 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 26 листопада 2022 року вбачається, що позивачем нарахована заборгованість по сплаті процентів по 26 березня 2023 року включно в сумі 24000 гривень.
Враховуючи, що розмір процентів, який вказаний в додатку № 1 до Договору №72983343 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 26 листопада 2022 року становить 2100 гривень за період з 26 листопада 2022 року по 26 листопада 2022 року , то заборгованість по сплаті процентів підлягає стягненню в розмірі 2100 гривень.
Також при вирішенні спору суд враховує, що відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Тобто позичальник звільняється від сплати процентів, нарахованих в якості відповідальності відповідно до ст. 625 ч. 2 ЦК України за понадстрокове користування кредитом та сплати неустойки.
Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 5 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 висловила висновок , що у разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за «користування кредитом» (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.
За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню.
За правилами ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним документально підтверджені витрати на оплату судового збору в розмірі 825,35 грн. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог 31 % від суми заявлених позовних вимог.
Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 2 ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу до позовної заяви додано копії договору про надання правничої допомоги, прайс-листа, заявки, акта наданих послуг та документів, що підтверджують оплату або обов`язок оплати відповідних послуг. Витрати Позивача на професійну правничу допомогу становлять 15000,00 грн., а витрати пов`язані з підготовкою та направленням документів боржнику в розмірі 381,74 грн..
Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд враховує, що позов задоволено в розмірі 31 % від суми заявлених позовних вимог, тому витрати за надання правничої допомоги підлягають стягненню в розмірі 4650 гривень 00 коп.
Витрати за відправку поштової кореспонденції підлягають стягненню в розмірі 31% в сумі 118 гривень 34 коп. , оскільки позов задоволено в розмірі 31 % від суми заявленого позову, що відповідач не має зареєстрованого електронного судового кабінету і тому позивач повинен був перед подачею позову до суду направити відповідачу копію позову засобами поштового зв`язку.
На підставі викладеного, керуючись ст. 526, 610, 1050, 1054 ЦК України, ст. 258 - 260 , 263 265, 280, 282 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» (код ЄДРПОУ 43950742) заборгованість за Договором позики №72983343 від 26 листопада 2022 року, у розмірі 10100 гривень 00 коп. , судовий збір в розмірі 825,35 грн., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4650 гривень 00 коп. та витрати пов`язані з підготовкою та направленням документів боржнику в розмірі 118 гривень 34 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою ОСОБА_1 поданою протягом 30 днів з дня проголошення рішення.
На рішення позивачем може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня проголошення рішення.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.
Позивач: ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» ( проспект Соборності, буд. 30-А, приміщення (офіс) 321, м. Київ, 02154, код ЄДРПОУ: 43950742 ).
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ).
Суддя Кам`янець-Подільського
міськрайонного суду Бондар О.О.
Судове рішення № 141198481, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області було прийнято 22.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 676/5119/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: