Рішення № 141191473, 03.11.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

03 листопада 2026 р. Справа № 120/2013/26

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

У Вінницький окружний адміністративний суд звернувся з адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на протиправність прийнятого рішення ГУ ПФУ у Вінницькій області від 06.01.2026 №262940024499, яким відмовлено заявнику в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, а тому вважає, що відповідача слід зобов`язати призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 8 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Ухвалою від 23.02.2026 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому проваджені). Установлено строк для подання відзиву.

Скориставшись своїм процесуальним правом відповідач подав відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог. По суті спору відповідач вказав, що позивач звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. За принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, який розглядає заяву - Головне управління. За результатами розгляду заяви та доданих позивачем до неї документів, страховий стаж особи становить 38 років 10 місяців 3 дні. Необхідний пільговий стаж водієм міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятим у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, визначений пунктом 8 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» становить 12 років 6 місяців. Пільговий стаж позивача - 10 років 2 місяці 15днів. Пільговий стаж роботи з 25.11.1999 по 18.06.2015, згідно з довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 12.02.2024 №16, виданої філією комунального підприємства «Київпастранс» Автобусний парк №1 можливо буде врахувати після надходження результатів перевірки пільгового стажу, оскільки довідка потребує додаткового уточнення, що заявник дійсно працював водієм автобуса і виконував роботи пов`язані з перевезенням пасажирів у межах міста на міських автобусних маршрутах загального користування. Враховуючи вищезазначене, позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу.

Відповідач вважає, що Головним управлінням прийнято законне та обґрунтоване рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Суд зазначає, що у цій справі відбувся повторний автоматизований розподіл, оскільки первинно визначений головуючий суддя Яремчук К.О. відповідно до наказу Вінницького окружного адміністративного суду №004-К від 27.02.2026 виключений зі штату у зв`язку з призначенням на посаду судді апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2026 справу №120/2013/26 передано для розгляду судді Вінницького окружного адміністративного суду Дмитришеній Р.М.

Ухвалою від 19.03.2026 року адміністративну справу прийнято до провадження, розгляд якої постановлено здійснювати в порядку письмового провадження.

Відповідачем повторно поданий відзив, у якому акцентує на правомірності рішення ГУ ПФУ у Вінницькій області від 06.01.2026 № 262940024499.

Суд, вивчивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені сторонами доводи, встановив такі обставини.

Позивач 01.01.2026 звернувся до пенсійного органу із заявою, в якій просив призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 8 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Заяву позивача за принципом екстериторіальності розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Вінницькій області та прийняте рішення від 06.01.2026 №262940024499 про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу роботи на посаді водія міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) (а.с. 6).

Відповідно до рішення, вік заявника на момент звернення за призначенням пенсії - 55 років. Страховий стаж особи 38 років 10 місяців 3 дні. Пільговий стаж водієм міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів -10 років 2 місяці 15днів, при необхідному 12 років 6 місяців.

За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу не зараховано пільговий стаж роботи з 25.11.1999 по 18.06.2015, згідно з довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 12.02.2024 №16, виданої філією комунального підприємства «Київпастранс» Автобусний парк №1. Зазначено, що вказаний період можливо буде врахувати після надходження результатів перевірки пільгового стажу, оскільки довідка потребує додаткового уточнення, що заявник дійсно працював водієм автобуса і виконував роботи пов`язані з перевезенням пасажирів у межах міста на міських автобусних маршрутах загального користування.

Позивач не погоджується із спірним рішенням, вважає його протиправним, тому звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел передбачено Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону №1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-IV).

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV).

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV).

Отже, з вище зазначеного слідує, що страховий стаж отриманий до впровадження системи персоніфікованого обліку обчислюється на підставі документів згідно з законодавством, що діяло до набрання чинності Закону № 1058-IV.

Загальні умови призначення пенсії за віком визначені в частині 1 статті 26 Закону №1058-IV. Водночас відносини з приводу призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників врегульовані статтею 114 Закону №1058-IV.

Так, відповідно до частини 1 статті 114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Положеннями пункту 8 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV встановлено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається водіям міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятим у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу: для чоловіків не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; для жінок не менше 25 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.

За відсутності страхового стажу, встановленого абзацами другим-третім цього пункту, у період до 01.04.2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту і абзацами третім-тринадцятим пункту 2 частини другої цієї статті, страхового стажу, встановленого абзацами п`ятнадцятим-двадцять третім пункту 2 частини другої цієї статті.

Так, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 06.01.2026 № 262940024499 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до пункту 8 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV, у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу роботи на посаді водія міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) (а.с. 6).

Суд зазначає, що статтею 62 Закону №1788-ХІІ визначено, що основним документом, який підтверджує наявний трудовий стаж, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-ХІІ постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Пунктами 1, 2 Порядку №637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку №637: довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи, а за відсутності документів про наявний стаж або відсутності архівних даних, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, пов`язаних з заявником спільною роботою.

Системний аналіз наведених норм доводить, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, і лише у разі її відсутності, або відсутності в ній відповідних записів, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, зокрема, уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Таким чином, надання уточнюючих довідок повинно здійснюватися лише у випадках неправильного, неповного або нечіткого заповнення трудової книжки, що робить незрозумілим зроблений запис.

Вказаний висновок узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 05.12.2019 по справі №235/805/17, від 06.12.2019 по справі №663/686/16-а, від 06.12.2019 по справі №500/1561/17, від 05.12.2019 по справі №242/2536/16-а.

