Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 598/1245/26
провадження № 2/598/775/2026
РІШЕННЯ
іменем України
"29" жовтня 2026 р. Збаразький районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого судді Гудими І.В.
секретаря Жиляк Н.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Збаражі цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
в с т а н о в и в :
До Збаразького районного суду Тернопільської області звернулося ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 22 березня 2024 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем укладено договір кредитної лінії №104823356, за умовами якого їй надано кредит у розмірі 27 000 грн. 28 листопада 2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу №28/1118-01, за яким до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право вимоги за кредитним договором. Надалі 28 травня 2025 року ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступило право вимоги ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» за договором факторингу №28/0525-01, а 16 липня 2025 року ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступило його ТОВ «ФК «ЕЙС» за договором факторингу №16/07/25-Е. Позивач зазначає, що загальна заборгованість становить 136 817 грн, з яких: 27 000 грн заборгованість за кредитом, 96 317 грн проценти та 13 500 грн штрафні санкції. Вимог про стягнення штрафних санкцій позивач не заявляє та просить стягнути 123 317 грн заборгованості. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн.
Відповідно до ухвали Збаразького районного суду Тернопільської області від 06 липня 2026 року відкрито провадження у даній справі та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак на адресу суду від нього надійшла заява, в якій просить проводити розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує щодо заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, однак подала до суду заяву, в якій просить розглядати справу за її відсутності. Факту отримання кредитних коштів не заперечує, проте зазначає, що строк кредитування становив 30 днів. Посилаючись на те, що їй встановлено II групу інвалідності, вона не працевлаштована та отримує лише соціальну допомогу по інвалідності, просить врахувати її скрутне матеріальне становище.
На адресу суду від представника позивача надійшли додаткові письмові пояснення, в яких остання заперечує проти доводів відповідача щодо строку кредитування. Зазначає, що 30 днів становив лише дисконтний період кредитування, тоді як кінцева дата повернення кредиту відповідно до умов договору визначена 21 квітня 2029 року. Стверджує, що проценти нараховані в межах строку кредитування за погодженими сторонами процентними ставками, а тому підстави для зменшення заборгованості відсутні.
Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши здобуті під час судового засідання докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
При цьому суд виходив із наступного.
Так, судом встановлено, що 22 березня 2024 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №104823356, відповідно до якого відповідачу встановлено кредитний ліміт у розмірі 27 000 грн (а.с.10-15).
Згідно з пунктом 2.3 договору кредитодавець надає позичальнику перший транш у розмірі 21 000 грн. Пунктом 3.1 договору передбачено дисконтний період кредитування тривалістю 30 днів із можливістю його продовження. Відповідно до пункту 7.3 договору кінцевою датою повернення кредиту визначено 21 квітня 2029 року.
Пунктами 8.2, 8.3 та 8.5 договору встановлено базову процентну ставку в розмірі 2,5 % на день від залишку суми кредиту, дисконтну процентну ставку в розмірі 0,4 % на день та індивідуальну процентну ставку в розмірі 1,77 % на день, яка застосовується у випадках, передбачених договором.
Кредитний договір укладено в електронній формі шляхом підписання електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, що відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до власноручного підпису.
На виконання умов договору ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» перерахувало відповідачу кредитні кошти: 22 березня 2024 року в розмірі 21 000 грн та 6 000 грн, 28 березня 2024 року 1 000 грн, 30 березня 2024 року 1 000 грн, 31 березня 2024 року 2 000 грн та 15 квітня 2024 року 6 000 грн, а всього 37 000 грн, що підтверджується наданими платіжними документами (а.с.28-31).
Згідно з розрахунком заборгованості відповідачем здійснено погашення основної суми кредиту в розмірі 10 000 грн та процентів у розмірі 108 грн. Таким чином, залишок заборгованості за основною сумою кредиту становить 27 000 грн.
28 листопада 2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до якого до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №104823356 від 22 березня 2024 року (а.с.35-37).
Надалі 28 травня 2025 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу №28/0525-01, а 16 липня 2025 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу №16/07/25-Е, відповідно до яких право вимоги за вказаним кредитним договором перейшло до позивача (а.с.44-45, 49-51).
Згідно з наданими розрахунками заборгованості, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору утворилася заборгованість у загальному розмірі 136 817 грн, з яких 27 000 грн заборгованість за основною сумою кредиту, 96 317 грн заборгованість за процентами та 13 500 грн штрафні санкції. При цьому позивачем заявлено до стягнення лише 123 317 грн заборгованості, без урахування штрафних санкцій (а.с.56, 57).
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно зі ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.ст. 1077, 1082 ЦК України кредитор має право відступити грошову вимогу іншій особі на підставі договору факторингу, а боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умов, визначених законом.
Щодо розміру процентів за користування кредитом, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %.
Разом з тим Законом України від 22 листопада 2023 року №3498-IX запроваджено поетапне зменшення максимально допустимого розміру денної процентної ставки за споживчими кредитами.
Відповідно до пункту 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» протягом перших 120 днів з дня набрання чинності Законом №3498-IX максимальна денна процентна ставка не могла перевищувати 2,5 %, а протягом наступних 120 днів 1,5 %.
Як встановлено судом, кредитний договір №104823356 укладено 22 березня 2024 року, тобто в період дії законодавчого обмеження максимальної денної процентної ставки в розмірі 2,5 %, що відповідає погодженій сторонами базовій процентній ставці.
У постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 07 вересня 2026 року у справі №552/672/23 зазначено, що встановлені Законом №3498-IX обмеження максимальної денної процентної ставки застосовуються з урахуванням дати укладення кредитного договору. Подальше зниження законодавчо встановленого максимального розміру денної процентної ставки саме по собі не є підставою для зміни погодженої сторонами ставки за раніше укладеним договором.
Таким чином, суд приходить до висновку, що погоджена сторонами базова процентна ставка в розмірі 2,5 % на день відповідає вимогам законодавства, чинного на момент укладення кредитного договору, а підстави для її зменшення у зв`язку з подальшими законодавчими змінами відсутні.
Крім того, суд враховує, що відповідно до пунктів 7.3 та 11.1 договору кінцевою датою повернення кредиту визначено 21 квітня 2029 року, а строк дії договору становить п`ять років. При цьому встановлений договором 30-денний дисконтний період не є кінцевим строком повернення кредиту.
Згідно з пунктами 8.28.5 договору у разі невиконання позичальником передбачених умов дострокового погашення кредиту застосовується базова процентна ставка в розмірі 2,5 % на день. Відповідач зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів у встановленому договором порядку не виконала.
З наданих позивачем розрахунків встановлено, що заборгованість за процентами становить 96 317 грн, з яких 40 967 грн нараховано первісним кредитором та 55 350 грн ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС». Зазначені проценти нараховані в межах визначеного договором строку кредитування відповідно до погоджених сторонами умов.
Враховуючи наведене, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за процентами в розмірі 96 317 грн.
Суд також враховує, що відповідач факту отримання кредитних коштів не заперечує, а доказів погашення заявленої до стягнення заборгованості суду не надала.
Посилання відповідача на встановлення їй II групи інвалідності та скрутне матеріальне становище не звільняє її від обов`язку виконання взятих на себе договірних зобов`язань.
Таким чином, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «ЕЙС» є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором №104823356 від 22 березня 2024 року в розмірі 123 317 грн, з яких 27 000 грн заборгованість за основною сумою кредиту та 96 317 грн заборгованість за процентами.
Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн.
На підтвердження заявлених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн позивачем долучено до матеріалів справи договір про надання правничої допомоги №20/01/26-01 від 20 січня 2026 року (а.с.59), додаткову угоду №25771189248 від 21 січня 2026 року (а.с.60) та акт приймання-передачі наданих послуг від 30 березня 2026 року (а.с.61).
Відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами, часом, витраченим на їх виконання, обсягом наданих послуг та ціною позову.
Згідно з ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані такі витрати з розглядом справи, а також чи є їх розмір обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.
У постанові Верховного Суду від 28 квітня 2026 року у справі №158/1476/25 зазначено, що суд, керуючись критеріями, визначеними ч.3 ст.141 ЦПК України, має право з власної ініціативи не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, усі витрати на професійну правничу допомогу, якщо їх розмір не відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності.
Враховуючи категорію та складність даної справи, обсяг виконаної представником позивача роботи, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також критерії розумності, обґрунтованості та пропорційності судових витрат, суд вважає, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7 000 грн є завищеним, а тому приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача таких витрат у розмірі 2 000 грн.
Також, відповідно до ст.141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача в користь позивача 2662,40 гривень сплаченого судового збору. При цьому суд приймає до уваги копію платіжної інструкції в національній валюті від 05.06.2026 року №50789 (а.с.7).
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 611, 629, 1048, 1054, 1077, 1082 ЦК України, ст.8 Закону України «Про споживче кредитування», ст.ст. 12, 13, 19, 7681, 89, 133, 137, 141, 259, 263265, 268, 279, 352, 354, 435 ЦПК України, суд,
у х в а л и в :
Позовну заяву задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (вул. Юрія Поправки, буд.6, каб.13, м. Київ, код ЄДРПОУ 42986956, рахунок: НОМЕР_2 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», МФО 322001) 123 317 (сто двадцять три тисячі триста сімнадцять) гривень 00 копійки заборгованості за договором кредитної лінії №104823356 від 22.03.2024 року.
Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (вул. Юрія Поправки, буд.6, каб.13, м. Київ, код ЄДРПОУ 42986956, рахунок: НОМЕР_2 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», МФО 322001) 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок сплаченого судового збору та 2000 (дві тисячі) гривень понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Дане рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення суду складено та підписано 29 жовтня 2026 року.
СУДДЯ Ігор ГУДИМА
Судове рішення № 141197747, Збаразький районний суд Тернопільської області було прийнято 29.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 598/1245/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: