Ухвала суду № 141195470, 03.11.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/34449/26

УХВАЛА

03 листопада 2026 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Радчук А.А., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні за період з 26.02.2021 року по 30.09.2026 року включно;

стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки остаточного розрахунку при звільненні за період з 27.02.2021 року по 30.09.2026 року у сумі 136215,50 (сто тридцять шість тисяч двісті п`ятнадцять) гривень 50 копійок;.

визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" України від 19 жовтня 2000 року № 2050-111 за період з 01.01.2020 року по 30.09.2026 року включно у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, встановленим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.11.2025 року по справі № 420/31887/25;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" України від 19 жовтня 2000 року № 2050-111 за період з 01.01.2020 року по 30.09.2026 року включно у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, встановленим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.11.2025 року по справі № 420/31887/25.

Згідно п.п. ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши зміст позовної заяви та доданих до неї матеріалів, суддя встановив наявність підстав для залишення позову без руху, оскільки позов поданий із порушенням вимог встановлених ст. 161 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною другою статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Зокрема, за подання до адміністративного суду фізичною особою позову немайнового характеру судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Пунктом 3 частини 1 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб: з 1 січня на 3328,00 гривні.

Отже, за подачу адміністративного позову з однією немайновою вимогою необхідно надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 1331,20 грн (3328,00 грн*0,4). Друга вимога про зобов`язання вчинити певні дії є похідною тому судовий збір за неї не справляється.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Разом з цим, до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору.

Отже, за подання даного позову до адміністративного суду позивач повинен був сплати судовий збір у розмірі 2 129,92 грн. (1331,20 грн х 2 х 0,8).

У визначеному законом розмірі судовий збір не сплачений, однак у позовній заяві позивач вважає себе звільненим від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» (далі Закон України «Про судовий збір»).

Суд зазначає, що компенсація втрати частини доходів відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у випадку порушення встановлених строків виплати доходів і спрямований на захист прав працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій) та є своєрідною санкцією для роботодавця за винні дії щодо порушення трудових прав найманого працівника. Компенсація втрати частини доходів не входить до структури заробітної плати.

Таким чином, оскільки компенсація втрати частини доходів не входить до структури заробітної плати та не стосуються справ, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків, позивачу належить сплатити судовий збір за подання цієї позовної заяви.

Суд звертає увагу, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні також не входить до структури заробітної плати.

Відповідно до правового висновку Великої палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16, за змістом приписів статей 94, 116, 117 КЗпП України та статей 1, 2 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

Верховний Суд у постанові від 08.02.2022 у справі № 755/12623/19 дійшов висновку, що на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», не поширюється.

Отже, судовий збір за подання позову щодо стягнення середнього заробітку у цій справі також підлягає сплаті на загальних підставах.

Відповідно ч.ч. 1-2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України, суд роз`яснює позивачу, що виявлені недоліки мають бути усунуті шляхом надання документу про сплату судового збору у розмірі 2662,40 грн. (при поданні заяви в електронній формі через систему "Електронний суд" - 2129,92 грн. = 2662,40*0.8), або клопотання про звільнення від сплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, у разі наявності передбачених Законом України «Про судовий збір» підстав, що підтверджується належними письмовими доказами.

Платiжні реквiзити для перерахування судового збору: 22030101 Судовий збір (Одеський окружний адміністративний суд, 101); Отримувач коштів: ГУК в Од.обл./Київський р-н/22030101; Рахунок отримувача: UA468999980313171206084015756; Код отримувача: 37607526; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160, 161, 169 КАС України, суддя,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою та повідомити про необхідність усунути недоліки позовної заяви в десятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали та роз`яснити, що в іншому випадку в строки, передбачені ч. 5 ст. 169 КАС України, позов буде повернутий позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.А. Радчук