Відповідно до записів №10-12 трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 15.07.1989, в спірний період з 25.11.1999 по 18.06.2015 позивач працював на посаді водія Київського автотранспортного підприємства 13028, яке в подальшому було перейменоване в Автобусний парк №1 КП «КИЇВПАСТТРАНС» (наказ КП «КИЇВПАСТТРАНС» від 01.11.2001 №02). При цьому записи трудової книжки виконані чітко, без виправлень та закреслень, містять підпис та чіткий відтиск печатки підприємства, на якому працював позивач, а також матеріали справи не містять доказів визнання недостовірними записів трудової книжки позивача щодо періодів його роботи.

Пунктом 20 Порядку №637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

Так, з наявної в матеріалах справи довідки Філії КП «КИЇВПАСТТРАНС» Автобусний парк №1 про підтвердження особливого характеру роботи та умов праці, необхідних для призначення пільгової пенсії від 12.02.2024 №16 слідує, що позивач працював у Автобусному парку №1 КП «КИЇВПАСТТРАНС» водієм автобуса на міських перевезеннях у період з 25.11.1999 по 18.06.2015. Уточнено, що позивач працював повний робочий день на міських автобусних маршрутах та міських маршрутах в режимі таксі загального користування, виконував перевезення пасажирів за професією водій міського пасажирського транспорту (автобусу). Така довідка видана на підставі картки ф. Т-2, наказів, особових рахунків. Окрім того, матеріали справи не містять доказів, що така довідка будь-ким оскаржена або визнана недійсною, а відтак підлягає врахуванню.

Отже, записами №10-12 трудової книжки позивача та вказаною довідкою підтверджується період роботи позивача з 25.11.1999 по 18.06.2015 у Філії КП «КИЇВПАСТТРАНС» Автобусний парк №1 з повним робочим днем, який повинен бути зарахований до пільгового стажу позивача та безпідставно не врахований відповідачем.

Щодо відмови відповідача у зарахуванні такого періоду роботи позивача до його пільгового стажу з тих підстав, що пільговий період потребує перевірки, то суд зазначає, що згідно з частиною 3 статті 44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Відповідно до статті 101 Закону №1788-ХІІ органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно зі статтею 64 Закону №1058-IV територіальні органи мають право проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсійні виплати.

На підставі пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління ПФУ 25.11.2005 за №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1) при прийманні документів орган, що призначає пенсію: перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Таким чином, правом вимагати додаткові документи від підприємств, організацій і окремих осіб наділені лише органи, що призначають пенсії, а не особи, яким призначається пенсія. Отже, у разі сумніву або розбіжностей в документах, які враховуються при обчисленні пенсії позивачу, пенсійний орган має вимагати відповідні додаткові документи від підприємств, організацій, окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі або здійснювати зустрічну перевірку.

Доказів щодо здійснення повноважень, передбачених Законом №1058-IV та Порядком №22-1, відповідач не надав. Також не надав докази, які б підтверджували той факт, що вчинялись відповідні дії щодо здійснення перевірки первинних документів для підтвердження спірних періодів роботи позивача, що в свою чергу могло б свідчити про обґрунтованість прийнятого відповідачем рішення з дослідженням всіх обставин для правильності його прийняття. Водночас, саме лише посилання у рішенні на потребу у проведенні перевірки, не може вважатись обґрунтованою підставою для відмови у зарахування спірного періоду роботи до пільгового стажу позивача, який підтверджений належними доказами, враховуючи також те, що відповідачем не ініційовано проведення такої перевірки, а доказів зворотного матеріали справи не містять.

Отже, аналізуючи наведені положення законодавства, яке дає позивачу право на пенсію за віком на пільгових умовах суд зазначає, що наявність у позивача уточнюючої довідки про характер роботи та характеристики виконуваної роботи, що стало підставою для відмови позивачу у призначенні такої пенсії, не спростовує наявність у позивача пільгового стажу, що дає йому право на пенсію на пільгових умовах. Тому, з урахуванням висновків суду, наявні підстави для зарахування до пільгового стажу періоду його роботи у Філії КП «КИЇВПАСТТРАНС» Автобусний парк №1 з 25.11.1999 по 18.06.2015.

Відтак, відповідач, відмовляючи в зарахуванні до пільгового стажу позивача періоду роботи з 25.11.1999 по 18.06.2015, діяв не на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів.

Тож, суд погоджується з доводами позивача про порушення його права на належне пенсійне забезпечення, а дії відповідача не відповідають критеріям правомірних, обумовлених статтею 2 КАС України.

За наведеного вище, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 06.01.2026 № 262940024499, яким позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

З приводу вимоги позивача про призначення пенсії, суд зазначає, що без урахування стажу позивача за період роботи у Філії КП «КИЇВПАСТТРАНС» Автобусний парк №1 з 25.11.1999 по 18.06.2015, у нього відсутній необхідний пільговий стаж.

Тому, з метою захисту прав позивача слід вийти за межі заявлених вимог, зобов`язати відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача період роботи у Філії КП «КИЇВПАСТТРАНС» Автобусний парк №1 з 25.11.1999 по 18.06.2015 згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_1 від 15.07.1989 та довідки Філії КП «КИЇВПАСТТРАНС» Автобусний парк №1 про підтвердження особливого характеру роботи та умов праці, необхідних для призначення пільгової пенсії від 12.02.2024 №16 та призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 8 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 01.01.2026.

Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, сплачений при зверненні до суду судовий збір належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 06.01.2026 № 262940024499 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 , відповідно до пункту 8 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 період роботи з 25.11.1999 по 18.06.2015 згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_1 від 15.07.1989 та довідки Філії КП «КИЇВПАСТТРАНС» Автобусний парк №1 про підтвердження особливого характеру роботи та умов праці, необхідних для призначення пільгової пенсії, від 12.02.2024 №16 та призначити пенсію за віком на пільгових умовах з 01.01.2026 відповідно до пункту 8 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області судовий збір у розмірі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одну гривню 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 );

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ - 13322403, вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005).

Повне судове рішення складено 03.11.2026.

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна