Ухвала суду № 141196342, 04.11.2026, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/17109/24

Провадження № 1-кс/947/16473/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.2026 року місто Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 підозрюваного ОСОБА_4 захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 , що погоджено з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12023160000001544 від 18.12.2023 року відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю c. Пасинки, Шаргородського району, Вінницької області, громадянину України, з середньою освітою, одруженого, офіційно не працює, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, про підозру,

якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 209 КК України,

В С Т А Н О В И В:

І. Суть клопотання

До Київського районного суду м. Одеса надійшло зазначене клопотання, у якому прокурор просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

З клопотання вбачається, що слідчими слідчого управління Головного управління Національної поліції в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023160000001544 від 18.12.2023 за підозрою ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 209 КК України.

На переконання слідчого, у теперішній час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які виправдовують обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином обґрунтовується наступним;

- вчинити інше кримінальне правопорушення;

На думку слідчого застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить виконання ОСОБА_4 процесуальних обов`язків.

ІІ. Позиція учасників судового засідання

2.1. Прокурор підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів.

2.2. Захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокати ОСОБА_5 , ОСОБА_6 подали письмові заперечення проти задоволення клопотання та послалисяся на необґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, упередженість прокурора, тотожність підозри з обставинами, які викладені в обвинуваченні, що є предметом судового розгляду в Доброславському районному суді Одеської області. Крім того, звернули увагу на належну процесуальну поведінку підозрюваного та стан його здоров`я.

2.3. Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію своїх захисників.

ІІІ. Мотиви слідчого судді

3.1. Дослідивши клопотання, надані сторонами матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшла таких висновків.

3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя

Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

3.3. Оцінка обґрунтованості підозри

Зміст повідомлення про підозру

30.10.2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 209 КК України.

Згідно з повідомленням про підозру кримінальні правопорушення були вчинені за таких обставин.

Досудовим розслідуванням встановлено, що згідно матеріалів досудового розслідування встановлено наступне.

Приблизно у січні-лютому 2020 року, більш точний час, місце та спосіб досудовим розслідуванням не встановлені, але не пізніше 04 лютого 2020 року ОСОБА_4 , діючи за вказівками ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , не будучи обізнаним про попередню змову вказаних осіб із організованою групою осіб та їх спільний злочинний намір організованої групи, однак, маючи прямий умисел та переслідуючи корисливу мету, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, заздалегідь усвідомлюючи, що до клопотання про передачу особам безоплатно у власність земельних ділянок із земель комунальної власності для ведення фермерського господарства додаються зокрема документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві та розуміючи що такий досвід в нього відсутній, надавав ОСОБА_8 копії своїх документів, зокрема паспорту громадянина України та довідки про присвоєння РНОКПП для виготовлення підроблених виписок з трудової книжки з недостовірною інформацією про нібито наявність досвід роботи у сільському господарстві.

Анкетні відомості з наданих ОСОБА_4 документів були використані приблизно у січні-лютому 2020 року, невстановленими особами у невстановленому місці, для виготовлення наступних підроблених офіційних документів, які надавали б право на безоплатне отримання у власність земельних ділянок для здійснення фермерського господарства, а саме:

-виписки з трудової книжки від 21.06.2019 № 3/21-06/2019-сн, виданої ОСОБА_4 про нібито його стаж роботи в СТОВ «НІКОМАРІВСЬКЕ» у період 20182019 років на посаді механіка, підписану невстановленою особою від імені директора СТОВ «НІКОМАРІВСЬКЕ» ОСОБА_10 , з наслідуванням підпису останнього, на якій проставлено відбиток круглої печатки СТОВ «НІКОМАРІВСЬКЕ» та виконано на бланку вказаного товариства.

Однак, ОСОБА_4 у зазначений період не обіймав жодну із посад в СТОВ «НІКОМАРІВСЬКЕ» та досвід роботи у сільському господарстві у останнього взагалі відсутній.

Відповідно до п.п. 2.7. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.93 № 58, у разі необхідності власник або уповноважений ним орган видає працівникам на їх прохання завірені виписки з трудових книжок відомостей про роботу.

Враховуючи вищевикладене, інформація зазначена у вказаному документі виписки з трудової книжки про нібито наявність стажу роботи ОСОБА_4 в сільськогосподарському товаристві має юридично значущий характер та підтверджені у ній факти здатні спричинити наслідки правового характеру у вигляді виникнення (реалізації) права на безоплатне отримання земельної ділянки у власність із земель комунальної власності для ведення фермерського господарства.

Надалі, 03.02.2020, перебуваючи у невстановленому місці та у невстановлений час, ОСОБА_4 , діючи за вказівкою ОСОБА_8 , усвідомлюючи, що виписка з трудової книжки від 21.06.2019 № 3/21-06/2019-сн, яка містила недостовірні відомості про нібито його роботу в СТОВ «НІКОМАРІВСЬКЕ» на посаді механіка у період 20182019 років, є підробленим офіційним документом, підписав заяву до Цебриківської селищної ради Великомихайлівського району Одеської області, у якій зазначив про нібито наявний у нього досвід роботи в сільському господарстві та володіє необхідними знаннями і вміннями, має намір займатися фермерським господарством, у зв`язку із чим просить надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення фермерського господарства в розмірі земельної частки (паю) площею 5,15 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності Цебриківської ОТГ, розташованих на території Цебриківської селищної ради Великомихайлівського району Одеської області (за межами населеного пункту) додатком до якої була у т.ч. зазначена підроблена виписка з трудової книжки від 21.06.2019 № 3/21-06/2019-сн, виданої про нібито його стаж роботи в СТОВ «НІКОМАРІВСЬКЕ».

Після чого вказану заяву та підроблену виписку з трудової книжки від 21.06.2019 № 3/21-06/2019-сн, виданої про нібито його стаж роботи в СТОВ «НІКОМАРІВСЬКЕ» ОСОБА_4 передав ОСОБА_8 з метою оформлення права власності на земельну ділянку для ведення фермерського господарства, отримання рішення Цебриківської селищної ради Роздільнянського району Одеської області про дозвіл на розробку проекту землеустрою на земельну ділянку для ведення фермерського господарства.

04.02.2020 у невстановлений час заздалегідь знаючи, що вказана виписка з трудової книжки ОСОБА_4 та відповідні виписки інших підібраних підставних осіб є офіційними документами, що містять завідомо недостовірні відомості, тобто є підробленими, а ОСОБА_4 у СТОВ «НІКОМАРІВСЬКЕ» ніколи не працював та не має досвіду роботи у сільському господарстві, ОСОБА_8 , маючи прямий умисел, використав їх долучивши в якості додатків до вказаної вище заяви ОСОБА_4 та інших осіб, підписаних невстановленими особами, на ім?я голови Цебриківської селищної ради Великомихайлівського району Одеської області ОСОБА_11 , з одночасним наданням копій сторінок паспортів громадянин України, карток платників податків останніх, графічних матеріалів із позначенням бажаних місць розташування земельних ділянок, знаходячись у службовому кабінеті ОСОБА_11 у Цебриківської селищній раді, розташованої за адресою: Одеська область, Великомихайлівський (Роздільнянський) район, смт Цебрикове, вул. Миру, 1, передав їх особисто ОСОБА_11 , яку зареєстровано у Цебриківській селищній раді Великомихайлівського району Одеської області за № 45 від 04.02.2020.

В подальшому на підставі заяви ОСОБА_4 та доданого до неї вищезазначеного підробленого документу Цебриківською селищною радою Великомихайлівського району Одеської області 07 лютого 2020 року прийнято рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_4 та іншим 17 особам.

Розуміючи, що найважливішу частину злочинного плану виконано, обман виявився дієвим, однак досягнення злочинного результату полягає у реєстрації в ДРРП відомостей про право власності за підставними особами, приблизно на початку лютого 2020 року ОСОБА_8 з метою розроблення проєкту землеустрою щодо відведення 18 земельних ділянок через колишнього юриста Цебриківської селищної ради ОСОБА_12 , якому не було відомо про діяльність організованої групи, підшукав суб`єкта господарювання ТОВ «ОДЕСЬКИЙ ЗЕМЕЛЬНИЙ ЦЕНТР».

Після чого, за невстановлених досудовим розслідуванням обставинах 10.02.2020 у невстановлений час ОСОБА_4 продовжуючи діяти за вказівками ОСОБА_8 у невстановленому у місці підписав заяву до ТОВ «Одеський земельний центр» про розроблення проекту передачі у власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства, додавши до заяви підроблений документ - виписку з трудової книжки від 21.06.2019 № 3/21-06/2019-сн, виданої ОСОБА_4 про нібито його стаж роботи на СТОВ «НІКОМАРІВСЬКЕ» у період 20182019 років на посаді механіка.

Після чого вказану заяву та підроблену виписку з трудової книжки від 21.06.2019 № 3/21-06/2019-сн про нібито його стаж роботи на СТОВ «НІКОМАРІВСЬКЕ» ОСОБА_4 передав ОСОБА_8 з метою передачі до ТОВ «ОДЕСЬКИЙ ЗЕМЕЛЬНИЙ ЦЕНТР», оформлення права власності на земельну ділянку для ведення фермерського господарства, розробки проекту землеустрою.

За результатами виконання робіт, вказаних у заяві ОСОБА_4 та профінансованих ОСОБА_8 , ТОВ «ОДЕСЬКИЙ ЗЕМЕЛЬНИЙ ЦЕНТР» 10.02.2020 розроблено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок ОСОБА_4 та іншим (всього 18 особам) для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності Цебриківської ОТГ, розташованих на території Цебриківської селищної ради.

У подальшому, ОСОБА_8 приблизно наприкінці квітня 2020 року організував звернення невстановлених слідством осіб із вказаним проєктом землеустрою до Відділу у Великомихайлівському районі Міжрайонного управління у Великомихайлівському та Захарівському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, з метою реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі, присвоєння їм кадастрових номерів та отримання витягів з Державного земельного кадастру про земельні ділянки, за результатами чого 24.04.2020 кадастровим реєстратором у Державному земельному кадастрі зареєстровано 18 земельних ділянок площею 5,15 га кожна, а саме: 5121655500:01:001:0724, 5121655500:01:001:0725, 5121655500:01:001:0727, 5121655500:01:001:0728, 5121655500:01:001:0729, 5121655500:01:001:0730, 5121655500:01:001:0731, 5121655500:01:001:0732, 5121655500:01:001:0733, 5121655500:01:001:0734, 5121655500:01:001:0735, 5121655500:01:001:0737, 5121655500:01:001:0738, 5121655500:01:001:0739, 5121655500:01:001:0740, 5121655500:01:003:0741, 5121655500:01:001:0742, 5121655500:01:001:0743.

Після отримання усіх необхідних документів, зокрема проєкту землеустрою та витягів з Державного земельного кадастру про земельні ділянки, ОСОБА_8 приблизно на початку травня 2020 року надав їх до Цебриківської селищної ради із підписаною у невстановлений час та місці ОСОБА_4 та іншими 17 особами заявами про передачу земельних ділянок у власність.

Надалі, 12.05.2020 рішенням Цебриківської селищної ради 34 сесії VII скликання № 586-VII затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок ОСОБА_4 та іншим (всього 18 особам) для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності Цебриківської ОТГ, розташованих на території Цебриківської селищної ради Великомихайлівського району Одеської області (за межами населеного пункту), від 10.02.2020, розроблений ТОВ «ОДЕСЬКИЙ ЗЕМЕЛЬНИЙ ЦЕНТР», а також передано дані земельні ділянки у власність вказаним особам згідно додатку 1 до даного рішення, для ведення фермерського господарства.

У подальшому, реалізуючи злочинний умисел, направлений на досягнення злочинного результату, у вигляді реєстрації за підставними особами права власності на 18 земельних ділянок, що на праві комунальної власності належать Цербриківській ОТГ, ОСОБА_8 приблизно в середині травня 2020 року, у невстановленому місці та за невстановлених обставин передав своїй дружині та співорганізатору організованої групи ОСОБА_9 рішення Цебриківської селищної ради 34 сесії VII скликання від 12.05.2020 № 586-VII, 18 витягів з Державного земельного кадастру та відомості з ДЗК для реалізації останньою наступного етапу злочинного плану, пов`язаного із реєстрацією права власності на них у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

ОСОБА_9 у свою чергу, діючи на виконання заздалегідь розробленого плану, за невстановлених слідством обставин приблизно в середині вересня 2020 року звернулась до державного реєстратора речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Лиманської районної державної адміністрації Одеської області ОСОБА_13 , якому з метою реєстрації права власності на вказані земельні ділянки надала завідомо для останньої незаконне рішення Цебриківської селищної ради 34 сесії VII скликання від 12.05.2020 № 586-VII, а також 18 витягів з Державного земельного кадастру та відомості з ДЗК.

У свою чергу, 18.09.2020 у невстановлений час державний реєстратор ОСОБА_13 , перебуваючи в приміщенні будівлі Лиманської районної державної адміністрації Одеської області за адресою: Одеська область, Лиманський район, смт Доброслав, проспект 40 річчя визволення, 1, не будучи обізнаним про злочинні наміри організованої групи, а також про те, що вказане рішення Цебриківської селищної ради прийнято на підставі підроблених офіційних документів, прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) та здійснив державну реєстрацію права власності на зазначені 18 земельних ділянок, у т.ч на земельну ділянку з кадастровим номером 5121655500:01:001:0730 площею 5,15 га, вартістю 224 513,45 грн. за ОСОБА_4 , котрий у свою чергу будучи посібником вчинив усі необхідні дії для реалізації заздалегідь розробленого плану, тим самим став власником зазначеної земельної ділянки, яка у подальшому оброблювалася організованими ОСОБА_8 місцевими жителями с. Цебрикове з метою отримання ОСОБА_8 та іншими членами організованої групи прибутку.

Вказані незаконні дії ОСОБА_4 призвели до незаконного вибуття з комунальної власності Цебриківської об`єднаної територіальної громади в особі Цебриківської селищної ради Роздільнянського району Одеської області земельної ділянки з кадастровим номером 5121655500:01:001:0730 площею 5,15 га та заподіяло значну майнову шкоду Цебриківській об`єднаній територіальній громаді в особі Цебриківської селищної ради Роздільнянського району Одеської області у сумі 224 513 грн 45 коп.

У подальшому у лютому 2022 року ОСОБА_4 , діючи за вказівкою ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_14 у невстановлений час прибув до офісу приватного нотаріуса ОСОБА_15 , розташований у м. Одесі на вул. Гагаріна, 15, де, достовірно знаючи, що земельна ділянка з кадастровим номером 5121655500:01:001:0730 отримана ним у приватну власність злочинним шляхом, на підставі завідомо підробленої виписки з трудової від 21.06.2019 № 3/21-06/2019-сн про нібито його стаж роботи на СТОВ «НІКОМАРІВСЬКЕ», підписав протокол загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ОБЛАСНА АГЕНЦІЯ З ПИТАНЬ САДІВНИЦТВА» код ЄДРПОУ 42756823 згідно якого він прийняв рішення про вхід до складу учасників вказаного товариства, підконтрольного ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_14 та передачі земельної ділянки кадастровий номер 5121655500:01:001:0730 площею 5,15 га вартістю 224 513 грн 45 коп до статутного капіталу ТОВ «УКРАЇНСЬКА ОБЛАСНА АГЕНЦІЯ З ПИТАНЬ САДІВНИЦТВА» код ЄДРПОУ 42756823.

Надалі, 22.02.2022 у невстановлений час, ОСОБА_4 , перебуваючи у АДРЕСА_2 , діючи за вказівкою ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_14 , достовірно знаючи, що земельна ділянка з кадастровим номером 5121655500:01:001:0730 отримана ним у приватну власність злочинним шляхом, на підставі завідомо підробленої виписки з трудової від 21.06.2019 № 3/21-06/2019-сн про нібито його стаж роботи на СТОВ «НІКОМАРІВСЬКЕ», звернувся до державного реєстратора ОСОБА_16 із заявою про передачу зазначеної земельної ділянки кадастровий номер 5121655500:01:001:0730 площею 5,15 га, вартістю 224 513 грн 45 коп до статутного капіталу підконтрольного ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_14 товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ОБЛАСНА АГЕНЦІЯ З ПИТАНЬ САДІВНИЦТВА» код ЄДРПОУ 42756823, (директором та засновником якого є ОСОБА_14 , яка надала генеральні довіреності ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ), яка зареєстрована ОСОБА_17 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22.02.2022.

Проте, у зв`язку із військовою агресією РФ, яка розпочалась 24.02.2022, Державний реєстр речових прав на нерухоме майно заблоковано, земельна ділянка, яка була оформлена на ОСОБА_4 була арештована ухвалою слідчого судді тому, не зважаючи на те, що ОСОБА_4 виконав всі дії, які вважав необхідними для передачі земельної ділянки кадастровий номер 5121655500:01:001:0730 площею 5,15 га, вартістю 224 513 грн 45 коп у приватну власність ТОВ «УКРАЇНСЬКА ОБЛАСНА АГЕНЦІЯ З ПИТАНЬ САДІВНИЦТВА» код ЄДРПОУ 42756823 до кінця, право власності до товариства не перейшло з причин, що не залежали від його волі.

Щодо обґрунтованості підозри

Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.

Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується наданими слідчим матеріалами зокрема:

-витягом з Державного реєстру речовоих прав на нерухоме майно;

-рішенням Цебриківської селищної ради щодо передачі у власність ОСОБА_4 земельної ділянки;

-протоколами допиту свідка державного реєстратора ОСОБА_18 ;

-протоколом обшуку за місцем мешкання державного реєстратору ОСОБА_18 ;

-заявою про проведення державної реєстрації речових прав на земельну ділянку, яка підписана ОСОБА_4 ;

-висновками судово-почеркознавчих експертиз;

-іншими матеріалами досудового розслідування у їх сукупності.

Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 209 КК України.

Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Тотожність підозри ОСОБА_4 із обвинувальним актом, який є предметом судового розгляду може бути оцінена лише судом під час розгляду по суті.

3.4. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином обґрунтовується наступним;

- вчинити інше кримінальне правопорушення;

3.5. Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні ряду умисних корисливих тяжких злочинів, покарання за які передбачено у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.

На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).

Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.

Слідчий суддя враховує, що підозрюваний офіційно не працює, є інвалідом 3 групи ,а тому може виїжджати за межі України під час воєнного стану.

Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Викладене переконує слідчого суддю в обґрунтованості доводів слідчого щодо наявності цього ризику.

3.6. Щодо ризику незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у кримінальному провадженні

Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:

- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;

- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів прокурора в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань чи відмови від дачі показань на користь підозрюваного.

3.7. Щодо інших ризиків

На переконання слідчого судді, стороною обвинувачення не доведена наявність інших зазначених у клопотанні ризиків.

3.8. Щодо наявності підстав для застосування запобіжного заходу

З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Також ч. 2 ст. 183 КПК України визначає виключний перелік осіб, до яких може бути застосований цей запобіжний захід. ОСОБА_4 належить до цього переліку як особа, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 цієї статті).

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов`язання. Втім, на переконання слідчого судді, жоден з цих запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам.

Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я підозрюваного, майновий стан, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються ці обставини.

Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні слідчого, а застосування підозрюваній іншого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання підозрюваною процесуальних обов`язків.

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого щодо необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який відповідає верхній межі, визначеній ч. 1 ст. 197 КПК України для цього запобіжного заходу. Необхідність визначення саме такого строку обумовлена тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершене, а підстави вважати, що наведені ризики можуть зникнути чи зменшитися раніше цього строку, відсутні. Водночас, строк дії запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.

3.9. Щодо визначення розміру застави

Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України (ч. 3 ст. 183 КПК України).

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 5 ст. 182 КПК України).

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» (п. 78, 820) ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, прибуття обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути врахована наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Крім того, відповідно до рішення КСУ № 9-р(ІІ)/2026 від 21.07.2026 року значне фінансове зобов`язання, має бути спрямоване на ефективну мотивацію особи утримуватися від неправомірної поведінки, оскільки лише в такий спосіб застава є реальною альтернативою запобіжному заходу у виді тримання під вартою.

Застава повинна бути достатньо значною, щоб мотивувати підозрюваного виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки, але не настільки високою, щоб фактично позбавити людину можливості скористатися альтернативою триманню під вартою.

При цьому рішення не може бути довільним суд зобов`язаний детально обґрунтувати, чому саме необхідно відступити від загальних меж.

Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати стримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки.

Враховуючи наведені відомості про майновий стан підозрюваного, його фінансову спроможність, оцінивши його легальні доходи й активи, ураховуючи розмір шкоди завданої кримінальним правопорушенням, а також наявність осіб, які перебувають на його утриманні, на переконання слідчого судді, застава у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є здатною забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, а ризик її втрати буде фактором, який стримуватиме підозрюваного від реалізації наявних ризиків.

3.10. Щодо покладення на підозрюваного обов`язків

У разі внесення застави, з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, наявні підстави для покладення на ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та необхідність покладення яких була доведена стороною обвинувачення, а саме:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні з приводу обставин інкримінованого йому кримінального правопорушення;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Зазначені обов`язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти у випадку внесення застави.

Строк дії обов`язків слідчий суддя визначає у межах, передбачених ч. 7 ст. 194 КПК України.

За таких обставин клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає частковому задоволенню.

На підставі встановленого, керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 , що погоджено з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12023160000001544 від 18.12.2023 року відносно ОСОБА_4 задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 30 грудня 2026 року включно в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор».

Визначити розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, передбачених КПК України в сумі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 133 120 (сто тридцять три тисячі сто двадцять) гривень.

Роз`яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок №UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м.Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави підозрюваного звільнити з-під варти негайно та покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , обов`язки строком до 30 грудня 2026 року включно, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні з приводу обставин інкримінованого йому кримінального правопорушення;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч.8, ч.10, ч.11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1