Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 491/997/26
УХВАЛА
04 листопада 2026 року Ананьївський районний суд Одеської області
в складі головуючого судді - Желяскова О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Бєлік А.М.,
учасників справи: представника позивача - Майданюк І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ананьїв Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Ананьївської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право на користування житловим приміщенням,
ВСТАНОВИВ:
31 серпня 2026 року через підсистему «Електронний суд» на адресу Ананьївського районного суду Одеської області надійшли матеріали позовної заяви Ананьївської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право на користування житловим приміщенням.
Ухвалою Ананьївського районного суду Одеської області від 08 вересня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Судове засідання по справі призначено на 14 жовтня 2026 року.
12 жовтня 2026 року на підставі заяви про вступ у справу було залучено у справу представника відповідача, ОСОБА_3 , - адвоката Шаркову Наталю Робертівну.
Протокольною ухвалою Ананьївського районного суду Одеської області від 14 жовтня 2026 року задоволено клопотання представника відповідача судове засідання по справі відкладено та призначено на 04 листопада 2026 року.
28 жовтня 2026 року через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача адвоката Шаркової Н.Р. надійшла заява, в якій просить здійснити перехід від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду за правилами загального позовного провадження. В обґрунтування заяви представник зазначила, що предметом спору є визнання відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а отже, судове рішення безпосередньо впливатиме на обсяг житлових прав відповідачів та можливість позивача здійснювати належні йому правомочності щодо відповідного нерухомого майна. Вирішення спору потребує встановлення не лише факту та тривалості непроживання відповідачів у спірній квартирі, а й правових підстав та характеру їх відсутності та інших юридично значущих фактів, необхідних для застосування відповідних норм матеріального права. З огляду на характер спірних правовідносин, для правильного вирішення справи необхідно забезпечити можливість повного дослідження доказів, з`ясування позицій сторін, перевірки їхніх пояснень та, за наявності належного обґрунтування, допиту свідків, які володіють інформацією про обставини проживання відповідачів у спірній квартирі та причини їх відсутності. За таких обставин розгляд справи за правилами загального позовного провадження сприятиме належній організації процесу доказування, визначенню предмета доказування та забезпеченню відповідачам можливості повною мірою реалізувати їх процесуальні права.
03 листопада 2026 року представник відповідача Шаркова Н.Р. через підсистему «Електронний суд» подала заяву, в якій просить судове засідання, призначене на 04 листопада 2026 року, провести у її відсутність. Розглянути подані нею заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Також, просить розгляд справи відкласти на іншу дату з метою надання їй можливості реалізувати право на подання заперечень на відповідь на відзив, строк подання яких спливає 05 листопада 2026 року.
Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судове засідання не прибули. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомленні у відповідності до положень статті 128 ЦПК України. Це підтверджується довідкою про доставку електронного документу та поштовим конвертом з вкладенням, який повернувся на адресу суду з відміткою «адреса відсутній».
Представник позивача Майданюк І.О., яка діє на підставі довіреності № 04-32/84 від 07 січня 2026 року, в судовому засіданні вирішення клопотання представника відповідача залишала на розсуд суду.
Заслухавши думку представника позивача, розглянувши клопотання та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлено зміст, форму, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільних процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Відповідно до частини першої статті 277 ЦПК України питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Водночас відповідно до частини четвертої статті 277 ЦПК України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Відповідно до статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, в порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Положеннями частини першої статті 274 ЦПК України визначено категорії справ, що підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, серед яких і малозначні справи.
При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (частина третя статті 274 ЦПК України).
У частині четвертій статті 274 ЦПК України вказано, що в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; щодо спадкування; щодо приватизації державного житлового фонду; щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
Аналізуючи частину четверту статті 274 ЦПК України, будь яка справа, окрім тих, що визначені у частині четвертій статті 274 ЦПК України, може бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження.
Як слідує зі змісту позовної заяви, предметом даного позову є визнання відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням. При цьому, враховуючи, що справа не віднесена до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, тому дана справа відповідно до статті 274 ЦПК України, підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Чинне законодавство не передбачає обов`язку здійснювати розгляд зазначеної категорії справ в порядку загального позовного провадження, а тому, питання про порядок розгляду справи вирішується на розсуд суду під час відкриття провадження у справі.
Чинне законодавство не містить чіткого поняття «малозначна справа» та вичерпного переліку підстав, за яких суд може визначити справу малозначною, норми ЦПК України визначають лише рекомендований список ознак малозначності справ за наявності яких суд має право визначити справу малозначною, проте це не є обов`язком суду. Питання щодо віднесення справи до категорії малозначних справ вирішується судом на стадії відкриття провадження у справі.
Представник відповідача, обґрунтовуючи необхідність розгляду справи в загальному позовному провадженні, не навів достатніх та переконливих аргументів для необхідності розгляду справи в загальному позовному провадженні.
З урахуванням вищевикладеного, взявши до уваги категорію та складність спору, обсяг та характер поданих доказів у справі, зокрема предмет та підстави позову, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження. Необґрунтовані належним чином заперечення представника відповідача не можуть слугувати підставою для переходу розгляду справи у загальне позовне провадження.
Поряд з цим, суд зазначає, що розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження жодним чином не обмежує учасників справи у здійсненні ними усіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Суд звертає увагу, що спрощене провадження, як і загальне позовне провадження спрямовані на всебічний, повний та об`єктивний розгляд справи з дослідженням всіх наданих сторонами доказів, вивченням всіх заяв сторін по суті справи, тобто спрощене провадження не є провадженням, в якому розглядаються безспірні вимоги. Отже, відповідач не позбавлений можливості викласти свої доводи, аргументи, міркування, заперечення у письмових заявах по суті справи, не позбавлений можливості надавати суду свої докази на спростування вимог позивача у строки, визначені судом або законом, заявляти відповідні клопотання та в повній мірі користуватися правами, передбаченими ЦПК України.
Проведення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням/викликом сторін ніяк не впливає на можливість реалізації зазначених прав, а скоріше залежить від волевиявлення учасників справи. Тому, будь-які пояснення та заперечення щодо предмету спору та докази на підтвердження таких заперечень сторони можуть висловити та подати у заявах по суті справи, тобто, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження у жодному разі не впливає на забезпечення принципу змагальності.
Таким чином, враховуючи викладені норми чинного процесуального законодавства, відсутність у клопотанні представника відповідача обґрунтованих підстав для переходу до розгляду справи в порядку загального позовного провадження, суд дійшов висновку, що клопотання представника відповідача про розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження слід залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 19, 274, 275, 277, 279 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Заяву представника відповідача - адвоката Шаркової Наталі Робертівни про розгляд цивільної справи за позовною заявою Ананьївської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право на користування житловим приміщенням, за правилами загального позовного провадження - залишити без задоволення.
Ухвала суду згідно частини першої статті 261 ЦПК України набирає законної сили після її проголошення та оскарженню не підлягає.
Копію цієї ухвали суду для відома направити учасникам справи в порядку, встановленому статтею 272 ЦПК України.
Повний текст ухвали суду складено 04 листопада 2026.
Суддя О. О. Желясков
Судове рішення № 141196014, Ананьївський районний суд Одеської області було прийнято 04.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 491/997/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: