Ухвала суду № 141193362, 04.11.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

"04" листопада 2026 р. справа № 300/7320/26

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Остап`юка С.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву про закриття провадження в адміністративній справі за позовом Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в розмірі 48 352, 98 гривень, -

ВСТАНОВИВ:

Івано-Франківське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі позивач) 07.10.2026 звернулося в суд з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в розмірі 48 352, 98 гривень.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.10.2026 відкрито провадження за вказаним позовом, а справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Івано-Франківським обласним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю 16.10.2026 подано (надіслано) до Івано-Франківського окружного адміністративного суду заяву про закриття провадження у справі, у зв`язку із сплатою відповідачем адміністративно-господарських санкцій та пені заявлених до стягнення, після подання позовної заяви. Внаслідок чого, просить про відшкодування з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судового збору, сплаченого за подання позовної заяви Івано-Франківським обласним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю відповідно до статті 140 Кодексу адміністративного судочинства України. За своїм змістом зазначена заява є заявою про відмову від позову.

Розглянувши заяву про закриття провадження в адміністративній справі та дослідивши матеріали адміністративної справи, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову.

Відповідно до частини 1 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до частини 3 статті 189 цього ж Кодексу про прийняття відмови від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі.

Виключний перелік підстав для закриття провадження у справі зазначено у частині 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 2 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Згідно з частиною 2 статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

На підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку, що заява позивача про відмову від позову не суперечить закону, не порушує чиїх-небудь прав, свобод або інтересів, а відтак суд приймає відмову від адміністративного позову наслідком чого є закриття провадження у справі.

Щодо відшкодування за рахунок фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судового збору, суд зазначає наступне.

Згідно з частинами 1, 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частинами 1, 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Зміст наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України щодо розподілу судових витрат свідчить про те, що вони стосуються загального правила компенсації судових витрат стороні, на користь якої ухвалено рішення.

При цьому, Кодекс адміністративного судочинства України містить спеціальні норми, які регулюють питання розподілу витрат у разі відмови позивача від позову (стаття 140 Кодексу адміністративного судочинства України), а також повернення судового збору (стаття 142 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до статті 140 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.

За змістом частини 1 статті 142 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вирішення справи шляхом примирення, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу п`ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

У той же час, об`єднана палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відступила від висновку, викладеного, зокрема, у постанові Верховного Суду від 07.09.2021 у справі № 380/3138/20 щодо можливості покладення на відповідача обов`язку відшкодування понесених позивачем - суб`єктом владних повноважень судових витрат як міри відповідальності за поведінку, яка змусила позивача вирішувати спір у судовому порядку, та дійшла висновку про те, що передбачене статтею 140 Кодексу адміністративного судочинства України правило щодо присудження витрат має місце, якщо позивачем є фізична особа або юридична особа, яка не є суб`єктом владних повноважень; якщо позивачем виступає суб`єкт владних повноважень, незалежно від результату розгляду справи не підлягають відшкодуванню понесені ним судові витрати, окрім судових витрат суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз.

Наведена правова позиція щодо застосування положень статті 140 Кодексу адміністративного судочинства України, викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29.08.2022 у справі № 826/16473/15 (адміністративне провадження № К/9901/47471/21), яка в силу частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України є обов`язковою для врахування судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

При цьому, ані положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, ані Законом України "Про судовий збір" не передбачено стягнення судових витрат з відповідача, зокрема у разі відмови суб`єкта владних повноважень від позову, а також навіть у випадках розгляду справи по суті та задоволення позову у справах за позовом суб`єкта владних повноважень до юридичної чи фізичної особи, окрім витрат пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача судового збору, сплаченого Івано-Франківським обласним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю за подання до Івано-Франківського окружного адміністративного суду цієї позовної заяви. Доказів понесення інших витрат, пов`язаних з розглядом справи сторонами суду не надано.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 47, 189, 238, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про закриття провадження у справі задовольнити частково.

Провадження в адміністративній справі за позовом Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (код ЄДРПОУ 13662300, вулиця Гуцульська, будинок 9, місто Івано-Франківськ, індекс 76006) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в розмірі 48 352, 98 гривень закрити.

У відшкодуваннні за рахунок фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судового збору на користь Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю відмовити.

Повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Суддя Остап`юк С.В.