Рішення № 141186183, 04.11.2026, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.11.2026м. СумиСправа № 920/1139/26

Господарський суд Сумської області у складі судді Вдовенко Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників за наявними матеріалами справу № 920/1139/26

за позовом Комунального некомерційного підприємства Клінічна лікарня Святого Пантелеймона Сумської міської ради (вул. М. Вовчок, буд. 2, м. Суми, 40007)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Віта-С (вул. Харківська, буд. 4, кв. 1001, м. Суми, 40013)

про визнання недійсними додатків до договору, стягнення 23 200 грн 00 коп.,

УСТАНОВИВ:

Позивач подав позовну заяву, у якій просить суд: визнати недійсними положення зведеного кошторису, кошторису № 1 та кошторису № 2, як додатків до договору №15-П від 13 січня 2025 року, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством Клінічна лікарня Святого Пантелеймона Сумської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Віта-С, в частині включення до них єдиного податку у розмірі 23 200 грн; стягнути з відповідача 23 200 грн 00 коп безпідставно отриманих коштів.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2026 справу призначено до розгляду судді Вдовенко Д.В.

Ухвалою від 25.09.2026 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/1139/26; визнав справу № 920/1139/26 малозначною; визначив, що справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; надав учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

Згідно зі ст. 248, 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Копія ухвали суду від 25.09.2026 була надіслана відповідачу за адресою місцезнаходження та отримана останнім 16.10.2026, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

26.10.2026 відповідач подав заяву (вх. № 5415 від 26.10.2026), в якій визнає позовні вимоги повністю.

Відповідно до ст. 191 Господарського процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

13.01.2025 між сторонами укладений договір про закупівлю № 15-П за умовами якого позивач доручає, а відповідач виконує розроблення проектної документації: Капітальний ремонт пошкодженої внаслідок збройної агресії російської федерації будівлі "Хірургічний корпус" (літ. Б-4) Комунального некомерційного підприємства "Клінічна лікарня Святого Пантелеймона" Сумської міської ради за адресою: м. Суми, вул. Марка Вовчка, 2 (код за ДК 021:2015 - 71320000-7 - Послуги з інженерного проектування) відповідно до додатку 1 (Завдання на проектування).

Згідно з п. 2.1. договору загальна вартість робіт становить 464 000 грн без ПДВ.

Відповідно до п. 5.1. договору після закінчення надання послуг виконавець подає замовнику акт приймання - передачі виконаних робіт у двох примірниках.

Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором. Строк дії договору до 31 грудня 2025 року за умови повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором (п. 7.1., 7.3. договору).

Відповідно до зведеного кошторису № 001-2025, кошторису № 1 та кошторису № 2, складених відповідачем, на проектні, науково-проектні, вишукувальні роботи, до вартості робіт в сумі 464 000 грн 00 коп. включений єдиний податок в розмірі 5% в загальній сумі 23 200 грн 00 коп. (кошторис № 1 19700 грн 01 коп., кошторис № 2 - 3500 грн, всього за кошторисом № 001-2025 23 200 грн).

Роботи за договором виконані згідно з актом здачі-приймання виконаних робіт № 07-05/25 від 13.05.2025. Роботи оплачені позивачем в загальній сумі 464 000 грн 00 коп. згідно з платіжними інструкціями № 1498 від 22.05.2025, № 2743 від 29.08.2025, № 3253 від 13.10.2025.

За результатами ревізії, проведеної Управлінням Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Сумській області (акт від 16.07.2026 №201804-19/12) встановлено, що до договірної ціни та вартості фактично виконаних робіт безпідставно включений єдиний податок у розмірі 5%, що призвело до завищення вартості робіт.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на безпідставне, всупереч п. 4.5. Настанови № 281, включення відповідачем до вартості робіт відповідно до зведеного кошторису, кошторису № 1 та кошторису № 2 єдиного податку у розмірі 5%, що призвело до безпідставного отримання відповідачем 23 200 грн 00 коп. Згідно з вимогами Податкового кодексу України єдиний податок обраховується від загального прибутку фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, які знаходяться на спрощеній системі оподаткування, і такі витрати не є компенсованими витратами, а також їх визначення законодавством у сфері будівництва, нормування у будівництві, містобудування, просторового планування територій та архітектури не передбачається, тому до вартості будівництва об`єктів вони не включаються.

Положеннями ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 626 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до ст. 887 ЦК за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до положень ст. 843 ЦК, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Згідно зі ст. 844 ЦК, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов`язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 204 ЦК правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 1 статті 215 ЦК передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, згідно з якою, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

При цьому, недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини (ст. 217 ЦК).

За умовами статті 217 Цивільного кодексу України, які регулюють питання щодо правової долі правочину, що має дефекти окремих його частин, передбачено, що закону може суперечити лише певна частина умов правочину, а інша - йому відповідати. Отже, за таких обставин не завжди доцільно визнавати правочин недійсним у цілому. Недійсність окремої частини правочину не призводить до недійсності інших його частин. Тому законодавець не встановлює недійсності правочину через недійсність окремої його частини, але лише за умови, якщо є підстави вважати, що правочин міг би бути вчинений без включення до нього цієї недійсної частини.

Як встановив суд у п. 2.1. договору сторони погодили вартість робіт у розмірі 464 000 грн без ПДВ.

Відповідно до додатків до договору - зведеного кошторису № 001-2025, кошторису № 1 та кошторису № 2, складених відповідачем, до вартості робіт в сумі 464 000 грн 00 коп. включений єдиний податок у розмірі 5% в загальній сумі 23 200 грн 00 коп. (кошторис № 1 19700 грн 01 коп., кошторис № 2 - 3500 грн, всього за кошторисом № 001-2025 23 200 грн).

Роботи за договором виконані згідно з актом здачі-приймання виконаних робіт № 07-05/25 від 13.05.2025. В акті вказана вартість робіт у розмірі 464 000 грн 00 коп. без ПДВ.

Основні правила застосування кошторисних норм та нормативів з ціноутворення у будівництві для визначення вартості проектних, науковопроектних, вишукувальних робіт, а також експертизи проектної документації на будівництво визначені Настановою з визначення вартості проектних, науковопроектних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво, затвердженою наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року № 281.

Ця Настанова застосовується при визначенні вартості проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво на етапах визначення кошторисної вартості зазначених робіт, ціни пропозиції учасника процедури закупівлі, договірної ціни та при проведенні взаєморозрахунків за обсяги виконаних робіт.

Ця Настанова є обов`язковою для будівництва, що здійснюється із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, кредитів, наданих під державні гарантії. Застосування цієї Настанови при будівництві об`єктів із залученням інших джерел фінансування обумовлюється договором.

Вартість проектних, науково-проектних робіт, вишукувальних робіт за калькуляційним методом визначається за виробничою собівартістю як сума прямих та загальновиробничих витрат згідно з Методичними рекомендаціями про формування собівартості проектних робіт з урахуванням вимог положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

В кошторисній вартості цих робіт враховуються також кошторисний прибуток, адміністративні витрати та податки, збори, обов`язкові платежі встановлені чинним законодавством.

Згідно з п. 4.1. Настанови за умови неможливості визначити вартість проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт за розділами ІІ та ІІІ цієї Настанови розрахунок кошторисної вартості зазначених робіт здійснюють за калькуляційним методом шляхом складання кошторису за формою, наведеною в додатку 5 цієї Настанови.

Вартість проектних, науково-проектних робіт, вишукувальних робіт за калькуляційним методом визначається за виробничою собівартістю як сума прямих та загальновиробничих витрат згідно з Методичними рекомендаціями про формування собівартості проектних робіт з урахуванням вимог положень (стандартів) бухгалтерського обліку. В кошторисній вартості цих робіт враховуються також кошторисний прибуток, адміністративні витрати та податки, збори, обов`язкові платежі встановлені чинним законодавством.

Згідно з п. 4.5. Настанови, показники кошторисної вартості в розрахунку на 1 людино-день, наведені в таблиці 3 додатку 7 цієї Настанови, враховують всі витрати пов`язані з виконанням вартості проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт, крім витрат на відрядження виробничого персоналу та податку на додану вартість.

Розмір податків, зборів, обов`язкових платежів, відповідно Настанови з визначення вартості ПВР, визначається виходячи з норм і бази для їх нарахування, встановлених законодавством у сфері будівництва, нормування у будівництві, містобудування, просторового планування територій та архітектури.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначені у Главі 1 Розділу XIV «Спеціальні податкові режими» Податкового кодексу України.

Згідно з п. 291.2. ст. 291 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Відповідно до п. 293.1. ст. 293 ПКУ ставки єдиного податку для платників 3 групи встановлюються у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі: 1) 3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з цим Кодексом; 2) 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку (п. 293.3. ст. 293 ПКУ).

Відповідно до п. 292.1. ст. 292 ПКУ доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті.

Враховуючи, що згідно з вимогами Податкового кодексу України єдиний податок в розмірі 5% обраховуються від загального доходу юридичних осіб, які знаходяться на спрощеній системі оподаткування, і такі витрати не є компенсованими витратами, їх визначення законодавством у сфері будівництва, нормування у будівництві, містобудування, просторового планування територій та архітектури не передбачається, включення до вартості будівництва єдиного податку у розмірі 5% суперечить положенням Податкового кодексу України, а також Настанови № 281, яка є обов`язковою.

Ні положення Настанови, ні умови договору, ні положення Податкового кодексу України не передбачають правового механізму, за якого на замовника покладається обов`язок компенсувати підряднику суму його податкового зобов`язання з єдиного податку.

За цих обставин, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача про визнання недійсними додатків до договору №15-П від 13 січня 2025 року, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством Клінічна лікарня Святого Пантелеймона Сумської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Віта-С - зведеного кошторису № 001-2025, кошторису № 1 та кошторису № 2 - в частині включення до вартості робіт єдиного податку у розмірі 5% у загальній сумі 23 200 грн.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави. Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до розрахунку позивача, сума безпідставно отриманих відповідачем коштів за договором становить 23 200 грн. 00 коп., є сумою включеного відповідачем єдиного податку до вартості робіт, що була сплачена позивачем за виконані роботи згідно з платіжними інструкціями № 1498 від 22.05.2025, № 2743 від 29.08.2025, № 3253 від 13.10.2025.

Враховуючи, що відповідач отримав від позивача кошти за виконані роботи, виходячи з їх вартості із включенням єдиного податку, суд визнав недійсними додатки до договору №15-П від 13 січня 2025 року - зведений кошторис № 001-2025, кошторис № 1 та кошторис № 2 - в частині включення до вартості робіт єдиного податку у розмірі 5% у загальній сумі 23 200 грн, суд вважає обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 23 200 грн 00 коп.

За приписами ч. 2, 3 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір, що становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України Про судовий збір за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

За подання до господарського суду позовної заяви, що містить вимоги майнового та немайнового характеру, позивач сплатив судовий збір в загальній сумі 5324 грн 80 коп. згідно з платіжними інструкціями № 2900 від 09.09.2026 на суму 2662 грн 40 коп. та № 3019 від 17.09.2026 на суму 2662 грн 40 коп.

Згідно з ч. 1 ст. 130 ГПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України Про судовий збір у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, відповідно до ч. 1 ст. 130 ГПК України, ч. 3 ст. 7 Закону України Про судовий збір судовий збір в сумі 2662 грн 40 коп. (50 відсотків судового збору), сплачений згідно з платіжною інструкцією № 3019 від 17.09.2026, підлягає поверненню Комунальному некомерційному підприємству Клінічна лікарня Святого Пантелеймона Сумської міської ради.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 2662 грн 40 коп. (50 відсотків судового збору) покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 2, 13, 123, 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсними додатки до договору №15-П від 13 січня 2025 року, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством Клінічна лікарня Святого Пантелеймона Сумської міської ради (вул. М. Вовчок, буд. 2, м. Суми, 40007, код ЄДРПОУ 01981498) та Товариством з обмеженою відповідальністю Віта-С (вул. Харківська, буд. 4, кв. 1001, м. Суми, 40013, код ЄДРПОУ 37052599) - зведений кошторис № 001-2025, кошторис № 1 та кошторис № 2 - в частині включення до вартості робіт єдиного податку у розмірі 5% у загальній сумі 23 200 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Віта-С (вул. Харківська, буд. 4, кв. 1001, м. Суми, 40013, код ЄДРПОУ 37052599) на користь Комунального некомерційного підприємства Клінічна лікарня Святого Пантелеймона Сумської міської ради (вул. М. Вовчок, буд. 2, м. Суми, 40007, код ЄДРПОУ 01981498) 23 200 грн безпідставно отриманих коштів, 2662 грн 40 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Повернути Комунальному некомерційному підприємству Клінічна лікарня Святого Пантелеймона Сумської міської ради (вул. М. Вовчок, буд. 2, м. Суми, 40007, код ЄДРПОУ 01981498) з державного бюджету України (рахунок UA868999980313181206083018540, отримувач - ГУК Сум. обл/Сумська МТГ/22030101, код отримувача 37970404, надавач платіжних послуг отримувача Казначейство України) судовий збір в сумі 2662 грн 40 коп., що сплачений згідно з платіжною інструкцією № 3019 від 17.09.2026.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6. Відповідно до ст. 241, 256, 257 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене та підписане суддею 04.11.2026.

СуддяД.В. Вдовенко