Ухвала суду № 141198147, 04.11.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
04.11.2026
Номер справи
520/31350/26
Номер документу
141198147
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Харківський окружний адміністративний суд61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

04 листопада 2026 р. Справа № 520/31350/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ольги Горшкової, розглянувши в порядку спрощеного провадження заяву позивача про поновлення строку звернення до суду та клопотання відповідача про залишення позову без розгляду по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції в частині, що стосується ОСОБА_1 .

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області №699 о/с від 14.11.2025 у частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в Національній поліції України на підставі пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби.

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області вирішити питання щодо припинення служби ОСОБА_1 за власним бажанням на підставі пункту 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», з урахуванням встановлених судом обставин щодо існування та реалізації ОСОБА_1 до дисциплінарного звільнення волевиявлення на припинення служби за власним бажанням.

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області за результатами вирішення зазначеного питання внести відповідні зміни до кадрових та інших облікових документів ОСОБА_1 щодо правової підстави припинення служби.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2026 клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду - залишено без задоволення. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправним та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії - залишено без руху. Надано позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду: заяви про поновлення строку звернення до суду з належним обґрунтуванням поважності причин пропуску строку та доказів поважності таких причин, з урахуванням висновків суду.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.10.2026, відкрито провадження в адміністративній справі № 520/31350/26, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного провадження. Також, судом вказано, що питання щодо строку звернення позивача до суду з адміністративним позовом буде вирішуватись судом після отримання витребуваних доказів у сторін.

Так, зертаючись до суду із заявою про поновлення строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, позивач послався на певний ряд обставин, які він вважає поважними причинами пропуску строку на звернення до суду. Так, по-перше, позивач зауважив на тому, що станом на червень 2026 року йому вже було відомо про його існування спірного наказу. Крім того, вказує, що 04.06.2026 він вже звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить суд визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо непроведення повного та своєчасного остаточного розрахунку з ОСОБА_1 в день звільнення 14.11.2025 року. Зазначає, що предметом іншої справи №520/14899/26 було не оскарження законності дисциплінарного стягнення, а передусім майнові наслідки припинення служби.

По-друге, позивач зазначив, що станом на день звернення до суду позивач проходить військову службу у складі НОМЕР_1 окремої штурмової бригади Збройних Сил України, у тому числі в районі ведення бойових дій, що в свою чергу також унеможливлювало його звернення до суду у визначені законодавством строки.

По-третє, позивач послався на те, що через непроведення Головним управлінням Національної поліції в Харківській області остаточного розрахунку, останній не мав достатніх коштів для належного забезпечення першочергових життєвих потреб, а відтак укладення договору про надання платної правничої допомоги було для позивача істотно ускладненим.

Позивач додатково звернув увагу суду на те, що 18.10.2025, тобто до видання наказу про дисциплінарне стягнення від 30.10.2025 № 1514, він офіційно повідомив державні органи про те, що документи щодо припинення служби були подані до кадрового підрозділу ще у вересні 2025 року.

23.10.2026 відповідач звернувся до суду із клопотанням про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку із пропуском строку звернення до суду із даним адміністративним позовом. Так, обґрунтовуючи свою правову позицію, відповідач зазначив, що позивача звільнено зі служби в Національній поліції України з 14.11.2025, відповідно до наказу ГУНП в Харківській області від 14.11.2025 № 699 о/с, у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Водночас із адміністративним позовом про оскарження зазначеного звільнення позивач звернувся лише 15.09.2026, тобто через десять місяців після припинення служби в поліції.

Вказує, що ГУНП в Харківській області було здійснено направлення ОСОБА_1 копій наказу про застосування дисциплінарного стягнення та наказу від 14.11.2025 № 699 о/с за адресою його місця проживання, зазначеною в особовій справі.

Окрім того, відповідач зауважив на тому, що станом на 04.06.2026 позивач уже реалізовував своє право на звернення до адміністративного суду у спорі, безпосередньо пов`язаному з припиненням його служби в поліції у справі № 520/14899/26.

Крім того, 05.07.2026 позивач звернувся з позовом до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України, в якому просив визнати протиправним та нечинним абзац восьмий пункту 8 Розділу VIII Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 06 квітня 2016 року №260, у частині слів: «виходячи з розміру грошового забезпечення на день звільнення із служби». Відповідач акцентував на обставині, що до позовної заяви, поданої 05.07.2026, позивачем було долучено наказ про його звільнення зі служби в поліції та наказ про застосування дисциплінарного стягнення (зазначено в додатках до позовної заяви на сторінці 28 під пунктом 5), а відтак, додатково свідчить про те, що станом на 05.07.2026 позивач не лише знав про факт свого звільнення, а й мав у розпорядженні документи, які визначали правові підстави припинення служби в поліції.

