Рішення № 141198197, 03.11.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2026 року № 520/22369/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазарєва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:

1) визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць за період з 04.06.2024 по 14.06.2025, з урахуванням фактично виплачених сум;

2) зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць за період з 04.06.2024 по 14.06.2025, з урахуванням фактично виплачених сум;

3) визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», в розмірі 70 000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання бойових (спеціальних) завдань за період з 04.06.2024 по 14.06.2025;

4) зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», в розмірі 70 000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання бойових (спеціальних) завдань за період з 04.06.2024 по 14.06.2025.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що у період з 04.06.2024 по 14.06.2025 перебувала на грошовому забезпеченні у Військовій частині НОМЕР_1 на посаді заступника начальника служби охорони державної таємниці.

Позивач звертає увагу, що протягом спірного періоду вона: 1) була військовослужбовцем Збройних Сил; 2) проходила військову службу у період дії воєнного стану; 3) приймав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в м. Мирноград, Мирноградська ТГ, Покровський р-н; м. Новогродівка, Новогродівська ТГ, Покровський р-н; м. Покровськ, Покровська ТГ; с. Суха Балка, Торецька ТГ, Бахмутський р-н, м. Торецьк, Торецька ТГ, Бахмутський р-н; с. Яблунівка, Іллінівська ТГ, Краматорський р-н; с. Романівка, Мар`їнська ТГ, Покровський р-н; с. Нова Полтавка, Іллінівська ТГ, Краматорський р-н; с. Полтавка, Іллінівська ТГ, Краматорський р-н; с. Воздвиженка, Гродівська ТГ, Покровський р-н.

Позивач вважає, що відповідач протиправно не нараховував та не виплачував додаткову винагороду у розмірі, збільшеному до 100 000 грн, та одноразову винагороду у розмірі 70 000 грн за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання бойових (спеціальних) завдань, оскільки виконання бойових (спеціальних) завдань підтверджується належними доказами.

У зв`язку з чим позивач звернулася до суду із цим позовом.

30 липня 2026 року відкрито провадження із визначенням розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін, про що постановлено відповідну ухвалу.

02 вересня 2026 року від представника Військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив, що пункт 2 розділу XXXIV та пункт 1 розділу XXXVII Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам містять вичерпний перелік бойових (спеціальних) завдань, виконання яких надає право на додаткову винагороду у розмірі 100 000 грн та одноразову винагороду у розмірі 70 000 грн. Позивач у спірний період обіймала посаду заступника начальника служби охорони державної таємниці, яка за штатно-посадовим списком належить до підрозділів управління, та виконувала функціональні обов`язки із забезпечення режиму секретності і таємного діловодства, що не належить до зазначених переліків. Залежно від характеру виконуваних завдань позивач включалася до рапортів начальника служби охорони державної таємниці на виплату додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн або 50 000 грн.

Представник відповідача звертає увагу, що зміст бойових розпоряджень зводиться до надання методичної допомоги щодо приведення таємного діловодства та діловодства спеціального зв`язку підпорядкованих військових частин до вимог керівних документів, позивач періодично вибувала на командно-спостережні пункти підпорядкованих батальйонів, однак до виконання бойових завдань на ротних опорних пунктах не вибувала та не залучалася. Довідка від 28.02.2026 №333-д є підставою для надання особі статусу учасника бойових дій, а не для виплати додаткової винагороди у певному розмірі.

На підставі наведеного, представник відповідача вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується вимоги, дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 , у спірний період перебувала на грошовому забезпеченні у Військовій частині НОМЕР_1 .

Згідно з довідкою Військової частини НОМЕР_1 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України від 28.02.2026 №333-д, старший лейтенант ОСОБА_1 , заступник начальника служби охорони державної таємниці Військової частини НОМЕР_1 , в періоди 04.06.2024 - 10.06.2024, 13.06.2024 - 20.06.2024, 20.06.2024 - 25.06.2024, 04.07.2024 - 10.07.2024, 22.07.2024 - 26.07.2024, 28.07.2024 - 04.08.2024, 20.08.2024 - 31.08.2024, 13.09.2024 - 20.09.2024, 22.09.2024 - 30.09.2024, 02.10.2024 - 16.10.2024, 17.10.2024 - 26.10.2024, 05.11.2024 - 15.11.2024, 16.11.2024 - 27.11.2024, 28.11.2024 - 10.12.2024, 11.12.2024 - 25.12.2024, 26.12.2024 - 07.01.2025, 08.01.2025 - 20.01.2025, 21.01.2025 - 01.02.2025, 02.02.2025 - 13.02.2025, 14.02.2025 - 24.02.2025, 25.02.2025 - 07.03.2025, 01.04.2025 - 15.04.2025, 16.04.2025 - 30.04.2025, 01.05.2025 - 15.05.2025, 01.06.2025 - 14.06.2025 брала участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в м. Мирноград, Мирноградська ТГ, Покровський р-н; м. Новогродівка, Новогродівська ТГ, Покровський р-н; м. Покровськ, Покровська ТГ; с. Суха Балка, Торецька ТГ, Бахмутський р-н; м. Торецьк, Торецька ТГ, Бахмутський р-н; с. Яблунівка, Іллінівська ТГ, Краматорський р-н; с. Романівка, Мар`їнська ТГ, Покровський р-н; с. Нова Полтавка, Іллінівська ТГ, Краматорський р-н; с. Полтавка, Іллінівська ТГ, Краматорський р-н; с. Воздвиженка, Гродівська ТГ, Покровський р-н.

Згідно витягів з бойових розпоряджень від 01.06.2024 №3037, від 12.06.2024 №3382, від 28.07.2024 №4568, від 01.10.2024 №6675, від 17.10.2024 №7135, від 04.11.2024 №7721, від 14.11.2024 №8053, від 22.11.2024 №8327, від 05.12.2024 №8754, метою бойових завдань визначено приведення у відповідність до вимог Закону України «Про охорону державної таємниці». Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 року №939 (зі змінами), Порядку забезпечення охорони державної таємниці в органах військовою управління, військових частинах, установах і організаціях Збройних Сил, інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення та підрозділах окремих державних органів у районах (зонах) ведення ними воєнних (бойових) дій або спеціальних операцій, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 2017 року № 750, інших нормативних актів, пов`язаних з охороною державної таємниці, для виконання бойових (спеціальних) завдань в ході ведення бойових дій в складі оперативно-тактичною угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_1 », на лінії бойового зіткнення (на глибину ротних опорних пунктів першого ешелону оборони) у смузі відповідальності НОМЕР_2 окремого батальйону.

Згідно витягів з бойових розпоряджень від 20.06.2024 №3556, від 04.07.2024 №3890, від 12.09.2024 №6130, від 21.09.2024 №6383, метою бойових завдань визначено надання методичної допомоги щодо приведення таємного діловодства та діловодства спеціального зв`язку (служби криптографічного захисту) до вимог керівних документів з режиму секретності у військових частинах НОМЕР_3 окремої бригади територіальної оборони.

Згідно витягу з бойового розпорядження від 19.07.2024 №1374, метою бойового завдання визначено перевірку створення умов у спеціальній апаратній та інших режимних приміщеннях для провадження діяльності, пов`язаної з охороною державної таємниці, у НОМЕР_4 окремому батальйоні.

Згідно витягу з бойового розпорядження від 20.08.2024 №135, метою бойового завдання визначено виконання розпорядження начальника управління охорони державної таємниці та захисту інформації ІНФОРМАЦІЯ_2 від 16.08.2024 №760/271/дск/к «Щодо негайного проведення перевірок організації та забезпечення безпеки криптографічного захисту службової інформації та порядку використання апаратно-програмного комплексу криптографічного захисту інформації «Кокон-М» в підпорядкованих службах криптографічного захисту інформації».

Згідно витягів з бойових розпоряджень від 26.12.2024 №9529дск, від 06.01.2025 №201, від 17.01.2025 №557, від 29.01.2025 №949, метою бойових завдань визначено річну перевірку ведення журналів бойових дій та ходу інвентаризації майна (діловодства) служби охорони державної таємниці у 110, 118, 198 та 119 окремих батальйонах.

