Рішення № 141190290, 04.11.2026, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/4202/26

2/583/2104/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року м. Охтирка

Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючої судді Семенової О.С.,

за участю секретаря

судового засідання Гайдейчук К.В.,

учасників цивільної справи:

представника позивача Горностая Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 в м. Охтирка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю,

УСТАНОВИВ:

Позивач 13 серпня 2026 року Охтирська міська рада Охтирського району Сумської області в особі міського голови Кузьменка П. звернувся до суду із цивільним позовом до відповідачки про стягнення з неї безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за використанням земельної ділянки за адресою. АДРЕСА_1 , кадастровий № 5910200000:11:013:0005, площею 0,6459га (4/1000 від 0,6459га) без правовстановлюючих документів (договору оренди) за період за 9 місяців 2018р - 6 місяців 2025р в сумі 35442,36грн. Свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 є власником нерухомого майна, нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 22,0 кв.м. Зазначений об`єкт нерухомості розташований на земельній ділянці комунальної власності кадастровий номер 5910200000:11:013:0005 загальною площею 0,6459 га. Внаслідок невжиття з боку відповідача заходів щодо оформлення права землекористування та оформлення відповідного договору оренди землі міська об`єднана територіальна громада в особі Охтирської міської ради не отримала плату за використання земельної ділянки у вигляді збережених без достатньої правової підстави коштів орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності. Повідомлення з пропозицією добровільно відшкодувати збитки відповідачем проігноровано, що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Представник позивача Горностай Є.В. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання повторно не прибула, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неприбуття до суду не повідомила, відзиву не подала /а.с. 79-80, 94/.

Суд з урахуванням думки представника позивача вважає за можливе розглядати справу у відсутності відповідача в порядку заочного розгляду справи на підставі зібраних у справі доказів, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст. 282 ЦПК України.

Згідно із ч. 1 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з такого.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що відповідачці ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 13 травня 2017 року НМО 455243, посвідченого 13 травня 2017 року приватним нотаріусом Охтирського міського нотаріального округу Лебедєвою Л.М., на праві приватної власності належить нежитлове приміщення № 4, площею 22,0 кв.м. яке розташоване на 1 поверсі в будівлі Р-2 за адресою: АДРЕСА_1 /а.с. 6-7/.

Вказана нежитлова будівля розташована на земельній ділянці площею 0,6459 га, кадастровий номер 5910200000:11:013:0005, цільове призначення 03.07: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, форма власності комунальна, що підтверджується інформацією з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 23 липня 2026 року № НВ-5900403362026 та кадастровим планом земельної ділянки /а.с. 8-13/.

Відповідно до акту з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 06 листопада 2025 року № 02-09/189, затвердженого рішенням виконавчого комітету Охтирської міської ради від 02 грудня 2025 року № 208, розмір збитків, завданих ОСОБА_1 використанням земельної ділянки без достатньої правової підстави, розташованої на АДРЕСА_1 , за період 9 місяців 2018 року 6 місяців 2025 року становить 35442,36 грн за ставкою орендної плати від нормативної грошової оцінки 10% /а.с. 46/.

05 грудня 2025 року за вих. № 01-05/3383 на адресу відповідача надіслана копія акту з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 06 листопада 2025 року № 02-09/189 з повідомленням, яке містить пропозицію у 30-денний термін з дня надходження цього повідомлення розглянути його разом з актом та про результати їх розгляду інформувати Охтирську міську раду. Також відповідачку повідомлено, що у разі визнання заявлених вимог добровільне відшкодування збитків здійснюється в досудовому порядку шляхом укладення договору про відшкодування збитків /а.с. 55/.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Суб`єктами права на землі комунальної власності згідно зі ст. 80 ЗК України є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Загальне правило щодо підстав та порядку набуття права на землю із земель комунальної власності визначено ст. 116 ЗК України, згідно з частинами 1, 2 якої громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Особливості набуття права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю або споруду визначені ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України.

Так відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

За ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Виходячи зі змісту ст. 120 ЗК України, норма щодо переходу права на земельну ділянку у разі переходу права на будинок, будівлю і споруду може бути застосована у випадках, якщо земельна ділянка перебуває у власності або у користуванні колишнього власника будівлі.

Однак, зважаючи на положення ст. 125 ЗК України, новий власник об`єкта нерухомості не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до вимог законодавства.

Таким чином, з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у відповідача виник обов`язок оформити та зареєструвати речове право на земельну ділянку, яка знаходиться під нежитловими приміщеннями, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень».

Згідно з абзацом 1 ч. 1 ст. 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Статтею 206 ЗК України визначено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно зі ст. 14 Податкового Кодексу України визначено, що плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (п. 14.1.147).

Відповідач не є власником та постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата.

Підпунктом 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України/ далі ПК України/ визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно зі ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1). Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем та визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (п. 288.4, п. 288.5).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладання договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондиційними. Для кондиційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

Такі правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, провадження №14-77цс18.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов`язана повернути доходи.

Приписи частини першої статті 1212 ЦК України спрямовані на повернення майна або коштів, набутих чи збережених особою за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави.

Пунктом 4.3 Положення про порядок оформлення права оренди земельних ділянок, затвердженого рішенням Охтирської міської ради від 25 червня 2020 року № 2006-МР, передбачено, що обчислення розміру орендної плати за користування сформованими земельними ділянками, які використовуються з порушенням земельного законодавства без документів, що посвідчують право оренди, здійснюється із застосуванням ставки орендної плати, відповідної категорії земель, з підвищеним коефіцієнтом К2, але не більше 12 % від нормативної грошової оцінки земель.

