Ухвала суду № 141185634, 27.10.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

27.10.2026 р. Справа № 914/42/24(914/3308/26)

Суддя Морозюк А.Я., розглянувши матеріали

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Сілма Трейд,м. Львів

до відповідача: Акціонерного товариства Комерційного банку ПриватБанк, м. Київ

про: стягнення заборгованості в сумі 8 627 943 грн 42 коп

у межах справи № 914/42/24

за заявою Акціонерного товариства Комерційного банку ПриватБанк, м. Київ

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Сілма Трейд (79031, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 200, ідентифікаційний код 39760122)

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Сілма Трейд 21.10.2026 звернулося до Господарського суду Львівської області, в межах справи № 914/42/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Сілма Трейд, з позовом до Акціонерного товариства Комерційного банку ПриватБанк про стягнення заборгованості в сумі 8 627 943 грн 42 коп.

До позовної заяви позивачем додано клопотання від 21.10.2026 про відстрочення сплати судового збору, в якому позивач просить відстрочити сплату судового збору в розмірі 103 535 грн 32 коп за подання позовної заяви ТОВ Сілма Трейд до АТ КБ ПриватБанк про стягнення заборгованості(сплачених лізингових платежів) до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, при розподілі позовної заяви визначено єдиний унікальний номер судової справи № 914/42/24(914/3308/26), головуючим суддею визначено суддю Морозюка А.Я., в провадженні якого перебуває справа №914/42/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Сілма Трейд.

На розгляді Господарського суду Львівської області(суддя Морозюк А.Я.) перебуває справа №914/42/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Сілма Трейд.

Ухвалою суду від 25.01.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Сілма Трейд; визнано вимоги кредитора - Акціонерного товариства Комерційного банку ПриватБанк - в розмірі 32 429 786 грн. 10 коп. - основного боргу, 26 840,00 грн. - судового збору та 60 300,00 грн - авансування винагороди арбітражного керуючого; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника; введено процедуру розпорядження майном; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Юрченка Володимира Ярославовича.

Ухвалою попереднього засідання суду від 06.06.2024 р. визначено розмір та перелік визнаних судом вимог кредиторів на загальну суму 417 631 604 грн. 02 коп., що підлягають внесенню розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілма Трейд", а саме: АТ КБ ПриватБанк в розмірі 409 480 613 грн. 00 коп., ТзОВ "Лівайн Торг" в розмірі 8 150 991 грн. 02 коп.; призначено підсумкове засідання суду (ухвала залишена без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 20.08.2024).

Постановою Господарського суду Львівської області від 17.09.2024 ТзОВ "Сілма Трейд" визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором у справі призначено арбітражного керуючого Юрченка Володимира Ярославовича.

На даний час у справі №914/42/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Сілма Трейд триває ліквідаційна процедура.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Абзацом 1 ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.

Згідно абз. 4 ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно абз.5 ч.2 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, позивач має право в позовній заяві заявити мотивоване клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відтак, вищезазначений позов підлягає розгляду Господарським судом Львівської області в межах справи №914/42/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Сілма Трейд.

Разом з цим, судом встановлено, що позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Сілма Трейд до Акціонерного товариства Комерційного банку ПриватБанк про стягнення заборгованості в сумі 8 627 943 грн 42 коп підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 3 п. 2-1 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір встановлено, що ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.3 ст. 4 Закону України Про судовий збір, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відповідно до Закону України Про державний бюджет України на 2026 рік з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 328 грн. 00 коп.

Зазначена в позовній заяві ціна позову складає 8 627 943 грн 42 коп, відтак розмір судового збору, що підлягає сплаті, становить 129 419 грн 15 коп., а з врахуванням того що позовна заява сформована в системі Електронний суд 103 535 грн 32 коп.

Позивачем до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі в сумі 103 535 грн 32 коп, або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Поряд з цим, до позовної заяви позивачем додано клопотання від 21.10.2026 про відстрочення сплати судового збору, в якому позивач просить відстрочити сплату судового збору в розмірі 103 535 грн 32 коп за подання позовної заяви ТОВ Сілма Трейд до АТ КБ ПриватБанк про стягнення заборгованості(сплачених лізингових платежів) до ухвалення судового рішення у справі.

Позивач в клопотанні покликається на п. 4 ч.1 ст.8 Закону України Про судовий збір. Щодо нормативного регулювання ст.8 Закону України Про судовий збір, позивач покликається на судову практику, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.01.2026 у справі № 925/1293/19, постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.06.2026 у справі № 925/1293/19.

Щодо фінансового стану позивача, в клопотанні позивач покликається на такі підстави:

- ТОВ Сілма Трейд є банкрутом, господарська діяльність не здійснюється, кошти на рахунках боржника відсутні, вживаються заходи щодо розшуку майна банкрута;

-фінансовий та майновий стан боржника відображено у матеріалах інвентаризації проведеної 05 жовтня 2026 року, з інвентаризаційних описів вбачається, що у банкрута відсутнє будь яке нерухоме чи рухоме майно. Дане підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

- дебіторська заборгованість боржника виставлялась на публічні торги, проте в зв`язку з тим, що торги не відбулись дебіторська заборгованість була списана (Протоколи засідання комітету кредиторів від 23.12.2025р., 08.04.2026р., акти списання);

- за попередній календарний рік у позивача не було надходжень чи доходів, а також відсутнє будь-яке рухоме чи нерухоме майно;

- у справі про банкрутство ТОВ Сілма Трейд не створено фонд авансування, а відтак у ліквідатора ТОВ Сілма Трейд відсутні кошти для оплати судового збору за подання позовної заяви до АТ КБ ПриватБанк про стягнення сплачених лізингових платежів(протокол засідання комітету кредиторів від 29.09.2025).

22.10.2026 від відповідача(Акціонерного товариства Комерційного банку ПриватБанк) надійшло заперечення проти клопотання про відстрочення сплати судового збору, в якому відповідач просить: відмовити у задоволенні клопотання ліквідатора ТОВ Сілма Трейд арбітражного керуючого Юрченка В.Я. про відстрочення сплати судового збору; залишити позовну заяву ліквідатора ТОВ Сілма Трейд без руху та надати строк для усунення недоліків шляхом надання доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

У запереченні відповідач покликається на правову позицію, викладену у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.08.2026 у справі № 924/106/24(924/336/36).

Щодо нерелевантності судової практики, на яку посилається позивач, відповідач зазначає що ліквідатор маніпулятивно посилається на постанови Великої Палати Верховного Суду у справах № 925/1293/19 та № 917/1219/24, вимагаючи «індивідуальної оцінки майнового стану». Однак, позивач приховує, що у справі № 925/1293/19 судами оцінювалися процесуальні рішення, ухвалені у 2019 році до внесення Законом №4508-ІХ змін до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» (доповнення пунктом 4, який обмежив перелік стадій). У даній же справі ліквідатор звертається з позовом після того, як закон прямо виключив стадію ліквідації з-під дії пільги. Верховний Суд у наведеній вище постанові від 10.08.2026 у справі № 924/106/24 чітко вказав, що ця нормативна відмінність виключає механічне перенесення результатів старих справ на поточні правовідносини. Щодо постанови ВП ВС у справі № 917/1219/24. Велика Палата у цій справі дійсно вказала, що: «...Висновок судів про неможливість відстрочення юридичним особам сплати судового збору... без аналізу обставин конкретної справи... не відповідає вимогам Конвенції, оскільки пропорційність обмеження доступу до суду має оцінюватися індивідуально з урахуванням фактичної можливості юридичної особи сплатити судовий збір...». Проте вказана правова позиція була сформована за обставин загального позовного провадження, де суди відмовили юридичній особі виключно на тій підставі, що пункти 1 та 2 частини 1 статті 8 Закону поширюються лише на фізичних осіб. У тій справі не застосовувався і не аналізувався пункт 4 частини 1 статті 8 Закону, який є спеціальною нормою саме для справ про банкрутство і містить вичерпний та імперативний перелік стадій банкрутства. Індивідуальна оцінка майнового стану, про яку зазначає Велика Палата, застосовується судом тоді, коли особа потенційно підпадає під дію норми (або коли норма є загальною). У випадку з процедурою ліквідації законодавець у пункті 4 ч. 1 ст. 8 Закону визначив імперативний фільтр, подолати який за допомогою загальних посилань на "індивідуальний майновий стан" неможливо без порушення принципу поділу влади та перебирання судом на себе повноважень законодавця.

Також відповідач у запереченні зазначає, що відстрочення за своєю правовою природою передбачає обґрунтоване припущення, що у сторони з`являться кошти для сплати збору до моменту ухвалення рішення. Проте ліквідатор у своєму клопотанні сам стверджує і надає докази того, що у боржника відсутнє будь-яке майно, всі дебіторські заборгованості списані (згідно з Актами від 23.12.2025 р. та 08.04.2026 р.), а рахунки порожні. За таких обставин об`єктивно неможливо встановити джерело, за рахунок якого відстрочений судовий збір буде сплачено в майбутньому до ухвалення рішення. Згідно з усталеною практикою Верховного Суду (ухвали від 16.03.2026 у справі № 910/12917/20, від 02.04.2026 у справі № 927/219/20), звертаючись із клопотанням про відстрочення, заявник зобов`язаний надати докази можливості сплати збору до ухвалення рішення. Ліквідатором таких доказів не надано, що перетворює його клопотання про «відстрочення» на приховане клопотання про повне звільнення від сплати збору, що є неприпустимим.

Щодо перекладання комерційних ризиків кредиторів на державу, відповідач у запереченні вказує, що ліквідатор прямо зазначає, що комітет кредиторів на засіданні 29.09.2025 р. відмовив у створенні фонду авансування судових витрат. Відповідно до сталої правової позиції Верховного Суду (постанова від 22.04.2025 у справі № 909/1036/17), за відсутності активів у боржника саме кредитори є кінцевими платниками за процедуру банкрутства. Відмова кредиторів фінансувати даний спір свідчить виключно про те, що самі кредитори не вбачають у ньому судової перспективи або економічної доцільності. Небажання кредиторів нести власні фінансові ризики в межах процедури банкрутства не є об`єктивною перешкодою у доступі до правосуддя. Перекладання майнового тягаря управлінських рішень комітету кредиторів на Державний бюджет України шляхом безпідставного надання пільг із судового збору є прямим порушенням принципу рівності сторін.

Суд зазначає, що Законом України від 18.06.2025 №4508-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення порядку розподілу судових витрат та судового збору", який набрав чинності 16.07.2025, ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" доповнено пунктом 4.

Згідно п. 4 ч.1 ст.8 Закону України Про судовий збір, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов, зокрема: заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.

Відповідно до ч.3 ст.8 Закону України Про судовий збір, при визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.

Дослідивши подані позивачем із клопотання докази майнового стану позивача, суд враховує відсутність у позивача(ТОВ Сілма Трейд, банкрута) коштів, доходів та іншого майна, безрезультатність заходів щодо реалізації дебіторської заборгованості та її списання - щодо ТОВ Глан Ойл у розмірі 7 196 959,51 грн; ТОВ Октан лімітед у розмірі 5 898 542,79 грн; ТОВ Тотал люкс у розмірі 4 275 284,59 грн(протокол засідання комітету кредиторів від 23 грудня 2025,акт списання дебіторської заборгованості), щодо ТОВ Мотор ойл на суму 1 218 058,41 грн (протокол засідання комітету кредиторів від 8 квітня 2026, акт списання дебіторської заборгованості), а також відсутність фінансування відповідних витрат кредиторами.

Наведені обставини свідчать не про тимчасові фінансові труднощі зі сплатою судового збору, які можуть бути усунуті протягом певного часу, а про відсутність у позивача реальних джерел надходження коштів, за рахунок яких судовий збір міг би бути сплачений до ухвалення судового рішення у справі. За таких обставин відстрочення сплати судового збору фактично трансформувалося б у звільнення від його сплати за відсутності передбачених законом підстав.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору в розмірі 103 535 грн 32 коп до ухвалення судового рішення у справі.

Таким чином, позивачем не дотримано вимог п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України.

Відповідно до вимог частин 1-4, 8 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Виходячи із наведеного, керуючись ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, п. 2 ч. 1 ст. 164, ч. 1 ст. 174, ст. 234 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Сілма Трейд від 21.10.2026 про відстрочення сплати судового збору в розмірі 103 535 грн 32 коп за подання позовної заяви ТОВ Сілма Трейд до АТ КБ ПриватБанк про стягнення заборгованості(сплачених лізингових платежів) до ухвалення судового рішення у справі.

2. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Сілма Трейд до Акціонерного товариства Комерційного банку ПриватБанк про стягнення заборгованості в сумі 8 627 943 грн 42 коп - залишити без руху.

3. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю Сілма Трейд строк у 10 календарних днів з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених в ухвалі недоліків, а саме:

- надати суду докази сплати судового збору в сумі 103 535 грн 32 коп.

4. У разі невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і окремо оскарженню не підлягає.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://lv.arbitr.gov.ua /sud5015/.

Суддя Морозюк А.Я.