Згідно витягів з бойових розпоряджень від 06.02.2025 №1275, від 17.02.2025 №1657, від 10.03.2025 №2373, від 25.03.2025 №3109, від 11.04.2025 №4068, від 25.04.2025 №4815, метою бойових завдань визначено надання методичної допомоги, перевірку обліку бойових документів (журналів бойових дій) та відсутності передумов до витоку інформації у 118, 198 та 110 окремих батальйонах.

Згідно витягів з бойових розпоряджень від 30.05.2025 №1494, від 12.06.2025 №1627, метою бойових завдань визначено виконання вимог спільної директиви Міністра оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України від 22.05.2025 №Д-321/65/гриф «Про проведення додаткових заходів у Збройних Силах України» та розпорядження Регіонального управління Сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 29.05.2025.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі Закон №2011-ХІІ), визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до частин першої-другої статті 9 цього Закону держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України (частина четверта статті 9 Закону №2011-ХІІ).

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України визначено Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (далі Порядок №260).

Згідно з пунктом 2 розділу I Порядку №260 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать, зокрема, винагороди, а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався Указами Президента України та діє по теперішній час.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України прийнята постанова від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі Постанова №168).

Пунктом 1-1 Постанови №168 (в редакції, чинній у спірний період) установлено, що на період воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. У разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території противника військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань.

Цим же пунктом передбачено виплату додаткової винагороди у розмірі 50 000 гривень військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення, та у розмірі 30 000 гривень військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, пропорційно часу виконання таких завдань.

Виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) (пункт 1-2 Постанови №168).

Пунктом 2-1 Постанови №168 установлено, що міністерства та державні органи за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки визначають порядок, умови і розміри виплати додаткової винагороди, у тому числі в частині встановлення переліку бойових (спеціальних) завдань та заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, для здійснення такої виплати.

Порядок №260 згідно з наказами Міністерства оборони України №44 від 25.01.2023, №566 від 26.09.2023, №275 від 30.04.2024, №339 від 21.05.2024 доповнено розділом XXXIV «Особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану» та розділом XXXVII «Особливості виплати одноразової винагороди на період дії воєнного стану».

Пунктом 2 Розділу XXXIV Порядку №260 визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:

100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):

під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у тому числі тим, що визначені в абзаці чотирнадцятому цього пункту);

у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;

із здійснення польотів в повітряному просторі областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії;

з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії, підрозділу (засобу) протиповітряної оборони;

на території противника (у тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);

з вогневого ураження повітряних, морських цілей противника;

з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;

кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);

у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів (медичних підрозділів підсилення);

з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;

у районах ведення воєнних (бойових) дій з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів у місцях виконання завдань за призначенням згідно з бойовими розпорядженнями;

50 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах);

30 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань), зокрема: у складі діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави згідно з переліком завдань, затвердженим Міністром оборони України; із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій.

Військовослужбовцям, зазначеним у розділах ХХХIV, ХХХV цього Порядку, які одночасно мають право на отримання додаткової винагороди за різними умовами, ця додаткова винагорода виплачується в більшому розмірі.

Відповідно до п. 4 розділу XXXIV Порядку №260 підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:

бойовий наказ (бойове розпорядження);

журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);

рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Згідно пунктів 9 і 10 розділу XXXIV Порядку №260 виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) військових частин, які видаються за минулий місяць до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.

Відповідно до пункту 1 розділу XXXVII Порядку №260 на період воєнного стану військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода згідно з Постановою №168 в розмірі 70 000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання бойових (спеціальних) завдань: під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно; на тимчасово окупованій російською федерацією території України; на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій; на території противника.

Згідно з пунктом 2 розділу XXXVII Порядку №260 підтвердження виконання бойових (спеціальних) завдань здійснюється на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій або бойове донесення; рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про виконання бойових (спеціальних) завдань кожним військовослужбовцем (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) в умовах, визначених пунктом 1 цього розділу.

Виплата одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів військових частин (установ, організацій). Накази про виплату одноразової винагороди особовому складу, у якого право на отримання одноразової винагороди настало у минулому місяці, видаються до 05 числа поточного місяця на підставі даних обліку днів для виплати одноразової винагороди, які підтверджують наявність сумарно обчислених 30 днів виконання завдань військовослужбовцями в умовах, визначених пунктом 1 цього розділу, за які виплата одноразової винагороди не здійснювалась (пункти 4, 5 розділу XXXVII Порядку №260).

Відтак, чинні у спірний період редакції Постанови №168 та Порядку №260 передбачали виплату додаткової винагороди у розмірі 100 000,00 грн, 50 000,00 грн та 30 000,00 грн у залежності від виконуваних військовослужбовцем завдань та залученості до бойових дій або здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, а також одноразової винагороди у розмірі 70 000,00 грн за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання бойових (спеціальних) завдань виключно в умовах, визначених пунктом 1 розділу XXXVII Порядку №260.

Аналіз наведених норм вказує на те, що право на отримання додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн виникає за виконання не будь-яких бойових завдань, а лише тих завдань, які вказані у пункті 2 розділу XXXIV Порядку №260, а право на одноразову винагороду у розмірі 70 000 грн лише за виконання бойових (спеціальних) завдань в умовах, визначених пунктом 1 розділу XXXVII Порядку №260, і такі обставини мають бути підтверджені документами, визначеними пунктом 4 розділу XXXIV та пунктом 2 розділу XXXVII Порядку №260 відповідно.

Так, у постанові від 06 червня 2024 року у справі №400/1217/23 Верховний Суд виснував, що Міністр оборони України як очільник відповідного міністерства реалізував делеговані йому повноваження щодо визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, та з метою забезпечення реалізації пункту 1 Постанови №168 визначив на період дії воєнного стану порядок та умови виплати додаткової винагороди, а також документи для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях та заходах.

При дослідженні порядку та умов цієї виплати Верховний Суд у вказаній постанові зазначив, що перебування військовослужбовця в районі ведення бойових дій само по собі не є достатньою підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100000 грн на місяць, передбаченої Постановою №168. Ключовою умовою для здійснення виплати такої додаткової винагороди є виконання військовослужбовцем спеціальних бойових завдань та заходів, які у розумінні Постанови №168 означають «безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» та підтвердження цих обставин відповідними документами.

Вказана позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 06 серпня 2024 року у справі №400/10311/23, від 05 серпня 2024 року у справі №200/4100/23, від 07 листопада 2024 року у справі №200/2297/23, від 05 грудня 2024 року у справі №420/19038/23, від 27 лютого 2025 року у справі №340/3447/23, від 29 червня 2026 року у справі №160/14528/22.

Спірні правовідносини, які склались у цій справі, виникли у зв`язку з невиплатою позивачу, яка проходила службу на посаді заступника начальника служби охорони державної таємниці Військової частини НОМЕР_1 , додаткової винагороди у розмірі, збільшеному до 100 000,00 грн, та одноразової винагороди у розмірі 70 000,00 грн за кожні 30 днів виконання бойових (спеціальних) завдань за період з 04.06.2024 по 14.06.2025.

Суд звертає увагу, що "безпосередня участь" військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки й оборони повинна визначатися за фактом виконання під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у тому числі тим, що визначені в абзаці чотирнадцятому цього пункту), у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника; із здійснення польотів в повітряному просторі областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії, з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії, підрозділу (засобу) протиповітряної оборони, на території противника (у тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях), з вогневого ураження повітряних, морських цілей противника, з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту, кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування), у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів (медичних підрозділів підсилення), з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, у районах ведення воєнних (бойових) дій з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів у місцях виконання завдань за призначенням згідно з бойовими розпорядженнями, за умови документального підтвердження їх здійснення відповідними рапортами, журналами, наказами або іншими документами.

Суд на виконання вимог частини четвертої статті 9 КАС України витребував у відповідача документи про безпосередню участь позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів з 04.06.2024 по 14.06.2025 (бойові накази (бойове розпорядження), журнали бойових дій або бойове донесення, або постова відомість під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад, чи копії або витяги з них; рапорти (донесення) начальника (командира) підрозділу (групи, загону, екіпажу) про участь у бойових діях або заходах).

Будь-яких доказів участі позивача у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконанні бойових (спеціальних) завдань, які є підставою для нарахування та виплати додаткової винагороди у розмірі, збільшеному до 100 000,00 грн, та одноразової винагороди у розмірі 70 000,00 грн за кожні 30 днів виконання бойових (спеціальних) завдань відповідно до переліку, наведеного у Постанові Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, позивачем не надано.

Суд зазначає, що незважаючи на встановлений частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності, позивач не звільняється від свого обов`язку, визначеного частиною 1 згаданої статті щодо доведення тих обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Зазначене узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 25.06.2020 у справі № 520/2261/19, від 21.06.2023 у справі № 916/3027/21.

З наданих позивачем витягів із бойових розпоряджень убачається, що завдання, для виконання яких її було відряджено до батальйонів, полягали у перевірці стану забезпечення режиму секретності, ведення таємного діловодства та криптографічного захисту інформації, наданні методичної допомоги штатним службам охорони державної таємниці батальйонів, проведенні річної перевірки ведення журналів бойових дій та інвентаризації майна.

Водночас виконання зазначених завдань саме по собі не свідчить про безпосередню участь позивача у веденні бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення у розумінні абзацу третього пункту 2 розділу XXXIV та пункту 1 розділу XXXVII Порядку № 260.

Щодо посилання позивача на довідку від 28.02.2026 №333-д, як на підставу для виплати спірних винагород, суд зазначає наступне.

Постановою КМУ від 22.08.2023 № 887 внесені зміни до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Відповідно до пункту 4 Постанови КМУ № 887 додаток 5 до Порядку викладено в такій редакції: "Додаток 6 до Порядку (в редакції постанови КМУ від 22 серпня 2023 року 887 "Довідка про безпосередню участь особи в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України".

Отже довідка від 28.02.2026 №333-д видана позивачу для надання статусу учасника бойових дій, а не як підстава для виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою №168, про що і зазначено в довідці - "ця довідка є підставою для надання особі статусу учасника бойових дій (особи з інвалідністю внаслідок війни)".

Крім того, довідка підтверджує «безпосередню участь особи в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України», тоді як виплата збільшеної до 100000,00 грн додаткової винагороди, передбаченої постановою № 168 передбачена за "безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора", а одноразової винагороди в розмірі 70 000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання бойових (спеціальних) завдань: під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно; на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України; на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави- агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій; на території противника.

Таким чином, довідка від 28.02.2026 №333-д не є безумовним та єдиним доказом виникнення у позивача права на спірні виплати за наявності інших належних доказів у справі рапортів, бойових розпоряджень, наказів про виплату додаткової винагороди.

Посилання позивача на правові позиції Верховного Суду у справах №640/13029/22, №280/8933/24, №420/27284/24, №160/13876/22 суд не бере до уваги, оскільки висновки Верховного Суду підлягають застосуванню з урахуванням фактичних обставин конкретної справи, тоді як у цій справі характер виконуваних позивачем завдань встановлено на підставі рапортів командира підрозділу, витягів з бойових розпоряджень та інших доказів, які таку участь не підтверджують.

Під час виконання вимог статті 9 КАС України в частині з`ясування обставин справи, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів, судом не встановлено, а учасниками справи не надано належних та допустимих доказів, передбачених пунктом 4 розділу XXXIV та пунктом 2 розділу XXXVII Порядку №260, які б підтверджували виконання позивачем у період з 04.06.2024 по 14.06.2025 бойових (спеціальних) завдань, що є підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн на місяць та одноразової винагороди у розмірі 70 000 грн за кожні 30 днів виконання таких завдань.

Приймаючи до уваги наведене в сукупності, позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, не підлягає задоволенню.

Решта доводів та аргументів сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Враховуючи приписи статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для розподілу судових витрат, у тому числі витрат на професійну правничу допомогу відсутні.

На підставі викладеного, керуючись нормами Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) до Військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Лазарєв В.В.