При цьому додатком № 2 до вказаного Положення, для земель із видом цільового призначення 03.07 - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, встановлено базову ставку орендної плати у розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Саме ця ставка відповідає розміру плати, яку відповідач мав би сплачувати за користування земельною ділянкою за звичайних умов оформлення відповідного договору оренди.

Визначаючи розмір безпідставно збережених коштів, необхідно враховувати, що за відсутності належно оформленого права користування земельною ділянкою між сторонами не виникли договірні відносини оренди, а тому стягувана сума не є орендною платою в її договірному розумінні. Її правова природа полягає у поверненні коштів, які землекористувач заощадив, не сплачуючи власнику земельної ділянки плату за фактичне користування нею.

За таких обставин визначальним є встановлення розміру платежу, який відповідач мав би вносити за звичайних умов належного оформлення права оренди відповідної земельної ділянки. У цій справі таким орієнтиром є базова ставка орендної плати у розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, встановлена додатком № 2 до Положення про порядок оформлення права оренди земельних ділянок для земель із видом цільового призначення 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Застосування цієї ставки дає змогу визначити грошовий еквівалент користування земельною ділянкою, який відповідач за звичайних умов мав би сплатити її власнику. Натомість застосування підвищеного коефіцієнта К2, унаслідок якого базова ставка збільшується до 10 %, призводить до стягнення суми, що перевищує розмір звичайної плати за користування земельною ділянкою. Така різниця за своєю суттю не є коштами, які відповідач зберіг унаслідок несплати належного платежу, а становить додатковий фінансовий тягар, пов`язаний із порушенням порядку оформлення права землекористування.

За таких обставин при визначенні розміру безпідставно збережених коштів суд має виходити з розміру плати, яку відповідач за звичайних умов мав би сплачувати власнику земельної ділянки за фактичне користування нею. При цьому покладення на особу додаткового фінансового тягаря, зумовленого невиконанням обов`язку щодо оформлення права користування земельною ділянкою, не відповідає правовій природі зобов`язання, передбаченого статтею 1212 ЦК України.

Відповідно до статті 4 ЦК України цивільні відносини регулюються актами цивільного законодавства, а згідно із частиною четвертою статті 11 цього Кодексу у випадках, установлених такими актами, цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів органів місцевого самоврядування.

Наявність у рішенні органу місцевого самоврядування положення про застосування підвищеного коефіцієнта до розрахунку плати за використання земельної ділянки без оформлених правовстановлюючих документів не змінює правової природи спірних правовідносин і не перетворює зобов`язання з повернення безпідставно збережених коштів на захід відповідальності. При вирішенні спору про стягнення коштів на підставі статті 1212 ЦК України таке підвищення не може підміняти визначення фактичного майнового еквівалента користування земельною ділянкою.

Отже, за встановлених у цій справі обставин спірна сума підлягає обчисленню із застосуванням ставки 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Саме такий розрахунок відображає розмір плати, яку відповідач мав би сплачувати за звичайних умов оформлення права оренди, та забезпечує відновлення майнового інтересу територіальної громади без покладення на відповідача додаткового фінансового тягаря, не властивого зобов`язанню, передбаченому статтею 1212 ЦК України.

В зв`язку з цим, суд дійшов висновку про зменшення застосованої ставки орендної плати від нормативної грошової оцінки з 10 % до 5 %.

З огляду на викладене, враховуючи, що ОСОБА_1 використовувала земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5910200000:11:013:0005, без достатніх правових підстав, не сплачувала за користування земельною ділянкою орендну плату у встановленому законодавчими актами розмірі, у результаті чого безоплатно користувалася цією земельною ділянкою, тобто безпідставно набула дохід, отриманий від безпідставно набутого майна, у Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області правомірно виникло право на стягнення коштів, отриманих безпідставно, як суми, яку мав би отримати місцевий бюджет в розмірі п`яти відсотків від нормативної грошової оцінки.

Таким чином, загальний розмір безпідставно збережених ОСОБА_1 коштів за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів за період за 9 місяців 2018р - 6 місяців 2025р становить 17721,18 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується положеннями статті 141 ЦПК України, відповідно до якої стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до обсягу задоволених вимог.

Відповідно до квитанції позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір в сумі 3328,00 грн /а.с. 5/.

Ураховуючи, що позовні вимоги частково задоволені в сумі 17721,18 грн, тобто на 50 % від суми позову в розмірі 35442,36 грн, а тому з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню витрати на сплату судового збору в сумі 1664,00 грн (3328,00 грн : 100 х 50 %).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 279, 280-282, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 1212, 1214 Цивільного кодексу України, ст.ст. 120, 123, 124 Земельного кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Частково задовольнити позовні вимоги Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області безпідставно збережені кошти у вигляді орендної плати за використанням земельної ділянки за адресою. АДРЕСА_1 , кадастровий № 5910200000:11:013:0005, площею 0,6459га (4/1000 від 0,6459га) без правовстановлюючих документів (договору оренди) за період за 9 місяців 2018р - 6 місяців 2025р в розмірі 17721,18 грн та судовий збір в розмірі 1664,00 грн, всього до стягнення підлягає 19385,18 грн /дев`ятнадцять тисяч триста вісімдесят п`ять гривень 18 копійок/.

Відмовити в іншій частині позовних вимог.

Заочне рішення може бути переглянуте Охтирським міськрайонним судом Сумської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набуває чинності, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Сумського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи /вирішення питання/ без повідомлення /виклику/ учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набуває чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набуває чинності після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Позивач: Охтирська міська рада Охтирського району Сумської області /юридична адреса: вул Незалежності, буд. 11, м. Охтирка Сумської області, код ЄДРПОУ 36467402/.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області О.С. Семенова