Ухвала суду № 141189898, 30.10.2026, Люботинський міський суд Харківської області

Справа №: 630/898/26Провадження № 1-кп/630/54/26

У Х В А Л А

Іменем України

30 жовтня 2026 рокум. Люботин

Люботинський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілої (дистанційно) ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду в м. Люботин Харківської області обвинувальний акт за кримінальним провадженням № 12026221320000006 у відношенні:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Люботин Харківської області, громадянки України, з середньою освітою, незаміжньої, не працюючої, не судимої, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ,

яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 361 КК України,

в с т а н о в и в:

Прокурором Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 13 липня 2026 року подано до суду клопотання від 19 жовтня 2026 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до обвинуваченої ОСОБА_5 .

Клопотання обґрунтовано тим, що наразі ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яких віднесене до категорії тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, а також наявні ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які враховувались слідчим суддею при застосуванні заходу запобіжного заходу та його продовження, вони не відпали і продовжують існувати, а жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти цим ризикам; і що на даний час обставини, які вказують на такі ризики, не змінились. Прокурор також вказала у клопотанні на необхідність врахування даних про особу ОСОБА_5 , відсутність у неї міцних соціальних зв`язків та законних джерел заробітку та можливість незаконного тиску на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 подане клопотання підтримала та просила його задовольнити, виходячи з обставин, викладених у такому клопотанні. Додатково прокурор акцентувала увагу на тому, що існуючи ризики не дозволяють застосувати до обвинуваченої більш м`який запобіжний захід, та вони продовжують існувати, бо з пояснень потерпілої ОСОБА_4 , наданих в судовому засіданні, випливає, що обвинувачена ще до її затримання намагалась погрозами примусити потерпілу забрати з поліції заяву про вчинення кримінального правопорушення.

Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечила проти клопотання прокурора та просила його не задовольняти, зокрема, з урахуванням пояснень потерпілої ОСОБА_4 , яка не бажає аби ОСОБА_5 утримувалась під вартою, бо це може спотворити її подальше життя. Також захисник зауважила на тому, що ризик можливого примусу чи впливу на свідків та потерпілу не був встановлений під час застосування запобіжного заходу; а ризик переховування від суду наразі мінімальний, бо ОСОБА_5 тривалий час перебуває під вартою та переоцінила свою поведінку. Що ж до ризику вчинення нових кримінальних правопорушень, то цей ризик взагалі відсутній, бо не надано доказів засудження ОСОБА_5 за вчинення інших кримінальних правопорушень.

Обвинувачена ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримала промову захисника та просила врахувати, що вона вже півроку перебуває у слідчому ізоляторі і збагнула помилковість своєї поведінки, та не бажає погіршувати своє становище, тому не має наміру перешкоджати проведенню судового розгляду.

Вислухавши промови учасників провадження, дослідивши подане прокурором клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Ухвалою слідчого судді Люботинського міського суду Харківської області від 20 травня 2026 року, постановленою в справі № 630/51/26 (провадження № 1-кс/630/257/26), до підозрюваної у кримінальному провадженні № 12026221320000006 від 03 січня 2026 року ОСОБА_5 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» на строк до 17 липня 2026 року включно, з визначенням суми застави в розмірі 99840,00 грн.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026221320000006 надійшов до суду для розгляду по суті 01 липня 2026 року.

Ухвалою Люботинського міського суду Харківської області від 13 липня 2026 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований у відношенні ОСОБА_5 , був продовжений на строк 60 днів, тобто до 10 вересня 2026 року включно, з визначенням суми застави в розмірі 99840,00 грн.

В подальшому ухвалою Люботинського міського суду Харківської області від 04 вересня 2026 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований у відношенні ОСОБА_5 , був продовжений на строк 60 днів, тобто до 02 листопада 2026 року включно, з визначенням суми застави в розмірі 99840,00 грн.

Згідно зі ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту. До спливу подовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не завершене до його спливу.

Ч. 5 ст. 199 КПК України передбачено, що суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Таким чином, підставою для продовження тримання особи під вартою є, зокрема, встановлення, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні одного тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, та у вчиненні одного кримінального проступку, верхня межа санкції якого передбачає покарання у виді 3 років обмеження волі.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

При вирішенні питання про доцільність продовження тримання обвинуваченої ОСОБА_5 під вартою суд враховує тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у тяжкому кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона обвинувачується, а також те, що оголошена їй підозра у вчинені тяжкого злочину та кримінального проступку була визнана слідчим суддею обґрунтованою під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Керуючись принципом презумпції невинуватості, наразі не вирішується наперед процесуальна перспектива пред`явленого обвинувачення, а лише надається аналіз обґрунтованості пред`явленого обвинувачення, суспільної небезпеки злочинних дій, в яких обвинувачується ОСОБА_5 .

При наданні оцінки наявності ризиків суд приймає до уваги відсутність у обвинуваченої міцних соціальних зв`язків, оскільки вона не має власної сім`ї, а з матір`ю у неї існують неприязні відносити, що в сукупності з тяжкістю покарання, яке може загрожувати обвинуваченій, може вказувати на існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, - переховування від суду, що може перешкодити здійсненню судового провадження та його завершення у найкоротші строки. Такий ризик обумовлений ще й тим, що наразі відсутні законодавчі обмеження у вільному виїзді обвинуваченої за межі країни в період воєнного стану, а також тим, що обвинувачена відверто ігнорувала виклики слідчого під час досудового розслідування, що й слугувало оголошенню її органом досудового розслідування у розшук.

Існування вказаного ризику, на думку суду, також обумовлено поясненнями обвинуваченої про те, що має грошові заощадження на банківському рахунку в розмірі до 500000,00 грн, що може вказувати на можливість їх використання обвинуваченою для проживання в іншій місцевості, в тому числі й за кордоном України.

Суд також бере до уваги, що ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Таким чином, суд дійшов висновку, що доводи прокурора про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, є обґрунтованими, і заявлений ризик не зменшився від часу постановлення попередньої ухвали суду.

Щодо ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд бере до уваги ту обставину, що в судовому розгляді з метою перевірки обставин обвинувачення був проведений допит потерпілої ОСОБА_8 та більшості свідків обвинувачення, за винятком одного свідка, який є військовослужбовцем тат проходить військову службу, а тому визнає, що такий ризик наразі значно зменшився.

Стосовно ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає обґрунтованим існування такого ризику, адже обвинувачена на час застосування запобіжного заходу не мала офіційного джерела прибутків і місця роботи, хоча з її слів має доволі значні за обсягом грошові заощадження, в той час як дії, які органом досудового розслідування кваліфіковані як кримінальні правопорушення, вчинялись з метою отримання власної вигоди. До того ж, з наданих суду потерпілою ОСОБА_4 з`ясовано, що обвинувачення висловлювала вимогу забрати з поліцію заяву про вчинення кримінального правопорушення, та попереджувала, що невиконання такої вимоги призведе до негативних наслідків.

Отже ризик того, що ОСОБА_5 може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення проти власності, в тому числі проти майна, належного потерпілій або членам її сім`ї, залишається доволі високим.

Вирішуючи питання про продовження строків тримання під вартою, суд оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченій, дані про її особу, наявність ризиків, які суд вважає доведеними, та з урахуванням обставин вчинення кримінальних правопорушень, інкримінованих обвинуваченій, суд вважає, що на даний час більш м`які запобіжні заходи не будуть достатніми та не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченої. Суд визнає, що інтереси суспільства значною мірою переважають інтереси забезпечення права на свободу обвинуваченої ОСОБА_5 , незважаючи на існування презумпції невинуватості.

За таких обставин раніше застосований до обвинуваченої запобіжних захід слід продовжити з метою запобігання існуючим ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на строк 60 днів.

При постановленні слідчим суддею 20 травня 2026 року ухвали про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою був визначений розмір застави в сумі 99840,00 грн., достатній для забезпечення виконання підозрюваною обов`язків, передбачених цим Кодексом. Такий саме розмір застави був визначений судом в ухвалі від 04 вересня 2026 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_5 .

Враховуючи відсутність в клопотанні прокурора доводів щодо виникнення та існування обставин, які на даний час свідчать про необхідність визначення для обвинуваченої застави у більшому розмірі, суд вважає за можливе раніше визначений розмір застави залишити без змін на період продовження запобіжного заходу.

Керуючись ст.ст. 199, 331, 372, 392 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 від 19 жовтня 2026 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 задовольнити.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований у відношенні ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити на строк 60 днів, тобто до 28 грудня 2026 року включно.

Встановити для ОСОБА_7 заставу в розмірі 99840,00 грн., які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ України (Реквізити: одержувач ТУ ДСА України у Харківській області, банк одержувача ДКСУ м. Київ, рахунок UA208201720355299002000006674, код ЄДРПОУ 26281249, призначення платежу: застава згідно КПК по справі № 630/898/26 від 30 жовтня 2026 року ( ОСОБА_5 ), Люботинський міський суд Харківської області).

В разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця попереднього ув`язнення негайно звільнити ОСОБА_5 з-під варти та повідомити про це суд. З моменту звільнення ОСОБА_5 з під варти у зв`язку з внесенням застави вважати обвинувачену такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення застави згідно ст. 194 КПК України покласти на обвинувачену наступні обов`язки:

- прибувати до суду за кожним викликом;

- не відлучатись із місця проживання без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками кримінального провадження;

- здати до органів Державної міграційної служби України паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що надають право на виїзд з України.

Роз`яснити заставодавцю, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, та попередити його про обов`язки із забезпечення належної поведінки обвинуваченої та її явки за викликом до суду, а також про наслідки невиконання цих обов`язків.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, а обвинуваченою у цей же строк з дня отримання копії ухвали.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя ОСОБА_1