Вирок № 141196373, 04.11.2026, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/37076/25

Провадження № 1-кп/947/608/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.2026 року

Київський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

провівши в місті Одесі у відкритому судовому засіданні судовий розгляд у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №62025150020002513 від 12.06.2025 року, відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Херсон, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , який на момент вчинення інкримінованого кримінального правопорушення обіймав посаду інспектора відділу охорони публічного порядку управління превентивної діяльності ГУНП в Одеській області, старшого лейтенанта поліції, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України,

сторони кримінального провадження: прокурор ОСОБА_4 ,

захисник ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 займаючи згідно наказу начальника ГУНП в Одеській області від 11.01.2023 № 17 о/с, посаду інспектора відділу охорони публічного порядку управління превентивної діяльності ГУНП в Одеській області, у спеціальному званні старший лейтенант поліції, діючи всупереч вимог ст. ст. 19, 68 Конституції України, ст. ст. 2, 18, 23, Закону України «Про Національну поліцію», ст. ст. 3, 22, 24 Закону України «Про запобігання корупції», вимог Положення «Про управління превентивної діяльності ГУНП в Одеській області» затвердженого наказом ГУНП в Одеській області від 23.04.2019 № 928, Посадової інструкції інспектора відділу

охорони публічного порядку управління превентивної діяльності ГУНП в Одеській області затвердженої начальником УПД ГУНП в Одеській області від 15.01.2025, будучи працівником правоохоронного органу, нехтуючи покладеними на нього обов`язками, незважаючи на обізнаність з вимогами наведених нормативно-правових актів, всупереч обов`язку їх неухильного дотримання, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою збагачення, став на шлях злочинної діяльності та умисно вичинив злочинне діяння, яке дискредитує його, як працівника правоохоронного органу, що набуло негативного суспільного резонансу на території Одеської області.

В середині травня 2025 року, точний час судом не встановлено, ОСОБА_3 зі свого номеру телефону НОМЕР_1 через месенджер WhatsApp зателефонував ОСОБА_6 та запропонував займатися перевезенням людей у комендантську годину, з урахуванням настання літнього періоду та значного попиту на вказані послуги. Одночасно з цим, ОСОБА_3 пояснив, що в силу займаної посади він продовжує здійснювати інспектування відповідних блок постів розташованих на території м.Одеси, та враховуючи тісне спілкування зі своїм керівництвом, він узгодить всі питання щодо безперешкодного пересування у нічний час. За озвучені ОСОБА_3 привілеї, ОСОБА_6 , спільно зі своїми друзями, має сплачувати ОСОБА_3 та його керівництву по 100 доларів США з однієї машини в неділю.

У подальшому, на початку червня 2025 року, точний час судом не встановлено, ОСОБА_3 , керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи їх настання, з метою незаконного збагачення, зі свого номеру телефону НОМЕР_1 через месенджер WhatsApp знову зателефонував ОСОБА_6 та наголосив на необхідність надання останнім згоди на раніше озвучені умови.

У подальшому, ОСОБА_6 , розуміючи протиправність таких дій звернувся з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення до правоохоронних органів та в подальшому діяв у співпраці з правоохоронними органами.

Так, 19.06.2025 о 18:00 ОСОБА_3 , керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи їх настання, з метою незаконного збагачення, організував зустріч із ОСОБА_6 на АЗС «UPG» за адресою: м.Одеса, вул.Дальницкая, 49А. У ході зустрічі, ОСОБА_3 вказав ОСОБА_6 на необхідність надання неправомірної вигоди 24.06.2025 за 2 тижні перевезень осіб у комендантську годину. Одночасно з цим, ОСОБА_3 вказав, що привілеї з перевезення у комендантську годину надані лише ОСОБА_6 та його друзям, а щодо інших осіб, які намагаються займатись указаною діяльністю, ним, як співробітником поліції, вживаються заходи щодо виявлення та припинення перевезень.

У подальшому, 24.06.2025 о 17:45 ОСОБА_6 за вказівкою ОСОБА_3 прибув за адресою: м.Одеса, вул.Пастера, 3. У ході зустрічі ОСОБА_3 поцікавився кількістю машин та осіб, які здійснювали перевезення громадян у комендантську годину, та вказав про необхідність надання неправомірної вигоди щочетверга за весь тиждень діяльності, з розрахунку по 100 доларів США за одну машину. Враховуючи, що ОСОБА_6 та його друзями здійснювалось перевезення громадян у комендантську годину упродовж 2 тижнів на 5 автомобілях, ОСОБА_3 вказав на необхідність сплати 1000 доларів США. о 17:52, перебуваючи за вищевказаною адресою ОСОБА_3 , керуючись корисливим мотивом, отримав від ОСОБА_6 неправомірну вигоду у розмірі 1000 доларів США (станом на 24.06.2025 відповідно до офіційного курсу національного банку України складало 41870,20 грн) за вжиття в межах компетенції та в силу займаної посади інспектора управління превентивної діяльності ГУНП в Одеській області заходів щодо забезпечення безперешкодного перевезення ОСОБА_6 та його друзями осіб у комендантську годину на території м.Одеси, завчасне повідомлення інформації щодо кількості екіпажів патрульної поліції, а також розташування можливих блок постів у складі співробітників районних відділів поліції. Після отримання неправомірної вигоди, ОСОБА_3 уточнив у ОСОБА_6 номерні знаки та марки нових автомобілів на яких здійснюється перевезення осіб у комендантську годину, записавши отримані відомості до свого телефону в «Замітки», задля подальшого забезпечення безперешкодного здійснення указаної діяльності.

У подальшому, 08.07.2025 близько 18:00 ОСОБА_3 , керуючись корисливим мотивом, у ході телефонної розмови із ОСОБА_6 , домовились про зустріч на 19:00 за адресою: м.Одеса, пр.Небесної Сотні, 46, на території АЗС «Amic».

Після цього, о 19:38 ОСОБА_3 , перебуваючи за адресою: м.Одеса, пр.Небесної Сотні, 46, на території АЗС «Amic», керуючись корисливим мотивом, отримав від ОСОБА_6 неправомірну вигоду у розмірі 1500 доларів США (станом на 08.07.2025 відповідно до офіційного курсу національного банку України складало 62696,25 грн) за вжиття в межах компетенції та в силу займаної посади Інспектора управління превентивної діяльності ГУНП в Одеській області заходів щодо забезпечення безперешкодного перевезення ОСОБА_6 та його друзями осіб у комендантську годину на території м.Одеси, завчасне повідомлення інформації щодо кількості екіпажів патрульної поліції, а також розташування можливих блок постів у складі співробітників районних відділів поліції.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковані судом за ч.1 ст.368 КК України за ознаками прийняття пропозиції та одержання службовою особою неправомірної вигоди, за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

Судом враховані наступні докази на підтвердження встановлених обставин.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину в частині одержання неправомірної вигоди визнав, факт її одержання підтвердив, водночас заперечував факт вимагання неправомірної вигоди за попередньої змовою групи осіб. У вчиненому щиро розкаявся.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою вину в отримані неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах ОСОБА_6 дій направлених на безперешкодне пересування останнього у нічний (комендантський) час.

Винність ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.368 КК України, за встановлених судом обставин, підтверджуються сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_6 , пояснив, що разом зі своїми знайомими на власних та орендованих автомобілях займається перевезенням людей у м.Одесі. З ОСОБА_3 він знайомий з 2023 року, з часу, коли здійснював патрулювання у складі громадського формування з охорони громадського порядку. Свідок підтвердив, що 24.06.2025 передав ОСОБА_3 1000 доларів США, а 08.07.2025 - 1500 доларів США, після чого ОСОБА_3 було затримано. На запитання, чи міг він не займатися перевезеннями у комендантську годину, свідок відповів «так». Він підтвердив, що розумів: перевезення людей у комендантську годину є порушенням законодавства. Свідок підтвердив, що ніхто не примушував його займатися перевезеннями в цей час, а робив він це з власної волі, оскільки хотів заробляти гроші та був зацікавлений працювати саме у комендантську годину. Попри усвідомлення незаконності такої діяльності, він свідомо продовжував пересуватися в комендантську годину. ОСОБА_6 також підтвердив, що неодноразово сам приїжджав до ОСОБА_3 та просив також за своїх знайомих.

Окрім показань обвинуваченого та свідка, судом були досліджені письмові докази по справі, якими також підтверджується винність обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.368 КК України.

Протоколом затримання ОСОБА_3 від 08.07.2026 у ході якого у останнього вилучено грошові кошти у сумі 1500 Доларів США, які напередодні отримано ОСОБА_3 від ОСОБА_6 під контролем у якості неправомірної вигоди.

Протоколом обшуку місця проживання ОСОБА_3 від 08.07.2025, у ході якого виявлено та вилучено грошові кошти у сумі 500 Доларів США, які напередодні було офіційно вручено заявнику для їх передачі під контролем обвинуваченому у якості неправомірної вигоди.

Протоколом огляду відеозаписів з камер відеоспостереження ПП «АМІК Україна» від 19.07.2025 на яких зафіксовано факт затримання ОСОБА_3 при отриманні другої частини неправомірної вигоди та його пересування напередодні вказаних подій.

Висновком службового розслідування ГУНП в Одеській області у якому зазначено, що викладені відомості про вказані протиправні дії ОСОБА_3 знайшли своє підтвердження на підставі чого прийнято рішення про звільнення останнього зі служби в поліції.

Висновком експерта №3356-34-25 від 30.07.2025, згідно якого всі надані на експертизу 15 та 5 банкнот номіналом по 100 Доларів США є грошовими банкнотами Федеральної резервної системи США.

Протоколом огляду мобільного телефону обвинуваченого «Айфон 15 про макс» від 02.09.2025, яким зафіксовано чат повідомлень з ОСОБА_6 та зв`язки з останнім у телефонному режимі через вказаний мессенджер.

Протоколом огляду та ідентифікації грошових коштів від 24.06.2025, згідно якого оглянуто та ідентифіковано грошові кошти в сумі 1000 Доларів США, які у подальшому вручено ОСОБА_6 для першої передачі.

Протоколом проведення НСРД від 25.06.2025 - контролю за вчиненням злочину, згідно якого зафіксовано розмову між ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_3 , у ході якої зафіксовано розмову та обговорення про те, що ОСОБА_3 запитує ОСОБА_6 , чи не вважає він, що він йому не винен грошові кошти, на що ОСОБА_6 відповів, що винен за 2 тижні. Далі ОСОБА_3 записав номери відповідних авто, які мали безперешкодно пересуватися по місту у період дії комендантської години.

Протоколом огляду та ідентифікації грошових коштів від 08.07.2025, згідно якого оглянуто та ідентифіковано грошові кошти в сумі 1500 Доларів США, які у подальшому вручено ОСОБА_6 для другої передачі.

Протоколом проведення НСРД від 09.07.2025 - контролю за вчиненням злочину, згідно якого зафіксовано розмову між ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_3 , у ході якої зафіксовано розмову та обговорення вказаних осіб обставин подій, щодо роботи транспортних засобів у таксі,

Протоколом проведення НСРД від 09.07.2025 - відео контролю ОСОБА_3 , згідно якого зафіксовано зустріч останнього з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 08.07.2025 на території АЗС АМІК та подальше отримання 1500 Доларів США ОСОБА_3 .

Протоколом проведення НСРД від 09.07.2025 - аудіоконтролю ОСОБА_3 , згідно якого зафіксовано зустріч останнього з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 08.07.2025 та обговорення обставин отримання неправомірної вигоди, а також подальше отримання 1500 Доларів США ОСОБА_3 , що є аналогічним за змістом відповідного протоколу контролю за вчиненням злочину.

Протоколом проведення НСРД від 20.06.2025 - відео контролю ОСОБА_3 , згідно якого зафіксовано зустріч останнього з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 19.06.2025 на АЗС «UPG».

Протоколом проведення НСРД від 20.06.2025 - аудіо контролю ОСОБА_3 , згідно якого зафіксовано зустріч останнього з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 19.06.2025 та обговорення обставин отримання неправомірної вигоди, у якій ОСОБА_6 зазначає, що на даний час у нього скрутне матеріальне становище, так як він завіз до лікарні близьку йому особу та просить трошки почекати із наданням неправомірної вигоди до вирішення питання з лікуванням та обіцяє в подальшому дати грошові кошти за 2 тижні.

Протоколом проведення НСРД від 25.06.2025 - аудіо контролю ОСОБА_3 , згідно якого зафіксовано зустріч останнього з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 24.06.2025 та зафіксовано отримання ОСОБА_3 від ОСОБА_6 неправомірної вигоди в сумі 1000 Доларів США, а також їх перерахування обвинуваченим та запис в телефон номерів машин, які будуть здійснювати перевезення осіб у комендантську годину.

Протоколом проведення НСРД від 25.06.2025 - відео контролю ОСОБА_3 , згідно якого зафіксовано зустріч останнього з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 24.06.2025 на території клінічної лікарні «Бактеріологічної лабораторії» та аналогічно зафіксовано отримання ОСОБА_3 від ОСОБА_6 неправомірної вигоди в сумі 1000 Доларів США, а також їх перерахування обвинуваченим та запис в телефон номерів машин, які будуть здійснювати перевезення осіб у комендантську годину.

В судовому засіданні безпосередньо судом та учасниками судового розгляду переглянуто та досліджено вказані відеозаписи.

Зазначені письмові докази по справі зібрані відповідно до вимог кримінального процесуального закону, є допустимими та належними, та такими, що в їх сукупності безпосередньо вказують на вчинення обвинуваченим діяння, за встановлених судом обставин в межах обвинувачення, визнаного судом доведеним, відповідають показанням обвинуваченого, свідка по справі.

Дані наведених процесуальних документів, та на підставі сукупності доказів встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про неможливість формування штучних доказів, однобічність проведення досудового розслідування.

Суд, керуючись ст.94 КПК України, оцінює наведені докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом з урахуванням з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору їх достатності, та взаємозв`язку, з урахуванням того, що по справі забезпечено всебічний, повний та об`єктивний розгляд всіх обставин в їх сукупності та приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 , в вчиненні діяння, передбаченого ч.1 ст.368 КК України.

Разом з тим, органом досудового розслідування дії обвинуваченого кваліфіковано за ч.3 ст.368 КК України, як одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Так, відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_3 займаючи згідно наказу начальника ГУНП в Одеській області від 11.01.2023 № 17 о/с, посаду інспектора відділу охорони публічного порядку управління превентивної діяльності ГУНП в Одеській області, у спеціальному званні старший лейтенант поліції, діючи всупереч вимог ст.ст.19, 68 Конституції України, ст.ст.2, 18, 23, Закону України «Про Національну поліцію», ст.ст.3, 22, 24 Закону України «Про запобігання корупції», вимог Положення «Про управління превентивної діяльності ГУНП в Одеській області» затвердженого наказом ГУНП в Одеській області від 23.04.2019 №928, Посадової інструкції інспектора відділу охорони публічного порядку управління превентивної діяльності ГУНП в Одеській області затвердженої начальником УПД ГУНП в Одеській області від 15.01.2025, будучи працівником правоохоронного органу, нехтуючи покладеними на нього обов?язками, незважаючи на обізнаність з вимогами наведених нормативно-правових актів, всупереч обов?язку їх неухильного дотримання, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою збагачення, діючи за попередньою змовою із іншими невстановленими у ході досудового розслідування співробітниками поліції, став на шлях злочинної діяльності та умисно вичинив злочинне діяння, яке дискредитує його, як працівника правоохоронного органу, що набуло негативного суспільного резонансу на території Одеської області.

Восени 2023 року, відпочиваючи спільною компанією, точну адресу та назву закладу у ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_3 підійшов до ОСОБА_6 та в ході спілкування повідомив, що від його діяльності з перевезення осіб він нічого не відчуває «по карману» та що в силу займаної посади може вжити заходів у створенні перешкод у здійсненні діяльності з перевезень осіб ОСОБА_6 , а друзів останнього на видуманих підставах буде передано до ТЦК або взагалі оголошено у розшук.

Через деякий час, приблизно в середині травня 2025 року, точного часу у ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_3 зі свого номеру телефону

НОМЕР_1 через месенджер WhatsApp зателефонував ОСОБА_6 та керуючись корисливим мотивом, усвІдомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи їх настання, з метою незаконного збагачення, запропонував займатися перевезенням людей у комендантську

годину, з урахуванням настання літнього періоду та значного попиту на вказані послуги. Одночасно з цим, ОСОБА_3 пояснив, що в силу займаної посади він продовжує здійснювати інспектування відповідних блок постіврозташованих на території м. Одеси, та враховуючи тісне спілкування зі своїм керівництвом, особи яких у ході досудового розслідування не встановлено, він узгодить всі питання щодо безперешкодного пересування у нічний час, зокрема шляхом надання відповідних вказівок щодо необхідності пропуску певного переліку автомобілів через блокпости та заборони їх перевірки.

Крім того, ОСОБА_3 вказав ОСОБА_6 на необхідність залучення якомога більше осіб для перевезення з метою отримання більших доходів від такої діяльності. За озвучені ОСОБА_3 привілеї, ОСОБА_6 , спільно зі своїми друзями, має сплачувати ОСОБА_3 та його керівництву по 100 доларів США з однієї машини в неділю.

У подальшому, на початку червня 2025 року, точний час у ходідосудового

розслідування не встановлено, ОСОБА_3 , керуючиськорисливим мотивом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи їх настання, з метою незаконного збагачення, діючи за попередньою змовою із іншими невстановленими у ході досудового розслідування співробітниками поліції, зі свого номеру телефону НОМЕР_1 через месенджер WhatsApp знову зателефонував ОСОБА_8 та наголосив на необхідність надання останнім згоди на раніше озвучені умови, погрожуючи при цьому вжиттям заходів, в межах компетенції та в силу займаної посади щодо створення ОСОБА_6 та його друзям усіляких перешкод у буденному житті, таких як затримання на блок постах за видуманими обставинами, а у разі зупинення після 24:00 год.- конфіскації авто, доставки до відділу поліції, тощо.

Одночасно з цим, ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_6 про обізнаність, що в його оточенні є людина, яка займається перевезенням та перебуває у розшуку за ТЦК та він може вжити заходів щодо притягнення його до відповідальності за укриття ухилянта. Однак, якщо ОСОБА_6 все-таки погодиться на систематичне перевезення людей у комендантську годину, він в силу займаної посади посприяє у знятті вказаної особи з розшуку по базам поліції, та вирішити питання із уповноваженими особами ТЦК та СП, щодо зняття з розшуку в їхніх базах.

Так, 19.06.2025 о 18:00 год. ОСОБА_3 , керуючись корисливим

мотивом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи їх настання, з метою незаконного збагачення, діючи за попередньою змовою із іншими невстановленими у ході досудового розслідування співробітниками поліції, організував зустріч із ОСОБА_6 наАЗС «UPG» за адресою: м.Одеса, вул.Дальницька, 49 А. У ході зустрічі, ОСОБА_3 вказав ОСОБА_6 на необхідність надання неправомірної вигоди 24.06.2025 за 2 тижніперевезень осіб у комендантську годину.

У подальшому, 24.06.2025 о 17:52 год., перебуваючи за адресою: м.Одеса, вул.Пастера, 3, ОСОБА_3 , керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи їх настання, з метою незаконного збагачення, діючи за попередньою змовою із іншими невстановленими у ході досудового розслідування співробітниками поліції, отримав від ОСОБА_6 раніше обумовлену неправомірну вигоду у розмірі 1000 доларів США, що станом на 24.06.2025, відповідно до офіційного курсу національного банку України складало 41870,20 грн за вжиття в межах компетенції та в силу займаної посади інспектора управління превентивної діяльності ГУНП в Одеській області заходів щодо забезпечення безперешкодного перевезення ОСОБА_6 та його друзями осіб у комендантську годину на території м.Одеси, завчасне повідомлення інформації щодо кількості екіпажів патрульної поліції, а також розташування можливих блок постів у складі співробітників районних відділів поліції.

Після отримання неправомірної вигоди, ОСОБА_3 уточнив у ОСОБА_6 номерні знаки та марки нових автомобілів на яких здійснюється перевезення осіб у комендантську годину, записавши отримані відомості до свого телефону в «Замітки» для подальшого забезпечення безперешкодного здійснення указаної діяльності.

У подальшому, 08.07.2025 близько 18:00 год. ОСОБА_3 , керуючись

корисливим мотивом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи їх настання, з метою незаконного збагачення, у ході телефонної розмови із ОСОБА_6 , організував зустріч о 19:00 год. за адресою: м.Одеса, пр.Небесної Сотні, 46, на території АЗС«Атіс».

Після цього, о 19:38 год. ОСОБА_3 , перебуваючи за адресою: м. Одеса, пр. Небесної Сотні, 46, на території АЗС «Атіс», керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи їх настання, з метою незаконного збагачення, діючи за попередньою змовоюіз іншими невстановленими у ході досудового розслідування співробітниками поліції, отримав від ОСОБА_6 неправомірну вигоду у розмірі 1500 доларів США, що станом на 08.07.2025 відповідно до офіційного курсу національного банку України складало 62696,25 грн за вжиття в межах компетенції та в силу займаної посади інспектора управління превентивної діяльності ГУНП в Одеській області заходів щодо забезпечення безперешкодного перевезення ОСОБА_6 та його друзями осіб у комендантську годину на території м. Одеси, завчасне повідомлення інформації щодо кількості екіпажів патрульної поліції, а також розташування можливих блок постів у складі співробітників районних відділів поліції, після чого був затриманий на місці вчинення кримінального правопорушення у порядку ст.208 КПК України.

Однак, проаналізувавши в сукупності вищенаведені докази, користуючись своїм правом, визначеним ст.337 КПК України, суд вважає за необхідним вийти за межі висунутого ОСОБА_3 обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, враховуючи, що це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження та викликано необхідністю надання правильної правової кваліфікації діям обвинуваченого ОСОБА_3 .

Відповідно до примітки до ст.354 КК України вимаганням неправомірної вигоди визнається вимога щодо надання неправомірної вигоди з погрозою вчинення або невчинення з використанням свого становища, наданих повноважень, влади, службового становища стосовно особи, яка надає неправомірну вигоду, дій, які можуть заподіяти шкоду її правам чи законним інтересам, або умисне створення умов, за яких особа вимушена надати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів.

Аналогічне розуміння вимагання наведено в п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 №5 «Про судову практику у справах про хабарництво».

Отже, обов`язковою ознакою вимагання є загроза саме правам чи законним інтересам особи, яка надає неправомірну вигоду. Відповідно до сталої судової практики вимагання неправомірної вигоди виключається, якщо особа, яка її надає, зацікавлена у незаконній, неправомірній поведінці службової особи, прагне обійти закон, установлену процедуру вирішення того чи іншого питання, досягти задоволення своїх незаконних інтересів, одержати незаконні пільги, переваги або уникнути відповідальності.

Верховний Суд у постанові від 15.10.2024 у справі №404/8115/20 зазначив, що зацікавленість особи у вчиненні щодо неї або на її користь певних незаконних дій не може вказувати на вимагання в неї неправомірної вигоди, оскільки така особа розуміє, що надає неправомірну вигоду саме за незаконні рішення, дії чи бездіяльність. Аналогічні висновки викладено у постановах Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №621/2190/16-к, від 26.01.2022 у справі №677/450/18, від 05.12.2023 у справі №520/15653/16-к.

Крім того, у постанові від 09.07.2024 у справі №464/233/22 Верховний Суд звернув увагу, що для встановлення вимагання необхідно з`ясувати, наскільки погрози були реальними й такими, що дійсно могли завдати шкоди законним правам чи інтересам особи, або чи створювала службова особа умови, за яких інша особа була вимушена надати їй неправомірну вигоду. Визначальним при цьому є не суб`єктивне сприйняття особою поведінки винного, а наявність об`єктивно встановлених обставин, які свідчать про реальну загрозу порушення її прав чи законних інтересів.

Перевіряючи доводи сторони обвинувачення з урахуванням наведених положень закону та правових висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку, що обставини, які б беззаперечно свідчили про наявність у діях ОСОБА_3 вимагання неправомірної вигоди, свого підтвердження під час судового розгляду не знайшли, з огляду на таке.

По-перше, інтерес, який ОСОБА_6 прагнув забезпечити, передаючи кошти, не був законним. Як убачається з самого обвинувального акта, грошові кошти передавалися за забезпечення безперешкодного перевезення ОСОБА_6 та його знайомими осіб у комендантську годину, завчасне повідомлення інформації щодо кількості екіпажів патрульної поліції та розташування можливих блокпостів. Тобто ОСОБА_6 платив за можливість безкарно порушувати встановлений режим комендантської години. Такий інтерес законом не охороняється, а отже, обвинувачений не міг погрожувати заподіянням шкоди законним інтересам свідка.

По-друге, сам свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні підтвердив, що мав можливість не займатися перевезеннями у комендантську годину, усвідомлював незаконність такої діяльності, ніхто його до неї не примушував, а займався він нею з власної волі, оскільки хотів заробляти гроші та був зацікавлений працювати саме в цей час. Показання свідка в цій частині є послідовними, логічними й узгоджуються з позицією обвинуваченого. Таким чином, ОСОБА_6 діяв не під впливом примусу чи погроз, а виходячи з власної зацікавленості в досягненні незаконного результату.

По-третє, з показань свідка вбачається, що ініціатива спілкування з обвинуваченим значною мірою виходила від нього самого. ОСОБА_6 підтвердив, що неодноразово сам приїжджав до ОСОБА_3 та просив також за своїх знайомих. Така поведінка свідчить про зацікавленість свідка в домовленості з обвинуваченим і є несумісною з поведінкою особи, у якої вимагають неправомірну вигоду. Крім того, свідок прямо зазначив, що з боку ОСОБА_3 мали місце пропозиції, а не вимагання.

По-четверте, твердження обвинувального акта про те, що ОСОБА_6 , усвідомлюючи незаконність перебування на вулиці у комендантську годину, відмовився від пропозицій ОСОБА_3 , спростовується показаннями самого свідка в судовому засіданні. Свідок пояснив, що, розуміючи незаконність такої діяльності, все одно свідомо пересувався у комендантську годину з метою заробітку. Крім того, у самому обвинувальному акті зазначено, що станом на 24.06.2025 ОСОБА_6 та його знайомі вже протягом двох тижнів здійснювали перевезення у комендантську годину на п`яти автомобілях, а після передачі коштів ОСОБА_6 повідомив обвинуваченому номерні знаки нових автомобілів. Така поведінка не узгоджується з версією обвинувачення про відмову свідка від протиправної діяльності.

По-п`яте, суд критично оцінює посилання в обвинувальному актіна те, що ОСОБА_3 «зорієнтував ОСОБА_6 на необхідність оформлення будь-якого посвідчення громадського формування задля створення видимості законності перебування у комендантську годину на вулиці». Згідно з тим же обвинувальним актом, ОСОБА_6 познайомився з ОСОБА_3 ще у 2023 році, здійснюючи сприяння поліції у вигляді патрулювання у складі громадського підрозділу «МГБ», тобто задовго до інкримінованих подій уже був членом громадського формування. Отже, обвинувачений не міг спонукати свідка до того, що існувало незалежно від нього. До того ж така порада сама по собі не є погрозою і не створює умов, за яких особа вимушена надати неправомірну вигоду.

По-шосте, суд враховує, що погрози, про які йдеться в обвинувальному акті, не могли бути реалізовані обвинуваченим з використанням його службового становища. Згідно з посадовою інструкцією, затвердженою 15.01.2025, ОСОБА_3 як інспектор відділу охорони публічного порядку УПД ГУНП в Одеській області виконував обов`язки організаційного та аналітичного характеру: забезпечення взаємодії відділу з іншими органами, моніторинг оперативної обстановки, аналіз та узагальнення результатів поліцейської діяльності, організація профілактичної роботи. Передбачені інструкцією права перевіряти організацію несення служби на блокпостах та нарядами, що забезпечують заходи комендантської години, стосуються контролю за діяльністю самих працівників поліції, а не громадян.

Жодним положенням посадової інструкції на ОСОБА_3 не покладено обов`язків щодо зупинки транспортних засобів, складання протоколів про адміністративні правопорушення, доставлення осіб до відділу поліції, оголошення осіб у розшук чи зняття з розшуку, а також взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки з питань військового обліку чи мобілізації. Стороною обвинувачення не надано доказів того, що обвинувачений мав доступ до відповідних баз даних ТЦК та СП чи будь-яку службову взаємодію з цими органами. Конфіскація транспортного засобу як захід відповідальності може бути застосована лише за рішенням суду, а не працівником поліції. Отже, твердження обвинувального акта про те, що обвинувачений міг притягнути ОСОБА_6 та його знайомих до відповідальності, передати їх до ТЦК чи оголосити в розшук, суперечить змісту його посадової інструкції, яку долучила до матеріалів провадження сама сторона обвинувачення.

По-сьоме, в обвинувальному акті неодноразово зазначено, що ОСОБА_3 погрожував вжиттям заходів «на видуманих підставах» та «за видуманими обставинами», однак стороною обвинувачення не конкретизовано, які саме обставини чи підстави обвинувачений мав намір вигадати, щодо кого та які саме дії він міг на цих підставах вчинити. Особу «близького знайомого з оточення ОСОБА_6 », якого нібито погрожували притягнути до відповідальності 08.07.2025, не встановлено. Така невизначеність не відповідає вимогам п.5 ч.2 ст.291 КПК України щодо викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, а суд відповідно до ч.1 ст. 37 КПК України не може самостійно наповнювати обвинувачення змістом.

По-восьме, щодо розмови восени 2023 року суд зазначає, що місце, час та обставини цієї розмови не встановлені, жодної вимоги надати кошти тоді не висловлювалося, а відповідно до самого обвинувального акта ОСОБА_6 не надав озвученому значення. Протягом тривалого часу після цього жодних перешкод свідку чи його знайомим не створювалося. Отже, ця розмова не підтверджує вимагання неправомірної вигоди.

Таким чином, жоден із досліджених судом доказів окремо або в їх сукупності не підтверджує, що ОСОБА_3 вимагав у ОСОБА_6 неправомірну вигоду шляхом висловлення реальних погроз заподіяння шкоди його правам чи законним інтересам або умисного створення умов, за яких свідок був би вимушений надати кошти для запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх законних прав. Навпаки, досліджені докази свідчать про добровільний характер взаємовідносин між обвинуваченим та свідком і про власну зацікавленість ОСОБА_6 у досягненні незаконного результату - безперешкодному здійсненні перевезень у комендантську годину.

За таких обставин суд доходить висновку, що стороною обвинувачення не доведено поза розумним сумнівом наявність у діях ОСОБА_3 кваліфікуючої ознаки «поєднане з вимаганням неправомірної вигоди», а тому вона підлягає виключенню з обсягу обвинувачення.

Відповідно до ч.2 ст.28 КК України кримінальне правопорушення визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку кримінального правопорушення, домовилися про спільне його вчинення. Згідно з п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 №5 «Про судову практику у справах про хабарництво» одержання неправомірної вигоди визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо її одержали дві або більше службові особи, які заздалегідь про це домовилися.

Стороною обвинувачення не встановлено жодного з «інших співробітників поліції», з якими нібито діяв обвинувачений, не надано доказів їх участі, розподілу ролей чи домовленості з ОСОБА_3 , а також доказів того, що будь-хто, крім обвинуваченого, отримав хоча б частину коштів. Посилання на «керівництво» обвинуваченого ґрунтується виключно на переказі слів ОСОБА_3 свідком і не підтверджене жодним іншим доказом. Оскільки обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, ця кваліфікуюча ознака також підлягає виключенню з обсягу обвинувачення.

Оцінивши всебічно, повно та неупереджено досліджені докази, які визнані судом належними, допустимими та достовірними, суд приходить до висновку, про доведеність в судовому засіданні, що в діяннях ОСОБА_3 є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.368 КК України за ознаками прийняття пропозиції та одержання службовою особою неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

При призначені покарання, суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Обставинами, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , згідно ст.66 КК України, судом визнано щире каяття в отримані неправомірної вигоди.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.

Призначаючи покарання ОСОБА_3 , суд виходить із положень ст.65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, у зв`язку з чим вважає необхідним і достатнім призначити йому покарання за ч.1 ст.368 КК України у вигляді штрафу в межах санкції ч.1 ст.368 КК України.

Визначаючи вид і міру покарання, суд керується положеннями ст.50, 53, 65-67 КК України, а також роз`ясненнями, викладеними в постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», відповідно до яких покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових кримінальних правопорушень.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.368 КК України, відповідно до ст.12 КК України є нетяжким злочином та згідно з приміткою до ст.45 КК України належить до корупційних кримінальних правопорушень.

Санкція ч.1 ст.368 КК України передбачає покарання у виді штрафу від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арешту на строк від трьох до шести місяців, або позбавлення волі на строк від двох до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

При призначенні покарання суд враховує дані про особу обвинуваченого: ОСОБА_3 раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання та служби характеризується позитивно, має постійне місце проживання. Суд також враховує наявність обставини, що пом`якшує покарання, та відсутність обставин, що його обтяжують.

Враховуючи характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого, суд доходить висновку, що його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень можливе без ізоляції від суспільства, шляхом призначення основного покарання у виді штрафу.

Відповідно до ч.2 ст.53 КК України розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та з урахуванням майнового стану винного. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, розмір штрафу, що призначається судом, не може бути меншим за розмір майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, або отриманого внаслідок вчинення кримінального правопорушення доходу, незалежно від граничного розміру штрафу, передбаченого санкцією статті.

З урахуванням наведеного, а також майнового стану обвинуваченого, який має задекларовані доходи та майно, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в розмірі 6151 неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що становить 104 567 грн. Такий розмір штрафу перевищує граничний розмір, передбачений санкцією ч.1 ст.368 КК України, однак визначений відповідно до вимог ч.2 ст.53 КК України та не є меншим за розмір отриманого внаслідок вчинення кримінального правопорушення доходу - 2500 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України станом на дати їх одержання (24.06.2025 - 41,8702 грн, 08.07.2025 - 41,7975 грн за 1 долар США) становило 104 566,45 грн.

Оскільки, санкція ч.1 ст.368 КК України передбачає обов`язкове призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, суд з урахуванням того, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим під час проходження служби в органах Національної поліції України, вважає за необхідне призначити йому додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах Національної поліції України строком на 1 (один) рік.

На переконання суду, саме таке покарання відповідає принципам справедливості та індивідуалізації кримінальної відповідальності, є співмірним характеру та ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і буде необхідним і достатнім для досягнення мети покарання, визначеної ст.50 КК України.

Постановою слідчого Другого відділу (з дислокацією у м.Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Одесі від 09 липня 2025 року речовими доказами у справі визнано: предмети схожі на долари США, номіналом по 100 доларів США, у загальній кількості 15 купюр із серійними номерами: РВ 15721762 Н, PH 77589284 B, PH 77589283 B, LL 60065649 B, LB 64505602 H, PB 00616890 D, LE 91064959 D, PH 77589271 B, PH 77589280 B, LB 45250196 P, PK 60016821 D,PL59017571 Н, ML 63441273 C, LF 18200132 F, PE98259146 С, які поміщено в сейф-пакет М 002398 та опечатано; предмети схожі на гривні 1 купюра номіналом 20 грн, 4 купюри номіналом по 500 грн., 10 купюр номіналом по 200 грн., 1 купюра номіналом 100 грн., які поміщено в сейф-пакет В 1018299 та опечатано; мобільний телефон марки iphone 15 ProMaxIMEI: НОМЕР_2 , s/ НОМЕР_3 номер моделі MU6R3J/A, з карткою оператора НОМЕР_4 , який поміщено в сейф-пакет М 002376 та опечатано, автомобіль MERCEDES-BENZS 350 номерний знак НОМЕР_5 , НОМЕР_6 та ключі до нього, який поміщено до штраф майданчику № 6 в м. Одеса, вул. Аеропортівська, 27/1; предмет схожий на пістолет травматичної дій Форт 12 PMs/nBI НОМЕР_7 , із магазином до нього, із 12 патронами, які поміщено в сейф-пакет М 002399 та опечатано; предмети схожі на долари США, номіналом по 100 доларів США у загальній кількості 5 купюр із серійними номерами: PG 97335076 С, MB 61440007 F, MB 32703683 М, PL 36229777 С, PL 36228772 С, які поміщено в сейф-пакет В 1018309 та опечатано.

Вирішуючи питання про речові докази, суд, виходить з положень ст.100 КПК України та вважає за необхідне речові докази: мобільний телефон марки iphone 15 ProMaxIMEI: НОМЕР_2 , s/ НОМЕР_3 номер моделі MU6R3J/A, з карткою оператора НОМЕР_4 , автомобіль MERCEDES-BENZS 350 номерний знак НОМЕР_5 , НОМЕР_6 ; предмети схожі на гривні 1 купюра номіналом 20 грн, 4 купюри номіналом по 500 грн., 10 купюр номіналом по 200 грн., 1 купюра номіналом 100 грн., дві купюри номіналом 100 доларів США (PL 36229777 С, PL 36228772 С) - повернути власнику; грошові кошти у розмірі 1800 доларів США (РВ 15721762 Н, PH 77589284 B, PH 77589283 B, LL 60065649 B, LB 64505602 H, PB 00616890 D, LE 91064959 D, PH 77589271 B, PH 77589280 B, LB 45250196 P, PK 60016821 D,PL59017571 Н, ML 63441273 C, LF 18200132 F, PE98259146 С, MB 61440007 F, MB 32703683 М, PG 97335076 С) - повернути фінансово економічному управлінню СБ України.

Ухвалою Пересипського районного суду м.Одеси від 21.07.2025 року накладено арешт на: предмети схожі на долари США, номіналом по 100 доларів США у загальній кількості 15 купюр, предмета схожі на гривні 1 купюра номіналом 20 грн., 4 купюри номіналом по 500 грн., 10 купюр номіналом по 200 грн., 1 купюра номіналом 100 грн., мобільний телефон марки iphone 15 ProMaxIMEI: НОМЕР_2 , s/ НОМЕР_3 номер моделі MU6R3J/A, з карткою оператора НОМЕР_4 .

Ухвалою Пересипського районного суду м.Одеси від 21.07.2025 року накладено арешт на: автомобіль MERCEDES-BENZS 350 номерний знак НОМЕР_5 , НОМЕР_6 та ключі до нього, який поміщено до штраф майданчику №6 в м.Одеса, вул.Аеропортівська, 27/1; предмет схожий на пістолет травматичної дій Форт 12 PMs/nBI НОМЕР_7 , із магазином до нього, із 12 патронами, які поміщено в сейф-пакет М 002399 та опечатано.

Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 21.07.2025 року накладено арешт на: предмети схожі на долари США, номіналом по 100 доларів США у загальній кількості 5 купюр.

Відповідно до вимог ч.4 ст.174 КПК України арешт, накладений ухвалами слідчих суддів від 21.07.2025 року на: предмети схожі на долари США, номіналом по 100 доларів США у загальній кількості 15 купюр, предмета схожі на гривні 1 купюра номіналом 20 грн., 4 купюри номіналом по 500 грн., 10 купюр номіналом по 200 грн., 1 купюра номіналом 100 грн., мобільний телефон марки iphone 15 ProMaxIMEI: НОМЕР_2 , s/ НОМЕР_3 номер моделі MU6R3J/A, з карткою оператора НОМЕР_4 ; автомобіль MERCEDES-BENZS 350 номерний знак НОМЕР_5 , НОМЕР_6 та ключі до нього, який поміщено до штраф майданчику №6 в м.Одеса, вул.Аеропортівська, 27/1; предмети схожі на долари США, номіналом по 100 доларів США у загальній кількості 5 купюр - підлягає скасуванню.

Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 10.07.2025 року ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утримання в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» із визначенням розміру застави у розмірі 600 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 816 800 грн.

Відповідно до п.2 ч.4 ст.374 КПК України у резолютивній частині вироку суд вирішує питання щодо речових доказів, а відповідно до ч.4 ст.174 КПК України - питання про скасування арешту майна. Порядок вирішення долі речових доказів визначено ч.9 ст.100 КПК України. Відповідно до ст.174 КПК України арешт майна скасовується у разі відсутності потреби в подальшому застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження.

Згідно довідок про витрати на проведення судових експертиз, загальні процесуальні витрати на проведення експертиз складають 19 507,68 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Витрати на проведення судово-технічної експертизи документів склали 19 507,68 грн і підлягають стягненню з ОСОБА_3 на користь держави.

Цивільний позов на відшкодування морального та матеріального збитку не заявлявся.

На підставі викладеного, керуючись ст. 100, 124, 174, 337, 349, 368, 370, 373, 374, 376, 392-395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.368 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 6 150 (шести тисяч ста п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 104 566 (сто чотири тисячі п`ятсот шістдесят шість) гривень 45 (сорок п`ять) копійок, з позбавленням права обіймати посади в органах Національної поліції України строком на 1 (один) рік.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_3 скасувати, звільнивши його з-під варти в залі суду, негайно.

Арешт, накладений ухвалами слідчих суддів від 21.07.2025 року на: предмети схожі на долари США, номіналом по 100 доларів США у загальній кількості 15 купюр, предмети схожі на гривні 1 купюра номіналом 20 грн., 4 купюри номіналом по 500 грн., 10 купюр номіналом по 200 грн., 1 купюра номіналом 100 грн., мобільний телефон марки iphone 15 Pro Max IMEI: НОМЕР_2 , s/ НОМЕР_3 номер моделі MU6R3J/A, з карткою оператора НОМЕР_4 ; автомобіль MERCEDES-BENZS 350 номерний знак НОМЕР_5 , НОМЕР_6 та ключі до нього, який поміщено до штраф майданчику №6 в м.Одеса, вул.Аеропортівська, 27/1; предмети схожі на долари США, номіналом по 100 доларів США у загальній кількості 5 купюр, після набрання вироком законної сили - скасувати.

Після набрання вироком законної сили, речові докази по справі: мобільний телефон марки iphone 15 Pro Max IMEI: НОМЕР_2 , s/ НОМЕР_3 номер моделі MU6R3J/A, з карткою оператора НОМЕР_4 , автомобіль MERCEDES-BENZS 350 номерний знак НОМЕР_5 , НОМЕР_6 ; предмети схожі на гривні 1 купюра номіналом 20 грн, 4 купюри номіналом по 500 грн., 10 купюр номіналом по 200 грн., 1 купюра номіналом 100 грн., дві купюри номіналом 100 доларів США (PL 36229777 С, PL 36228772 С) - повернути власнику; грошові кошти у розмірі 1800 доларів США (РВ 15721762 Н, PH 77589284 B, PH 77589283 B, LL 60065649 B, LB 64505602 H, PB 00616890 D, LE 91064959 D, PH 77589271 B, PH 77589280 B, LB 45250196 P, PK 60016821 D,PL59017571 Н, ML 63441273 C, LF 18200132 F, PE98259146 С, MB 61440007 F, MB 32703683 М, PG 97335076 С) - повернути фінансово економічному управлінню СБ України.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на проведення судово-технічної експертизи документів у розмірі 19 507,68 (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот сім гривень 68 копійок) гривень.

Вирок може бути оскаржений в порядку статті 392 КПК України до Одеського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Київський районний суд м.Одеси протягом 30 (тридцяти) днів з дня його оголошення.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, захиснику та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1