Рішення № 141184861, 04.11.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.11.2026Справа № 910/8520/26За позовом Державного підприємства "Медичні закупівлі України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОЙЧ-ФАРМ"

про стягнення 2391468,98 грн

Суддя Сташків Р.Б.

Секретар судового засідання Гарашко Т.В.

Представники сторін:

від позивача - Костенко М.М.,

від відповідача - не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОЙЧ-ФАРМ" (далі - відповідач) на користь Державного підприємства "Медичні закупівлі України" (далі - позивач) неустойку в сумі 2391468,98 грн з яких 152671,35 грн пені та 2238797,53 грн штрафу за порушення умов договору про закупівлю №09/263-09/2025 від 04.09.2025.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 08.09.2026 розгляд справи у підготовчому судовому засіданні призначено на 05.10.2026.

Ухвалою суду від 05.10.2026 було закрито підготовче провадження, призначено розгляд справи по суті на 04.11.2026.

Відповідач відзиву на позов не подавав, жодних клопотань чи заяв до суду також не направляв.

Всі процесуальні документи доставлялися відповідачу до його електронного кабінету, що підтверджується повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи.

За умовами пункту 2 абзацу 1 частини 6, абзацу 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення,

Отже, суд належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення відповідача про розгляд справи.

Згідно із частиною 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас, оскільки суд надавав можливість сторонам реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 04.11.2026 представник позивача підтримав позовні вимоги повністю, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник відповідача у судові засідання своїх представників не направляв.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

04.09.2025 року між позивачем як замовником та відповідачем як постачальником був укладений договір про закупівлю № 09/263-09/2025 (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору постачальник бере на себе зобов`язання поставити Замовнику фармацевтичну продукцію, асортимент, ціна та обсяг якої вказується в Специфікації (Додаток № 1), що є невід`ємною частиною цього Договору, а замовник прийняти таку продукцію та оплатити її в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до пунктів 2.1-2.4 Договору поставка продукції здійснюється відповідно до Incoterms 2020.

Поставка продукції здійснюється на умовах DAP або DDP (якщо постачальник є резидентом України - поставка продукції здійснюється на умовах DDP) - склад замовника (на території України).

Адреса пункту призначення (складу замовника в Києві чи Київській області) визначається замовником шляхом заповнення електронних форм в електронному кабінеті постачальника, створеному в інформаційно-аналітичній системі замовника, та/або в заявці на поставку продукції, складеній замовником за формою, встановленою у Додатку № 2 до цього Договору, та/або засобами електронної пошти.

Право власності на продукцію переходить від постачальника до замовника після прийняття продукції в пункті призначення та підписання видаткової накладної або акту приймання продукції згідно з розділом 6 цього Договору.

Згідно з пунктом 3.1 Договору валютою цього Договору є національна валюта України - гривня. Загальна ціна Договору та ціна за одиницю продукції вказується у Специфікації (Додаток № 1).

Пунктом 3.1.1 цього правочину встановлено, що загальна ціна продукції та/або ціна за одиницю продукції за цим Договором може переглядатись сторонами шляхом укладання Додаткової угоди до цього Договору у випадках та у порядку, що передбачені законодавством та даним Договором. Серед іншого, сторони зобов`язуються переглядати загальну ціну продукції та/або ціну за одиницю продукції за цим Договором, у тому числі - шляхом зменшення обсягів закупівлі продукції, виходячи з реального фінансування видатків, зменшення відповідних бюджетних призначень та потреб замовника у разі зменшення з боку Міністерства охорони здоров`я України зведених показників 100 % потреби у продукції, а також виходячи з необхідності приведення обсягів продукції до кратності упаковки шляхом укладання Додаткової угоди до цього Договору. Загальна ціна продукції, виражена у гривні, не може бути збільшена, крім випадків, передбачених законодавством у сфері публічних закупівель.

За умовами пункту 2 Специфікації до Договору поставка продукції здійснюється окремими партіями.

Відповідно до Календарного плану, зазначеного у пункті 5 Специфікації (Додаток 1 до Договору), яка є невід`ємною частиною Договору, сума оплати на 2025 році встановлена в розмірі 10178092,32 грн з ПДВ за: ОКСАЛІПЛАТИН (Оксаліплатин 50 мг) 4701670,21 грн з ПДВ; ОКСАЛІПЛАТИН (Оксаліплатин 100 мг) 5476422,11 грн з ПДВ.

Пунктом 4 Специфікації до Договору передбачено, що у відповідності до пункту 4.1 Договору постачальник на цю суму зобов`язаний здійснити поставку продукції- фармацевтична продукція, а саме:

Партія № 1: строк поставки до 09 березня 2026 року включно: ОКСАЛІПЛАТИН (Оксаліплатин 50 мг) 18 403 флаконів; ОКСАЛІПЛАТИН (Оксаліплатин 100 мг) 14 771 флаконів.

