Вирок № 141187631, 04.11.2026, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

Іменем України

Справа №133/2850/25

04.11.2026 м. Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області у складі:

головуючої судді - ОСОБА_1

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ;

прокурора ОСОБА_3 ;

обвинуваченого: ОСОБА_4 ;

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12025020230000269 від 03.07.2025 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця с. Вернигородок Козятинського району Вінницької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України, не одруженого, з середньою освітою, не працюючого, раніше судимого:

-вироком Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 19.02.2026 у справі №133/2287/25 за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років;

-вироком Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 14.05.2026 за ч. 4 ст. 185 КК України, з урахуванням ч. 4 ст. 70 КК України, призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

встановив:

Формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.

ОСОБА_4 , 19.02.2026 будучи засуджений Козятинським міськрайонним судом Вінницької області за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років, на шлях виправлення не став належних висновків для себе не зробив та обвинувачується у вчиненні нового, умисного злочину за наступних обставин.

Так, на початку березня 2025 близько 14:00 год. ОСОБА_4 , під час дії правового режиму воєнного стану, що запроваджений Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затверджений Законом України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-IХ від 24 лютого 2022 року, в подальшому неодноразово продовжений і діє по теперішній час, діючи повторно, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна з корисливих мотивів, прийшов до території домоволодіння, яке розташоване по АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В подальшому, ОСОБА_4 продовжуючи виконувати свій злочинний задум, направлений та таємне викрадення чужого майна, обійшов паркан, який розташований перед домоволодінням та, зайшовши на територію, підійшов до сарайного приміщення. Далі, ОСОБА_4 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у інше приміщення, усвідомлюючи протиправність своїх дій та настання негативних наслідків, впевнившись у відсутності сторонніх осіб, які б спостерігали за його злочинними діями, з корисливих мотивів, за допомогою металевого прута, зламав гвинтовий замок, після чого відкрив двері сарайного приміщення та потрапив всередину.

Перебуваючи всередині сарайного приміщення, ОСОБА_4 віднайшов та таємно викрав електричний гілкоподріблювач марки «Vitas» моделі Zs 2445 j червоно-чорного кольору, потужністю 2400 Вт.,вартістю відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи № CE-19/102-25/15241-ТВ 4683 гривні 60 копійок.

Після чого, ОСОБА_4 разом з викраденим майном зник з місця вчинення злочину, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 4683 гривні 60 копійок.

Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Судом дії ОСОБА_4 кваліфікуються за ч. 4 ст. 185 КК України, тобто як таємне викрадення чужого майна (крадіжці), вчинене повторно, поєднане з проникненням у інше приміщення, вчинене в умовах воєнного стану.

Психічне ставлення обвинуваченого до діяння, винним у вчиненні якого він визнається судом. Позиція сторін кримінального провадження.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно та в повному обсязі визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у інше приміщення, вчиненому в умовах воєнного стану.

Прокурор ОСОБА_3 просила суд визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання призначених покарань за даним вироком та вироком Козятинського міськрайонного суду від 14.05.2026 та остаточно визначити ОСОБА_4 покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі.

Обвинувачений підтримав позицію прокурора щодо виду та міри покарання, зазначив, що бажає служити в Збройних силах України.

Потерпілий, ОСОБА_5 , подав до суду заяву від 11.09.2025 про розгляд справи без його участі.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також обсяг доказів, які досліджувались судом на підтвердження пред`явленого обвинувачення

Дані фактичні обставини справи ніким з учасників судового розгляду не оспорюються та підтверджуються показаннями обвинуваченого ОСОБА_4 , який повністю визнав свою вину у пред`явленому обвинуваченні та підтвердив вищевикладені обставини вчинення кримінального правопорушення.

При цьому, обвинувачений показав, що на початку березня 2025 року, близько 14:00 год., прийшов до домоволодіння ОСОБА_5 , розташованого по АДРЕСА_1 . Переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, за допомогою металевого прута зламав замок на дверях сараю, проник усередину, звідки таємно викрав електричний гілкоподрібнювач, яким надалі розпорядився на власний розсуд.

За викладених обставин та за згодою учасників судового провадження суд визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та обмежився, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, показаннями обвинуваченого, який повністю визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 правильно розуміє зміст інкримінованого йому та визнаних ним обставин вчинення кримінального правопорушення та правову кваліфікацію такого кримінального правопорушення і така позиція обвинуваченого є добровільною, суд вважає поза розумним сумнівом доведеною винуватість останнього у пред`явленому обвинуваченні, а саме у вчиненні за вищевикладених обставин таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у інше приміщення, вчиненому в умовах воєнного стану.

Мотивування призначення покарання

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд, відповідно до вимог ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відомості про особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують йому покарання.

Зокрема, суд приймає до уваги, що обвинувачений скоїв тяжкий злочин, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів проти власності.

Вказана обставина дає суду підстави вважати, що ОСОБА_4 на шлях виправлення не став, свою поведінку в сторону додержання законності не переглянув, та ігнорує встановленні в суспільстві правила.

Враховуючи вказані обставини, суд приходить до висновку про неможливість виправлення ОСОБА_4 без реального відбування покарання та відсутність підстав для застосування щодо останнього положень ст. 75 КК України.

Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_4 на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не одружений, не має на утриманні дітей, за місцем проживання характеризується негативно.

До обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання, суд відносить щире каяття та сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які згідно з ст. 67 КК обтяжують покарання, суд не встановив.

Згідно із ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

З урахуванням всіх обставин справи, ступеня тяжкості, обставин вчинення кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, обставин, що пом`якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також вимоги ч. 2 ст. 65 КК України про те, що особі яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, вважає, що обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України.

Положеннями ч. 4 ст. 70 КК України передбачено, що за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 КК України.

Частиною 1 ст. 70 КК України визначено, що при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

У зв`язку з викладеним, на підстав ч. 4 ст. 70 КК України, суд вважає необхідним остаточно призначити ОСОБА_4 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання призначених покарань за даним вироком та за вироком Козятинського міськрайонного суду від 14.05.2026 у справі №133/4423/25.

Рішення про відшкодування процесуальних витрат

Відповідно до матеріалів справи документально підтверджені процесуальні витрати у кримінальному провадженні становлять в розмірі 1782 (однієї тисячі сімсот вісімдесяти двох ) грн. 80 коп. та підлягають стягненню з ОСОБА_4 на користь держави.

Рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили

Запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, застосований до обвинуваченого, на час ухвалення вироку припинив свою дію у зв`язку із закінченням строку, на який його було продовжено, підстав для його обрання судом не встановлено.

Заходи забезпечення у кримінальному провадженні: арешт, накладений ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 07.07.2025 у справі №133/2473/25 на майно - підлягає скасуванню.

Цивільний позов не заявлявся.

Рішення щодо речових доказів, документів та заходів забезпечення кримінального провадження

Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази по справі, а саме: електричний гілкоподріблювач марки «Vitas» моделі Zs 2445 j червоно-чорного кольору, потужністю 2400 Вт., який передано на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_5 підлягає залишенню у власності ОСОБА_5 .

На підставі викладеного та керуючись ст. 100, ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 1 (один) місяць.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання призначених покарань за даним вироком та вироком Козятинського міськрайонного суду від 14.05.2026 у справі №133/4423/25 та остаточно визначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 6 (шість) місяців.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 до набрання вироком суду законної сили не обирати.

Строк відбування покарання рахувати з моменту набрання вироком законної сили.

Відповідно до ч. 7 ст. 72 КК України, зарахувати у строк покарання ОСОБА_4 попереднє ув`язнення з 30.07.2025 по 16.11.2025 з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі.

Арешт, накладений ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 07.07.2025 у справі №133/2473/25 на майно - скасувати.

Речові докази: електричний гілкоподріблювач марки «Vitas» моделі Zs 2445 j червоно-чорного кольору, потужністю 2400 Вт., який передано на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_5 залишити у власності ОСОБА_5 .

На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України, стягнути з обвинуваченого на користь держави витрати на проведення судовотоварознавчої експертизи № СЕ-19/102-25/15241-ТВ від 14.07.2025 в розмірі 1782 (однієї тисячі сімсот вісімдесяти двох ) грн. 80 коп.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Козятинський міськрайонний суд Вінницької області виключно з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію даного вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_6