Рішення № 141186671, 04.11.2026, Господарський суд Чернівецької області

Дата ухвалення
04.11.2026
Номер справи
926/2786/26
Номер документу
141186671
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 рокум. ЧернівціСправа № 926/2786/26

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Гурина М.О., за участю секретаря судового засідання Скрипник Д.М., розглянувши матеріали справи

за позовом державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» (04074, м. Київ, вул. Автозаводська, буд.2, код ЄДРПОУ 44725823)

до товариства з обмеженою відповідальністю «ТАКТИК ПРО» (58002, м. Чернівці, вул. Конституційна, буд.44, оф.35, код ЄДРПОУ 32375465)

про стягнення штрафних санкцій в сумі 8192372,30 грн

Представники сторін:

від позивача Телегей К.В. представниця;

від відповідача Глухенький О.А. адвокат.

1. Стислий виклад позицій учасників справи.

Державне підприємство Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «ТАКТИК ПРО» про стягнення штрафних санкцій на загальну суму 8192372,30 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами державного контракту (договору) про закупівлю №471/12-24-РМ від 24.12.2024 в частині своєчасної поставки товару, у зв`язку із чим позивачем відповідно до п. 8.2. договору нарахував пеню за ставкою 0,2% від вартості несвоєчасно поставленого товару за кожну добу затримки на загальну суму 5080296,76 грн та штраф у розмірі 7 % на загальну суму 3112075,54 грн.

03.08.2026 через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Чернівецької області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись при цьому на те, що відповідач повністю поставив 45000 комплектів товару за Контрактом № 471/12-24-РМ, що підтверджено актами приймання-передачі.

Часткове прострочення поставки 15000 комплектів за заявками № R000686-1 та № R000686-2 зумовлене форс-мажорними обставинами (стихійне лихо 28.07.2025 у м. Чернівці), що засвідчено Сертифікатом Київської обласної ТПП № 3200-25-1453 від 12.08.2025 та про що замовника повідомили листами № 592 і № 639. На підставі ст. 617 ЦК України та ст. 218 ГК України відповідач вважає, що штрафні санкції на суму 2690472,38 грн за цими заявками не підлягають стягненню. Затримку поставки першої партії пояснено епідемічною ситуацією (Висновок hardship №265/03.23), що було врегульовано Додатковою угодою №1. Також відповідач зазначає про постійне інформування позивача та свій статус критично важливого підприємства.

З огляду на повне виконання зобов`язань, відсутність реальних збитків та тяжке фінансове становище, відповідач просить суд відмовити у стягненні 2690472,38 грн за заявками №R000686-1 і №R000686-2, а щодо решти вимог зменшити штрафні санкції на 90%.

10.08.2026 представницею позивача через підсистему «Електронний суд» подано відповідь на відзив в якому позивач вказує, що факт порушення строків підтверджується актами приймання-передачі, а штрафні санкції нараховано згідно з п. 8.2 та 8.4 Контракту, підписаного за результатами спрощеної закупівлі з гарантійним листом відповідача № 471/1. Заперечуючи проти форс-мажору, позивач зазначає, що епідемічну ситуацію вже враховано в Додатковій угоді №1, прострочення є тривалим (8 161 день), а відповідач не вжив заходів для уникнення затримки. З посиланням на судову практику Верховного Суду 2026 року (постанови у справах № 916/2663/25, № 910/9544/25, № 910/16300/24) позивач наголошує, що підстави для зменшення штрафних санкцій за оборонними контрактами відсутні, а збитки презюмуються через загрозу обороноздатності держави. Також позивач спростовує подвійну відповідальність і просить задовольнити позов у повному обсязі.

14.09.2026 відповідачем подано через підсистему «Електронний суд» заперечення на відповідь на відзив (вх.№4369), які ухвалою суду залишені без розгляду, та заперечення на розрахунок штрафних санкцій позивача (вх.№4367).

21.10.2026 представницею позивача через підсистему «Електронний суд» подано письмову промову у судових дебатах, в якій позивач зазначив, що описки у зазначенні кількості днів прострочення та дат у тексті позовної заяви мають виключно технічний характер і не впливають на правильність розрахунків, а також звернув увагу, що ще до настання обставин, вказаних у Сертифікаті ТПП №3200-25-1453, відповідач вже порушував строки поставки за цим договором і водночас у квітнітравні 2025 року включив у свій план виробництва іншу номенклатурну позицію за іншим державним контрактом №526/01-25-РМ від 08.01.2025.

2. Рух справи.

06.07.2026 відділом документального забезпечення та аналітичної роботи суду матеріали позовної заяви зареєстровані за вх.№2786.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2026 позовну заяву передано судді Гурину М.О.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 09.07.2026 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 23.07.2026.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 23.07.2026 підготовче судове засідання відкладено на 10.08.2026.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 10.08.2026 підготовче судове засідання відкладено на 19.08.2026.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 19.08.2026 підготовче судове засідання відкладено на 14.09.2026.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 14.09.2026 залишено без розгляду заперечення на відповідь на відзив, закрито підготовче провадження у справі №926/2786/26 та призначено справу до розгляду по суті на 30.09.2026.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 30.09.2026 відкладено розгляд справи по суті на 12.10.2026.

У судовому засіданні 12.10.2026 оголошено перерву до 26.10.2026.

У судовому засіданні 26.10.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та відклав ухвалення та проголошення судового рішення на 04.11.2026.

На призначений день проголошення судового рішення у судове засідання з`явились представники сторін.

3. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив таке.

24.12.2024 між Державним підприємством Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» (далі замовник, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «ТАКТИК ПРО» (далі постачальник, відповідач) за результатами проведення спрощеної закупівлі (номер оголошення про проведення закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель ID: UA-2024-11-25-016842-a) укладено державний контракт (договір) про закупівлю № 471/12-24-РМ (далі договір), за умовами якого Постачальник зобов`язується поставити Замовнику «Костюм літній польовий (тип 1) з тканини тип 4, клас 7 (ДК 021:2015: 35810000-5: Індивідуальне обмундирування)» (далі Товар), найменування, перелік, характеристики, обсяг, код згідно з національним класифікатором ДК яких визначені в Специфікації (Додаток №1) в кількості 45000 штук за ціною 1499,94 грн з ПДВ за одиницю на загальну суму 67497300,00 грн з ПДВ, а Замовник прийняти та оплатити Товар в порядку та на умовах, визначених цим Договором (п. 1.1. договору, п.п. 1, 5 Специфікації).

Під час участі у процедурі спрощеної закупівлі відповідачем було надано гарантійний лист від 10.12.2024 №471/1, яким відповідач гарантував відповідність запропонованого товару технічним, якісним та кількісним характеристикам предмета закупівлі і постачання товару у визначені оголошенням строки постачання.

Наказом Міністерства оборони України №281 від 02.05.2025 (зі змінами згідно з наказами МОУ №519 від 01.08.2025 та № 647 від 30.09.2025) реорганізовано державне підприємство Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» (код ЄДРПОУ 44830311) шляхом приєднання до державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» (код ЄДРПОУ 44725823). Наказом Міністерства оборони України №7/нм від 06.01.2026 затверджено передавальний акт приймання-передачі справ, документів та майна державного підприємства Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» його правонаступнику державному підприємству Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель». Відтак відповідно до ст. 104, 107 ЦК України усі права та обов`язки замовника за договором №471/12-24-РМ від 24.12.2024 перейшли до позивача Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель», що сторонами не оспорюється.

У відповідності до п. 1.2. договору отримувачами Товару за Договором є Об`єднані центри забезпечення Міністерства оборони України, до яких здійснюється постачання Товару (далі Отримувач) для задоволення нагальних потреб функціонування держави, забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів країни.

У пунктах 4.1., 4.1.1. договору передбачено, що Постачальник зобов`язаний здійснити поставку Товару за цим Договором не пізніше строку, визначеного у Специфікації (Додаток № 1), але у будь-якому випадку в строк, визначений Замовником у заявці на поставку, складеній Замовником за формою, визначеною у Додатку № 2 до цього Договору. Вказані у Специфікації (Додаток № 1) або заявках на поставку Товару строки поставки Товару можуть бути змінені за зверненням Замовника, але у будь-якому випадку за погодженням Сторін.

Пунктом 4.3. договору сторони визначили, що заявка на поставку Товару подається Замовником Постачальнику засобами електронної пошти у порядку, визначеному цим договором, не менш ніж за 10 (десять) календарних днів до дати поставки, визначеної у Специфікації (Додаток № 1) або в заявках на поставку Товару.

Первинною редакцією п. 4.1. договору та Специфікації (Додаток № 1) строк поставки Товару було визначено: 15000 комплектів до 31.03.2025; 15000 комплектів до 30.06.2025; 15000 комплектів до 30.09.2025.

У зв`язку зі зверненням відповідача про перенесення строків поставки першої партії з огляду на епідемічну ситуацію та наданням Висновку Київської регіональної ТПП №156/03.23 від 21.03.2025 про істотну зміну обставин (hardship), сторонами було укладено Додаткову угоду №1 від 31.03.2025 до договору, якою змінено умови п. 4.1. договору та визначено наступний строк поставки Товару (включно) без зміни строків постачання наступних партій:

· 10000 комплектів до 31.03.2025;

· 5000 комплектів до 28.04.2025;

· 15000 комплектів до 30.06.2025;

· 15000 комплектів до 30.09.2025.

На виконання п. 4.3. договору замовником більш ніж за 10 календарних днів до кінцевої дати поставки направлено відповідачу заявки на поставку Товару:

1. Заявка №R000684 від 25.12.2024 (з урахуванням оновленої заявки від 09.04.2025 на підставі Додаткової угоди №1 від 31.03.2025): в кількості 10000 штук до 31.03.2025 включно; в кількості 5000 штук до 28.04.2025 включно;

2. Заявка №R000685-1 від 25.12.2024: в кількості 10500 штук до 30.06.2025 включно;

3. Заявка №R000685-2 від 06.03.2025: в кількості 4500 штук до 30.06.2025 включно;

4. Заявка №R000686-1 від 25.12.2024: в кількості 10500 штук до 30.09.2025 включно;

5. Заявка №R000686-2 від 29.05.2025: в кількості 4500 штук до 30.09.2025 включно.

Заперечень (звернень) від Постачальника щодо строків (умов) поставки за заявками в порядку п. 4.3.1 договору на адресу Замовника не надходило. Таким чином, відповідно до письмових заявок замовника сторони узгодили найменування товару, місце, кількість та кінцеві дати поставки товару.

Відповідач взяв на себе зобов`язання здійснити поставку товару у вищезазначені терміни, проте поставка товару відбулась зі значним простроченням визначених строків за всіма п`ятьма заявками, що підтверджується наступними актами приймання-передачі товару:

1. За заявкою №R000684 (10000 к-тів до 31.03.2025 та 5000 к-тів до 28.04.2025):

· Акт приймання №8 від 04.04.2025 прийнято 10000 к-тів на суму 14999400,00 грн та 500 к-тів на суму 749970,00 грн (прийнято з урахуванням п. 8.2.1 договору без прострочення);

· Акт приймання №149 від 05.06.2025 прийнято 910 к-тів на суму 1364945,40 грн (прострочення з 29.04.2025 по 05.06.2025 становить 38 календарних днів; пеня 103735,85 грн, штраф 95546,18 грн);

· Акт приймання №224 від 30.06.2025 прийнято 1350 к-тів (з 2200) на суму 2024919,00 грн (прострочення з 29.04.2025 по 30.06.2025 становить 63 календарні дні; пеня 255139,79 грн, штраф 141744,33 грн);

· Акт приймання №255 від 18.07.2025 прийнято 930 к-тів на суму 1394944,20 грн (прострочення з 29.04.2025 по 18.07.2025 становить 81 календарний день; пеня 225980,96 грн, штраф 97646,09 грн);

· Акт приймання №257 від 18.07.2025 прийнято 850 к-тів (з 1785) на суму 1274949,00 грн (прострочення з 29.04.2025 по 18.07.2025 становить 81 календарний день; пеня 206 541,74 грн, штраф 89 246,43 грн);

· Акт приймання №295 від 11.08.2025 прийнято 460 к-тів на суму 689972,40 грн (прострочення з 29.04.2025 по 11.08.2025 становить 105 календарних днів; пеня 144894,20 грн, штраф 48298,07 грн). Всього за заявкою №R000684 нараховано 1408773,64 грн (пеня 936292,54 грн, штраф 472481,10 грн).

2. За заявкою № R000685-1 (10 500 к-тів до 30.06.2025):

· Акт приймання №224 від 30.06.2025 прийнято 850 к-тів (з 2200) на суму 1274949,00 грн (у встановлений строк);

· Акт приймання №240 від 08.07.2025 прийнято 415 к-тів (з 740) на суму 622475,10 грн (прострочення з 01.07.2025 по 08.07.2025 становить 8 календарних днів; пеня 9959,60 грн);

· Акт приймання №257 від 18.07.2025 прийнято 540 к-тів (з 1785) на суму 809967,60 грн (прострочення з 01.07.2025 по 18.07.2025 становить 18 календарних днів; пеня 29158,83 грн);

· Акт приймання №294 від 11.08.2025 прийнято 2015 к-тів (з 4575) на суму 3022379,10 грн (прострочення з 01.07.2025 по 11.08.2025 становить 42 календарні дні; пеня 253879,84 грн, штраф 211566,54 грн);

· Акт приймання №335 від 26.08.2025 прийнято 2405 к-тів (з 3175) на суму 3607355,70 грн (прострочення з 01.07.2025 по 26.08.2025 становить 57 календарних днів; пеня 411238,55 грн, штраф 252514,90 грн);

· Акт приймання №367 від 15.09.2025 прийнято 1095 к-тів на суму 1642434,30 грн (прострочення з 01.07.2025 по 15.09.2025 становить 77 календарних днів; пеня 252934,88 грн, штраф 114970,40 грн);

· Акт приймання №418 від 30.09.2025 прийнято 990 к-тів (з 2810) на суму 1484940,60 грн (прострочення з 01.07.2025 по 30.09.2025 становить 92 календарні дні; пеня 273229,07 грн, штраф 103945,84 грн);

· Акт приймання №431 від 06.10.2025 прийнято 320 к-тів (з 1060) на суму 479980,80 грн (прострочення з 01.07.2025 по 06.10.2025 становить 98 календарних днів; пеня 94076,24 грн, штраф 33598,66 грн);

· Акт приймання №478 від 24.10.2025 прийнято 750 к-тів (з 7690) на суму 1124955,00 грн (прострочення з 01.07.2025 по 24.10.2025 становить 116 календарних днів; пеня 260989,56 грн, штраф 78746,85 грн);

· Акт приймання №604 від 08.12.2025 прийнято 1120 к-тів (з 2570) на суму 1679932,80 грн (прострочення з 01.07.2025 по 08.12.2025 становить 161 календарний день; пеня 540938,36 грн, штраф 117595,30 грн). Всього за заявкою № R000685-1 нараховано 3039343,42 грн (пеня 2126404,93 грн, штраф 912938,49 грн).

3. За заявкою №R000685-2 (4500 к-тів до 30.06.2025):

· Акт приймання №240 від 08.07.2025 прийнято 325 к-тів (з 740) на суму 487480,50 грн (прострочення з 01.07.2025 по 08.07.2025 становить 8 календарних днів; пеня 7799,68 грн);

· Акт приймання №257 від 18.07.2025 прийнято 395 к-тів (з 1785) на суму 592476,30 грн (прострочення з 01.07.2025 по 18.07.2025 становить 18 календарних днів; пеня 21329,15 грн);

· Акт приймання №294 від 11.08.2025 прийнято 2560 к-тів (з 4575) на суму 3839846,40 грн (прострочення з 01.07.2025 по 11.08.2025 становить 42 календарні дні; пеня 322547,10 грн, штраф 268789,25 грн);

· Акт приймання №335 від 26.08.2025 прийнято 770 к-тів (з 3175) на суму 1154953,80 грн (прострочення з 01.07.2025 по 26.08.2025 становить 57 календарних днів; пеня 131664,73 грн, штраф 80846,77 грн);

· Акт приймання №418 від 30.09.2025 прийнято 70 к-тів (з 2810) на суму 104995,80 грн (прострочення з 01.07.2025 по 30.09.2025 становить 92 календарні дні; пеня 19319,23 грн, штраф 7349,71 грн);

· Акт приймання №431 від 06.10.2025 прийнято 155 к-тів (з 1060) на суму 232490,70 грн (прострочення з 01.07.2025 по 06.10.2025 становить 98 календарних днів; пеня 45568,18 грн, штраф 16274,35 грн);

· Акт приймання №604 від 08.12.2025 прийнято 225 к-тів (з 2570) на суму 337486,50 грн (прострочення з 01.07.2025 по 08.12.2025 становить 161 календарний день; пеня 108670,65 грн, штраф 23624,06 грн). Всього за заявкою №R000685-2 нараховано 1053782,86 грн (пеня 656898,73 грн, штраф 396884,14 грн).

4. За заявкою №R000686-1 (10500 к-тів до 30.09.2025):

· Акт приймання №418 від 30.09.2025 прийнято 1750 к-тів (з 2810) на суму 2624895,00 грн (прийнято у встановлений строк);

· Акт приймання №431 від 06.10.2025 прийнято 585 к-тів (з 1060) на суму 877464,90 грн (прийнято з урахуванням п. 8.2.1 договору);

· Акт приймання №478 від 24.10.2025 прийнято 6940 к-тів (з 7690) на суму 10409 583,60 грн (прострочення з 01.10.2025 по 24.10.2025 становить 24 календарні дні; пеня 499660,01 грн, штраф 728670,85 грн);

· Акт приймання №604 від 08.12.2025 прийнято 1225 к-тів (з 2570) на суму 1837426,50 грн (прострочення з 01.10.2025 по 08.12.2025 становить 69 календарних днів; пеня 253564,86 грн, штраф 128619,86 грн). Всього за заявкою №R000686-1 нараховано 1610515,58 грн (пеня 753224,87 грн, штраф 857290,71 грн).

5. За заявкою №R000686-2 (4500 к-тів до 30.09.2025):

· Акт приймання №527 від 14.11.2025 прийнято 4500 к-тів на суму 6749730,00 грн (прострочення з 01.10.2025 по 14.11.2025 становить 45 календарних днів; пеня 607475,70 грн, штраф 472481,10 грн). Всього за заявкою №R000686-2 нараховано 1079956,80 грн.