Додатковою угодою № 1 від 14 жовтня 2025 року до Договору сторони дійшли згоди щодо внесення зміни до Календарного плану (пункт 4 Специфікації до Договору) і на 2025 рік сума оплати встановлена у розмірі 14925316,86 грн продукцію: Партія № 1 строк поставки до 09 березня 2026 року включно: ОКСАЛІПЛАТИН (Оксаліплатин 50 мг), 18403 флаконів, ОКСАЛІПЛАТИН (Оксаліплатин 100 мг), 14771 флаконів.

Партія № 2: строк поставки до 18 травня 2026 року включно ОКСАЛІПЛАТИН (Оксаліплатин 50 мг), 7085 флаконів, ОКСАЛІПЛАТИН (Оксаліплатин 100 мг), 7922 флаконів.

Загальна сума продукції, яку повинен був поставити постачальник складає 14925316,86 грн, позивачем виконано своє зобов`язання щодо здійснення попередньої оплати за продукцію, що підтверджується платіжними інструкціями: № 11408 вiд 12 вересня 2025 року на суму 10178092,32 грн та № 12067 вiд 31 жовтня 2025 року на суму 4747224,54 грн. Копії відповідних платіжних доручень додані з позовом.

Позивач зазначає, що відповідачем до 09.03.2026 не здійснена поставка продукції партії № 1, а саме: ОКСАЛІПЛАТИН (Оксаліплатин 50 мг), 18403 флаконів, ОКСАЛІПЛАТИН (Оксаліплатин 100 мг), 14771 флаконів, на загальну суму продукції 10178092,32 грн з ПДВ.

За умовами пункту 8.6.1 Договору за невиконання чи неналежне виконання постачальником зобов`язань, передбачених цим правочином, замовником можуть застосовуватися такі санкції, як, зокрема, одностороння відмова від цього Договору в повному обсязі або частково (розірвання договору).

Пунктом 15.1 Договору встановлено, що підставою для розірвання Договору достроково є порушення з боку постачальника умов розділу 7 цього Договору та/або істотне порушення однією із сторін своїх зобов`язань за цим Договором. У цьому випадку сторона, яка ініціює розірвання Договору, повинна письмово повідомити про це іншу сторону. Розірвання цього Договору допускається лише за взаємною згодою сторін, шляхом підписання Додаткової угоди до цього Договору, крім випадків, передбачених підпунктом 15.1.1 пункту 15.1 цього Договору.

Відповідно до підпункту 15.1.1 пункту 15.1 Договору одностороння відмова, припинення зобов`язань та/або розірвання цього Договору з боку замовника може вчинятись із письмовим повідомленням про це постачальника і не потребує узгодження сторін у разі, зокрема, порушення постачальником умов розділів 3-7 цього Договору та/або істотне порушення постачальником своїх зобов`язань за цим Договором.

Зважаючи на істотне порушення відповідачем взятих на себе за Договором зобов`язань, 24.03.2026 позивач листом від 23.03.2026 № 05/1127-03/2026 звернувся до відповідача з повідомленням про розірвання Договору на підставі підпункту 15.1.1 пункту 15.1 Договору. Копія вказаного повідомлення з доказами його направлення постачальнику в установленому Договором порядку наявні в матеріалах справи. Разом із тим, документи, які підтверджують висловлення відповідачем незгоди щодо розірвання Договору, в матеріалах справи відсутні.

Крім того, листом від 24.03.2026 року № 05/1146-03/2026 позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення сплачених коштів передоплати в сумі 14925316,86 грн, у зв`язку з неможливістю здійснити поставку продукції.

Відповідно до пункту 15.2 Договору останній вважається розірваним в односторонньому порядку з наступного календарного дня після направлення замовником письмового повідомлення постачальнику про розірвання Договору, а сума попередньої оплати за недопоставлену продукцію, перерахована замовником постачальнику підлягає поверненню на рахунок замовника протягом 10 (десяти) робочих днів від дати направлення замовником письмового повідомлення постачальнику.

Пунктом 3.4.1 Договору також передбачено, що у разі здійснення замовником попередньої оплати, сума надлишково перерахованих замовником постачальнику коштів підлягає поверненню на рахунок замовника протягом 10 (десяти) робочих днів від дати направлення замовником письмового повідомлення постачальнику у випадку, зокрема, письмового повідомлення постачальнику про розірвання Договору.

Однак, у передбачений Договором строк постачальник не повернув замовнику суму сплачених останнім коштів передоплати в сумі 14925316,86 грн. Докази, які спростовують наведені обставини, у матеріалах справи відсутні.

Слід зазначити, що за умовами пункту 3.5 Договору постачальник протягом 20 (двадцяти) робочих днів з дати укладення цього Договору зобов`язаний надати замовнику забезпечення повернення попередньої оплати у формі Банківської гарантії, наданої обслуговуючим банком постачальника, вказаним у розділі 16 цього Договору, при цьому сума такої Банківської гарантії повинна дорівнювати сумі попередньої оплати або її еквіваленту в умовних одиницях, що зазначені у Специфікації (Додаток № 1), за обсяг продукції, попередня оплата за яку здійснюється у відповідному році. Наданий постачальником оригінал безвідкличної і безумовної Банківської гарантії забезпечення повернення попередньої оплати повинен бути виконаний у формі автентичного повідомлення системою SWIFT та/або на паперовому носії з урахуванням примірної форми згідно з Додатком № 4 до Договору.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання цього пункту Договору відповідач надав позивачу Банківську гарантію від 29.10.2025 №ХГ2024-0102-15, за якою Акціонерне товариство "ВСТ Банк" безумовно, тобто за першою вимогою бенефіціара (позивача) без подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов, та безвідклично прийняло на себе зобов`язання заплатити бенефіціару грошову суму в розмірі 4747224,54 грн протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання письмової вимоги бенефіціара, що містить твердження про те, що принципал (відповідач) не виконав або неналежно виконав зобов`язання на суму попередньої оплати, передбаченої Договором.

Відповідно до пункту 3.9 Договору Банківська гарантія забезпечення повернення попередньої оплати направляється замовником банку-гаранту для стягнення згідно з вимогою замовника платежу за цією гарантією у разі невиконання/неналежного виконання постачальником зобов`язань на суму попередньої оплати.

Судом встановлено, що листом від 08.04.2026 № 05/1354-04/2026 позивач звернувся до банку з вимогою про оплату за гарантією забезпечення повернення попередньої оплати, реалізувавши своє право на отримання коштів передоплати за банківською гарантією.

Разом із тим, листом від 16.04.2026 № 05/1455-04/2026 позивач звернувся до відповідача з претензією про сплату штрафних санкцій, нарахованих внаслідок неналежного виконання відповідачем покладених на нього умовами Договору зобов`язань, а саме: 152671,35 грн пені, нарахованої внаслідок несвоєчасної поставки товару за Договором, 2238797,53 грн штрафу, нарахованого внаслідок порушення відповідачем строку на повернення передоплати.

Оскільки наведена претензія була залишена відповідачем без задоволення, позивач звернувся до суду з указаним позовом.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З огляду на правову природу укладеного між сторонами Договору, який у розумінні статей 11, 509 Цивільного кодексу України є належною підставою для виникнення у його сторін кореспондуючих прав і обов`язків, спірні правовідносини регламентуються положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

Статтею 663 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач взятий на себе за Договором обов`язок щодо вчасної поставки передбаченої умовами Договору продукції (першої партії) в установлені строки (до 09.03.2025) не виконав.

Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Під виконанням зобов`язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов`язків, що є змістом зобов`язання. Невиконання зобов`язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов`язання, а неналежним виконанням є виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно з частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем обов`язку щодо поставки позивачу передбаченого укладеним між сторонами Договором товару, позивач просив суд, зокрема, стягнути з відповідача 152671,35 грн пені, нарахованої із застосуванням ставки 0,1 % від вартості несвоєчасно поставленого товару за період з 10.03.2025 по 24.03.2026 (останній день дії Договору), а також 2238979,53 грн штрафу, що становить 15 % від суми неповернутої вчасно попередньої оплати (14925316,86 грн * 15%).

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Положеннями статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За умовами пункту 8.2 Договору за кожне порушення строку поставки, не передачу (несвоєчасну передачу, повернення з підстав, встановлених цим Договором) продукції, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 (нуль цілих одна десята) відсотка від ціни продукції, строк поставки якої порушено, за кожний день прострочення або ціни не переданої (несвоєчасно переданої, повернутої) продукції, за кожний день затримки передачі. Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов`язань за Договором, включаючи день виконання такого зобов`язання. За порушення строку поставки продукції понад 30 (тридцять) календарних днів додатково сплачується штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від ціни продукції, строк поставки якої порушено.

Відповідно до пункту 8.3.4 Договору у разі, якщо постачальником порушено встановлені в підпункті 3.4.1 пункту 3.4 та/або підпункті 6.4.7 пункту 6.4 цього Договору строки повернення на рахунок замовника суми надлишково перерахованих замовником коштів, з постачальника, крім пені та/або штрафу, зазначених у пункті 8.2 цього Договору, стягується штраф у розмірі 15 (п`ятнадцяти) відсотків від суми надлишково перерахованих коштів.

Судом перевірені надані позивачем розрахунки сум пені та штрафу, визнано їх обґрунтованими та арифметично правильними, а тому позов підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони).

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належних доказів на підтвердження вчасної поставки партії № 1 товару за Договором. Матеріали справи також не містять доказів оплати відповідачем заявлених до стягнення 152671,35 грн пені та 2238979,53 грн штрафу.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе обов`язки за Договором, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 165, 178, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дойч-Фарм» (02002, м. Київ, вул. Сверстюка Євгена, 21, кімната 506; ідентифікаційний код 40581739) на користь Державного підприємства «Медичні закупівлі України» (01601, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 7; ідентифікаційний код 42574629) 152671 (сто п`ятдесят дві тисячі шістсот сімдесят одну) грн 35 коп. пені, 2238797 (два мільйона двісті тридцять вісім тисяч сімсот дев`яносто сім) грн 53 коп. штрафу, а також 28697 (двадцять вісім тисяч шістсот дев`яносто сім) грн 62 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Рішення підписано 04.11.2026.

Суддя Р.Б. Сташків