Додатково зауважив, що доводи позивача про бажання припинити службу в поліції за власним бажанням не спростовують встановлених дисциплінарною комісією порушень службової дисципліни та не свідчать про протиправність застосованого дисциплінарного стягнення.

Вирішуючи питання щодо строку звернення позивача до суду з вказаним позовом, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Згідно з пунктом 17 частини 1 статті 4 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Так, проходження служби в поліції врегульоване спеціальними законами - Законом України Про Національну поліцію від 2 липня 2015 року № 580-VIII (надалі - Закон № 580-VIII) та Законом України Про Дисциплінарний статут Національної поліції України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (далі Статут, в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини 1 статті 59 Закону № 580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення (частина 2 статті 77 Закону № 580-VIII).

Таким чином, за характером спірних правовідносин і їх суб`єктним складом цей спір є публічно-правовим спором з приводу проходження і звільнення з публічної служби, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Загальні правила, закріплені у нормах адміністративного процесуального законодавства, передбачають обчислення строку звернення до суду за захистом прав, свобод чи інтересів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення цих прав, свобод, інтересів.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною другою статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 КАС України).

Відповідно до частини п`ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Разом з цим, частиною 4 статті 31 Статуту передбачено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.

Аналогічна правова позиція щодо строку звернення до адміністративного суду в аналогічних правовідносинах висловлена Верховним Судом в постановах від 08 лютого 2023 року у справі №120/7567/22 та підтримана Верховним Судом в постанові від 31 травня 2023 року у справі №160/9356/22.

У випадку наявності колізії між загальним та спеціальним законом застосуванню підлягають норми спеціального закону, яким є саме Дисциплінарний статут НП України.

При цьому, при наявності розбіжностей загальних і спеціальних (виняткових) норм, необхідно керуватися принципом Lex specialis (лат. - спеціальний закон, спеціальна норма), відповідно до якого при розбіжності загального і спеціального закону діє спеціальний закон, а також принципом Lex specialis derogat generali, суть якого зводиться до того, що спеціальний закон скасовує дію (для цієї справи) загального закону; спеціальна норма має перевагу над загальною.

У разі якщо норми нормативних актів рівної юридичної сили містять різні моделі правового регулювання, перевагу при застосуванні слід надавати тій нормі, яка регулює вужче коло суспільних відносин, тобто є спеціальною.

Саме такий підхід застосував Верховний Суд у постанові від 29 січня 2019 року у справі №807/257/14. Крім того, про перевагу норм lex specialis над іншими загальними нормами зазначає у своїх рішеннях і Європейський суд з прав людини (п. 69 рішення у справі "Ніколова проти Болгарії" № 7888/03 тощо).

У свою чергу, під темпоральними (часовими) колізіями слід розуміти такі колізії, що виникають внаслідок видання в різний час з того ж самого питання принаймні двох норм права.

Правила конкуренції, крім вищезазначеного, можуть випливати з часової послідовності прийняття норм. За загальним правилом, нова норма припиняє дію старої норми, якщо вони суперечать одна одній (lex posterior derogat legi priori). У співвідношенні між звичайними законами, які суперечать один одному, "молодша норма" припиняє суперечливу до неї "старшу": цей підхід виходить з того, що існуюче право при виданні нової норми може бути змінене без особливих проблем.

Тобто у контексті цього судового спору застосуванню підлягає Статут, яким передбачено порядок та строки оскарження дисциплінарного стягнення.

Абзацом 2 частини четвертої статті 31 Статуту визначено, що у разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.

Такі види дисциплінарних стягнень, як звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби мають бути реалізовані шляхом видання наказу по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення, як це передбачено частиною третьою статті 22 Статуту.

Аналогічні правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 08.02.2023 у справі № 120/7567/22.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в даному випадку підлягає застосуванню абзац 2 частини 4 статті 31 Статуту, яким передбачено 15-денний строк звернення до суду з позовом про оскарження дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, який відраховується з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.

Слід зазначити, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Згідно з частиною 2 статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. У разі неподання особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Водночас для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом п`ятнадцяти днів від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, наказом ГУНП в Харківській області від 30.10.2025 №1514 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ГУНП в Харківській області», до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Наказом ГУНП в Харківській області від 14.11.2025 № 699 о/с ОСОБА_1 було звільнено зі служби в поліції відповідно п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення.

Так, ГУНП в Харківській області в якості свідчення обізнаності позивача про факт його звільнення зазначило, що відповідачем було здійснено направлення ОСОБА_1 копій наказу про застосування дисциплінарного стягнення та наказу від 14.11.2025 № 699 о/с за адресою його місця проживання, що підтверджується фіскальними чеками, який підтверджує оплату послуг та містить трек-номер, однак суд вважає ці доводи необґрунтованими, оскільки відповідачем не долучено суду повідомлення про вручення поштового відправлення (за особистим підписом одержувача або представника) із описом вкладення.

Разом з тим, безпосередньо сам позивач, при подачі адміністративного позову до суду, так і в заяві про усунення недоліків зазначив, що станом на червень 2026 року йому вже було відомо про існування спірного наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області №699 о/с від 14.11.2025 у частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в Національній поліції України на підставі пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби.

З програми "Діловодство спеціалізованого суду" встановлено, що 04.06.2026 позивач вже звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ГУНП в Харківській області у справі № 520/14899/26, предметом якого було стягнення середнього заробітку за час затримки проведення повного розрахунку при звільненні.

Посилання позивача як на підставу поновлення строку в даній справі, що в справі №520/14899/26 йому було поновлено строк звернення до суду, суд вважає необґрунтованим, оскільки предметом розгляду справи №520/14899/26 є незгода позивача з остаточним розрахунком при звільненні, компенсації за невикористані відпустки, доплати за службу в нічний час, додаткової винагороди та інших належних виплат.

Додатково суд звертає увагу, що позивач на момент подання адміністративного позову 04.06.2026, щодо непроведення з ним повного та своєчасного остаточного розрахунку не виразив наміру оскаржити наказ ГУНП в Харківській області №699 о/с від 14.11.2025, на підставі якого і виникли спірні правовідносини у справі №520/14899/26.

Також, 05.07.2026 позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України, за участі третьої особи ГУНП в Харківській області про оскарження нормативно-правового акту (справа №320/32170/26).

Як вбачається з доданих відповідачем документів до заяви про залишення позовної заяви без розгляду, до позовної заяви, поданої 05.07.2026, позивачем було долучено наказ про його звільнення зі служби в поліції та наказ про застосування дисциплінарного стягнення (зазначено в додатках до позовної заяви на сторінці 28 під пунктом 5).

Наведене свідчить про те, станом на 05.07.2026 позивач не лише знав про факт свого звільнення, а й мав у розпорядженні документи, які визначали правові підстави припинення служби в поліції.

Таким чином, уже в червні 2026 року позивач був обізнаний зі змістом відповідних кадрових рішень та використовував їх для обґрунтування вимог в іншому адміністративному провадженні.

Крім того, позивач неодноразово звертав увагу суду, зокрема, в позовній заяві та заяві про усунення недоліків, що останній не мав достатніх коштів для належного забезпечення першочергових життєвих потреб, а відтак і для укладення договору про надання платної правничої допомоги.

При цьому, 23.10.2026 позивач, через систему "Електронний суд" подав клопотання про долучення доказів, в якому, зокрема зазначив, що із своїм звільненням не погоджувався від самого початку та мав намір оскаржити його в судовому порядку та вже 24.11.2025, позивачем було укладено договір № 241125 із ТОВ «Центр юридичної допомоги Україна» про надання юридичних послуг, зокрема щодо представництва моїх інтересів в окружному адміністративному суді з питань оскарження звільнення, що свідчить про те, що позивач вводить суд в оману, спотворюючи інформацію про неможливість реалізації свого процесуального права на вільний вибір захисника та представника у суді шляхом укладення договору про надання правничої допомоги з адвокатом, для захисту своїх інтересів у суді.

Посилання позивача, як підставу фінансових труднощів, що в день його звільнення з Національної поліції України, приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Нелюбою Мариною Анатоліївною було відкрито виконавче провадження № 79590183 та того ж дня було винесено постанову про арешт коштів боржника в межах суми 30 954,64 грн., суд вважає необґрунтованими, оскільки брак коштів на оплату послуг адвоката чи скрутне матеріальне становище через заблоковані рахунки оцінюються судом як суб`єктивні життєві обставини, а не об`єктивні перешкоди для написання та відправки заяви до суду.

Крім того, предмет спору по даній справі підпадає під визначення спору щодо стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, який в свою чергу є пільгою щодо сплати судового збору.

Додатково суд звертає увагу позивача, що на період воєнного стану, відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», дозволено користуватися арештованими рахунками у межах визначених лімітів (до двох мінімальних зарплат на місяць) для забезпечення базових потреб (станом на 2026 рік цей ліміт становить 17 294 грн на місяць).

Таким чином, належних доказів на підтвердження відсутності достатніх коштів для оплати судових витрат (оплата правничої допомоги) на момент звернення до суду з позовною заявою позивачем до суду не надано.

Щодо посилань позивач, що останній неодноразово повідомляв про своє волевиявлення щодо припинення служби в поліції, зокрема, шляхом офіційного звернення від 18.10.2025 та через урядову телефонну лінію 1545, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» служба в поліції припиняється у зв`язку зі звільненням поліцейського за власним бажанням.

Водночас зазначена норма передбачає самостійну законну підставу припинення служби, а не можливість одностороннього фактичного припинення поліцейським виконання своїх посадових обов`язків у будь-який обраний ним момент.

Правовідносини щодо проходження служби в поліції мають публічно-правовий характер та регулюються спеціальним законодавством, яке встановлює відповідні права й обов`язки поліцейських, порядок проходження служби та підстави її припинення.

Таким чином, саме по собі волевиявлення особи на звільнення зі служби не припиняє її статусу поліцейського та не звільняє від обов`язку дотримуватися службової дисципліни до належного оформлення припинення служби відповідним кадровим рішенням.

Більше того, у позовній заяві позивач сам зазначає, що не стверджує про автоматичне припинення служби внаслідок фактичного подання рапорту. Отже, позивач фактично не заперечує, що до видання наказу про звільнення продовжував перебувати у службових правовідносинах із ГУНП в Харківській області.

Окремо позивач обґрунтовує свої доводи щодо пропущення ним строку звернення до суду проходження медичного обстеження 24.12.2025 та укладення контракту 26.12.2025 про проходження військової служби у складі НОМЕР_1 окремої штурмової бригади Збройних Сил України.

Судом з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду питання щодо поновлення позивачу строку звернення до суду, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.10.2026 було витребувано в Військової частини НОМЕР_2 документальне підтвердження того, що під час служби за період з 26.12.2025 року по вересень 2026 року військовослужбовець ОСОБА_1 перебував у віддалених, в тому числі й небезпечних місцях, де відсутній доступ до адвокатів чи інших правових ресурсів, а саме бойові накази (бойове розпорядження); журнали бойових дій або бойові донесення; рапорти (донесення) командира підрозділу (групи) про виконання бойових (спеціальних) завдань військовослужбовцем ОСОБА_1 .

Так, на виконання вищевказаної ухвали суду Військовою частиною НОМЕР_2 було надано: витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 01.03.2026 №61 (про направлення до лікувального закладу), витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 09.03.2026 №70 (про прибуття з лікувального закладу та продовження виконання службових обов`язків), витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 30.04.2026 №122 (про преміювання), витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 02.05.2026 №124 (про відрядження), витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 30.05.2026 №152 (про прибуття з відрядження та продовження виконання службових обов`язків), витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 31.08.2026 №249 (про вихід у відпустку), витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 18.09.2026 №267 (про прибуття з відпустки та продовження виконання службових обов`язків).

Додатково Військовою частиною НОМЕР_2 було довідку про те, що у період з 16.06.2026 по 31.08.2026, з 18.09.2026 по 12.10.2026 солдат ОСОБА_1 брав участь в антитерористичній операції, забезпечення її проведення. перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій і Луганській областях, забезпечення їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах і в період здійснення зазначених заходів, у заходах. необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв?язку зі збройною агресією російської федерації проти України.

Правовий висновок щодо пропуску процесуального строку звернення до суду, який пов`язаний саме з призовом по мобілізації до Збройних Сил України для виконання конституційного обов`язку із захисту суверенітету і незалежності держави, згідно з положеннями статей 122 та 123 КАС, Касаційний адміністративний суд зробив у постанові від 29.11.2024 у справі № 120/359/24.

У вказаній постанові касаційний суд зазначив, що проходження особою військової служби, призваною по мобілізації у Збройні Сили України, може бути підставою для поновлення строку звернення до суду з кількох причин, пов`язаних із особливим статусом військовослужбовців та характером їхньої служби:

1) обмеження доступу до правової допомоги: під час служби військовослужбовці можуть перебувати у віддалених, у тому числі й небезпечних місцях, де відсутній доступ до адвокатів чи інших правових ресурсів, що обмежує можливість своєчасного звернення до суду;

2) виконання обов`язків служби: військовослужбовці, особливо в умовах воєнного стану, часто перебувають у стані, коли фізично або психологічно неможливо займатися приватними справами, зокрема ініціювати судові спори;

3) фактор часу: участь військовослужбовця у довготривалих операціях, навчаннях або відрядженнях може унеможливити дотримання визначеного процесуальним законом строку для звернення до суду;

4) повага до особливого статусу військовослужбовців: враховуючи виконання військовослужбовцями важливої функції із захисту держави, законодавство та судова практика мають враховувати обставини, пов`язані з проходженням військової служби, як вагому підставу для поновлення строку;

5) обов`язок держави забезпечувати реалізацію принципу рівного доступу до правосуддя: проходження військової служби може суттєво ускладнити реалізацію особами цього права, а отже, з метою належного забезпечення зазначеного принципу, може визнаватися об`єктивною причиною пропуску процесуального строку.

Верховний Суд відмічає, що лише факт проходження військової служби особою, призваною по мобілізації у Збройні Сили України, не є самостійною та достатньою підставою для поновлення строку звернення до суду.

В постанові від 11 вересня 2025 року у справі № 990/98/25 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами

На переконання суду, проходження військової служби в даному випадку, не може вважатися поважною причиною пропуску строку звернення до суду, адже, по-перше, обставина проходження служби (з 26.12.2025) виникла вже після початку перебігу строку звернення до суду, і позивач мав достатньо часу для подачі позову, як самому так і через свого представника (враховуючи договір про надання правничої допомоги від 24.11.2025 року).

По-друге, позивач не надав доказів того, що саме проходження служби або умови воєнного стану об`єктивно унеможливили вчасне звернення до суду, зокрема, перебування на передовій чи в зоні бойових дій починаючи з моменту проходження ним БЗВП тривалістю 51 день та до 15.06.2026, враховуючи, що в цей період, а саме 04.06.2026 позивач самостійно через систему "Електронний суд" вже звертався з позовом до Харківського окружного адміністративного суду щодо непроведення з ним повного та своєчасного остаточного розрахунку та 05.07.2026 до Київського окружного адміністративного суду.

Суд не заперечує, що вказані обставини могли утруднити дотримання строку на оскарження рішення ГУНП в Харківській області, однак позивачем в обґрунтування своїх доводів не надано доказів того, що він був обмежений у доступі до правової допомоги чи дійсно існували обставини, у стані, коли фізично або психологічно був позбавлений можливості займатися приватними справами, зокрема ініціювати судові спори.

Тож, доводи позивача, про неможливість своєчасного подання позовної заяви через проходження служби у складі НОМЕР_1 окремої штурмової бригади Збройних Сил України суд вважає необґрунтованими.

Суд також зважає і на тривалість часу, який минув із дати завершення процесуального строку (через 10 місяців після припинення служби в поліції) й на те, що позивачем не вживалось жодних заходів для оскарження спірного наказу у межах процесуального строку.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позивачем не наведено об`єктивних обставин, які б не дозволяли йому звернутися до суду у визначений законодавством строк, а твердження, на які позивач посилається у своїх заявах про поновлення процесуального строку, не можуть вважатись поважними для поновлення такого строку.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду (ч. 4 ст. 123 КАС України).

Відтак, подана заява про поновлення процесуального строку вважається судом необґрунтованою.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

З огляду на вказане, наявні підстави для задоволення заяви представника відповідача та залишення позовної заяви без розгляду.

Враховуючи обставини того, що суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись ст. ст.123, 240-246, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку на звернення до суду відмовити.

Заяву представника Головного управління Національної поліції в Харківській області про залишення позовної заяви без розгляду задовольнити.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ольга ГОРШКОВА

Часті запитання

Який тип судового документу № 141198147 ?

Документ № 141198147 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 141198147 ?

Дата ухвалення - 04.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141198147 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141198147 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 141198147, Харківський окружний адміністративний суд

Судове рішення № 141198147, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 04.11.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.

Судове рішення № 141198147 відноситься до справи № 520/31350/26

Це рішення відноситься до справи № 520/31350/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141198144
Наступний документ : 141198149