Отже, відповідач порушив свої зобов`язання за договором та прострочив визначені строки поставки Товару.

Відповідно до п. 8.2. договору у разі порушення строку поставки, непередачу (несвоєчасну передачу, повернення з підстав, встановлених цим Договором) Товару, Постачальник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,2 (нуль цілих дві десятих) відсотка від ціни Товару, строк поставки якого порушено, за кожний день прострочення або ціни не переданого (несвоєчасно переданого, повернутого) Товару, за кожний день затримки передачі. Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов`язань за Договором за кожен повний день прострочення виконання таких зобов`язань, включаючи день виконання порушеного зобов`язання. За порушення строку поставки Товару понад 20 (двадцять) календарних днів додатково сплачується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від ціни Товару, строк поставки якого порушено. При цьому, відібрані зразки партії Товару для проведення лабораторних випробувань не вважаються непоставленими (неприйнятими).

Замовником на адресу відповідача направлялися повідомлення-вимоги щодо сплати пені та штрафу від 05.09.2025 за вих.№2165/6445/06-2025, від 05.12.2025 за вих.№2165/8395/06-2025 та від 19.12.2025 за вих.№2165/8725/06-2025.

Проте вказані вимоги залишені відповідачем без реагування, штрафні санкції у добровільному порядку не сплачені, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду для захисту свого порушеного права.

4. Мотиви, якими керується суд та застосоване ним законодавство.

Дослідивши наведені в позовній заяві, відзиві на позовну заяву та відповіді на відзив доводи, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Як визначено ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України (чинною на момент виникнення спірних правовідносин), за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до пункту 5 Специфікації до договору (враховуючи Додаткову угоду №1 від 31.03.2025 до договору) строк постачання товару встановлено: 10000 комплектів до 31.03.2025; 5000 комплектів до 28.04.2025; 15000 комплектів до 30.06.2025; 15000 комплектів до 30.09.2025, а поставка продукції підтверджується актами приймання товару №8 від 04.04.2025, №149 від 05.06.2025, №224 від 30.06.2025, №255 від 18.07.2025, №257 від 18.07.2025, №295 від 11.08.2025, №224 від 30.06.2025, №240 від 08.07.2025, №257 від 18.07.2025, №294 від 11.08.2025, №335 від 26.08.2025, №367 від 15.09.2025, №418 від 30.09.2025, №431 від 06.10.2025, №478 від 24.10.2025, №604 від 08.12.2025, №240 від 08.07.2025, №257 від 18.07.2025, №294 від 11.08.2025, №335 від 26.08.2025, №418 від 30.09.2025, №431 від 06.10.2025, №604 від 08.12.2025, №418 від 30.09.2025, №431 від 06.10.2025, №478 від 24.10.2025, №604 від 08.12.2025, №527 від 14.11.2025 підписаними сторонами та скріпленими їхніми печатками.

Частина 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини другої статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина перша статті 550 ЦК України).

Згідно з частинами 1, 2 статті 217 та частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України (чинними на момент виникнення спірних правовідносин) штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

З наведених положень статті 230 Господарського кодексу України, статтей 6, 549, 551, 611, 627 Цивільного кодексу України слідує, що встановлення неустойки (штрафу, пені) віднесено до умов договору, які сторони визначають за взаємною згодою при укладенні договору.

Зазначене стосується і зобов`язань, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України, що має місце у даному спорі, оскільки виконання зобов`язання з оплати відповідачу поставленого товару фінансується за рахунок субвенції, виділеної з державного бюджету місцевим бюджетам.

Установивши у п. 8.2. договору пеню у розмірі 0,2% за кожний день прострочення та штраф у розмірі 7% за прострочення поставки понад 20 календарних днів, відповідач погодився із передбаченою договором відповідальністю. При цьому відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 01.06.2021 у справі № 910/12876/16, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки пеня та штраф є формами неустойки (видами штрафних санкцій), а не окремими видами юридичної відповідальності.

За приписами пункту 3 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства України.

Статтею 627 Цивільного кодексу України та статтею 6 цього Кодексу визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Отже, одним з ключових елементів цивільного права є автономія волі учасників цивільних відносин, а тому законодавець передбачив, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (частини друга, третя статті 6 ЦК України).

Як виснував Верховний Суд у постанові від 11.01.2024 у справі № 916/1247/23 особи мають право вибору: використати існуючі диспозитивні норми законодавства для регламентації своїх відносин або встановити для себе правила поведінки на власний розсуд. Цивільний договір як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, виявляє автономію волі учасників щодо врегулювання їхніх відносин згідно з розсудом і у межах, встановлених законом, тобто є актом встановлення обов`язкових правил для сторін, індивідуальним регулятором їхньої поведінки.

Договір це універсальний регулятор, а отже він є підставою для становлення, зміни чи припинення приватних прав і обов`язків та інших наслідків саме для його сторін. Договір як універсальний регулятор приватних відносин покликаний забезпечити їх регулювання і має бути направлений на встановлення, зміну або припинення приватних прав та обов`язків.

Судом встановлено, що сторонами укладено державний контракт (договір) про закупівлю № 471/12-24-РМ від 24.12.2024 в добровільному порядку.

При цьому судом встановлено, що умови договору були викладені при оголошені проведення закупівлі. Тобто відповідач не впливав на формулювання умов договору, не міг їх змінити в переддоговірній процедурі.

Проте, відповідач не оспорював умови цього договору в судовому порядку та в межах здійснення провадження у цій справі жодних зауважень щодо них також не наводив.

Таким чином, між сторонами цього спору існують договірні стосунки на підставі укладеного договору, а тому відносини сторін мають договірний характер і саме договір визначає, зокрема, підстави, порядок, умови, межі, період та розмір відповідальності сторін.

Оцінюючи заперечення відповідача щодо звільнення від відповідальності у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин (Сертифікат Київської обласної (регіональної) ТПП № 3200-25-1453 від 12.08.2025) та істотною зміною обставин (Висновок ТПП № 265/03.23 від 04.06.2025), суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 617 Цивільного кодексу України та частини другої статті 218 Господарського кодексу України (чинної на момент виникнення спірних правовідносин) учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2022 у справі №910/15264/21 сформульовано сталий правовий висновок щодо застосування ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», відповідно до якого форс-мажорні обставини не мають преюдиціального характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання господарського зобов`язання; доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання.

Дослідивши зміст Сертифіката Київської обласної (регіональної) ТПП №3200-25-1453 від 12.08.2025 та Висновку ТПП №265/03.23 від 04.06.2025 у сукупності з хронологією виконання договору, суд звертає увагу на те, що систематичне порушення відповідачем строків поставки Товару за договором виникло задовго до настання форс-мажорної події 28.07.2025.

Так, первинну епідемічну ситуацію березня 2025 року сторони вже врегулювали шляхом укладення Додаткової угоди №1 від 31.03.2025, перенісши кінцевий строк поставки 5000 комплектів першої партії (заявка №R000684) на 28.04.2025. Однак відповідач і цей подовжений строк порушив, поставляючи залишок першої партії аж до 11.08.2025 із простроченням від 38 до 105 календарних днів. Наступну, другу партію у кількості 15000 комплектів за заявками №R000685-1 та №R000685-2 відповідач був зобов`язаний поставити до 30.06.2025 включно. Станом на 30.06.2025 відповідач поставив лише 850 комплектів із 15000 належних, тобто станом на момент виникнення несприятливих погодних умов у м. Чернівці 28.07.2025 відповідач вже перебував у тривалому простроченні за першою та другою партіями (понад 13000 не виготовлених вчасно комплектів).

Більше того, як сам відповідач визнає у відзиві на позовну заяву, станом на 28.07.2025 його виробничий цех на вул. Денисівській, 7а у м. Чернівці все ще займався виготовленням прострочених залишків другої партії за заявками №R000685-1 та №R000685-2 (поставка яких розтягнулася аж до 08.12.2025 із простроченням до 161 календарного дня), і водночас, як встановлено з матеріалів справи (Висновок ТПП від 04.06.2025), починаючи з квітня - травня 2025 року відповідач паралельно завантажив власні виробничі потужності виконанням іншого державного контракту №526/01-25-РМ від 08.01.2025 з виготовлення комбінезонів вогнезахисних.

Отже, неможливість своєчасного виконання третьої партії до 30.09.2025 (заявки №R000686-1 та №R000686-2) була зумовлена не виключно тимчасовою зупинкою обладнання після зливи 28.07.2025 (яка тривала з 28.07.2025 по 12.08.2025 - 16 календарних днів і завершилася за півтора місяця до дедлайну 30.09.2025), а насамперед накопиченим у попередні місяці відставанням виробничого графіка та одночасним прийняттям на себе зобов`язань за декількома великими контрактами без належного розрахунку резервів потужності. За таких обставин Сертифікат ТПП №3200-25-1453 від 12.08.2025 та Висновок ТПП №265/03.23 від 04.06.2025 не є підставою для повного звільнення відповідача від цивільно-правової відповідальності за ст. 617 ЦК України та п. 48 Постанови КМУ №1275, проте факт тимчасової аварійної зупинки швейного цеху з 28.07.2025 по 12.08.2025 підлягає врахуванню судом при оцінці обставин для часткового зменшення розміру неустойки за ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України.

Судом перевірено здійснений позивачем розрахунок пені за ставкою 0,2% на суму 5080296,76 грн та штрафу за ставкою 7% на суму 3112075,54 грн (загалом 8192372,30 грн) і визнано його арифметично правильним та обґрунтованим, оскільки вказані відповідачем описки у текстовому викладі позовної заяви (множник « 57» замість « 92» по Акту № 418 та кінцева дата « 08.12.2025» замість « 15.09.2025» по Акту № 367) мають виключно технічний характер і не вплинули на правильність обчислених за відповідні дні прострочення сум.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій.

Вирішуючи клопотання відповідача про зменшення розміру пені та штрафу, суд бере до уваги законодавчі положення частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України про право суду зменшити розмір санкцій у разі, якщо вони є надмірно великими порівняно зі збитками кредитора, з урахуванням ступеня виконання зобов`язання боржником, майнового стану сторін, які беруть участь у зобов`язанні, не лише майнових, але й інших інтересів сторін, що заслуговують на увагу.

У постанові від 26.08.2021 у справі №911/378/17 (911/2223/20) Верховний Суд виклав правову позицію, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі вичерпного переліку обставин як підстав для зменшення судом розміру неустойки (частина третя статті 551 ЦК України) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Верховний Суд у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду в п. 7.43 постанови від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22 виснував, що в питаннях підстав для зменшення розміру неустойки правовідносини у кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, які водночас мають узгоджуватись з положенням ст. 233 ГК України і ч. 3 ст. 551 ЦК України, а також досліджуватись та оцінюватись судом в порядку статей 86, 210, 237 ГПК України. Такий підхід є усталеним в судовій практиці Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (постанови від 11.07.2023 у справі № 914/3231/16, від 10.08.2023 у справі № 910/8725/22, від 26.09.2023 у справі № 910/22026/21, від 02.11.2023 у справі № 910/13000/22, від 07.11.2023 у справі № 924/215/23, від 09.11.2023 у справі № 902/919/22).

У зв`язку з викладеним Суд зазначає, що індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов`язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, зумовлюють висновок про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права.

Разом з тим, як неодноразово наголошував Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постановах від 09.06.2022 у справі № 910/8425/19, від 15.06.2022 у справі № 922/2141/21, від 02.11.2022 у справі № 910/14591/21, а також у постановах 2026 року у справах за позовами ДП «Агенція оборонних закупівель» (від 29.04.2026 у справі № 910/9544/25, від 11.06.2026 у справі № 916/2663/25, від 02.07.2026 у справі № 910/16300/24):

«При вирішенні питання щодо зменшення розміру штрафних санкцій слід звернути увагу на те, що для Позивача використання результатів отриманого за Договором не становить комерційний інтерес, а спрямоване на виконання покладених на нього повноважень державної політики у сфері оборони держави, а порушення строків виконання умов державного контракту впливає на ефективність обороноздатності держави... Досліджуючи наявність/відсутність підстав для зменшення неустойки, суд повинен виходити із того, що одним з завдань застосування таких санкцій до боржника є стимулювання належного виконання ним договірних зобов`язань, при цьому надмірне зменшення розміру пені та/або штрафу фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін».

Також при оцінці пропорційності фінансової санкції суд керується практикою Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (зокрема рішення у справах «Мамідакіс проти Греції» (Mamidakis v. Greece, заява № 35533/04, рішення від 11.01.2007) та «Іст/Вест Аліанс Лімітед проти України» (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, рішення від 23.01.2014)), відповідно до якої втручання у майнові права має забезпечувати «справедливий баланс» між вимогами загального суспільного інтересу (яким у воєнний час є насамперед оборона держави від збройної агресії) та захистом майнових прав особи.

Визначаючи конкретну межу зменшення штрафних санкцій у цій справі, суд відхиляє прохання відповідача про зменшення неустойки на 90% як таке, що є надмірним і не відповідає тяжкості та тривалості допущеного правопорушення, з огляду на такі обставини:

· статтею 17 Конституції України встановлено, що оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності є найважливішими функціями держави і справою всього Українського народу;

· спірний Державний контракт № 471/12-24-РМ від 24.12.2024 укладено в умовах повномасштабної війни (дії правового режиму воєнного стану в Україні) і його предметом є поставка речового майна першої необхідності для військовослужбовців Сил оборони України - 45000 комплектів Костюму літнього польового;

· особлива важливість суворого дотримання строків виконання цього оборонного замовлення зумовлена також сезонним характером предмета закупівлі (літнього польового обмундирування), яке було критично необхідне особовому складу Збройних Сил України саме у весняно-літній період ведення бойових дій 2025 року; натомість через допущене відповідачем тривале прострочення значні обсяги літніх польових костюмів фактично поставлялися глибокої осені та взимку (зокрема 24.10.2025, 14.11.2025 та 08.12.2025), коли потреба у літній формі втратила свою сезонну гостроту;

· прострочення поставки товару носило системний та довготривалий характер - від 8 до 161 календарного дня (понад 5 місяців) і виникло задовго до настання форс-мажорної події 28.07.2025;

· укладаючи державний контракт у період воєнного стану та надаючи гарантійний лист щодо спроможності вчасно виготовити товар, відповідач як професійний учасник оборонних закупівель та критично важливе підприємство мав усвідомлювати виняткову важливість предмета договору для боєздатності підрозділів Збройних Сил України, реально оцінювати власні виробничі потужності при одночасному укладенні інших державних контрактів та розуміти, що зрив графіків поставки речового майна для війська створює прямі ризики для належного забезпечення захисників України та зриває державне планування оборонних закупівель.

Разом з тим, суд враховує і обставини, що свідчать на користь часткового зменшення розміру штрафних санкцій, а саме:

· відповідач є вітчизняним виробником оборонної продукції, який наказом Міністерства оборони України від 18.03.2025 № 8/дск визнаний критично важливим для забезпечення потреб Збройних Сил України в особливий період та виконує низку інших чинних державних оборонних замовлень;

· відповідач у підсумку виконав основне зобов`язання в натурі на 100% - виготовив і поставив усі 45000 комплектів Товару належної якості, які прийняті Отримувачами без зауважень;

· у період виконання договору відповідач зазнав реальних об`єктивних виробничих труднощів, зокрема 16-денного простою швейного цеху після буревію та пошкодження даху 28.07.2025 (Сертифікат ТПП № 3200-25-1453 від 12.08.2025) та сезонної захворюваності персоналу (Висновок ТПП № 265/03.23 від 04.06.2025), і поніс додаткові фінансові витрати на ремонт пошкодженого обладнання та приміщення.

Отже, зваживши суспільну значущість своєчасного виконання оборонного замовлення в умовах війни, тривалість прострочення (до 161 дня) та виникнення порушення до настання форс-мажорних обставин з одного боку, а також повне виконання поставки, статус критично важливого виробника та наслідки аварії 28.07.2025 з іншого боку, суд у межах своєї дискреції вважає справедливим, розумним і пропорційним зменшити визнаний обґрунтованим розмір штрафних санкцій на 20% та стягнути з відповідача на користь позивача 80% нарахованих штрафних санкцій у загальному розмірі 6553897,84 грн (у тому числі пеню у розмірі 4064237,41 грн та штраф у розмірі 2489660,43 грн), а у стягненні решти 20% штрафних санкцій у сумі 1638474,46 грн (1016059,35 грн пені та 622415,11 грн штрафу) у задоволенні позову відмовити.

5. Висновки за наслідками розгляду справи.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини першої статті 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оцінюючи подані сторонами докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, враховуючи вищенаведені обставини справи, суд вважає що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

6. Розподіл судових витрат.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Поряд з цим, згідно усталеної судової практики судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки. Оскільки судом встановлено обґрунтованість порушення відповідачем зобов`язання та прав позивача та прийнято рішення зменшити розмір неустойки, позивач не повинен нести витрати в частині судового збору за зменшений розмір неустойки та відповідно частково задоволені позовні вимоги.

За таких обставин сплачений позивачем судовий збір слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 129, 232, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ТАКТИК ПРО» (58002, м. Чернівці, вул. Конституційна, буд.44, оф.35, код ЄДРПОУ 32375465) на користь державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» (04074, м. Київ, вул. Автозаводська, 2, ідентифікаційний код 44725823) пеню у розмірі 4064237,41 грн та штраф у розмірі 2489660,43 грн.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ТАКТИК ПРО» (58002, м. Чернівці, вул. Конституційна, буд.44, оф.35, код ЄДРПОУ 32375465) на користь державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» (04074, м. Київ, вул. Автозаводська, 2, ідентифікаційний код 44725823) судовий збір в сумі 98308,47 грн.

4. В частині вимог про стягнення 1016059,35 грн пені та 622415,11 грн штрафу відмовити у зв`язку із зменшенням належної до стягнення неустойки на 20%.

Повний текст рішення складено та підписано 04.11.2026.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя М.О. Гурин

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Часті запитання

Який тип судового документу № 141186671 ?

Документ № 141186671 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141186671 ?

Дата ухвалення - 04.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141186671 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141186671 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 141186671, Господарський суд Чернівецької області

Судове рішення № 141186671, Господарський суд Чернівецької області було прийнято 04.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.

Судове рішення № 141186671 відноситься до справи № 926/2786/26

Це рішення відноситься до справи № 926/2786/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141186670
Наступний документ : 141186672